Ухвала суду № 98596955, 19.07.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2263/21

Провадження № 1-кс/0182/873/2021

У Х В А Л А

Іменем України

19.07.2021 року м. Нікополь

Слідчий-суддя Нікопольського міськрайонного суду, Дніпропетровської області, Борисова Н.А., за участю секретаря Шовкової Г.О.,

прокурора Борко Р.Ю.,

захисника Кречетникової О.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання адвоката Кречетникової О.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави до меж, визначених у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму та повернення частини суми застави заставодавцям,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання адвоката Кречетникової О.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави до меж, визначених у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму та повернення частини суми застави заставодавцям.

В клопотанні зазначено, що 29.04.2021 р. ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.1, 2 ст.125, ч.1 ст. 129, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 червня 2021 р. з можливістю внесення застави, у розмірі кратному 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 мл. 951 тис. грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у випадку внесення застави. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19.05.2021 р. ухвалу Нікопольський міськрайонного суду скасовано та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08.06.2021 р. з можливістю внесення застави. При цьому розмір застави та визначені обов`язки у разі її внесення, залишено без змін. Строк дії, обов`язків, покладених на підозрюваного завершився і слідчий не звертався з клопотанням про їх продовження.

За ОСОБА_1 були внесенні грошові кошти в розмірі 2 млн. 951 тис. грн., батьком підозрюваного - ОСОБА_2 . При цьому заставодавцем було позичено грошові кошти в сумі 1 млн. 300 тис. грн., які він зобов`язався повернути протягом 2 місяців, а саме до 04.07.2021 р. До того ж, частину коштів, внесених в якості застави, було позичено мамою підозрюваного ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 потребує довготривалого лікування на яке необхідні грошові кошти. Тому, захисник в інтересах підозрюваного просила зменшити розмір застави до меж, визначених у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму та повернути частину суми внесеної застави - заставодавцям.

В судовому засіданні захисник Кречетникова О.А. та Оганісян А.В. підтримали клопотання та просили змінити запобіжний захід в частині суми застави, зменшивши її розмір.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти клопотання, щодо зменшення суми застави, вважаючи заяву безпідставною, оскільки сума застави була внесена в повному обсязі.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного до якого застосовано запобіжний захід або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків, тощо.

За змістом клопотання підставою для зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру є, зокрема, суттєва зміна обставин, які були враховані при визначенні застави у розмірі 2 млн. 951 тис. грн. Такими обставинами, за твердженням захисника є:

- закінчення строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу;

- відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;

- належне виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків протягом усього строку досудового розслідування;

- звернення заставодавця про повернення коштів, внесених ними у якості застави.

Проте наведені захисником обставини у сукупності із наданими доказами не є достатніми для прийняття рішення про зміну застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру.

Так, відсутність ризиків переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, а також ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що були встановлені судом під час застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного, захисник пов`язує із завершенням досудового розслідування та забезпеченням підозрюваним протягом усього строку досудового розслідування належної процесуальної поведінки.

Разом з цим завершення строку дії обов`язків і не вчинення ОСОБА_1 після їх закінчення протиправних дій не свідчать про те, що ризики, які були встановлені слідчим суддею автоматично перестали існувати.

Констатуючи існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування суд виходить із тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , особи самого підозрюваного і наявності у підозрюваного фінансової можливості тривалий час перебувати в умовах розшуку.

Ризик незаконного впливу на свідків і потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.

Той факт, що на досудовому провадженні ОСОБА_1 демонструє бездоганну процесуальну поведінку, та не будучи обмеженим у пересуванні, не вжив заходів із переховування від органів досудового розслідування, а також не вчинив дій із тиску на свідків чи потерпілих у цьому кримінальному провадженні свідчить лише про те, що застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначена сума застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та забезпечують його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Доводи захисника про закінчення строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не впливають ані на чинність застосованого запобіжного заходу, ані на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. У цьому випадку застава є забезпеченням належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та гарантує виконання процесуальних обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, які діють з моменту набуття ним процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Таким чином, доводи захисника про необхідність зменшення суми застави у зв`язку із завершенням досудового розслідування, закінченням строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, забезпеченням підозрюваним належної процесуальної поведінки та відсутністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України є безпідставними.

Посилання захисника на те, що застава, внесена батьками підозрюваного грошовими коштами, які вони отримали як позику на певний, також не є підставою для зменшення її розміру.

Частиною 2 ст. 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із змісту наведених статей вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов`язком.

Тобто прийняття тією чи іншою особою (заставодавцем) такого рішення є добровільним. Заставодавці самостійно обирають джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та усвідомлюють або мають усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, який є безстроковим. Лише припинення дії запобіжного заходу, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України є підставою для повернення внесеної суми застави, у тому числі заставодавцю, у разі відсутності клопотання прокурора про звернення суми застави в дохід держави.

Прийняття рішення про зменшення розміру застави, у контексті обставин, які мають враховуватися при прийнятті рішення про зміну запобіжного заходу не може обумовлюватися погіршенням фінансового чи майнового стану заставодавців чи наявністю або відсутністю у заставодавців матеріальної відповідальності за дії підозрюваного у кримінальному провадженні.

У контексті наведених обставин, зміна майнового стану ОСОБА_2 , яка не дозволяє задовольнити вимогу позикодавців про повернення позики, яка була внесена ним у якості застави, не є підставою для зменшення розміру застави. З урахуванням існуючих ризиків, тяжкості та характеру кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , прийняття рішення про зменшення суми застави, не може бути обумовлене лише погіршенням фінансового стану застоводавця.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 щодо зміни, застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 2 млн. 951 тис. грн.. шляхом зменшення її розміру.

Керуючись ст.ст. 9, 177, 182, 194, 201, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання адвоката Кречетникової О.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави до меж, визначених у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму та повернення частини суми застави застоводавцям – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 23.07.2021 року о 08.30 годині.

Слідчий суддя Н. А. Борисова