Ухвала суду № 98600451, 23.07.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"23" липня 2021 р. Cправа № 902/705/21

Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши матеріали

за позовом: "BRANALDI Partners a.s." (Акціонерне товариство "БРАНАЛЬДІ Партнерс") (вул. Антоновича, 115б/3, м. Львів, 79057)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАНАЛДІ СВ" (вул. С. Зулинського, 30, м. Вінниця, 21022)

про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява "BRANALDI Partners a.s." (Акціонерне товариство "БРАНАЛЬДІ Партнерс") б/н від 06.07.2021 (вх. № 721/21 від 07.08.2021) з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАНАЛДІ СВ" про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАНАЛДІ СВ", що оформлені протоколом № 21від 27.02.2014 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАНАЛДІ СВ" та скасування державної реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАНАЛДІ СВ", реєстраційний запис 11741050013002644, здійсненої 07.03.2014 державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Македонською С.М.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2021 головуючим суддею по розгляду справи № 902/705/21 визначено суддю Матвійчука В.В.

Ухвалою суду від 12.07.2021 позовну заяву "BRANALDI Partners a.s." (Акціонерне товариство "БРАНАЛЬДІ Партнерс") залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Заявою №б/н 16.07.2021, що надійшла на адресу суду 20.07.2021, позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.07.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/705/21 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31.08.2021.

22.07.2021 до суду позивача б/н від 20.07.2021 (вх. №01/48/60/21) про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" (21022, м. Вінниця, вул. Тарногородського, 30, код ЄДРПОУ:32899684);

заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, загальною площею 10 656, 5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 30, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1670, виданий 19.06.2017;

заборони будь-яким особам, які мають відповідні повноваження щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, подіту, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно майна (активів), що належить на праві власності ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" (21022, м. Вінниця, вул. Тарногородського, 30, код ЄДРПОУ:32899684).

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що підставою позовних вимог у справі є незаконне виведення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “БРАНАЛДІ СВ”, шляхом прийняття відповідних рішень на загальних зборах учасників ТОВ “БРАНАЛДІ СВ”, які оформлені Протоколом № 21 Загальних зборів учасників ТОВ “БРАЛДІ СВ” від 27.02.2014.

Як стверджує позивач, 07.03.2014 на підставі Протоколу та інших поданих представником ТОВ “БРАЛДІ СВ” документів державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Македонською С.М. було зареєстровано зміни до Статуту ТОВ “БРАНАЛДІ СВ” в частині відомостей про засновників Товариства та їх складу.

Із п. 1.1. Статуту ТОВ «БРАНАЛДІ СВ», нова редакція якого була затверджена рішенням Загальних зборів учасників Товариства 27.02.2014 вбачається, що з моменту проведення державної реєстрації змін (тобто, з 07.03.2014) у складі учасників Товариства замість позивача з`явилася інша юридична особа - Європейська компанія “АЛІГАНУМ ЄК” (АLIGANUM, SE), місцезнаходження якої: Чеська Республіка, м. Прага, 1 ,вул. Водічкова, 791/41, ідентифікаційний номер: 24304905. Пунктом 5.3. цієї ж нової редакції Статуту Товариства визначено, що Європейська компанія “АЛІГАНУМ ЄК” (АLIGANUM, SE), як учасник Товариства, володіє часткою у розмірі 131 763, 00 грн., що становить 50, 10% Статутного фонду Товариства.

Станом на день подання цієї заяви, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Європейська компанія “АЛІГАНУМ ЄК” є одним із учасників ТОВ “БРАНАЛДІ СВ” із часткою у розмірі 50,10%.

Відповідно до Інформаційної довідки від 21.07.2021 № 266936112 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ "БРАНАЛДІ СВ", за останнім зареєстровано право власності на нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 10 656, 5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 30, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1670, виданий 19.06.2017.

Позивач наголошує на тому, що після прийняття оскаржуваних рішень Загальними зборами учасників ТОВ “БРАНАЛІД СВ” фактично учасником останнього стала невідома позивачу юридична особа, яка з огляду на незаконне отримання нею частки у розмірі 50,10% відтоді має вирішальний голос на загальних зборах його учасників. Тому позивач вважає, що існує ймовірність проведення необмеженої кількості Загальних зборів ТОВ “БРАНАЛІД СВ” , на яких у подальшому можуть бути прийняті рішення, що істотно ускладнять або взагалі зроблять неможливим поновлення порушених корпоративних прав АТ “БРАНАЛЬДІ Партнерс”, наприклад шляхом прийняття рішення про припинення юридичної особи, або, знову ж таки, зміни складу учасників Товариства чи зменшення розміру статутного фонду тощо. Крім цього враховуючи, що на балансі Товариства є нерухоме майно, яке є активом, а його вартість - значною, не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження вказаного об`єкта нерухомості шляхом, наприклад, виділу частини майна Товариства.

Поряд з цим, оскільки позивач був виключений із складу ТОВ “БРАНАЛІД СВ” і наразі немає жодної можливості вплинути на рішення, які приймаються та будуть прийматися цим Товариством, то з метою уникнення наведених вище ризиків, просить суд вжити заходів забезпечення позову.

23.07.2021 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення б/н та дати (вх. № 01-34/6643/21) скріплені електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Барбадин-Дунець Н.М., в яких представник, в доповнення підстав пункту 3 заяви про забезпечення позову зазначає, що відповідно до розділу V Статуту ТОВ “БРАНАЛДІ СВ”, майно Товариства складається із основних фондів та обігових засобів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у самостійному балансі Товариства. Джерелом формування майна Товариства є : грошові та матеріальні внески учасників Товариства; прибутки, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів діяльності; кредити банків; безкоштовні або благодійні внески, пожертвування, дари юридичних і фізичних осіб; інші джерела, не заборонені законодавством. Товариство має право продавати і передавати майно, обмінювати, дарувати, здавати в оренду іншим юридичним і фізичним особам майно, та інші цінності, що йому належать.

Пунктом 8.5 Статуту Товариства також передбачено, що рішення з питання відчуження майна на суму, що перевищу 50 % Статутного фонду Товариства вважається прийнятим, якщо за нього буде проголосовано не менше 75 голосами.

Відтак, позивач вважає, що станом на момент подання позову і заяви про його забезпечення, майно ТОВ “БРАНАЛДІ СВ” складається не лише з грошових коштів, які можуть бути внесені до цього Товариства у різних формах, а й, зокрема, нерухомого та рухомого майна, яке складає активи цього Товариства. А враховуючи безпосередній вид діяльності відповідача – виробництво виробів із паперу та картону є очевидним наявність у Товариства відповідного обладнання, устаткування, яке теж вважається майном Товариства.

У свою чергу, оскільки предметом спору у цій справі є рішення Загальних зборів Товариства, яким прямо було усунуто Позивача від керування діяльністю Товариства, зокрема, обмежено можливість приймати рішення стосовно розпорядження майном Товариства, позивач вважає, що з метою забезпечення у майбутньому ефективності судового рішення для поновлення його прав, слід вжити заходи до забезпечення позову у тому числі й шляхом встановлення заборони, наведеної у п. 3 прохальної частини заяви про забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову № б/н від 20.07.2021 (вх. №01-48/60/21 від 22.07.2021) з урахування письмових пояснень б/н та дати (вх. № 01-34/6643/21 від 23.07.2021), суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вже зазначалось вище, одним із передбачених ст. 137 ГПК України способів забезпечення позову є заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Зі змісту ч. 5 ст. 137 ГПК України вбачається, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, аналіз приписів чинного процесуального законодавства, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Оцінюючи надані заявниками докази та запропоновані заходи забезпечення позову, суд виходить з того, що заходи до забезпечення позову застосовуються з метою ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявників, за захистом яких вони мають намір звернутись до суду. При цьому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявників, за захистом яких вони мають намір звернутися до суду;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду або невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції", від 19 березня 1997 року).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позовних вимог не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Оскільки у цій справі предметом позову є вимоги, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то для задоволення заяви заявника про забезпечення позову має досліджуватися наявність такої підстави для вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Тобто має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, даним Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

П. п. 4, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що: державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою , зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом; Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.

Ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Із наявних матеріалів справи, зокрема Статуту ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" в редакції 2011 встановлено, що "BRANALDI Partners a.s." (Акціонерне товариство "БРАНАЛЬДІ Партнерс") є учасником ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" з розміром частки в статутному капіталі Товариства 131 763,00 грн., що становить 50,10% Статутного фонду.

У той же час, як убачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.03.2014 до реєстру внесені зміни щодо ТОВ "БРАНАЛДІ СВ", які стосуються зміни засновників (учасників) означеного товариства.

За наявними матеріалами заяви підставою внесення змін до складу учасників ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" слугував Протокол Загальних зборів ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" № 21 від 27.02.2014, відповідно до якого:

включено Європейську компанію “АЛІГАНУМ ЄК” (АLIGANUM, SE) до складу учасників ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" на підставі його рішення від 27.02.2014;

Товариству з обмеженою відповідальністю "БРАНАЛЬДІ Партнерс" "BRANALDI Partners a.s." вийти з учасників ТОВ "БРАНАЛДІ СВ";

передати частку Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАНАЛЬДІ Партнерс" "BRANALDI Partners a.s." в сумі 131 763,00 грн., що становить 50,10% Статутного фонду Європейській компанії “АЛІГАНУМ ЄК” (АLIGANUM, SE);

частки в Статутному фонді ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" перерозподілити між учасниками наступним чином:

ОСОБА_1 - 123 347,00 грн., що становить 46,90% Статутного фонду;

Європейська компанія “АЛІГАНУМ ЄК” (АLIGANUM, SE) - 131 763,00 грн., що становить 50,10% Статутного фонду;

ОСОБА_2 - 7 890,00 грн., що становить 3,00% Статутного фонду.

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач заперечує відчуження своєї частки у Статутному фонді ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" на користь Європейської компанії “АЛІГАНУМ ЄК” (АLIGANUM, SE), та участь в Загальних зборах учасників ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" 27.02.2014.

Таким чином, позовні вимоги у цій справі направлені на захист порушених корпоративних прав позивача - "BRANALDI Partners a.s." (Акціонерне товариство "БРАНАЛДІ Партнерс") у Товаристві з обмеженою відповідальністю "БРАНАЛДІ СВ" від, як стверджує заявник, незаконних дій відповідача щодо незаконного позбавлення його частки у Статутному фонді Товариства.

Отже, обставини усунення позивача від управління ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" свідчать про те, що товариство може приймати будь-які рішення щодо його діяльності без участі позивача, в той час як позивач не погоджується з вказаними обставинами.

Виходячи з положень Статуту ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" щодо майна Товариства, та порядку його відчуження, з огляду на приписи абз. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК України, позивач наголошує на тому, що на балансі Товариства є нерухоме майно, яке є активом, а його вартість - значною, із огляду на усунення позивача від управління Товариством, існує реальна можливість відчуження вказаного об`єкта нерухомості шляхом, наприклад, виділу частини майна Товариства.

На думку суду, наведені вище обставини та долучені до позовної заяви докази, в своїй сукупності, є достатньо імовірною підставою для висновку про доцільність застосування судом заходів забезпечення позову. Без вжиття заходів забезпечення позову, кінцевою метою якого є поновлення порушених корпоративних прав, інтересів позивача, як учасника ТОВ "БРАНАЛДІ СВ", частка якого складає 50,10% Статутного фонду ТОВ "БРАНАЛДІ СВ", враховуючи реальну можливість проведення державної реєстрації змін до установчих документів, внесення записів про зміну учасників чи керівника юридичної особи, її місцезнаходження, зміни розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників), змін які прямо стосуються нерухомого майна ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" існує суттєвий ризик того, що ефективний захист або поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких останній має намір звернутись до суду, може бути суттєво ускладненим та призвести до необхідності подання інших позовів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 серпня 2020 № 907/73/19, від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19.

Разом із тим, проаналізувавши зміст та здійснивши належну оцінку обґрунтованості доводів позивача про необхідність вжиття відповідних заходів заборони проводити реєстраційні дії з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, оцінюючи відповідність заходів забезпечення позову, зважаючи на визначений заявником предмет позову, а також наявні в матеріалах заяви докази, встановлені чинним процесуальним законодавством обмеження (п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України), суд вважає, що достатнім та адекватним заходом забезпечення позову у даному випадку є заборона державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань вчиняти реєстраційні дії (вносити зміни) щодо відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни складу учасників товариства, прийняття/виключення учасників, зміни розміру статутного капіталу, зміни розміру часток учасників, зміни керівника, місцезнаходження юридичної особи ТОВ "БРАНАЛДІ СВ", змін які прямо стосуються нерухомого майна ТОВ "БРАНАЛДІ СВ".

При цьому суд не вважає за можливе забороняти вчинення будь-яких дій, пов`язаних з державною реєстрацією змін до відомостей про ТОВ "БРАНАЛДІ СВ", як просить позивач, а обмежується тільки забороною здійснювати реєстраційні дії з питань, що стосуються зміни складу учасників товариства, прийняття/виключення учасників, зміни розміру статутного капіталу, зміни розміру часток учасників, зміни керівника, місцезнаходження юридичної особи ТОВ "БРАНАЛДІ СВ", змін які прямо стосуються нерухомого майна ТОВ "БРАНАЛДІ СВ".

Крім того, захід забезпечення позову має бути конкретно визначеним заявниками, у зв`язку з чим суд дійшов висновку відмовити в іншій частині заяви про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань здійснювати державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких змін щодо відомостей про ТОВ "БРАНАЛДІ СВ".

При цьому суд враховує, що заборона зазначеним вище уповноваженим особам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності Товариства. Тобто вжиття таких заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав заявника як позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 05.03.2018 у справі №910/9474/17; постанові КГС ВС від 09.11.2018 у справі №915/508/18; постанові КГС ВС від 18.02.2019 у справі №922/3010/18; постанові КГС ВС від 25.03.2019 у справі №920/622/18.

Щодо вимоги заяви про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) нерухомого майна, загальною площею 10 656, 5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 30, суд зважає на наступне.

Так, на підтвердження обставини щодо реєстрації, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1670, виданий 19.06.2017, за відповідачем права власності на нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 10 656,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. С. Зулінського, 30, позивач надає Інформаційну довідку від 21.07.2021 року № 266936112 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ "БРАНАЛДІ СВ".

За результатами дослідження означеної Інформаційної довідки судом встановлено, що 19.06.2017 за Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "БРАНАЛДІ СВ", на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 1670, виданий 19.06.2017, зареєстровано право спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. С. Зулінського, буд. 30, з розміром частки- 3/100, яка складається з приміщень: літери «Б» - і поверх – пр. №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 24, площею 314,5 кв.м., а не 10 656,5 кв.м., як вказує позивач.

Відтак, наведене вимога заяви стосується прав та інтересів третіх осіб (особи), та її задоволення, у спосіб, визначений позивачем, є втручанням у право мирного володіння майном.

При цьому суд зважає на положення статті 321 ЦК України, за якими право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Не є доцільним, на переконання суду, задоволення вимоги заяви про забезпечення позову в частині заборони будь-яким особам, які мають відповідні повноваження щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, подіту, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження вчиняти дії стосовно майна (активів), що належить на праві власності ТОВ "БРАНАЛДІ СВ", з огляду на забезпечення позову у визначений вище спосіб.

Щодо зустрічного забезпечення слід зазначити таке.

Відповідно до положень ст. 140 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Враховуючи наведене вище положення коментованої статті та встановлені критерії щодо визначення способу зустрічного забезпечення, зважаючи на обставини справи, суд приходить до висновку, що вимога щодо забезпечення заявника є немайновою та не вираженою в грошовій оцінці, не обмежить у можливості користуватись власним майном та не зумовить покладення жодних майнових обов`язків чи обмежень, відтак застосування зустрічного забезпечення в грошовому виразі не співвідноситься із заходами забезпечення позову та не є доцільним у даному випадку.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 14, 20, 73, 74, 79, 86, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву "BRANALDI Partners a.s." (Акціонерне товариство "БРАНАЛЬДІ Партнерс") б/н від 20.07.2021 (вх. №01/48/60/21) про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань вчиняти реєстраційні дії (вносити зміни) щодо відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про: зміни складу учасників товариства, прийняття/виключення учасників, зміни розміру статутного капіталу, зміни розміру часток учасників, зміни керівника, місцезнаходження юридичної особи ТОВ "БРАНАЛДІ СВ", змін які прямо стосуються нерухомого майна ТОВ "БРАНАЛДІ СВ" (вул. С. Зулинського, 30, м. Вінниця, 21022; код ЄДРПОУ 32899684).

В задоволенні решти вимог заяви "BRANALDI Partners a.s." (Акціонерне товариство "БРАНАЛЬДІ Партнерс") б/н від 20.07.2021 (вх. №01/48/60/21) про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 23.07.2021 та підлягає негайному виконанню.

Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду надіслати позивачу; копію ухвали - відповідачу та третій особі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.

Ухвала підписана 23.07.2021.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - представнику "BRANALDI Partners a.s." (Акціонерне товариство "БРАНАЛЬДІ Партнерс") адвокату Барбадин-Дунець Н.М. (вул. Антоновича, 115б/3, м. Львів, 79057)

3 - відповідачу (вул. Тарнагородського, 30, м. Вінниця, 21022)

4 - третій особі (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)