Рішення № 98605245, 27.07.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 липня 2021 року Справа № 903/302/21

за позовом: Фізичної особи-підприємця Дрозда Андрія Васильовича, смт Люблинець, Ковельський район, Волинська область

до відповідача: Головного управління Національної поліції у Волинській області, м.Луцьк

про стягнення 328 476 грн. 00 коп.

Суддя Шум М. С.

Секрета с/з Вижовець М. О.

Представники сторін:

від позивача: Косендюк Я. А., адвокат

від відповідача: Добродій А. С.

суть спору: Фізична особа-підприємець Дрозд Андрій Васильович в позовній заяві від 22.04.2021 просить суд стягнути з Державного бюджету України шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій та протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції у Волинській області в розмірі 328 476 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує неправомірне затримання та вилучення автомобіля, протиправну бездіяльність щодо негайного повернення автомобіля, що призвело до неможливості надання позивачем, як перевізником, послуг перевезення, що заподіяло останньому збитки у вигляді недоотриманих доходів від здійснення підприємницької діяльності.

В заяві зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи: судовий збір - 4 927 грн. 15 коп., витрати на правничу допомогу - 35 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.06.2021, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу відповідь на відзив.

25.05.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив від 24.05.2021 №255/26/01-2021. Головне управління Національної поліції у Волинські області позовні вимоги вважає безпідставними, в позові просить відмовити. Позиція обґрунтована тим, що згідно з приписами ЦК України, КПК України обов`язок по відшкодуванню майнової шкоди виникає лише за умови, що збитки настали внаслідок незаконних дій працівників поліції або прокуратури. Твердження позивача про неправомірне затримання та вилучення автомобіля є безпідставним та не доведеним, оскільки слідчої дії, що проведена з порушенням вимог КПК України, в результаті якої порушено його права - не було. Доказів, що підтверджують настання шкоди через неправомірні дії поліції позивачем не надано, відсутня підстава відшкодування матеріальної шкоди, зокрема, причинно-наслідковий зв`язок.

Крім того, відповідач заперечує стягнення витрат на правничу допомогу.

Протокольною ухвалою від 01.06.2021 відзив відповідача прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в клопотання від 31.05.2021 (подано до суду 01.06.2021) просив суд долучити до матеріалі справи докази для підтвердження розрахунку розміру завданих збитків, зокрема, договір перевезення вантажів, акти надання послуг, інші документи на підтвердження того, що в період неправомірного затримання автомобіля іншими перевізниками виконувалися послуги, які мав би надавати позивач і, в свою чергу, недоотримав прибуток. Відповідне клопотання з додатками надіслано на адресу відповідача 31.05.2021.

Протокольною ухвалою від 01.06.2021 клопотання позивача від 31.05.2021 прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 01.06.2021 відкладено підготовче засідання у справі 29.06.2021.

Адвокат позивача в судовому засіданні 29.06.2021 та в клопотанні від 25.06.2021 просив суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ГУ Державного Казначейства України у Волинській області та Державну Казначейську службу України.

Суд протокольною ухвалою від 29.06.2021 залишив відповідне клопотання без задоволення. При цьому, судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначені у постанові від 25.03.2020 №641/8857/17.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції , встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161 гс 18) (пункт 6.22), від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (постанова № 14-316 цс 19) (пункт 33), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (провадження № 14?447 цс 19) (пункт 28)), зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515 цс 19) (пункт 44)).

Судом в підготовчому засіданні 29.06.2021 вирішені питання, зазначені у частині другій ст. 182 ГПК України, з`ясовано, що сторони повідомили про всі обставини справи, які їм відомі.

В порядку п. 6 ст. 183 ГПК України за згодою представників позивача та відповідача, суд протокольною ухвалою від 29.06.2021 закінчив підготовче судове засідання та розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд розгляд справи по суті відкласти для надання можливості подати до суду письмову промову у судових дебатах. Представник відповідача щодо відкладення розгляду справи не заперечувала.

В судовому засіданні 29.06.2021 оголошено перерву до 27.07.2021, про що сторони повідомлені під розписку, яка долучена до матеріалі справи.

26.07.2021 через канцелярію суду від адвоката позивача надійшли письмові пояснення в судових дебатах, які судом приймаються та долучаються до матеріалі справи.

В судовому засіданні 27.07.2021 адвокат позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні у позові просила відмовити. Зазначила, що ГУ НП у Волинській області жодних неправомірних дій щодо ФОП Дрозда А. В. не вчинено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

10.02.2021 на автомобільній дорозі «М07» сполученням «Київ-Ковель-Ягодин» зупинено автомобіль марки «VOLVO» НОМЕР_1 із причіпом НОМЕР_2 , який був навантажений колодами деревини пород сосна і ялина.

В ході проведення огляду місця події 10.02.2021 вилучено відповідний автомобіль і навантажені на нього колоди деревини пород сосна та ялина згідно ТТН серії РВГ №704031 від 10.02.2021 загальною кубомасою 39, 731 м.куб.

До матеріалів справи долучено протокол огляду місця події від 10.02.2021.

По даному факту 11.02.2021 до ЄРДР внесено відомості №1202103054000000055 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 246 КК України.

Постановою Старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Засєкіна Б. вилучені в ході огляду місця події від 10.02.2021 автомобіль марки «VOLVO» НОМЕР_1 з причепом марки «KRONE» НОМЕР_2 , навантажений лісопродукцією породи сосна та ялина, загальною кубомасою орієнтовно 39,731 м.куб. визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №1202103054000000055.

Ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 19.02.2021 №164/227/21 відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Камінь - Каширського РВП ГУНП у Волинській області Засєкіна Б.В. про накладення арешту на майно, яке вилучено під час проведення огляду місця події 10 лютого 2021 року на 382 км + 400 м автодороги «Київ-Ковель-Ягодин» (М07), а саме: автомобіля «VOLVO FМ 430», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом ««KRONE», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , які належать Дрозду Андрію Васильовичу , лісопродукції породи сосна та ялина, загальною кубомасою 39.731 м.куб., що знаходиться на напівпричепі «KRONE», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідною ухвалою постановлено: негайно повернути Дрозду А. В. вилучені 10.02.2021 під час проведення огляду місця події автомобіль «Volvo FМ 430», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом ««KRONE», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ; негайно повернути ТзОВ «Верба-ВВ» вилучену 10.02.2021 під час проведення огляду місця події лісопродукцію породи сосна та ялина, загальною кубомасою 39.731 м.куб..

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що слідчим та прокурором не надано доказів того, що вилучені речі є об`єктом кримінально-протиправних дій чи набуті кримінально-протиправним шляхом. Окрім того, слідчим не доведено, що дане майно відповідає критеріям, вказаним в ст.98 КПК України.

23.02.2021 до відділення поліції подано заяву про виконання ухвали слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області у справі №164/227/21 щодо негайного повернення, в тому числі автомобіля.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 01.03.2021 ухвалу слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 19.02.2021 №164/227/21 залишено без змін.

16.03.2021 належні Дрозду А. В. на праві власності автомобіль та причіп були повернуті йому на виконання вимог ухвали слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 19.02.2021 №164/227/21.

01.07.2020 між ФОП Дроздом А. В. як перевізником та ТзОВ «Верба-ВВ» як замовником укладено договір перевезення вантажів №1/01/07/20, згідно з яким перевізник зобов`язався доставити довірений йому вантаж до пункту призначення визначеного ТТН та видати його вонтажоотримувачу, замовник зобов`язався надавати для перевезення вантажі та сплатити за перевезення вантажу встановлену плату у строки та на умовах, визначених договором.

В розділі 2 договору сторони обумовили умови перевезення, відповідно до яких перевізник зобов`язався забезпечити своєчасне подання автомобільного рухомого складу до всіх пунктів навантаження, зазначені в узгодженому сторонами графіку. Графік узгоджується в письмовій або усній формі (п.2.2.2). Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021.

Додатковою угодою до договору від 01.07.2021 сторони обумовили вартість послуг перевезення.

01.02.2021 між ФОП Дроздом А. В. та ТзОВ «Верба-ВВ» підписано план-замовлення на перевезення лісопродукції транспортним засобом VOLVO НОМЕР_1 , причіп KRONE НОМЕР_2 із зазначенням дати, місця відправки, пункту навантаження, вантажоодержувача, пункту розвантаження, відстані та кількості куб.м. лісопродукції.

Сторони узгодили перевезення лісопродукції в період з 01.02.2021 по 30.03.2021.

Позиція сторін у справі:

Позивач з посиланням на приписи ст.ст. 41, 56 Конституції України, ст.ст. 22, 1166, 1173, 1174 ЦК України стверджує наявність підстав - складу цивільного правопорушення для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення упущеної вигоди, а саме:

1) неправомірність дій відповідача в частині затримання та вилучення автомобіля та причіпа, оскільки старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Засєкіним Б. В. не доведено обставин, визначених ч.3 ст. 132 КПК України, ч.1, 2 ст. 170 КПК України, ч. 1 ст. 173 КПК України. Незаконність діянь поліції полягає і у невиконанні ухвали суду першої інстанції, яка залишена без змін ухвалою суду апеляційної інстанції щодо зобов`язання негайно повернути позивачу автомобіль та причіп. Відтак, відповідач без будь-якої правової підстави утримував у себе майно позивача, чим перешкоджав останньому у здійсненні господарської діяльності та можливості отримати дохід;

2) наявність заподіяної позивачу шкоди у вигляді упущеної вигоди, що підтверджується договором перевезення, що укладений з ТзОВ «Верба-ВВ», затвердженим сторонами графіком перевезення вантажів в період з 01.02.2021 по 30.03.2021, які повинен був виконати ФОП Дрозд А. В. Проте, відповідні перевезення були надані іншим перевізником, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами;

3) причинно-наслідковий зв`язок між неправовірними діями відповідача та шкодою, яка завдана позивачу полягає у тому, що внаслідок неправомірних дій поліції позивач немав можливості здійснювати свою господарську діяльність, виконувати взяті на себе зобов`язання, що стало причиною недоотримання останнім прибутку.

Відповідач з посиланням на приписи ст. 19 Конституції України, ст. 1176 ЦК України, ст. 237 КПК України стверджує, що всі слідчі дії у кримінальному провадженні проводились в межах та у відповідності до вимог закону. Доказів, що підтверджують настання шкоди через неправомірні дії працівників поліції позивачем не надано, відсутній причинно-наслідковий зв`язок як обов`язковий елемент правопорушення. Позивач не довів, що упущена вигода не є абстрактною, а дійсно була б отримана останнім, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії працівників поліції стали єдиною та достатньою підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та доводам сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову. При цьому, мотиви з яких виходив суд з врахуванням приписів чинного законодавства та позицій Верховного Суду, обумовлені наступним:

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) , доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) .

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.03.2019 №920/715/17 зазначила, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Дії (бездіяльність) ГУНП у Волинській області, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (статті 11 ЦК України).

Пунктами 1, 5 статті 237 КПК України визначено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 19.02.2021 №164/227/21 встановлено преюдиційні обставини справи про те, що автомобіль «Volvo» НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE» НОМЕР_2 , які належать Дрозду А. В. , лісопродукція породи сосна та ялина загальною кубомасою 37,978 м.куб. знаходяться на 382 км. + 550 м. автодороги Київ-Ковель-Ягодин.

11.01.2021 відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за №1202103054000000055 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 246 КК України.

10.02.2021 старшим слідчим СВ відділення поліції №1 Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Засєкіним Б. В. в ході проведення огляду місця події було вилучено зазначений автомобіль, напівпричіп та лісопродукцію. Огляд колод дерев породи сосна та ялина 10.02.2021 проводився вибірково, кубомаса деревини не перевірялася. Детальний огляд деревини слідчим було проведено лише 17.02.2021. Клопотання про накладення арешту на майно направлено в суд 11.02.2021.

В ході розгляду клопотання про арешт майна незаконність лісодеревини не встановлено. Слідчий суддя зазначив, що будь-яких належних доказів у підтвердження того, що лісопродукція породи сосна та ялина була отримана внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи набута ТзОВ «Верба-ВВ» внаслідок вчинення злочину не надано.

Наявні докази в підтвердження законного походження вилученої деревини. Жодній особі не повідомлено підозри у кримінальному провадженні №1202103054000000055.

Відповідною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Камінь - Каширського РВП ГУНП у Волинській області Засєкіна Б.В. про накладення арешту на майно, яке вилучено під час проведення огляду місця події 10 лютого 2021 року на 382 км + 400 м автодороги Київ-Ковель-Ягодин (М07), а саме: автомобіля «Volvo FМ 430», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом ««KRONE», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , які належать Дрозду Андрію Васильовичу , лісопродукції породи сосна та ялина, загальною кубомасою 39.731 м.куб., що знаходиться на напівпричепі «KRONE», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Постановлено: негайно повернути Дрозду А. В. вилучені 10.02.2021 під час проведення огляду місця події автомобіль «Volvo FМ 430», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом ««KRONE», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ; негайно повернути ТзОВ «Верба ВВ» вилучену 10.02.2021 під час проведення огляду місця події лісопродукцію породи сосна та ялина, загальною кубомасою 39.731 м.куб.

Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 01.03.2021 ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 19.02.2021 №164/227/21 залишено без змін.

Верховний Суд у справі №813/3644/16 від 20.05.219 зазначив, що термін «негайно» означає невідкладно, без будь-яких зволікань. В свою чергу, ЄСПЛ у своїх правових позиціях керується жорстким стандартом щодо тлумачення терміну «негайно». Часовий проміжок, що розуміється під терміном «негайно» є більш коротким, ніж часовий проміжок «без зволікань» та «упродовж розумного строку».

23.02.2021 до відділення поліції подано заяву про виконання ухвали слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області у справі №164/227/21 щодо негайного повернення в тому числі автомобіля.

Однак, як встановлено судом та не заперечується сторонами, автомобіль «VOLVO» НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE» НОМЕР_2 повернуті позивачу 16.03.2021.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частинами першою, другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Законом України № 475/97 від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

При цьому відповідно до положень статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що за конкретних обставин справи дії працівників поліції щодо вилучення автомобіля та напівпричепа, що належать на праві приватної власності позивачу були неправомірними як елемент складу цивільного правопорушення, який є підставою для стягнення шкоди.

Більше того, обов`язок негайно повернути майно на виконання ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 19.02.2021 №164/227/21 не виконаний, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків.

В свою чергу, суд зазначає, що вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Позивач просить суд стягнути з Державного бюджету упущену вигоду в сумі 328 476 грн. 00 коп.

Відповідна сума становить вартість послуг по перевезенню лісопродукції згідно з договором перевезення від 01.07.2020 №1/01/07/20, що укладений між ФОП Дроздом А. В. та ТзОВ «Верба-ВВ». Вартість перевезень на 1 кубокілометр та 1 тоннокілометр встановлений сторонами у додаткові угоді до договору від 01.07.2021. Дата, відправник, пункт навантаження, вантажоодержувач, пункт розвантаження, відстань та кількість лісопродукції узгоджена сторонами шляхом підписання 01.02.2021 замовлення на перевезення лісопродукції.

Суд бере до уваги ту обставину, що автомобіль на причіп були вилучені працівниками поліції під час перевезення позивачем лісопродукції сторони зазначеного договору - ТзОВ «Верба-ВВ», що підтверджує реальність надання послуг перевезення між сторонами.

На підтвердження реальності та дійсності надання послуг перевезень відповідно до договору від 01.07.2020 №1/01/07/20 позивачем долучено до матеріалів справи акти надання послуг до договору від 28.02.2021 №2 на суму 151 996 грн. 43 коп., звіт про надання послуг до цього акту, згідно з яким вбачається, що ФОП Дрозд А. В. в період з 01.02.2021 по 09.02.2021 (переддень затримання автомобіля з лісопродукцією) здійснював перевезення у чіткій відповідності згідно з зазначеним вище замовленням на перевезення лісопродукції. До матеріалів справи також долучено платіжне доручення про оплату ТзОВ «Верба-ВВ» позивачу наданих згідно з актом №2 від 28.02.2021 послуг.

Відповідно до розрахунків позивача в період з 10.02.2021 (незаконне затримання автомобіля, період неповернення автомобіля та причіпа за ухвалою суду) по 16.03.2021 (фактичне повернення автомобіля позивачу) ФОП Дрозд А. В. взяв на себе зобов`язання щодо надання послуг по перевезенню лісопродукції на суму 328 476 грн. 00 коп. з розрахунку за нездійснених 18 рейсів, вартості перевезення за 1 куб. - 3 грн. 10 коп.: кубокілометри помножені на вартість перевезення за 1 кубокілометр.

На підтвердження реальності понесення збитків у формі упущеної вигоди, а також реальності підстав розраховувати на одержання доходу від надання послуг перевезення та реальності стягуваної суми, позивачем долучено до матеріалі справи акти надання послуг №4 від 28.02.2021, №9 від 31.03.2021 та звіт до нього, що підписані між ТзОВ «Верба-ВВ» та іншим перевізником - ФОП Мочичуком П. М.

З відповідного звіту вбачається, що ФОП Мочичук П. М. надав ТзОВ «Верба-ВВ» ті послуги перевезення в період з 10.02.2021 по 16.03.2021, які зобов`язався згідно із замовленням на перевезення до договору №1/01/07/20 від 01.07.2020 надати позивач у справі. Вартість надана таким перевізником послуг більша, ніж заявлена позивачем до стягнення.

На підтвердження надання іншим перевізником послуг, які б мав надати позивач за умови належного та правомірного виконання працівниками поліції своїх обов`язків, адвокатом ФОП Дрозда А. В. долучено до матеріалі справи ТТН при перевезенні деревини з яких також вбачається перевезення лісопродукції, яку зобов`язався згідно із замовленням на перевезення до договору №1/01/07/20 від 01.07.2020 надати позивач у справі.

Щодо заходів, вжитих кредитором для одержання упущеної вимоги, суд бере до уваги, що Дроздом А. В. задля повернення автомобіля залучено до участі у справі про вилучення та арешт майна у межах кримінального провадження адвоката, представниками ФОП Дрозда А. В. та ТзОВ «Верба-ВВ» вчинялися дії з метою якнайшвидшого повернення автомобіля, причіпа та лісопродукції, однак лише 16.03.2021 автомобіль та лісопродукцію повернуто власникам.

Поряд з цим, суд наголошує на обов`язковості виконання ухвали слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області у справі №164/227/21 щодо негайного повернення в тому числі автомобіля.

Суд також вважає, що в сукупності зазначені обставини справи підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діяннями працівників поліції щодо затримання та неповернення автомобіля і збитками у формі упущеної вигоди, що понесені позивачем у справі (автомобіль затриманий під час перевезення лісопродукції за замовленням ТзОВ «Верба-ВВ»). Затримання та неповернення автомобіля зумовило неможливість надати ФОП Дроздом А. В. взяті на себе зобов`язання по перевезенню лісопродукції та відповідно отримати доходи від такої діяльності.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №904/2357/20 зауважив, що тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем надано суду належні, допустимі, достовірні та більш вірогідні докази, а також обґрунтовано та доведено всі елементи цивільного правопорушення, що є підставою для задоволення позову та стягнення на користь ФОП Дрозда А. В. з Державного бюджету України заподіяних внаслідок неправомірних дій працівників поліції збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 328 476 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 74, 86, 129, 237-238, 239, 240-241, 331 Господарського процесуального кодексу України,-

вирішив:

1. Позов зодоволити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Дрозда Андрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) шкоду у формі упущеної вигоди внаслідок неправомірних діянь Головного управління Національної поліції у Волинській області в розмірі 328 476 грн. 00 коп. та 4 927 грн. 14 коп. судового збору, а всього: 333 403 грн. 14 коп. (триста тридцять три тисячі чотириста три грн. 14 коп.)

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення

складено 28.07.2021

Суддя М. С. Шум