Рішення № 98602961, 19.07.2021, Свалявський районний суд Закарпатської області

Справа № 306/241/20

Провадження № 2/306/31/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Тхір О.А.,

з участю секретаря судового засідання – Станкович Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», в інтересах якого діє представник Кіріченко Віталій Михайлович, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» (яке є правонаступником ПАТ КБ "ПриватБанк") Кіріченко С.В. звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 28.09.2007 року у розмірі 99 583, 38 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 28.09.2007 року, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який протягом користування було збільшено до суми 7600,00 грн. Зауважує, що банк свої умови за кредитним договором виконав повністю.

Стверджує, що у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором у відповідача ОСОБА_1 станом на 31.12.2019 року утворилась заборгованість в розмірі 99 583, 38 грн., яка складається з наступного: 7058,71 грн. заборгованість за кредитом; 87544,51 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4730,16 грн. - штраф (процентна складова), про що додає відповідний розрахунок заборгованості. Позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

20.08.2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якій просить застосувати наслідки спливу позовної давності відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, разом з цим зазначає, що заборгованості перед банком не має, оскільки при заборгованості 7600 грн. з її заробітної плати стягнуто 28505,62 грн в погашення цієї заборгованості.

21.09.2021 року від представника позивача надійшов відзив на заяву про застосування позовної давності, в якому позивач повністю заперечує щодо застосування строків позовної давності, так як вказує, що відповідач активно користувалась наданими їй коштами, про що свідчить виписка по рахунку відповідача, а кредит надано у вигляді відновлювальної кредитної лінії шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитну картку, та строк дії перевипущеної на її ім`я карти встановлено до 10.2019 року, а з позовом банк звернувся 18.02.2020 року, тобто до спливу строку позовної давності. Разом з цим в даному відзиві вказує, про укладення кредитного договору з відповідачем, узгодження в письмовому вигляді всіх умов такого договору, і розмір та умови сплати відсотків за користування кредитними коштами, умови відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, умови погашення (повернення) використаних коштів.

12.10.2020 року від відповідача надійшло заперечення на відзив, згідно з яким вона стверджує, що позовні вимоги не визнає, будь-якого договору з банком не укладала, умов і правил не підписувала. Зазначає, що кошти на карту в сумі 7600 грн (в розмірі кредитного ліміту) повернула на картку в повному обсязі, та стверджує, що на карту внесла кошти в сумі 88602,29 грн., та вважає, що позивач цю обставину не заперечує, оскільки надає виписку по рахунку, з якої видно яку вона внесла суму на карту. Просить в задоволенні позову відмовити повністю, та до заяви додає роздруківку сплачених нею 88602,29 грн на карту.

28.10.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він, посилаючись на договірні правовідносини, на укладений договір, просить стягнути заборгованість за договором з відповідача в повному обсязі згідно з наданим розрахунком.

18.03.2021 року представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою, посилаючись на права сторони у справі та принцип диспозитивності, просить стягнути з відповідача заборгованість з відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 20435,56 грн, з яких 7058,71грн. заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. за простроченим тілом кредиту), 0 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, 13376,85 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, 0 грн. – заборгованість з пені. Дану заяву судом прийнято до розгляду, та спір вирішується в межах заявлених (зменшених вимог), так як це є безумовним правом сторони. При цьому до заяви про зменшення позовних вимог представник позивача додає розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором б/н від 28.09.2007 станом на 31.09.2020 та розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 31.01.2021 року (за період з 01.10.2020 року по 31.01.2021 року).

У дане судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому одночасно з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, у канцелярію суду подала заяву, у якій вказала, що позов не визнає, зазначила, що при заборгованості за кредитом 7058, 71грн. з її зарплати стягнуто в погашення заборгованості 28 505. 62 грн., а тому вважає, що перед банком немає заборгованості, а тому у задоволенні позову АТ КБ "Приват банку" просила відмовити.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достатності, виходячи зі внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч.1 ст.634 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Із положень ст. 1055 ЦК України слідує, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ч.1ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, відповідач ОСОБА_1 14.09.2009 року підписала «Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку». Відповідно до цієї заяви відповідач погодилася, що така разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між нею і Банком договір про надання банківських послуг. У анкеті-заяві зазначено, що відповідач ознайомилась і згодна з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами, які їй було надано в письмовому вигляді, та підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку. За змістом анкети ОСОБА_1 виявила бажання отримати кредитну картку «Універсальна 30 днів пільгового періоду» з бажаним кредитним лімітом 2000,00 грн, з базовою процентною ставкою за кредитом 3 % на місяць на залишок заборгованості, наявний підпис в анкеті –заяві 28.09.2007 року ОСОБА_1 , та 14.09.2007 року працівник банку в анкеті-заяві зазначив про відкриття рахунку на ім`я ОСОБА_1 , та номер карткового рахунку НОМЕР_1 . Кпім того, підписом в анкеті-заяві відповідач погодилась, що у разі порушення позичальникам термінів платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більше, ніж на 120 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штрафу розмірі 250 грн + 5% від суми позову.

Разом з цим 28.09.2007 року ОСОБА_1 підписала Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», відповідно до якої, зокрема, визначено розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами - 3% в місяць, розмір комісії за несвоєчасне погашення заборгованості (при виникненні прострочення на суму більше 50 грн.) – 1% від загального розміру заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць. Разом з цим обумовлено розмір та строк щомісячного платежу на погашення заборгованості – 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше розміру заборгованості – до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Також до позовної заяви додані Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Згідно з наявних доказів, встановлено, що відповідачу на момент підписання анкети-заяви було доведено під підпис умови кредитування за кредитною карткою «Універсальна 30 днів пільгового періоду»

За умовами укладеного договору банк відкрив картковий рахунок на ім`я відповідача та видав кредитні картки. Так, картка номер НОМЕР_1 (старт рахунку 17.09.2020 року, ліміт 0,00 грн., з 27.09.2020 року ліміт 500,00 грн), з якої ОСОБА_1 зняла кошти 28.09.2007 року (за умовами підписаної неї анкети-заяви від 28.09.2007 року) у межах встановленого ліміту у розмірі 499,55 грн., про що свідчить виписка з рахунку ОСОБА_1 про рух коштів. Разом з цим, відповідно до довідки ПриватБанку за умовами кредитного договору між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було видано наступні кредитні картки НОМЕР_1 зі строком дії до 09/11, НОМЕР_2 зі строком дії до 09/15, НОМЕР_3 зі строком дії до 10/19. Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки на ім`я ОСОБА_1 на кредитну картку встановлено кредитний ліміт 0,00 грн., 27.09.2020 збільшено до 500,00 грн., в подальшому збільшувався, та 26.12.2012 року – до суми 7600,00 грн, 06.09.2013 року – зменшено до суми 7120,00грн., та відсутні відомості про збільшення або зменшення кредитного ліміту в подальшому в межах строку дії перевипущеної картки, строк дії якої закінчився 10/19.

Отже, твердження відповідача про неукладення договору, не ознайомлення її з умовами та правила кредитування є безпідставними. Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 , встановлено, що після підписання анкети-заяви про приєднання до умови та правил надання банківських послуг та довідки про умови кредитування за кредитною карткою «Універсальна 30 днів пільгового періоду» 28.09.2020 року, з цього часу (з 28.09.2020 року) до 27.03.2019 року відповідач активно користувалась коштами кредитного ліміту, знімала готівку в банкоматах, та вносила кошти на погашення заборгованості, та 27.03.2019 року поповнила картку готівкою у відділенні банку, після чого до 27.08.2020 року з карти відповідача відбувалось списання відсотків за використання кредитного ліміту, пені за прострочку, відсотків за прострочений кредит та автоматичне погашення простроченої заборгованості. Таким чином, твердження відповідача про сплив строків давності є безпідставним, адже за умовами укладеного договору визначено, що погашення відбувається платежами щомісячно до 25 числа, востаннє відповідач самостійна внесла кошти на погашення заборгованості 27.03.2019 року, строк дії перевипущеної картки до 10/19 а з позовом банк до суду звернувся 18.02.2020 року, тобто в межах встановленого законом строку давності.

Згідно з наданим Банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 станом на 31.12.2019 року року (за період з 28.09.2007 року по 31.12.2019 року) розраховано у сумі 99583,38 грн., з яких: 7058,71 грн. заборгованість за кредитом, 87544.51 грн. заборгованість за процентами, несплаченими на прострочену заборгованості (арк. 5-11), заборгованість за штрафами. Вказаний розрахунок надано до первісної позовної заяви та до заяви про зменшення позовних вимог надані інші розрахунки заборгованості.

Суд бере до уваги розрахунки надані до заяви про зменшення позовних вимог, згідно з якими станом на 30.09.2020 року (розрахунковий період з 28.09.2007 року по 30.09.2020 року) банком розраховано заборгованість відповідача у розмірі 78498,57 грн. (за кредитом – 7058,71 грн., за відсотками 71439,86 грн). Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 станом на 31.01.2021 року, вбачається, що з 01.10.2020 року до 31.01.2021 року на погашення заборгованості вносились кошти, які банком зараховувались на погашення простроченої заборгованості, та станом на 31.01.2020 року заборгованість відповідача перед банком складає 20435,56 грн (з яких 7058,71 грн – заборгованість за кредитом, 13376,85 грн. – заборгованість за простроченими відсотками).

Таким чином суд вважає доведеною заборгованість відповідача перед банком у зазначеному розмірі 20435,56 грн., оскільки відповідач, заперечуючи наявність такої заборгованості, належних доказів про відсутність такої не надала, контророзрахунку також не надала, додану роздруківку до заперечення на відзив (арк. 196,197) належним та допустимим доказом вважати не можна, та суд не може надати правову оцінку такій, адже така «роздруківка» містить набір цифр і дат на аркуші паперу «А4» без жодного реквізиту властивого документам, чи квитанціям або чекам або випискам з рахунку. Тому твердження відповідача в своїх запереченнях є голослівними, не погоджуючись з розрахунками заборгованості, свого розрахунку суду не надала, не обгрунтувала свої заперечення, клопотань про витребування доказів або про призначення судових (бухгалтерських, економічних) експертиз не надходило, безпосередньо участь в судових засідань не брала, та не скористалась правом взяти участь в судовому засіданні безпосередньо або через кваліфікованого представника. Разом з цим, суд бере до уваги і ту обставину, що після закінчення строку дії перевипущеної картки (строку дії договору), банком не проводилось нарахування відсотків за користування кредитом, про що свідчать відповідні розрахунки, а внесені кошти після

Отже, суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що договір не укладався, та про відсутність обумовлених у письмовому вигляді умов договору відносно розміру відсотків та неустойки, оскільки, відповідач підписуючи 28 вересня 2009 року анкету-заяву, також підписала довідку про ознайомлення із умовами кредитування, в якій визначено розміри відсотків та неустойки. Тобто, відповідач погодилась у письмовому вигляді з умовами кредитування, та користувалась кредитним лімітом після підписання вказаних умов кредитування. Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання. А тому, твердження відповідача про недоведеність укладення між сторонами договору є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем доданими матеріалами доведено наявність кредитних правовідносин між сторонами та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем.

При цьому долучений банком розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та зважаючи на відсутність жодних заперечень щодо такого розрахунку, та інших розрахунків відповідача щодо його правильності, такий слід взяти до уваги.

Отже, позов підлягає до задоволення в межах заявлених вимог (зменшених), а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 20435,56 грн., з яких: 7058,71 грн – заборгованість за кредитом, 13376,85 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати, що включають витрати із сплати судового збору. Станом на день розгляду справи позивачем документально підтверджено витрати на оплату судового збору, будь-яких інших доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу не надано та до матеріалів позову не долучено.

В судовому засіданні 19.07.2021 року року складання повного тексту рішення відкладено до 26.07.2021 року, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 259 ЦПК України, та до справи приєднано судове рішення із вступною та резолютивною частинами.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 551, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», в інтересах якого діє представник Кіріченко Віталій Михайлович (та представники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», адреса 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 28.09.2007 року в розмірі - 20435 (двадцять тисяч чотириста тридцять п`ять) гривень 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», адреса 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570, судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Відомості про учасників справи:

Найменування позивача: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», адреса 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14360570.

Ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Свалявського районного суду

Закарпатської області О.А.Тхір

19.07.2021

Рішення в повному обсязі складено та підписано 26.07.2021 року.