Ухвала суду № 98594842, 26.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21846/21

Провадження № 1-кс/947/10100/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021 року слідчий суддя Київського районного судум. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши усудовому засіданнів м.Одесі клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що співробітниками Управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області 04.02.2020 отримано інформацію щодо групи осіб, які на території м. Одеси та Одеської області займаються виготовленням, придбанням, перевезенням, зберіганням з метою збуту та збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.

За результатом проведення слідчих (розшукових) дій встановлено ряд осіб, які займаються незаконним збутом наркотичного засобу «метадон» на території міста Одеси, Одеської області та міста Миколаєва. В ході оперативно-розшукових заходів було встановлено особу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має власну клієнтську базу на території міста Одеси, яким збуває наркотичний засіб «метадон», при цьому регулярно зустрічається з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою обговорення злочинних дій, направлених на збут наркотичного засобу «метадон».

Згідно отриманих слідством доказів та відповідно до інформації отриманої УБН в Одеській області ДБН НП України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході досудового розслідування 19.07.2021 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено речі, перелік яких міститься в клопотанні.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що вилучені речі та предмети підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, мають суттєве значення по справжньому кримінальному провадженню, з метою їх схоронності необхідно накласти арешт, відповідно до норм КПК України.

Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без її участі. Власник майна про дату та час розгляду клопотання був повідомлений.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає поверненнюз наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Слідчим суддею встановлено, що подане стороною обвинувачення клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на наступне.

В порушення п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, в клопотанні не зазначено та не конкретизовано яке саме значення мають вилучені речі в рамках кримінального провадження. Сторона обвинувачення лише формально посилається на норми законодавства зазначає, що вилучені речі є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення та мають суттєве значення по кримінальному провадженню, не обґрунтовуючи необхідність у накладенні арешту на майно.

Також, в клопотанні сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , проте до матеріалів клопотання не було долучено доказів на підтвердження того, яке відношення вказана особа має до вчинення кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, враховуючи необґрунтованість та вищевказані недоліки клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає поверненню прокурора для усунення зазначених в ухвалі слідчого судді недоліків, з встановленням відповідного процесуального строку.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000150 від 11.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1