Рішення № 9859414, 27.05.2010, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-156/10/0408

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Костенко В.В.

при секретарі Кулагіній І.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Оніщенко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, Відкритого акціонерного товариства " Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення недоплачених сум страхових виплат, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відкритого Акціонерного товариства « Криворізький залізорудний комбінат», та до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових сум.

В обґрунтування своїх позовних вимог він посилається на ті обставини, що він з 1980 р. працював на ш. «Батьківщина» РУ ім. Карла Лібкнехта об'єднання «Кривбасруда» електрослюсарем, підземним гірником.

У січні 1995 року в клініці Українського НДІ промислової медицини йому було встановлено професійне захворювання : хронічна диськогенна попереково - крижова полірадікулопатія з помірно вираженими статико - динамічними порушеннями і больовим синдромом.

Наказом МЧМ СРСР № 170 від 07.09.1989 р. і наказом по ВО «Кривбассруда» від 20.09.1989 р. № 349 РУ ім.. Карла Лібкнехта ліквідовано. У складі ВО «Кривбассруда» створена на правах структурної одиниці ш. «Батьківщина». ДВО «Кривбассруда» наказом Мінпромполітики № 263 від 29.07.1998 р. перейменовано на «Криворізький державний залізорудний комбінат».

Висновком МСЕК НДІ промислової медицини 27.02.1995 р. йому встановлена 3-я група інвалідності по профзахворюванню, а також 60 % втрати професійної працездатності.

У 1997 р. у зв'язку з погіршенням стану здоров'я проф. патологічної МСЕК НДІ промислової медицини йому була встановлена 2-я група інвалідності по профзахворюванню і 70 % втрати професійної працездатності. Останній 3-й огляд в МСЕК відбувся 13.02.2004 року, яким була підтверджена 2-а група інвалідності до 01.02.2006 р., а також 70 % втрати професійної працездатності до 01.02.2006 р.

РУ ім. К.Лібнехта, а згодом ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" призначили йому відшкодування шкоди.

Наказом по шахті «Батьківщина» ВО «Кривбассруда» № 110 від 17.03.1995 року встановлено, що його середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди здоров'ю складав 5961940 крб., обчислений за період : лютий 1994 р.- січень 1995 року.

Даним наказом йому вирішено виплачувати щомісячно по 3577164 крб. (35.77 грн.).

Однак, ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" невірно застосовувало коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів, через що сталося заниження його середнього заробітку та сум відшкодування шкоди (страхових сум).

Згідно п. 28 "Правил відшкодування шкоди..." перерахунок сум відшкодування шкоди провадиться при збільшенні тарифних ставок і посадових окладів на величинуі їх фактичного збільшення.

Так, з 1.02.1995 р. у відповідності із постановою КМУ № 102 від 8.08.1995 року введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів "3,0". Таким чином, йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 107,31 грн. з розрахунку середнього заробітку 5961940 крб. Платили ж йому по 35 грн. 77 коп., тобто не доплачували по 71 грн. 54 коп. у місяць. За період з 1.02.1995 р. по 1.01.1996 р. йому було не доплачено 786 грн. 94 коп. (71 грн. 54 коп. х 11 міс).

З 1.01.1996 р. у відповідності зі Спільною постановою адміністрації та профкому ВО «Кривбассруда» № 1/6 від 26.01.1996 р. введено в дію коефіцієнт "2,5", а ВАТ „КЗРК” був застосований коефіцієнт "1,25". З лютого 1997 р. висновком МСЕК йому замість 60 % втрати професійної працездатності визначені 70 %.

Таким чином, йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 268 грн.29 коп. із розрахунку ( 59.62 грн. х 0.6 х 3 х 2,5). Платили ж йому по 44 грн. 71 коп. з розрахунку 59.62 грн. х 0.6 х 1,25) , тобто не доплачували по 223 грн. 58 коп. у місяць. За період з 1.01.1996р. по 1.02.1997 р. йому було не доплачено 2906 грн. 54 коп. (223грн.58 коп.х13 міс.).

3 01.02.1997 р. встановлено 70 % втрати проф. працездатності до червня 1997 року. Йому фактично виплачувалось відшкодування шкоди 52 грн. 17 коп. з розрахунку ( 59.62 грн. х 0,7 х 1,25), а необхідно було виплачувати щомісячно по 313 грн. з розрахунку ( 59. 62 грн. х 0,7 х 3 х 2,5). Недовиплата склала 260 грн. 83 коп. За період з 1.02.1997 року по 01.06.1997 року йому було недоплачено 1043 грн.32 коп. (260 грн. 83 коп. х 4 міс).

З 1.06.1997 р. у відповідності зі Спільною постановою адміністрації й профкому ВО "Кривбасруда" № 3/91/06 від 21.05.1997 р. введено в дію коефіцієнт "1,25", але ВАТ „КЗРК” перерахунок сум відшкодування шкоди зроблений не був. Таким чином, йому потрібно було платити відшкодування шкоди у сумі 391 грн. 25 коп. з розрахунку (59.26 грн.х 0.7 х 3 х 2,5 х 1,25). Платили ж йому по 52 грн. 17 коп. з розрахунку (59.62 грн. х 0.7х 1.25), тобто не доплачували по 339 грн. 08 коп. у місяць. За період з 1.06.1997 р. по 01.01.1998 р. йому було не доплачено 2373 грн. 60 коп. (339 грн. 08 коп. х 7 міс.)

З 1.01.1998 р. у відповідності зі Спільною постановою адміністрації і профкому ВО "Кривбасруда" № 6/195 від 25.12.1997 р. введено в дію коефіцієнт "1,3". Однак, його середній заробіток перерахунку не підлягав, тому що перевищував середній заробіток по відповідній професії - 319 грн. 77 коп., що відповідає вимогам постанови КМУ № 1100 від 3.10.1997 року. Але ж згідно Правил відшкодування шкоди... нарахована сума відшкодування шкоди не може бути зменшена, тому з січня 1998 р. йому повинно було відшкодовувати по 391 грн. 25 коп., а фактично виплачували щомісяця по 52 грн. 17 коп. Недовиплата складала 339 грн. 08 коп. За період з 1.01.1998 р. по 1.01.1999 р. йому було не доплачено 4068 грн. 96 коп. (339 грн. 08 коп. х 12 міс.)

З січня 1999 р. по липень 1999 р. йому фактично виплачувалось щомісяця по 57 грн. 90 коп. Необхідно було виплачувати по 391 грн. 25 коп. Недовиплата складала 333 грн. 35 коп. За період з 1.01.1999 р. по 1.07.1999 р. йому було не доплачено 2000 грн. 10 коп. (333 грн. 35 коп. х 6 міс.)

Всього за період з 1.01.1998 р. по 1.07.1999 р. йому було не доплачено 6069 грн. 10 коп. (4068 грн. 96 коп. + 2000 грн. 10 коп)

З 1.07.1999 р. у відповідності зі спільною постановою адміністрації й профкому від 30.06.1999 р. № 11/13/5 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів "1,265". Фактично ж зростання середнього заробітку по його професії становило "1,24991", а ВАТ "КЗРК" необгрунтовано застосував коефіцієнт "1,15". Таким чином, йому платили щомісяця по 66 грн. 59 коп. Згідно довідці КЗРК середня заробітна плата працівника аналогічної професії за липень 1999 р. склала 404 грн. 51 коп. Згідно змін до п. 28 Правил відшкодування шкоди ... заробітна плата , з якої нараховуються суми відшкодування не може бути більше цієї суми, Тому коефіцієнт 1,265 не повинен застосовуватися. Але ж згідно Правил відшкодування шкоди... нарахована сума відшкодування шкоди не може бути зменшена, тому з липня 1999 р. йому повинно було відшкодовувати по 391 грн. 25 коп., а фактично виплачували щомісяця по 66 грн. 59 коп. Недовиплата складала 324 грн. 66 коп. За період з 1.07.1998 р. по 1.01.2000 р. йому було не доплачено 1947 грн. 96 коп. (324 грн. 66 коп. х 6 міс.)

З 1.01.2000 р. у відповідності зі спільною постановою адміністрації й профкому від 28.12.1999 р. № 16/20/11 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів "1,226". ВАТ "КЗРК" був застосований коефіцієнт "1,1".

Згідно довідці КЗРК середня заробітна плата працівника аналогічної професії за грудень 2000 р. склала 495 грн. 33 коп. Згідно змін до п. 28 Правил відшкодування шкоди ... заробітна плата , з якої нараховуються суми відшкодування не може бути більше цієї суми, Тому коефіцієнт 1,226 не повинен застосовуватися. Але ж згідно Правил відшкодування шкоди... нарахована сума відшкодування шкоди не може бути зменшена, тому з січня 2000 р. йому повинно було відшкодовуватись по 391 грн. 25 коп., а фактично виплачували щомісяця по 73 грн. 25 коп. Недовиплата складала 318 грн. За період з 1.01.2000 р. по 1.05.2000 р. йому було не доплачено 1272 грн. (318 грн. х 4 міс.)

З 1.05.2000 р. у відповідності із наказом від 29.05.2000 р. № 159 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів "1,217". Згідно довідці КЗРК середня заробітна плата працівника аналогічної професії за травень 2000 р. склала 616 грн. 13 коп. Згідно змін до п. 28 Правил відшкодування шкоди ... заробітна плата , з якої нараховуються суми відшкодування не може бути більше цієї суми, Але ж відшкодування шкоди на початок періоду складало 391 грн. 25 коп., тобто з заробітку 558 грн. 93 коп., що менш за 616 грн. 13 коп. Тому коефіцієнт 1,217 повинен застосовуватися. Йому повинно було відшкодовувати по 476 грн. 15 коп. ( 391.25 грн. х 1.217), оскільки заробіток з розрахунку на 100 % втрати працездатності з цієї суми складає 680 грн. 21 коп. ( 476.15/7 х 10), що більш середнього заробітку по аналогічної професії 616 грн. 13 коп., то сума відшкодування шкоди повинна бути зменшена до 431 грн. 29 коп. (616.13 грн. х 0.7). Йому фактично виплачувалось по 87 грн. 39 коп. Недовиплата складала 343 грн. 90 коп. За період з 1.05.2000 р. по 1.04.2001 р. йому було не доплачено 3782 грн. 90 коп. (343 грн. 90 коп х 11 міс). Загальна сума заборгованості ВАТ "КЗРК" за період з 1.02.1995 р. по 1.04.2001 року склала 20182 грн. 32 коп.

З 1.04.2001 р. введено в дію Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у відповідності із яким його особову справу було передано у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі (ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі), яке продовжило йому виплати.

Так 1.04.2001 р. страхові виплати позивачеві повинні були скласти 431 грн. 29 коп., фактично йому платили по 87 грн. 39 коп., тобто не доплачували по 140 грн. 33 коп. в місяць, заробіток відповідний вказаної сумі складає 616 грн. 13 коп. (431.29 грн. х 100: 70). Ця сума менше 1600 грн. - граничної суми, з якої на той момент нараховувалися внески до Фонду, тому страхова сума з цієї підстави не повинна зменшуватися.

З липня 2001 р. він отримує пенсію за інвалідністю у розмірі 161 грн.10 коп. Регрес плюс пенсія по інвалідності в даному випадку складає 592 грн. 39 коп.( 431 грн. 29 коп. + 161 грн. 10 коп.) , що менше заробітку 616 грн. 13 коп. Тому з липня 2001 року страхова сума не повинна зменшуватися.

З серпня 2001 р. він отримує пенсію за інвалідністю у розмірі 174 грн.10 коп. Регрес плюс пенсія по інвалідності в даному випадку складає 605 грн. 39 коп. ( 431 грн.29 коп. + 174 грн. 10 коп.) , що менше заробітку 616 грн. 13 коп. Тому з серпня 2001 року страхова сума теж не повинна зменшуватися.

З січня 2001 р. він отримує пенсію за інвалідністю у розмірі 191 грн.10 коп. Регрес плюс пенсія по інвалідності в даному випадку складає 622 грн. 39 коп ( 431 грн.29 коп. + 191 грн. 10 коп.), що менше заробітку 616 грн. 13 коп, але раніше нарахована сума не повинна зменшуватися, тому з січня 2001 р. страхова сума теж не повинна зменшуватися. Таким чином, недовиплата складає 343 грн. 90 коп. За період з 1.04.2001 року по 1.03.2002 р. йому було не доплачено 3782 грн. 90 коп. (343 грн. 90 коп. х 11 міс.)

З 1.03.2002 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт '1,193'. Сума, що йому виплачується, відкоригована на цій коефіцієнт не була, оскільки сума виплати 87 грн. 39 коп. разом з одержуваною ним пенсією по інвалідності по тому ж виробничому захворюванню перевищували відкоригований його заробіток 124 грн. 84 коп. (87.39 грн. х 100 : 70)

Він як і раніше одержував страхову суму 87 грн. 39 коп. Належно було виплачувати по 514 грн. 53 коп. ( 431.29 грн. х 1.193). Заробіток відповідний такій сумі складає 735грн. 04 коп. ( 514.53 грн. х 100 : 70). Ця сума менше 1600 грн. - граничної суми, з якої на той момент нараховувалися внески до Фонду .... Тому страхова сума з цієї підстави не повинна зменшуватися.

З березня 2002 р. він отримує пенсію за інвалідністю в розмірі 191 грн. 91 коп. Регрес плюс пенсія по інвалідності в даному випадку складає 706 грн. 44 коп. ( 514 грн. 53 коп. + 191 грн. 91 коп.), що менше заробітку 735 грн. 04 коп., але раніше сума не повинна зменшуватися.

З квітня 2002 р. він отримує пенсію за інвалідністю в розмірі 209 грн. 11 коп .Регрес плюс пенсія по інвалідності в даному випадку складає 723 грн. 64 коп.( 514 грн. 53 коп. + 209 грн. 11 коп.) , що менше заробітку 735 грн. 04 коп. Тому з квітня 2002 року страхова сума теж не повинна зменшуватися. Таким чином, недовиплата склала 427 грн. 14 коп. За період с 1.03.2002 р. по 1.03.2003 р. йому було не доплачено 5125 грн.68 коп. (427 грн. 14 коп. х 12 міс.)

З 1.03.2003 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт '1,182'. Сума, що йому виплачувалася, відкоригована на цій коефіцієнт не була, оскільки сума виплати 87 грн. 39 коп. разом з одержуваною ним пенсією по інвалідності по тому ж виробничому захворюванню перевищували відкоригований його заробіток 124 грн. 84 коп. (87.39 грн. х 100 : 70). В зв'язку з цим корегування не проведено і йому продовжували виплачувати страхові суми в розмірі 87 грн. 39 коп. щомісяця. Належно було виплачувати по 608 грн. 17 коп. ( 514.53 грн. х 1.182). Заробіток відповідний такій сумі складає 869 грн. (608.17 грн. х 100 : 70). Ця сума менше 2200 грн. - граничної суми, з якої на той момент нараховувалися внески до Фонду .... Тому підстав до зниження страхової суми немає.

З липня 2003 р. він отримує пенсію за інвалідністю в розмірі 219 грн. 91 коп. Регрес плюс пенсія по інвалідності в даному випадку складає 828 грн. 08 коп. ( 608 грн. 17 коп. + 219 грн. 91 коп.) , що менше заробітку 869 грн., тому з липня 2003 р. страхова сума теж не повинна зменшуватися. Таким чином, недовиплата складає 520 грн. 78 коп. За період с 1.03.2003 р. по 1.03.2004 р. йому було не доплачено 6249 грн. 36 коп. (520 грн. 78 коп. х 12 міс.)

З 1.03.2004 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт '1,152'. Сума, що йому виплачується, відкоригована на цій коефіцієнт не була, оскільки сума виплати 87 грн. 39 коп. разом з одержуваною ним пенсією по інвалідності по тому ж виробничому захворюванню перевищували відкоригований його заробіток 124 грн. 84 коп. (87.39 грн. х 100 : 70). В зв'язку з цим корегування не проведено і йому продовжували виплачувати страхові суми в розмірі 87 грн. 39 коп. щомісяця. Належно було виплачувати по 700 грн. 62 коп. (608.17 грн. х 1.152). Заробіток відповідний такій сумі складає 1000 грн. 89 коп. ( 700.62 грн. х 100 : 70). Ця сума менше 2660 грн. - граничної суми, з якої на той момент нараховувалися внески до Фонду .... Тому підстав до зниження страхової суми немає.

З березня 2004 р. він отримує пенсію за інвалідністю в розмірі 231 грн. 13 коп. Регрес плюс пенсія по інвалідності в даному випадку складає 931 грн. 75 коп. ( 700 грн. 62 коп. + 231 грн. 13 коп.) , що менше заробітку 1000 грн.89 коп. Тому з березня 2004 р. страхова сума теж не повинна зменшуватися. Таким чином, недовиплата складає 613 грн. 23 коп. За період с 1.03.2004 р. по 1.03.2005 р. йому було не доплачено 7358 грн. 76 коп. (613 грн. 23 коп. х 12 міс.)

З 1.03.2005 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на

коефіцієнт '1,238'. Сума, що йому виплачується, відкоригована на цій коефіцієнт не була, оскільки сума виплати 87 грн. 39 коп. разом з одержуваною ним пенсією по інвалідності по тому ж виробничому захворюванню перевищували відкоригований його заробіток 124 грн. 84 коп. (87.39 грн. х 100 : 70). В зв'язку з цим корегування не проведено і йому продовжували виплачувати страхові суми в розмірі 87 грн. 39 коп. щомісяця. Належно було виплачувати по 867 грн. 36 коп. ( 700.62 грн. х 1.238). Заробіток відповідний такій сумі складає 1239 грн. ( 700.62 грн. х 100 : 70). Ця сума менше граничної суми, з якої на той момент нараховувалися внески до Фонду .... Тому підстав до зниження страхової суми немає.

З березня 2005 р. він отримує пенсію за інвалідністю в розмірі 284 грн. 69 коп. Регрес плюс пенсія по інвалідності в даному випадку складає 1152 грн. 05 коп. ( 867 грн. 36 коп. + 284 грн. 69 коп.), що менше заробітку 1239 грн. Тому з березня 2005 р. страхова сума теж не повинна зменшуватися. Таким чином, недовиплата складає 779 грн. 97 коп. За період с 1.03.2005 р. по 1.03.2006 р. йому було не доплачено 9359 грн. 64 коп. (779 грн. 97 коп. х 12 міс.)

З 1.03.2006 р. ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт '1,203'. Сума, що йому виплачується, була відкоригована на цій коефіцієнт і склала 102 грн. 04 коп. Належно було виплачувати по 1043 грн. 44 коп. ( 867.36 грн. х 1.203). Заробіток відповідний такій сумі складає 1491 грн. ( 1043.44 грн. х 100 : 70). Ця сума менше граничної суми, з якої на той момент нараховувалися внески до Фонду .... Тому підстав до зниження страхової суми немає.

В березні 2005 р. він отримує пенсію за інвалідністю в розмірі 284 грн. 69 коп. Регрес плюс пенсія по інвалідності в даному випадку складає 1152 грн. 05 коп. ( 867 грн. 36 коп. + 284 грн. 69 коп.) , що менше заробітку 1491 грн. Тому з березня 2006 р. страхова сума теж не повинна зменшуватися. Таким чином, недовиплата складає 941 грн. 40 коп. За період с 1.03.2006 р. по 1.02.2007 р. йому було не доплачено 10355 грн. 40 коп.( 941 грн. 40 коп. х 11 міс.)

Всього за період з 01.04.2001 р. по 01.02.2007 р. йому не доплатили страхові виплати в розмірі 42231 грн. 74 коп. ( 3782.90 грн. + 5125.68 грн. + 6249.36 грн. + 7358.76 грн.+ 9359.64 грн. + 10355.40 грн.)

Крім того, з вини підприємства, суми відшкодування шкоди сплачувались йому не в повному обсязі, а тому йому повинні виплатити компенсацію втрати частини щомісячних виплат відшкодування шкоди в зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Компенсацію втрати частини щомісячних виплат відшкодування шкоди в зв”язку з порушенням термінів їх виплати, яку зобов'язане сплатити ВАТ «КЗРК» складає з 01.01.1998 р. по 01.04.2001 р. - 14944 грн.99 коп.

Компенсацію втрати частини щомісячних виплат відшкодування шкоди в зв”язку з порушенням термінів їх виплати, яку зобов'язане сплатити відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі складає з 01.04.2001 р. по 01.01.2007 р.-11170 грн. 03 коп.

Крім того, починаючі з 01.02.2007 р. їй відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі повинно виплачувати щомісячно по 1043 грн.44 коп. до виникнення законних обставин для перерахунку щомісячних страхових виплат або їх припинення.

Також він вважає, що в зв'язку з тим, що він отримував професійне захворювання йому заподіяна і моральна шкода, яку він оцінює в 70000 грн.

Він просить стягнути с відповідача ВАТ «КАРК» на його користь заборгованість по страхових виплатах в сумі 20182 грн. 33 коп. за період з 01.02.1995 р. по 01.04.2001 року, інфляційну компенсацію з урахуванням подорожчання споживчих цін за період січень 1998 року- січень 2007 року) в розмірі 14944 грн. 99 коп., моральну шкоду в розмірі 70000 грн. , а також просить стягнути с відповідача -відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на його користь заборгованість по страхових виплатах в сумі 42231 грн. 74 коп. за період з 01.04.2001р. по 01.02.2007 р., інфляційну компенсацію за період з березня 2001 року- січень 2007 року) в розмірі 11170грн. 03 коп., і щомісячно виплачувати йому з 01.02.2007 р. по 1043 грн. 44 коп. до виникнення законних обставин для перерахування щомісячних страхових виплат , чи їх припинення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав у повному обсязі і підтвердив обставини, викладені в позовній заяві. Вважає, що ВАТ „ КЗРК”, а у подальшому і Фонд безпідставно не доплачували позивачеві належні йому суми щомісячних страхових виплат, а отже повинні відшкодувати цю заборгованість, а також сплатити компенсацію за порушення строків її виплати. Крім того, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок отриманого професійного захворювання. Визначена ним сума у 70000 грн. є розумною, приймаючи до уваги значний відсоток втрати професійної працездатності 60-70%. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник ВВД ФССНВ позовні вимоги не визнала, посилаючись на ту обставину, що виплати ними провадяться в тому розмірі, в якому вони були передані ВАТ «КЗРК», а також Фонд соцстраху проводить перерахунок страхових виплат у відповідність із ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Вважають, якщо підприємством була допущена якась помилка, то воно і повинно нести відповідальність, а не Фонд . У задоволенні позову просила відмовити.

Представник ВАТ «КЗРК» в судовому засіданні заперечував проти позову та пояснив, що адресовані до них вимоги про стягнення недоплачених сум та моральної шкоди безпідставні. Підприємство здійснювало нарахування та виплати страхових сум відповідно до економічної ситуації, яка склалася на період перерахунку, реальної можливості проводити такі виплати. Крім того, позивачем втрачено право вимоги до них, у зв”язку із спливом строку позовної давності. До того ж, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди не ґрунтується на законі, оскільки не доведена її наявність, профзахворювання з 1995 року, хвороба не прогресує, не надані докази витрат на лікування, необхідність використання протезів, медична документація, яка підтверджувала б стресовий чи депресивний стан позивача, нічим не обґрунтований розмір заявленої моральної шкоди. У задоволенні просить відмовити у повному обсязі.

Вислухавши представника позивача, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 с 1980 р. працював на ш. «Батьківщина» РУ ім.. Карла Лібкнехта об'єднання «Кривбасруда» електрослюсарем, підземним гірником. ( а.с. 16-17 ).

У січні 1995 року в клініці Українського НДІ промислової медицини йому було встановлено професійне захворювання : хронічна дискогенна попереково - крижова полірадікулопатія з помірно вираженими статико - динамічними порушеннями і больовим синдромом (а.с.10).

Наказом МЧМ СРСР № 170 від 07.09.1989 р. і наказом по ВО «Кривбассруда» від 20.09.1989 р. № 349 РУ ім.. Карла Лібкнехта ліквідовано. У складі ВО «Кривбассруда» створена на правах структурної одиниці ш. «Батьківщина». ДВО «Кривбассруда» наказом Мінпромполітики № 263 від 29.07.1998 р. перейменовано на «Криворізький державний залізорудний комбінат» (а.с.14,15).

Висновком МСЕК НДІ пром. медицини 27.02.1995 р. позивачеві встановлена 3-я група інвалідності по профзахворюванню, а також 60 % втрати професійної працездатності .

У 1997 р. у зв'язку з погіршенням стану здоров'я проф. патологічної МСЕК НДІ пром. медицини йому була встановлена 2-я група інвалідності по профзахворюванню і 70 % втрати професійної працездатності. Останній 3-й огляд в МСЕК відбувся 13.02.2004 р. Йому була підтверджена 2-а група інвалідності до 01.02.2006 р., а також 70 % втрати проф.. працездатності до 01.02.2006 р.

В/о „ Кривбасруда”, а згодом ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" призначили позивачеві відшкодування шкоди.

З матеріалів справи видно, що наказом по шахті «Батьківщина» ВО «Кривбассруда» № ПО від 17.03.1995 р. встановлено, що середньомісячний заробіток позивача для визначення розміру відшкодування шкоди здоров'ю складав 5961940 крб., обчислений за період : лютий 1994 р.- січень 1995 р. Даним наказом йому вирішено виплачувати щомісячно по 3577164 крб. (35.77 грн.) ( 5961940 крб. х 0,6) ( а.с.7).

Позивач не оспорює вищеназвані обставини, але вважає що ВАТ „КЗРК”, а у подальшому Фонд ССНВВПЗ України у місті Кривому Розі, невірно проводили йому перерахунок щомісячних страхових сум, оскільки ВАТ „ КЗРК” не застосовував певні коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів або застосовували у меншому розмірі.

Із зазначеною думкою суд погоджується частково за наступними підставами.

Так, з 1.02.1995 р. у відповідності із постановою КМУ № 102 від 8.02.1995 року введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів "3,0". Як убачається із таблиці коефіцієнтів підвищення тарифних ставок, посадових окладів і регрес них виплат у відшкодування шкоди здоров”ю з 01.06.1992 року по 01.05.2000 року у ВАТ „ КЗРК” ( а.с.44-46 т.1) на підставі вищеназваної постанови та Спільної постанови адміністрації і профкомів ВО „ Кривбасруда” від 27.02.1995 року № 2/24/7 підприємством було прийнято рішення щодо збільшення регресних виплат на коефіцієнт підвищення „3” , але позивачеві ОСОБА_3, якому первинною МСЕК у 02.1995 року встановлена втрата профпрацездатності у 60% таке підвищення не було проведено. З метою захисту прав позивача, якій є інвалідом, суд вважає за необхідне виправити допущену помилку і вважає, що ОСОБА_3 потрібно було здійснювати виплати у відшкодування шкоди у сумі 107,31 грн. із розрахунку середнього заробітку 5961940 крб. Платили ж йому по 35 грн. 77 коп., тобто не доплачували по 71 грн. 55 коп. у місяць. За період з 1.02.1995 р. до 1.01.1996 р. йому не доплачено 787 грн. 01 коп. (71 грн. 55 коп. х 11 міс).

Вирішуючи у подальшому спір, який виник суд керується наступним.

Згідно із ст.11 Закону України « Про охорону праці», пп.4,9 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов»язаним з виконанням ним трудових обов»язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472 ( далі- Правила), у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відшкодування шкоди, завданої працівникові ушкодженням здоров»я, складається з виплати втраченого заробітку ( або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Відповідно до п.п. 22, 28 Правил середньомісячний заробіток, з якого визначається або перераховується втрачений потерпілим заробіток, підлягає коригуванню на коефіцієнти підвищення тарифних ставок посадових окладів.

Згідно із положеннями: ст.9 Закону України « Про колективні договори і угоди», галузевих угод між Міністерством промислової політики , добровільними виробничими об»єднаннями і ЦК України профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, які є нормами прямої дії, Указом Президента України від 09.01.1996 року № 41/96 « Про додаткові заходи щодо матеріального і морального заохочення працівників вугільної промисловості», при зростанні тарифних ставок і посадових окладів з метою збільшення їх частки в середньомісячній заробітній платі в межах встановленого фонду споживання, при якому змінювалась лише структура заробітної плати( одночасно зменшувалися інші складові заробітної плати) без зміни її загального розміру, підстав для проведення перерахунків щомісячних страхових виплат на коефіцієнт росту посадових окладів і тарифних ставок не передбачено.

Як убачається із наданих суду сумісних постанов адміністрації і профспілкових організацій ВО „ Кривбасруда”, у подальшому ВАТ „КЗРК” та наказів по підприємству за оспорюваний період підприємство перераховувало позивачеві суми відшкодування шкоди на коефіцієнти фактичного збільшення заробітної плати, що не суперечить закону, оскільки заробітна плата на підприємстві , у тому числі за професією позивача збільшилася саме на них.

Так, позивач вважає, що оскільки 1.01.1996 р. Спільною постановою адміністрації й профкомів ВО «Кривбассруда» № 1/6 від 26.01.1996 р. введено в дію коефіцієнт "2,5", то цей коефіцієнт повинен був бути застосований і для перерахунку регрес них виплат позивача, тоді як ВАТ „КЗРК” безпідставно застосував коефіцієнт "1,25". З лютого 1997 р. висновком МСЕК йому замість 60 % втрати професійної працездатності визначені 70 %.

Таким чином, позивач вважає, що йому потрібно було платити у відшкодування шкоди - 268 грн. 29 коп. із розрахунку ( 59.62 грн. х 0.6 х 3 х 2,5). Платили ж йому по 44 грн. 71 коп. з розрахунку ( 59.62 грн. х 0.6 х 1,25) , тобто не доплачували по 223 грн. 58 коп. у місяць. За період 1.01.1996р. по 1.02.1997 р. йому було не доплачено 2906 грн. 54коп.(223грн.58коп.х13міс.)

Але із зазначеною думкою суд не погоджується, оскільки , як убачається із наданої відповідачем ВАТ „КЗРК” довідки № 436 від 07.12.2009 року середня заробітна плата за професією позивача- підземний гірник 3-го розряду по ш.” Батьківщина” склала у грудні 1995 року- 19404467 крб, а у січні 1996 року-11115667 крб., тобто фактично відбувся не ріст , а падіння заробітної плати.

Не зважаючи на ці обставини підприємство все ж вирішило збільшити регресні виплати на коефіцієнт 1,25, тому правових підстав для перерахунку щомісячних страхових виплат у цей період не убачається.

Але з урахуванням того, що суд вважав за необхідне застосувати для перерахунку щомісячних страхових виплат не застосований відповідачем ВАТ „ КЗРК” коефіцієнт „3”, то належна страхова сума 107,32 х 1,25= 134,15 х13 міс.= 1743,95 грн., тобто зазначена сума підлягала до виплати у вищеназваний період, фактично же було сплачено 581,23 грн., щомісячні недоплати складали по 62,61 грн.

З 01.02.1997 р. позивачеві встановлено 70 % втрати професіональної працездатності до червня 1997 року, позивачеві фактично виплачувалось відшкодування шкоди 52 грн. 17 коп. з розрахунку (59.62 грн. х 0,7 х 1,25) , а необхідно було виплачувати щомісячно по 156,50 грн. з розрахунку ( 59,62 грн. х 0,7 х 3 х 1,25).

З 1.06.1997р. у відповідності зі Спільною постановою адміністрації та профкомів ВО

"Кривбасруда" № 3/91/06 від 21.05.1997 р. введено в дію коефіцієнт "1,25", але підприємством перерахунок сум відшкодування шкоди позивачеві зроблений не був і він вважає, що таким чином його права порушені. З цим твердженням суд не погоджується, оскільки із вищеназваної довідки ВАТ „КЗРК” убачається, що у травні 1997 року заробітна плата за професією позивача складала 174,40 грн., а у червні 1997 року 154,35 грн.,тобто фактичного росту заробітної плати не відбулося, а навпаки було її падіння, отже, на думку суду, ВАТ „ КЗРК” обґрунтовано не застосований коефіцієнт 1,25 при перерахунку регресних виплат позивача . Таким чином, надалі розрахунок слід було проводити у сумі щомісячних виплат по 156 грн.50 коп.

У подальшому , з 1.01.1998 р. у відповідності зі Спільною постановою адміністрації та профкомів ВО "Кривбасруда" № 6/195 від 25.12.1997 р. введено в дію коефіцієнт "1,3", але на застосуванні цього коефіцієнту позивач не наполягає, сам же суд на підставі ст.11 ЦПК України, позбавлений можливості вийти за межі заявлених позовних вимог.

З 1.07.1999 р. у відповідності зі спільною постановою адміністрації від 30.06.1999 р. № 11/13/5 введено в дію коефіцієнт підвищення тариф посадових окладів "1,265", до регресних виплат був застосований коефіцієнт 1,15. Позивач не просить застосувати іншій коефіцієнт, а відповідно з 01.07.1999 року до 01.01.2000 року щомісячна виплата позивачеві повинна була складати 156,50 х1,15 = 179,96 грн.

З 1.01.2000 р. у відповідності зі спільною постановою адміністрації й профкому від 28.12.1999 р. від 28.12.1999 р. № 16/20/11 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів "1,226". ВАТ "КЗРК" був застосований коефіцієнт 1,1. Проводити перерахунок іншим чином суд не може, т.я. про це не клопоче позивач, отже, на думку суду, у період з 01.01.2000 року до 01.05.2000 року позивачеві повинно бути виплачено 179,96 грн.х1,1= 197,97 грн. З 1.05.2000 р. у відповідності із наказом від 29.05.2000 р. № 159 введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів "1,217", фактично був застосований коефіцієнт 1,193 грн. Суд вважає, що підприємством правильно був застосований вищеназваний коефіцієнт, оскільки , як убачається із довідки № 389 від 22.10.2009 року ВАТ „ КЗРК” ( а.с.138 т.2) щодо динаміки росту заробітної плати по підприємству у квітні 2000 року вона складала 377,10 грн., а у травні 2000 року- 443,37 грн., тобто її підвищення на коефіцієнт 1,217 не відбулося, а отже щомісячна виплата за цей період повинна була складати 197,97 грн.х 1,193= 236,18 грн.

З 1.04.2001 р. введено в дію Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у відповідності із яким , особову справу позивача було передано у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі (ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі), яке продовжило йому виплати, виходячи із розміру , визначеному підприємством, тобто по 87, 39 грн., але цей розмір за зазначеними вище підставами повинен був складати щомісячно по 236,18 грн.

Таким чином, у подальшому внаслідок помилки відповідача ВАТ « КЗРК» Фонд невірно проводив нарахування та виплату позивачеві щомісячних страхових виплат.

З 1.04.2001 р. страхові виплати позивача повинні були скласти 236 грн. 18 коп. Платили ж йому по 87 грн. 39 коп., тобто не доплачували по 148 грн.79 коп. в місяць.

Судом проведений розрахунок щомісячних страхових сум, які підлягали до виплати позивачеві , з урахуванням призначеної йому пенсії за інвалідності за період з 01.04.2001 року по 01.05.2010 року.

дата підлягає нарахуванню нараховано 2001.04 236,18 87,39 148,79 2001.05 236,18 87,39 148,79 2001.06 236,18 87,39 148,79 2001.07 236,18 87,39 148,79 2001.08 236,18 87,39 148,79 2001.09 236,18 87,39 148,79 2001.10 236,18 87,39 148,79 2001.11 236,18 87,39 148,79 2001.12 236,18 87,39 148,79 2002.01 236,18 87,39 148,79 2002.02 236,18 87,39 148,79 2002.03 236,18 87,39 148,79 2002.04 236,18 87,39 148,79 2002.05 236,18 87,39 148,79 2002.06 236,18 87,39 148,79 2002.07 236,18 87,39 148,79 2002.08 236,18 87,39 148,79 2002.09 236,18 87,39 148,79 2002.10 236,18 87,39 148,79 2002.11 236,18 87,39 148,79 2002.12 236,18 87,39 148,79 2003.01 236,18 87,39 148,79 2003.02 236,18 87,39 148,79 2003.03 279,16 87,39 191,77 2003.04 279,16 87,39 191,77 2003.05 279,16 87,39 191,77 2003.06 279,16 87,39 191,77 2003.07 279,16 87,39 191,77 2003.08 279,16 87,39 191,77 2003.09 279,16 87,39 191,77 2003.10 279,16 87,39 191,77 2003.11 279,16 87,39 191,77 2003.12 279,16 87,39 191,77 2004.01 279,16 87,39 191,77 2004.02 279,16 87,39 191,77 2004.03 321,59 87,39 234,20 2004.04 321,59 87,39 234,20 2004.05 321,59 87,39 234,20 2004.06 321,59 87,39 234,20 2004.07 321,59 87,39 234,20 2004.08 321,59 87,39 234,20 2004.09 321,59 87,39 234,20 2004.10 321,59 87,39 234,20 2004.11 321,59 87,39 234,20 2004.12 321,59 87,39 234,20 2005.01 321,59 87,39 234,20 2005.02 321,59 87,39 234,20 2005.03 398,13 87,39 310,74 2005.04 398,13 87,39 310,74 2005.05 398,13 87,39 310,74 2005.06 398,13 87,39 310,74 2005.07 398,13 87,39 310,74 2005.08 398,13 87,39 310,74 2005.09 398,13 87,39 310,74 2005.10 398,13 87,39 310,74 2005.11 398,13 87,39 310,74 2005.12 398,13 87,39 310,74 2006.01 398,13 87,39 310,74 2006.02 398,13 87,39 310,74 2006.03 478,95 102,04 376,91 2006.04 478,95 102,04 376,91 2006.05 478,95 102,04 376,91 2006.06 478,95 102,04 376,91 2006.07 478,95 102,04 376,91 2006.08 478,95 102,04 376,91 2006.09 478,95 102,04 376,91 2006.10 478,95 102,04 376,91 2006.11 478,95 102,04 376,91 2006.12 478,95 102,04 376,91 2007.01 478,95 102,04 376,91 2007.02 478,95 102,04 376,91 2007.03 566,60 157,31 409,29 2007.04 566,60 157,31 409,29 2007.05 566,60 157,31 409,29 2007.06 566,60 157,31 409,29 2007.07 566,60 157,31 409,29 2007.08 566,60 157,31 409,29 2007.09 566,60 157,31 409,29 2007.10 566,60 157,31 409,29 2007.11 566,60 157,31 409,29 2007.12 566,60 157,31 409,29 2008.01 566,60 157,31 409,29 2008.02 566,60 157,31 409,29 2008.03 (зміна 70% на 60%) 546,36 201,97 344,39 2008.04 546,36 201,97 344,39 2008.05 546,36 201,97 344,39 2008.06 546,36 201,97 344,39 2008.07 546,36 201,97 344,39 2008.08 546,36 201,97 344,39 2008.09 546,36 201,97 344,39 2008.10 546,36 201,97 344,39 2008.11 546,36 201,97 344,39 2008.12 546,36 201,97 344,39 2009.01 546,36 201,97 344,39 2009.02 546,36 201,97 344,39 2009.03 580,78 227,29 353,49 2009.04 580,78 227,29 353,49 2009.05 580,78 227,29 353,49 2009.06 580,78 227,29 353,49 2009.07 580,78 227,29 353,49 2009.08 580,78 227,29 353,49 2009.09 580,78 227,29 353,49 2009.10 580,78 227,29 353,49 2009.11 580,78 227,29 353,49 2009.12 580,78 227,29 353,49 2010.01 580,78 227,29 353,49 2010.02 580,78 227,29 353,49 2010.03 580,78 227,29 353,49 2010.04 580,78 227,29 353,49 30778,63

Відповідно до роз”яснень Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 « Про практику розгляду судами цивільних прав за позовами про відшкодування шкоди», виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка мала право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше призначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Тому суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років на момент звернення до суду 15.04.2005 року, а саме з 15.04.2002 року по 01.05.210 року, тобто до часу розгляду справи в суді , яка розглядалася тривалий час не з вини позивача. А отже заборгованість Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі по виплатах за період з 15.04.2002 по 01.05.2010 р. позивачеві складає 28918 грн. 76 коп. Вказана сума підлягає стягненню з Фонду.

Також цей відповідач повинен виплачувати позивачеві щомісячно, починаючи з 01.05.2010 року страхові виплати у розмірі 580 грн. 78 коп. до зміни обставин, які тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.

У частині вимог позивача про компенсацію втрати частини доходів, з порушенням термінів їх виплати з 1.04.2001г. по 01.01.2007 р. в сумі 11170,03 грн. суд вважає за необхідне відмовити внаслідок відсутності провини Фонду соціального страхування від нещасних випадків, у неправильних виплатах позивачеві щомісячних страхових сум. Фонд соціального страхування від нещасних випадків, своєчасно і у встановлених відповідачем ВАТ „ КЗРК” розмірах проводив виплати, своєчасно і в розмірі встановленим законодавством проводив перерахунок страхових виплат, його провини в невірному призначенні розміру відшкодування шкоди немає, законодавством не передбачений обов”язок Фонду, самостійно проводити перегляд призначеної підприємством виплати. Згідно законодавства, відповідальність наступає тільки за наявності провини, такої провини у діях Фонду не має.

В зв'язку з тим, що судом задоволені позовні вимоги позивача за час, який не перевищує трьох років на момент звернення до суду, не підлягають задоволенню і вимоги позивача в частині стягнення заборгованості та компенсації втрати частині відшкодування шкоди, у з порушенням термінів їх виплати з ВАТ «КЗРК».

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення на його користь 70000 грн. в зв'язку з заподіянням йому моральної шкоди, то в цієї частині суд також вважає необхідним відмовити позивачеві, тому що позивач пропустив встановлені строки позовної давності. В судовому засіданні позивач пояснив, що моральна заподіяна йому підприємством з часу встановлення йому профзахворювання, тобто з 1995 року, до 15.04.2005 року, тобто практично 10 років, він не звертався з вимогами ані до підприємства, з вини якого йому, як він стверджує, заподіяна вказана шкода, ані до суду, доказів поважності причин пропуску позовної давності позивач суду не надав та не ставив питання про поновлення пропущеного ним тримісячного строку позовної давності.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони по справі звільнено від державного мита.

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювань, які спричинили втрату працездатності”, ст. ст.3, 10, 11, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхуванню нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_3 одноразово заборгованість по страхових виплатах за період з 15.04.2002 р. по 1.05.2010 р. у розмірі 28918 грн. 76 коп., а також стягувати виплати у розмірі 580 грн. 78 коп. в місяць, починаючи з 01.05.2010 р. до виникнення обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхуванню нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 2770 грн.00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі на користь територіального управління державної судової адміністрації Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформації технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.

Суддя Костенко В.В.