Рішення № 98595988, 27.07.2021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1465/21

Номер провадження 2/541/702/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 липня 2021 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Ситник О.В. ,

за участі секретаря - Калініченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 подану його представником – адвокатом Сахно Євгенієм Володимировичем до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», про стягнення безпідставно набутого майна на підставі ст. 1212 ЦК України, -

В С Т А Н О В И В :

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 26 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис №1844, відповідно до якого, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованість за кредитним договором, укладеного з АТ «УкрСиббанк», на загальну суму 15889,49 грн. 17 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. було відкрите виконавче провадження №59146417 з виконання виконавчого напису №1844, виданого 26.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.. 23 травня 2019 року цим же приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено для виконання до військової частини А-1356, де позивач працював та працює на даний час. У період з 01.07.2019 по 31.12.2019 з заробітної плати позивача було утримано 17947,07 грн. 07.02.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59146417 у зв`язку з тим, що 13 грудня 2019 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив рішення у справі №541/1985/19, яким задовольнив позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та визнав таким що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 26 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. № 1844, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2019 року у справі №541/1985/19 набрало законної сили 14.01.2020. Станом на 07.02.2020 – день винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, заборгованість за виконавчим документом були в повному обсязі стягнуті з заробітної плати позивача, таким чином з позивача утримано на користь відповідача грошові кошти в сумі 15889,49 грн., згідно з виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. за №1844 від 26 березня 2019 року, який рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2019 року у справі №541/1985/19 визнано таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду та просив стягти з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» безпідставно набутих коштів (а. с. 2-5).

Ухвалою судді від 24 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 32).

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без його та представника присутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, (а. с. 37).

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в судове засідання свого представника не направило, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися в законному порядку.

Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзив на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що 26 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис №1844, відповідно до якого, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованість за кредитним договором, укладеного з АТ «УкрСиббанк», на загальну суму 15889,49 грн. (а.с.12) 17 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. було відкрите виконавче провадження №59146417 з виконання виконавчого напису №1844, виданого 26.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.(а.с.13). 23 травня 2019 року цим же приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку направлено для виконання до військової частини А-1356, де позивач працював та працює на даний час на суму 15889,49 коп. основного боргу, 1588,94 винагороди приватного виконавця, 468,64 витрат на проведення виконавчих дій (а.с.14-15). У період з 01.07.2019 по 31.12.2019 з заробітної плати позивача було утримано 17947,07 грн (а.с.25). 07.02.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №59146417 у зв`язку з тим, що 13 грудня 2019 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив рішення у справі №541/1985/19, яким задовольнив позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та визнав таким що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 26 березня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. № 1844 (а.с. 16-17), рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2019 року у справі №541/1985/19 набрало законної сили 14.01.2020 (а.с. 18-23).

Станом на 07.02.2020 – день винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, заборгованість за виконавчим документом була в повному обсязі стягнуті з заробітної плати позивача, таким чином з позивача утримано на користь відповідача грошові кошти в сумі 15889,49 грн., згідно з виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. за №1844 від 26 березня 2019 року (а.с.25).

Звертаючись до суду з вищевказаними позовними вимогами, позивач вважає, що такі грошові кошти повинні бути стягнути з відповідача на його користь, так як відповідач їх отримав на підставі, яка згодом відпала.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Частиною 1 ст. 1213 ЦК України визначено, що особа, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки грошові кошти, які були стягнуті з позивача на користь відповідача на підставі виконавчого напису, який судовим рішенням був визнаний такими, що не підлягає виконанню, то такі суми повинні бути повернуті позивачу ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи вищенаведене, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Оскільки, позивачем при зверненні до суду були понесені судові витрати у сумі 908 гривень за сплату судового збору та 3000 грн витрат за надання правничої допомоги, які документально підтверджені (а.с. 1, 26-29), то такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 133, 141, 254, 263 - 265, 273, 274-279, 280-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», про стягнення безпідставно набутого майна на підставі ст. 1212 ЦК України - задовольнити.

Стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, 9-А, офіс 203; код ЄДРПОУ 35017877) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 – 15889 (п`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 49 коп. – безпідставно набутих коштів, 908 (дев`ятсот вісім) грн – судового збору, 3000 (три тисячі) грн – витрат за надання правничої допомоги.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. В. Ситник