Ухвала суду № 98594865, 27.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/33141/20

Провадження № 1-кс/947/10110/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2021 року слідчий суддя Київського районного судум. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши усудовому засіданнів м.Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000835 від 13.10.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Відповідно до клопотання, у 2020 році на підставі рішень № 7 десятої сесії Таїровської селищної ради 23 скликання від 21.10.1999 державними реєстраторами зареєстровано право власності на земельні ділянки в с. Мізікевича, ж/м «Червоний Хутір». Невстановленими на даний час особами реєстраторам надано документи, зокрема рішення Таїровської селищної ради № 7 від 21.10.1999, які не відповідають дійсності.

В подальшому в ході проведення досудового розслідування встановлено, що у тому числі невстановленим колом осіб, на підставі заздалегідь підробленими офіційними документами, заволоділи наступними об`єктами нерухомості, у вигляді земельних ділянок:

1. АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:02:005:2902 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2075464251237). На підставі рішення Таїровської селищної ради № 7 від 21.10.1999 у державний реєстр речових прав на нерухоме майно 27.07.2020 за реєстраційним номером № 2075464251237 внесено запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2902 площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянином України ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5123755800:02:005:2899 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 211977951237).На підставі рішення Таїровської селищної ради № 7 від 21.10.1999 у державний реєстр речових прав на нерухоме майно 24.07.2020 за реєстраційним номером № 2131977951237 внесено запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2899 площею 0,06 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , за громадянкою України ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

3. АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 5123755800:02:005:2898 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2131995151237).

На підставі рішення Таїровської селищної ради № 7 від 21.10.1999 у державний реєстр речових прав на нерухоме майно 24.07.2020 за реєстраційним номером № 2131995151237 внесено запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2898 площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 за громадянином України ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

4. АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 51237555800:02:005:2903 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2075255251237).

5. АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5123755800:02:005:2905 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2075482351237).На підставі рішення Таїровської селищної ради № 7 від 21.10.1999 у державний реєстр речових прав на нерухоме майно 27.07.2020 за реєстраційним номером № 2075482351237 внесено запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2905 площею 0,06 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 за громадянкою України ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

6. АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5123755800:02:005:5024 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2060468151237).

7. АДРЕСА_6 , кадастровий номер: 5123755800:02:005:2904 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2075268851237). На підставі рішення Таїровської селищної ради № 7 від 21.10.1999 у державний реєстр речових прав на нерухоме майно 27.07.2020 за реєстраційним номером № 2075268851237 внесено запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2904 площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 , за громадянином України ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_5 ).

В подальшому, з метою встановлення можливих осіб причетних до незаконного заволодіння зазначеними об`єктами нерухомості у вигляді земельних ділянок, було доручення слідчого на проведення відповідних слідчих розшукових дій, в ході виконання якого встановлено до вчинення вказаних кримінальних правопорушень може бути причетний ОСОБА_9 .

Відповідно до даних, отриманих з Одеського управління ДВБ НП України ОСОБА_9 , мешкає разом з матір`ю ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_8 .

Так, 08.07.2021, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_9 , що за адресою: АДРЕСА_8 .,в ході проведення якого було виявлено та вилучено: Мобільний телефон iPhone imei: НОМЕР_6 ; Мобільний телефон iPhone білого кольору модель № А1349 ЕМС №24222 FCC ID : BCG Е2422В; Мобільний телефон SamsungVerizon чорного кольору FCC ID : A3LSMB311V MEID HEX : НОМЕР_7 ; Паперові листи формату А4 з підписами виконаними синьою ручкою; Папка-швидкозшивач сірого кольору з документами, щодо кримінальних проваджень - 292 аркуша.

За результатами проведення огляду вказаних вилучених речей встановлено, що вони мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, та містять відомості, які мають доказове значення, у зв`язку з чим, слідчим винесено постанову про визнання них в якості речових доказів, та долучені до матеріалів вказаного кримінального провадження, у зв`язку з чим, з метою проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

В ході огляду мобільних телефонів iPhone imei: НОМЕР_6 ; iPhone білого кольору модель № А1349 ЕМС №24222 FCC ID : BCG Е2422В;Samsung Verizon чорного кольору FCC ID : A3LSMB311V MEID HEX : A 00000475EB8C3 на яких виявлено системи логічного захисту від стороннього доступу осіб, з метою приховування ймовірно даних які можуть слугувати як доказ причетності конкретних осіб до вчинення кримінального правопорушення. Також, слідчий вважає, що за допомогою вказаних пристроїв мобільного та інтернет зв`язку особи, які можуть бути причетні до вчинення правопорушення здійснювали спілкування, за допомогою спеціального програмного забезпечення вели листування яке свідчить про вчинення правопорушення та яке з метою приховування протиправних дій було заблоковано системами логічного захисту для неможливості доступу сторонніх осіб, зокрема правоохоронних органів.

Крім того, в ході обушку виявлено, та вилучено, документи які містять індивідуально визначені особливості, та на яких можливо містяться завідомо неправдиві відомості. Таким чином, з метою, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме виявлення, експертами/спеціалістами індивідуально визначених особливостей які містяться на вилучених документах, та ймовірно документах, що містять завідомо неправдиві відомості, слідчим і було вилучено вищезазначену документацію.

2. Позиції учасників з приводу розгляду даного клопотання.

Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду клопотання був повідомлений, відповідно до заяви слідчого та прокурора.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

4. Висновки слідчого судді.

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

4.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Ч.1ст.98КПК України-речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

4.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Як вбачається з матеріалів клопотання, до вчинення кримінальних правопорушень може бути причетний ОСОБА_9 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_8 .

Відповідно додолученого доматеріалів клопотанняпротоколу обшукувід 08.07.2021року,на підставіухвали слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси,заадресою: АДРЕСА_8 , був проведений обшук, під час проведення якого були вилучені речі та документи, перелік яких міститься в клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені документи, мобільні телефони, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, відомості щодо обставин ймовірного заволодіння злочинним шляхом земельних ділянок на підставі підроблених документів, а також осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень.

Крім того, вилучені документи необхідні для проведення експертного дослідження, з метою встановлення чи містять вони ознаки підробки, оскільки об`єкти нерухомого майна були отримані шляхом використання завідомо підроблених документів. Вилучені мобільні телефони необхідні для огляду за участю спеціалістів, з метою дослідження інформації, яка міститься на них та може мати значення для кримінального провадження.

Як вбачається з постанови про визнання та приєднання речей та документів як речових доказів від 08.07.2021 року, вилучене під час проведення обшуку майно визнане речовими доказами в рамках кримінального провадження №42020160000000835 від 13.10.2020 року.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень з вказаним майном.

4.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі та документи можуть бути використані в якості речових доказів в рамках даного кримінального провадження.

При цьому, оскільки такі речі та документи можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик їх можливого знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні речі та документи.

4.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

4.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000835 від 13.10.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене за місцем мешкання ОСОБА_9 , що за адресою: АДРЕСА_8 .,а саме: мобільний телефон iPhone imei: НОМЕР_6 ; мобільний телефон iPhone білого кольору модель № А1349 ЕМС №24222 FCC ID : BCG Е2422В; мобільний телефон Samsung Verizon чорного кольору FCC ID : A3LSMB311V MEID HEX : A 00000475EB8C3; паперові листи формату А4 з підписами виконаними синьою ручкою; папка-швидкозшивач сірого кольору з документами, щодо кримінальних проваджень - 292 аркуша.

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 ..

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1