Рішення № 98602829, 26.07.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/2770/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Сердюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Безорчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа - приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2021 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа - приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщинипісля смерті її матері – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області (а.с. 1-3).

Ухвалою судді від 05 липня 2021 року провадження у зазначеній справі було відкрито, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 15-16).

Позивачка ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала повністю (а.с.26).

Відповідач — представник Об`єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, рішення ухвалити на розсуд суду (а.с.21-22).

Третя особа - приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Семенова І.М., належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не прибула, надала до суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, рішення ухвалити на розсуд суду (а.с. 24).

Дослідивши зібрані у справі докази, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.

Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області померла матір позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 01 червня 2021 року Жданівським міськиим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис № 112 (а.с. 10).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ч.ч.1,2 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08 січня 1985 року, актовий запис № 2013 від 23 жовтня 1952 року (а.с.7), а отже, є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На теперішній час, позивачці, як єдиній спадкоємиці першої черги за законом, постановою приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Семенової І.М. від 25 червня 2021 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки позивачкою пропущений строк для звернення із заявою про прийняття спадщини у відповідності до ст. 1269 ЦК України (а.с.11).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Статтею 1272 ЦК України передбачені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини.

Після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачка не мала змоги належним чином своєчасно, протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим що 01 листопада 2020 року виїхала на тимчасово непідконтрольну українській владі територію до міста Донецька для поховання матері, однак у зв`язку із введенням карантинних обмежень та закриттям контрольно-пропускних пунктів на лінії розмежування не змогла своєчасно повернутися на підконтрольну територію. Зареєструвати факт смерті матері - ОСОБА_2 та отримати свідоцтво про смерть українського зразку позивачка змогла лише 01 червня 2021 року. Крім того, для оформлення спадщини за законом на нерухоме майно позивачка змушена була звернутися до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області із заявою про зміну адреси нерухомого майна. Наказ про зміну адреси нерухомого майна позивачка отримала лише 24 червня 2021 року. Тому просить визнати вказані обставини поважними, та визначити додатковий строк для прийняття спадщини, протягом трьох місяців.

До теперішнього часу данні про те, що спадкове майно, яке залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , визнано відумерлим відсутні.

Спадкова справа щодо майна спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася.

Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Дана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року м. Київ, справа № 681/203/17-ц провадження № 61-26164св18.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах: «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, що зачіпають майнові інтереси.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п. 24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі «Ейрі»; п. 32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний у практиці Європейського суду з прав людини, отримане (хоча і не оформлене належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачкою строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивачка втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця, яка доводиться їй матір`ю. І смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для неї занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Суд враховує також роз`яснення, які містяться в п. 24 ППВСУ від 30.05.2008 № 7, згідно з якими поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій; зібрані у справі докази, їх належна оцінка заслуговують на увагу, являються доведеними, та вказують на наявність підстав для задоволення позову, отже суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини, вітдак позовні вимоги суд задовольняє повністю.

Керуючись ст. 1258, 1261, 1268, 1272 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, третя особа - приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області, Україна.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 27 липня 2021 року.

Головуюча суддя -