Ухвала суду № 98594844, 26.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21846/21

Провадження № 1-кс/947/10099/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021 року слідчий суддя Київського районного судум. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши усудовому засіданнів м.Одесі клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, співробітниками УПН ГУ НП в Одеській області 04.02.2020 отримано інформацію щодо групи осіб, які на території м. Одеси та Одеської області займаються виготовленням, придбанням, перевезенням, зберіганням з метою збуту та збутом психотропних речовин.

Під час досудового розслідування встановлено, що група з невстановленої кількості осіб, до складу якої входять особи ромської національності, займається незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичних засобів на території м. Одеси.

Так, до зазначеної групи відносяться ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які маючи міцні сімейні стосунки, об`єднавшись спільним єдиним умислом на незаконне збагачення, організували збут наркотичного засобу - метадону. Будучи обізнаними про методи та форми роботи правоохоронних органів, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою особистої наживи та уникнення викриття з боку правоохоронних органів, бажаючи діяти таємно, з метою здійснення протиправної діяльності, вирішили збувати наркотичні засоби безконтактним способом, шляхом так званих «закладок».

Згідно отриманих слідством доказів та відповідно до інформації отриманої УБН в Одеській області ДБН НП України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, здійснюють незаконне придбання наркотичного засобу (метадону), користуючись легковим автомобілем марки «Daewoolanos», сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , здійснюють незаконне перевезення наркотичного засобу, до місць незаконного зберігання, де продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на збут наркотичного засобу, для зручності подальшого збуту розфасовувують раніше придбаний наркотичний засіб із додаванням сильнодіючого лікарського засобу димедролу, у так звані «закладки» у невстановленій кількості та у невстановленій вазі, які в подальшому, користуючись орендованим транспортним засобом, здійснюють перевезення наркотичного засобу, з метою подальшого збуту безконтактним шляхом на території міста Одеси.

19.07.2021 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.07.2021 проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено речі, перелік яких міститься в клопотанні.

У зв`язку з викладеним, у органа досудового розслідування виникла необхідність в арешті вилучених предметів, які визнано речовими доказами та мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без її участі. Власник майна про дату та час розгляду клопотання був повідомлений.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає поверненнюз наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Слідчим суддею встановлено, що подане стороною обвинувачення клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на наступне.

В порушення п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, в клопотанні не зазначено та не конкретизовано яке саме значення мають вилучені речі в рамках кримінального провадження. Сторона обвинувачення лише формально зазначає, що вилучені речі зберегли на собі сліди скоєння кримінального правопорушення та мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, не обґрунтовуючи необхідність у накладенні арешту на майно.

Також, в клопотанні сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проте до матеріалів клопотання не було долучено доказів на підтвердження того, яке відношення вказані особи має до вчинення кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, враховуючи необґрунтованість та вищевказані недоліки клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає поверненню прокурора для усунення зазначених в ухвалі слідчого судді недоліків, з встановленням відповідного процесуального строку.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1