Ухвала суду № 98599783, 23.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/10052/21

Провадження № 2/522/6935/21

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про відвід та заявлення самовідвіду

23 липня 2021 року Суддя Приморського району м. Одеси Свячена Ю.Б., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Свяченої Ю.Б. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми.

10 червня 2021 року з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області надійшла відповідь про місце реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 11 червня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 07 жовтня 2021 року, що передбачено ч. 1, 6, 7 ст. 187 ЦПК України.

25 червня 2021 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, яка передана судді Свяченій Ю.Б. для розгляду 28 червня 2021 року.

Ухвалою суду від 29 червня 2021 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено з дотриманням ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

22 липня 2021 року від позивача ОСОБА_1 , надійшла заява про відвід судді Свяченої Ю.Б.

В обґрунтування заяви про відвід зазначено, що суддя Свячена Ю.Б. розглядала цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2015 року про розірвання шлюбу змінено. Виключено із резолютивної частини рішення абзац третій наступного змісту: «Неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити на утриманні матері – ОСОБА_6 ». Дана справа про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, на думку заявника, є продовженням правовідносин, що розглядалися у справі № 522/15011/15-ц про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ..

Також, заявник зазначає, що ухвалою суду від 29 червня 2021 року в дійсній справі у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову безпідставно відмовлено.

Суд проаналізувавши заяву позивача ОСОБА_7 , вважає, її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1ст.36 ЦПКсуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За умовами ч.3 ч.4ст.39ЦПКУкраїни відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч.5ст.36 ЦПК України).

Розглянувши питання, з точки зору національного закону - ст. 36ЦПК України, в контексті ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності, суд зазначає наступне:

-суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне;

-слід застосувати об`єктивний підхід,метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву(див., «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28 листопада 2002 року, а такожрішення у справах проти України: «Білуха проти України» від 09 листопада 2006року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03 травня 2007року,п.66; «Агрокомплекс» проти України`від 06 жовтня 2011 року,п.136; «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, п.п.103,107).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи існує в конкретній справі яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейськийсуд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Відповідно дост.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді Схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 р. передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Заявником в заяві зазначено про те, що суддею Свяеною Ю.Б. проводиться безпідстване затягування розгляду справи для позбавлення позивача у праві на звернення до суду за захистом, перекручуванні фактів, спроби маніпулювання неіснуючими обствинами, тому суддя Свячена Ю.Б. не може бути головуючим при розгляді справи. З метою уникнення сумнівів і нарікань у необ`єктивності та упередженості головуючого судді з боку заявника, суд вважає за необхідне заявити самовідвід по розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми.

Частиною 1 ст. 41 ЦПК України встановлено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ст. 33ЦПК України.

На виконання вимог ч. 1 ст. 41 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про відвід судді Свяченої Ю.Б. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми передати до канцелярії суду для визначення судді відповідно до порядку, встановленому ст. 33ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35-40, 126, 260-263 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Свяченої Ю.Б. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, -відмовити.

Заявити собі – судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченій Ю.Б. самовідвід від участі як головуючого по цивільній справі № 522/10052/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми.

Передати матеріали цивільної справи № 522/10052/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для подальшого розподілу у порядку встановленому ч. 3 ст. 14 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Свячена Ю.Б.