Ухвала суду № 98594825, 26.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/22228/21

Провадження № 1-кс/947/10195/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Сухореброго І.І., захисника підозрюваного - адвоката Семенової С.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області Іванової І.Ю., яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Сухоребрим І.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12019161500002935 від 26.11.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Южноукраїнськ, Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відносно якого до приморського районного суду міста Одеси направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12019161500002935 від 26.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у жовтні2019 року , більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, у ОСОБА_1 виник злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, для реалізації якого останній вступив у попередню змову з ОСОБА_2 .

Так, з метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 підключили свій персональний комп`ютер до всесвітньої мережі «Інтернет», створили в ній Інтернет магазин, через який мали намір здійснювати його адміністрування та розміщення на ньому відомостей щодо продажу неіснуючого товару, вести перемови з потенційними покупцями, переконуючи останніх в правдивості своїх намірів, використовувати банківські картки, відкриті на інших осіб, з метою отримання на вказані розрахункові рахунки грошових коштів, а саме шляхом їх перерахування від потерпілих та подальшого переведення в готівку за допомогою банкоматів.

Зокрема, для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_2 запропонував своїм знайомим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 надати банківські картки із банківськими картковими рахунками, відкритими на їх ім`я., на що останні, будучи не обізнаними про злочинні наміри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , погодились.

Надалі, приступивши до реалізації злочинного плану, ОСОБА_1 за допомогою підключення до всесвітньої мережі «Інтернет» створив Інтернет сайт «ІНФОРМАЦІЯ_5», розмістивши на ньому оголошення про продаж неіснуючої техніки, зазначивши контактний номер телефону НОМЕР_1 .

Так, в листопаді 2019 року, ОСОБА_7 , знайшов у мережі Інтернет веб-сайт «ІНФОРМАЦІЯ_5», на якому було розміщено інформацію про продаж навушників торгівельної марки «AirpodsPro» (MWP22) вартістю 7099 грн. 00 коп. із зазначенням контактного номеру телефону НОМЕР_1 .

В подальшому, 02.11.2019 ОСОБА_7 виявив бажання придбати навеб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_5» навушники торгівельної марки «AirpodsPro» (MWP22) вартістю 7099 грн. 00 коп., після чого зі свого мобільного номеру телефону НОМЕР_2 зателефонував на зазначений в оголошені номер телефону НОМЕР_1 .

При цьому, ОСОБА_1 , достовірно усвідомлюючи факт відсутності товару, представився менеджером Інтернет магазину та повідомив, що зазначений товар є у наявності та буде відправлений одразу після перерахування стовідсоткової вартості товару на зазначений ним банківський розрахунковий рахунок.

Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за допомогою мобільного додатку «viber», встановленого на номері телефону НОМЕР_1 , відправили на мобільний номер телефону ОСОБА_7 НОМЕР_2 реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у АТ «УніверсалБанк на ім`я ОСОБА_3 , для сплати за вказаний товар.

ОСОБА_7 в свою чергу, отримавши реквізити для сплати за вищевказаний товар за допомогою мобільного додатку «Монобанк» зі свого карткового рахунку № НОМЕР_4 на банківський картковий рахунок № НОМЕР_3 перерахував грошові кошти в сумі 7099 грн. 00 коп. в якості оплати за товар.

У подальшому, 15.11.2018, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , використовуючи автомобіль марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_5 , відвідали торгівельно-розважальний комплекс «5 елемент», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 4, у якому ОСОБА_1 , використовуючи банківську картку № НОМЕР_3 , відкриту на ім`я ОСОБА_3 , за допомогою банкомату ПАТ КБ «Приватбанк» отримав частину перерахованих від ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 6 700 грн. 00 коп., частину з яких передав ОСОБА_2 .

Отримавши вищезазначені грошові кошти, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свої зобов`язання щодо відправлення навушників торгівельної марки «AirpodsPro» (MWP22) ОСОБА_7 не виконали, а отриманими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 7099 грн. 00 коп.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами, шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи за попередньою змовою, використовуючи підключення до всесвітньої мережі Інтернет, без реального наміру продажу товару, створили у Інтернет мережі веб магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розмістивши інформацію про продаж мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «RedmiNote 8T 4/64» вартістю 4090 грн. 00 коп., якого в дійсності не було, зазначивши контактний абонентський номер НОМЕР_6 .

У подальшому ОСОБА_8 , будучи введеною в оману щодо реальних намірів продажу товару та маючи на меті здійснити купівлю мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «RedmiNote 8T 4/64», за допомогою електронної форми зазначеної у Інтернет магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » залишила заявку на придбання мобільного телефону вищезазначеної марки, а також залишила контактний номер свого телефону НОМЕР_7 .

Надалі ОСОБА_2 , достовірно усвідомлюючи факт відсутності товару, зателефонувавши ОСОБА_8 представився менеджером вказаного Інтернет магазину та повідомив, що зазначений товар є у наявності та буде відправлений одразу після перерахування стовідсоткової вартості товару на банківський розрахунковий рахунок.

Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за допомогою мобільного додатку «viber», встановленого на номер телефону НОМЕР_1 , відправили на мобільний номер телефону ОСОБА_8 НОМЕР_7 заздалегідь підшуканий ОСОБА_1 та ОСОБА_9 банківський картковий рахунок № НОМЕР_8 , відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_4 , для сплати за вказаний товар.

ОСОБА_8 в свою чергу, отримавши реквізити для сплати за даний товар, за допомогою мобільного додатку «Ощадбанк» зі свого карткового рахунку № НОМЕР_4 перерахувала грошові кошти в сумі 4090 грн. 00 коп. на банківський картковий рахунок № НОМЕР_8 в якості оплати за товар.

У подальшому, 15.11.2018, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , використовуючи автомобіль марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_5 , відвідали торгівельно-розважальний комплекс 5 елемент, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Черняовського, 4, у якому ОСОБА_1 , використовуючи банківську картку № НОМЕР_3 , відкриту на ім`я ОСОБА_3 , за допомогою банкомату ПАТ КБ «Приватбанк» отримав у готівковій формі частину отриманих від ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 4 000 грн. 00 коп., після чого, частину з них передав ОСОБА_2 .

Отримавши вищезазначені грошові кошти, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свої зобов`язання щодо відправлення мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «RedmiNote 8T 4/64» ОСОБА_8 не виконали, а отриманими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 4090 грн. 00 коп.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами, шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи за попередньою змовою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , використовуючи підключення до всесвітньої мережі Інтернет, без реального наміру продажу товару, створили у Інтернет мережі веб магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розмістивши інформацію щодо продажу мобільних телефонів, в тому числі торгівельних марок «Poco» моделі «Х3 NFC та «Xiaomi» моделі RedmiNote 9 Pro вартістю 5290 грн. 00 коп., кожного з яких в дійсності не було, зазначивши номер мобільного телефону НОМЕР_9 .

Надалі, ОСОБА_2 без реального наміру продажу товару, додав на сайт «OLX» (доменне ім`я - olx.ua) оголошення про продаж мобільних телефонів.

З метою можливості отримання платних послуг на веб-сайті платних оголошень «OLX» по доменному ім`я - olx.ua, ОСОБА_2 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванні місці, використовуючи реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_10 , відкритого на ім`я ОСОБА_2 , за допомогою мобільного банкінгу «Монобанк» здійснив оплату послуг оператора мобільного зв`язку ТОВ «Інтертелеком» sib-телефонії № НОМЕР_9 та НОМЕР_11 у розмірі 60 гривень.

Так, будучи введеним в оману щодо реальних намірів продажу товару та маючи на меті здійснити купівлю мобільних телефонів марок «Poco» моделі «Х3 NFC та «Xiaomi» моделі RedmiNote 9 Pro, ОСОБА_10 з мобільного номеру телефону НОМЕР_12 здійснив телефонний дзвінок на зазначений ОСОБА_2 номер телефону НОМЕР_9 та повідомив про бажання придбати зазначені мобільні телефони.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, ОСОБА_1 з метою створення впевненості про дійсність намірів щодо продажу мобільних телефонів, у ході телефонної розмови з ОСОБА_11 , повідомив останньому недостовірну інформацію про те, що поставка вказаних товарів здійснюється на умовах повної стовідсоткової попередньої оплати мобільних телефонів, загальна якої становить 10580 грн. 00 коп.

Після чого, ОСОБА_2 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці за допомогою мобільного додатку «viber», встановленого на мобільний номер телефону НОМЕР_9 , відправив на мобільний номер телефону НОМЕР_12 , належний ОСОБА_11 , реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_13 , відкритого в ПАТ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_5 , для сплати стовідсоткової вартості замовленого товару

Отримавши реквізити для оплати, ОСОБА_11 , будучи введеним в оману ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 11.12.2020 за допомогою Інтернет банкінгу «Приватбанк», перерахував на банківський розрахунковий рахунок № НОМЕР_13 , відкритий на ім`я ОСОБА_5 , грошові кошти у сумі 10580 грн 00 коп., в рахунок стовідсоткової оплати за мобільні телефони марки «Poco» моделі «Х3 NFC та марки «Xiaomi» моделі RedmiNote 9 Pro.

У подальшому, 11.12.2020, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , використовуючи автомобіль марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) НОМЕР_14 , відвідали банкомат ПАТ КБ «ПриватБанк», розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар 12/2, у якому ОСОБА_1 , використовуючи банківську картку № НОМЕР_13 , відкриту на ім`я ОСОБА_5 , за допомогою банкомату №9831 отримав у готівковій формі частину отриманих від ОСОБА_11 грошових коштів у розмірі 10000 грн. 00 коп., після чого, частину з них передав ОСОБА_2 .

Отримавши вищезазначені грошові кошти, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свої зобов`язання щодо відправлення мобільних телефонів торгівельної марки «Poco» моделі «Х3 NFC та марки «Xiaomi» моделі RedmiNote 9 Pro. ОСОБА_11 не виконали, а отриманими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму 10580 грн. 00 коп.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами, шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи за попередньою змовою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , використовуючи підключення до всесвітньої мережі Інтернет, без реального наміру продажу товару, створили у Інтернет мережі веб магазин «red-mi.com.ua», розмістивши інформацію щодо продажу мобільного телефону марки «Poco» моделі «Х3 вартістю 5750 грн. 00 коп., якого в дійсності не було, зазначивши номер мобільного телефону НОМЕР_15 .

Надалі, ОСОБА_2 без реального наміру продажу товару, додав на сайт «OLX» (доменне ім`я - olx.ua) оголошення про продаж мобільного телефонів.

ОСОБА_12 , будучи введеним в оману щодо реальних намірів продажу товару та маючи на меті здійснити купівлю мобільного телефону марки «Poco» моделі «Х3», з мобільного номеру телефону НОМЕР_16 здійснив телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_15 . та повідомив про бажання придбати зазначений мобільний телефон.

При цьому, ОСОБА_1 з метою створення впевненості про дійсність намірів щодо продажу мобільних телефонів, у ході телефонної розмови з ОСОБА_13 повідомив останньому недостовірну інформацію про те, що зазначений товар є у наявності та його поставка здійснюється на умовах повної стовідсоткової попередньої оплати, яка становить 5750 грн. 00 коп.

Після чого, з метою подальшого зняття грошових коштів та запобігання розкриттю злочину, ОСОБА_1 надав ОСОБА_13 реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_17 , відкритого в ПАТ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_6 , заздалегідь підшуканого ОСОБА_2 .

Після чого, продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру ОСОБА_2 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці за допомогою мобільного додатку «viber», встановленого на мобільний номер телефону НОМЕР_15 , відправив ОСОБА_13 на мобільний номер телефону НОМЕР_16 реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_17 , відкритого в ПАТ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_14 , для сплати стовідсоткової вартості замовленого товару

Отримавши реквізити для оплати, ОСОБА_13 , будучи введеним в оману ОСОБА_1 , 29.01.2021 за допомогою Інтернет банкінгу «Приватбанк» перерахував на банківський розрахунковий рахунок № НОМЕР_17 , відкритий на ім`я ОСОБА_6 , грошові кошти у сумі 5750 грн 00 коп., в рахунок оплати за мобільний телефон марки «Poco» моделі «Х3».

У подальшому, 29.01.2021, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , використовуючи автомобіль марки «BMW», сірого кольору, реєстраційний знак (Республіка Литва) КRP 745, відвідали торгівельно-розважальний комплекс 5 елемент, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 4, у якому ОСОБА_1 , використовуючи банківську картку № НОМЕР_17 , відкриту на ім`я ОСОБА_13 , за допомогою банкомату ПАТ КБ «Приватбанк» отримав в готівковій формі частину отриманих від ОСОБА_15 грошових коштів у розмірі 5700 грн. 00 коп.,після чого, частину з яких передав ОСОБА_2 .

Отримавши вищезазначені грошові кошти, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свої зобов`язання щодо відправлення мобільного телефону торгівельної марки «Poco» моделі «Х3» ОСОБА_13 не виконали, а отриманими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_13 матеріальної шкоди на суму 5750 грн.00 коп.

Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 190 КК України, тобто як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки підозра необґрунтована, ризики не підтверджені, підозрюваний раніше не судимий, клопотання отримав заздалегідь та не переховувався, планує компенсувати збитки. Просила врахувати вік підозрюваного, те що в нього є батьки, а тому просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, з підозрою не погодився.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 23.07.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний не одружений, немає на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, тобто немає офіційного джерела прибутку, а також не надав документів на підтвердження місця постійного проживання..

Все вищевказане в сукупності свідчить про обґрунтованість ризику переховування.

Слідчий суддя зазначає, що на теперішній час слідством не вилучено всіх документів, доступ до яких має підозрюваний, а тому слідчий суддя приходить до переконання щодо існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України);

Стосовно ризику незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), підозрюваний може незаконного впливати на потерпілих з метою зміни ними свідчень у ході судового розгляду кримінального провадження у подальшому, впливати на свідків, яких ще не допитано для дачі ними неправдивих свідчень, які його виправдовують, або впливати на інших осіб, які можуть бути допитані, оскільки більшість з них, відповідно до матеріалів кримінального провадження, знайомі з підозрюваним, а тому слідчий суддя приходить до переконання про доведеність в судовому засіданні існування вказаного ризику.

Враховуючи те, що на даний час ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні декількох епізодів кримінальних правопорушень, характер вказаних кримінальних правопорушень, та спосіб їх вчинення, а також те що відносно підозрюваного направлено обвинувальний акт, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на його сімейний та майновий стан, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 , як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області Іванової І.Ю., яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Сухоребрим І.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12019161500002935 від 26.11.2019 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, до 23.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 23.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по вказаному кримінальному провадженню;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.