Вирок № 98591603, 27.07.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/877/21

1-кп/583/163/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2021 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка Сумської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020200060000513 від 04 вересня 2020 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Терни, Недригайлівського району, Сумської області, українця, громадянина України, пенсіонера, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дочку, 2006 року народження та сина студента, 2003 року народження, освіта середня-спеціальна, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ч.2 ст. 286 КК України

за участю прокурора Павлівської А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Титор М.М.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника потерпілих Єфіменко Л.І.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.09.2020 року о 13 год. 03 хв. керуючи автомобілем ВАЗ 21154, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вул. Сумська м.Охтирка, Сумської області у напрямку центру міста з перевищенням допустимої швидкості руху, перебуваючи в районі будинку № 76 по вул. Сумській, зневажив безпекою дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, у порушення вимог пунктів 2.9.б, 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України, при виявленні ознак фізичної втоми власного організму, своєчасно не вжив заходів для зупинки транспортного засобу, втратив контроль над його керуванням, що призвело до виїзду на зустрічну смугу руху та зіткнення з велосипедом, яким керував ОСОБА_3 , який в порушення п. 6.6.д Правил дорожнього руху України рухався у зустрічному напрямку на велосипеді «Вікторія», при цьому перевозивши на багажнику ззаду малолітнього пасажира ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди малолітній пасажир велосипеду ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у реанімаційному відділенні КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ». Згідно висновку судово-медичної експертизи № 203 від 02.10.2020 року ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних синців та садна голови, обличчя, крововиливу в м`які тканини голови в лівій скроневій, лобній та тім`яній ділянках, закритого перелому основи черепу в передній черепній ямці, дифузного крововиливу під м`яку мозкову оболонку, відкритого перелому лівого стегна в верхній третині, множинних садин та синців тулубу та кінцівок. Ушкодження голови мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Разом з цим, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження велосипедист ОСОБА_3 у вигляді відкритого травматичного розриву сухожилків розгиначів ІІ - V пальців лівої стопи, обширної забійно-скальпованої рани лівої стопи, закритого перелому внутрішньої колодочки лівої гомілки зі зміщенням, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 545 від 08.01.2021 року кваліфікуються як середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

В діях водія ВАЗ 21154, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 наявні порушення вимог п. 2.9.б, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких «водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.».

Вказані порушення знаходяться у прямому причинному зв`язку з виниклою подією та її наслідками,що настали.

Своїми суспільно небезпечними діями, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав частково та пояснив, що 04.09.2020 року близько 13 години він, керуючи своїм автомобілем, в салоні якого перебували син та дружина, рухаючись в напрямку Тростянець-Охтирка, повернув на вул.Сумська м.Охтирка, з дружиною говорив, звернув увагу на дорожній знак та втратив на деякий час свідомість. Факту самого зіткнення він не пам`ятає, лише зазначив, що йому здалося, що він летить у прірву. Прийшовши до свідомості ОСОБА_1 вийшов з машини, побачив пошкодження автомобіля та зрозумів, що сталася дорожньо-транспортна пригода, він побачив під деревом сидів ОСОБА_3 , а на траві лежала дитина без свідомості. На місце події прибули працівники екстреної медичної допомоги, поліція, почали проводити слідчі дії, ОСОБА_1 відвезли на освідування до лікарні.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 04.09.2020 року близько 13 год. він забрав онука зі школи та перевозив його на задньому сидінні велосипеду, який тримався за його талію, рюкзак та торбинка зі спортивним одягом висіла на рулі велосипеда. Зазначив, що вони рухалися по своїй смузі по обочині вул. Сумська. Не доїхавши до пров. Народного в м. Охтирка в зустрічному напрямку на них виїхав автомобіль та збив ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 . Потерпілого відкинуло в сторону, а дитину відкинуло приблизно на 7 метрів. Згодом приїхали працівники екстреної медичної допомоги та забрали їх до лікарні, де дитина померла, а він перебував на лікуванні.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 4.09.2020 року близько 13 години він перебував на роботі, його повідомили про ДТП, після чого він відразу виїхав на місце події, де побачив у тяжкому стані сина та ОСОБА_3 , на місце прибули екстрена медична допомога та поліція, в лікарні син помер.

Свідок ОСОБА_5 пояснила в суді, що того дня вона близько 13 години їхала по вул. Сумській, м.Охтирка на електровелосипеді, ОСОБА_3 разом з внуком їхали за нею. Вона бачила автомобіль, який рухався по зустрічній смузі зі швидкістю приблизно 70-80 км/год. та швидко з`їхала з дороги під двори, а відразу за нею відбулася аварія. Після удару авто ще трохи проїхало та стало посеред дороги, водій підійшов до хлопчика та почав викликати швидку. Також зазначила, що на дорозі жодних перешкод, зустрічних машин не було, ОСОБА_3 їхав по узбіччю, по своїй стороні за правилами дорожнього руху.

Свідок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебували на службі під час патрулювання, пояснили, що 4.09.2020 року близько 13 год. на вул. Сумській м. Охтирка сталася ДТП за участю водія ОСОБА_1 . Прибувши на місце події вони побачили потерпілого на обочині та без свідомості далі лежав хлопчик. ОСОБА_6 доставляв водія та його дружину в лікарню для освідування, а ОСОБА_7 працював на місці події, проводилася відео зйомка на боді камеру.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що 4.09.2020 року близько 13 години вона з ОСОБА_1 та сином їхали з м. Тростянець до м. Охтирка, по вул. Сумська, проїхавши знак «в`їзд вантажних автомобілів заборонено», вона подивилася смс у своєму телефоні та в цей час відволіклася, а потім боковим зором побачила, що автомобіль рухався занадто близько до велосипеду, який рухався їм назустріч, яких, як їй здалося було два, це все сталося в секунду, вона кликала ОСОБА_1 , але він не відповідав, відчула удар, автомобіль зупинився. Вона вийшла, по телефону зробила виклик екстреної медичної допомоги, яку вже хтось викликав.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю доведена ретельно перевіреними та дослідженими доказами по справі, оціненими судом у їх сукупності.

Протоколом огляду місця події від 04.09.2020 року із схемою та фототаблицею, підтверджується, що місцем скоєння злочину є територія автодороги напроти домоволодіння № 76 по вул. Сумська, в м. Охтирка, Сумської області, в напрямку руху до с. Климентове, Охтирського району, Сумської області, де виявлено автомобіль марки «ВАЗ 2115», державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору та велосипед «Вікторія» синього кольору, що зіткнулися. Дані транспортні засоби мають механічні пошкодження.

Протоколом огляду місця події від 05.09.2020 року та протоколом огляду трупа від 05.09.2020 року з фототаблицею підтверджується, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди малолітній пасажир велосипеду ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у реанімаційній палаті відділення анастезіології з ліжками для інтенсивної терапії (реанімації) КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ».

Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.12.2020 року із схемою за участю потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_10 , згідно якого потерпілий розповів про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 04.09.2020 року та показав на місці події траєкторію свого руху та траєкторію руху автомобіля, місце зіткнення.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.12.2020 року із схемою за участю свідка ОСОБА_5 , відповідно до якого свідок розповіла при яких саме обставинах відбулася дорожньо-транспортна пригода та, орієнтуючись на слідову картину місця дорожньо-транспортної пригоди, розповіла механізм виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.12.2020 року за участю свідка ОСОБА_8 , згідно якого свідок розповіла про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 04.09.2020 року.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.12.2020 року із схемою за участю підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Титор Р.М., відповідно до якого підозрюваний розповів за яких обставин сталася дорожньо-транспортна пригода, що сталася 04.09.2020 року та, орієнтуючись на слідову картину місця дорожньо-транспортної пригоди, вказав де саме відбулося контактування з велосипедом, швидкість його руху, траєкторію руху автомобіля та інший механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди.

Висновком судово-медичної експертизи від 02.10.2020 року № 203 підтверджується, що смерть ОСОБА_11 настала від закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася дифузним крововиливом під м`яку мозкову оболонку , що привели до набряку-стиснення головного мозку. При експертизі трупа виявлені множинні тілесні ушкодження, ушкодження голови мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, відкритий перелом лівого стегна має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю, інші ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень не знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю (а.с. 186-188).

Висновком судово-медичної експертизи від 08.01.2021 року № 545 підтверджується, що 04.09.2020 року у відділенні № 6 КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» ОСОБА_3 встановлений діагноз: відкритий травматичний розрив сухожилків розгиначів ІІ-V пальців лівої стопи; обширна забійно-скальпована рана лівої стопи; закритий перелом вн. колодочки лівої гомілки зі зміщенням. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень. Вказані ушкодження не являються небезпечними для життя і згідно з пунктом 2.2.1 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я більше 21 дня. Давність нанесення ушкоджень може відповідати даті, зазначеній в постанові, а саме 04.09.2020 року, про що свідчить відсутність ознак зрощення перелому в момент звернення за меддопомогою та дані медичної документації. Не виключена можливість отримання вищевказаних тілесних ушкоджень внаслідок контакту велосипеда з легковим автомобілем (191-192).

Висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 26.10.2020 № 19/119/9/1-360е підтверджується, що на момент експертного огляду автомобіля «ВАЗ - 2115», державний номерний знак НОМЕР_1 , в його робочій гальмівній системі, ходовій частині та рульовому керуванні несправностей, методами, що зазначені в дослідній частині, не виявлено. Система зовнішнього освітлення автомобіля «ВАЗ - 2115», державний номерний знак НОМЕР_1 , має технічні несправності, які полягають у руйнуванні скла розсіювача та пошкодження корпусу передньої блок-фари головного світла автомобіля. Виявлені технічні несправності зовнішнього освітлення носять аварійний характер утворення та характерні для виникнення під час даної дорожньо-транспортної пригоди (194-198).

Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від 29.10.2020 № 19/119/9/1-363е підтверджується, що місце зіткнення автомобіля «ВАЗ- 2115», державний номерний знак НОМЕР_1 та велосипеда «Вікторія» знаходиться на лівій стороні автодороги, перед початком осипу пошкоджених деталей транспортних засобів відносно напрямку руху в бік центру м.Охтирка. Первинний контакт між автомобілем «ВАЗ- 2115», державний номерний знак НОМЕР_1 та велосипедом «Вікторія» під час зіткнення відбувся між лівою частиною переднього бампера автомобіля та лівою педаллю велосипеда (а.с.207-224).

Висновком судової авто технічної експертизи від 16.02.2021 № СЕ-19/119-21/855-ІТ підтверджується, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 21154 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 2.9 (б),12.1,12.4 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля ВАЗ 21154 вбачається невідповідність вимогам пунктів 2.9 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України, з яких з технічної точки зору, невідповідність вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться в причинному зв`язку з даною подією. Якщо швидкість руху автомобіля ВАЗ 21154 складала 70 км/год., то в діях водія також мається невідповідність вимогам пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, яка не знаходиться в прямому причинному зв`язку з даною подією. Водій автомобіля ВАЗ 21154 мав технічну можливість запобігти зіткненню з велосипедом. В даній дорожній ситуації водій велосипеда повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 11.14, 12.3 Правил дорожнього руху. В діях водія велосипеда, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пунктів Правил дорожнього руху України не вбачається. Водій велосипеду своїми однобокими діями не мав технічної можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди (а.с.253-256).

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному й неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись законом, суд дійшов висновку, що вони є достовірними, належними та допустимими, логічно узгодженими між собою та такими, які переконливо вказують на вчинення ОСОБА_1 порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Судом досліджені характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_1 , який до кримінальної відповідальності притягується вперше, висновок органу пробації, відповідно до якого ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик небезпеки для суспільства, є низький.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Суд критично оцінює показання самого ОСОБА_1 , який вказує, що нібито втратив свідомість на деякий проміжок часу, та вважає їх надуманими, оскільки це спростовується відповідним висновком експертів. Так, висновком судово-медичної експертизи від 18.02.2020 року за № 67/2020 підтверджується, що за даними медичної документації у ОСОБА_1 наявні хронічні захворювання: гіпертонічна хвороба та остеохондроз шийного відділу хребта. Хронічне деструктивно-дегенеративне захворювання хребта не призводить до раптової втрати свідомості. Ускладнення гіпертонічної хвороби - гіпертонічний криз, у важких випадках може призвести до втрати свідомості, однак, з врахуванням матеріалів провадження та медичних даних, відсутні дані, які б вказували на короткочасний підйом артеріального тиску з ознаками погіршення мозкового чи сердечного кровообігу у підозрюваного безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою. Враховуючи дані матеріалів провадження, даних медичної документації комісією не виявлено об`єктивних ознак, які б свідчили про втрату свідомості ОСОБА_1 безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 04.09.2020 року близько 13 год.05 хв. За клінічними та лабораторними даними у ОСОБА_1 мала місце закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив. Клінічний перебіг такої травми може супроводжуватися втратою свідомості тільки після її спричинення. Лікарями НПП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» транзиторний ішемічний напад у ОСОБА_1 діагностований за клінічними ознаками після 21.09.2020 року (а.с.240-251).

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином; скоєний з необережності; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий; його відношення до скоєного, в скоєному не розкаявся; відсутність обставин, що пом`якшують покарання; характеристику з місця проживання, який характеризується виключно позитивно; має на утриманні двох дітей - сина студента та неповнолітню дочку; не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра; поведінку обвинуваченого після скоєння злочину.

З урахуванням встановлених судом обставин у кримінальному провадженні, тяжких наслідків, що спричинило смерть потерпілого, враховуючи, що злочин скоєно з необережності, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті за скоєний злочин, ближче до мінімального, яке буде необхідним, пропорційним та справедливим, співмірним характеру скоєних дій, відповідатиме принципам законності, індивідуалізації та справедливості,а також буде достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів, що на переконання суду відповідає тяжкості скоєного і наслідкам, які настали.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв грубе порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть потерпілого, тому покарання необхідно призначити з позбавленням права керування транспортними засобами.

Управлінням фінансів та економіки Охтирської міської ради заявлено позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з тих підстав, що внаслідок отриманих ушкоджень ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» з 04.09.2020 року по 05.09.2020 року (1 ліжко-день). Відповідно до довідки-розрахунку від 19.01.2021 року за № 205/7 загальна сума витрат на стаціонарне лікування потерпілого становить 1057,99 грн. Потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматолого-ортопедичному відділенні КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» з 04.09.2020 року по 28.09.2020 року (24 ліжко-дні). Відповідно до довідки-розрахунку від 16.12.2020 року за № 3878/7 загальна сума витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину становить 15089,53 грн. Загальна сума витрат на лікування потерпілих становить 16147,52 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 1206 ЦК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину.

Частиною 3 ст. 1206 ЦК України передбачено, якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Таким чином, заявлені Управлінням фінансів та економіки Охтирської міської ради вимоги підлягають задоволенню та з обвинуваченого необхідно стягнути кошти в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заявлено цивільні позови до Приватного акціонерного товариства Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їх представник в судовому засіданні позови підтримали.

ОСОБА_1 цивільні позови не визнав.

Приватне акціонерне товариство Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» копії цивільних позовів отримало 25.03.2021 року, відзиву у встановлений законом строк не надало.

Так, ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до Приватного акціонерного товариства Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», а також до ОСОБА_1 , між якими укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, який мотивує тим, що внаслідок вказаної ДТП йому завдано тілесні ушкодження, в зв`язку з чим він перебував на стаціонарному лікуванні та поніс витрати на придбання лікарських засобів, також зазнав моральних страждань. Тому просить стягнути зі Страхової групи «Ю.БІ.АЙ-КООП» на свою користь 19999,20 грн. в рахунок відшкодування витрат на лікування та 13000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, а з ОСОБА_1 стягнути на свою користь 87000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Потерпілим ОСОБА_2 також заявлено цивільний позов до Приватного акціонерного товариства Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про стягнення витрат на поховання 53500 грн. та моральної шкоди 60000 грн., а також про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 940000 грн. Мотивує тим, що витрати, які поніс на поховання становлять 9500 грн., загальна вартість встановлення надгробного пам`ятника становить 44 000 грн. (35 000 грн. - виготовлення комплекту гранітного пам`ятника, 9 000 грн. установка з матеріалом), загальний розмір витрат на поховання становить 53 500 грн.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, за правилами ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Відповідно до положень ст.6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За правилами статей 9, 22-31, 35, 36 Закону №1961-IV настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Потерпілому, як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному, він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якої особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України - цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Згідно з вимогами ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної, або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної, або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вирішуючи позов ОСОБА_3 в частині стягнення матеріальної шкоди суд зазначає наступне.

При цьому суд враховує, що винуватість ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» 21.10.2019 року укладено договір № АО/1630449 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 22.10.2019 року по 21.10.2020 року включно та відповідно до умов якого сума страхового відшкодування на одного потерпілого становить 260 000 грн., сума страхового відшкодування заподіяна майну 130 000 грн., франшиза - 2 000 грн.(а.с.178 т.с. 1).

Документального підтвердження понесенех витрат на лікування ОСОБА_3 суду не надав, хоч обов`язок доказування покладено на цивільного позивача, тому розмір витрат визначається судом у відповідності до п.24.1 ст.24 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожен день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Суд не погоджується з розрахунком суми матеріальної шкоди наведеної ОСОБА_3 , оскільки він є невірним та зазначає свій розрахунок, виходячи зі змісту вищевказаних норм закону.

Так, мінімальна заробітна плата на день страхового випадку становила 5000 грн. 1/30 розміру мінімальної заробітної плати становить 166,7 грн. Відповідно до довідки КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматолого-ортопедичному відділенні з 04.09.2020 року по 28.09.2020 року (24 ліжко-дні). З урахуванням вищевикладеного, розмір відшкодування становить 4000,80 грн. (166,7 грн. х 24 дні ).

Таким чином, позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» в частині відшкодування матеріальної шкоди, а саме витрат на лікування, підлягає частковому задоволенню у розмірі 4000,80 грн.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.

Згідно частин 1-3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен при вирішенні суперечок про його цивільні права і обов`язки має право на справедливий і відкритий розгляд в перебігу розумного терміну судом, встановленим законом. При цьому застосовується практика Європейського суду з прав людини в національному судочинстві, як інструмент функціонування Конвенції, яка є частиною національного законодавства. Виходячи з матеріалів справи «Бурдов проти Росії» Страсбург, 7 травня 2002 року, Європейський суд прийшов до висновку, що внаслідок виявлених порушень, які не можна вважати виправленими тільки завдяки визнанню судом наявності правопорушення заявник отримав певну моральну шкоду. Враховуючи, що потерпілий до теперішнього часу отримує моральні страждання, тому суд повинен керуватися при визначенні суми відшкодування моральної шкоди принципом справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка була завдана потерпілим, відповідно до вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України, суд враховує суть позовних вимог, характер діяння обвинуваченого, фізичні та моральні страждання потерпілого внаслідок отримання тілесних ушкоджень, а також інші негативні наслідки, які виразилися в тому, що був порушений звичайний життєвий уклад потерпілого, наслідки яких відображаються на моральному стані, переніс фізичний біль внаслідок ДТП.

Згідно з п. 23.1. ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Суд вважає в даному випадку потерпілому ОСОБА_3 дійсно було внаслідок ДТП завдано моральної шкоди, оскільки він переніс фізичний біль, моральні страждання, тривалий час перебував на лікуванні, порушено його звичайний життєвий уклад.

Потерпілому ОСОБА_2 дійсно завдано значних моральних страждань внаслідок втрати близької людини, його звичний спосіб життя порушено.

Відповідно до ст. 26-1 вказаного Закону, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст. 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону № 1961-IV).

Разом з тим, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Таким чином, враховуючи принципи розумності та справедливості, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого ОСОБА_3 та позбавлення його можливості їх реалізації, встановлену вину обвинуваченого у ДТП, матеріальне становище обвинуваченого, суд погоджується з розміром заподіяної моральної шкоди, який вказує ОСОБА_3 , та який має бути стягнутий зі страховика у обсязі страхового відшкодування ( 5% від 260 000 грн., що складає 13 000 грн.) та з обвинуваченого у розмірі, що перевищує ліміт відповідальності страховика, а саме 87 000 грн.

На користь потерпілого ОСОБА_2 враховуючи принципи розумності та справедливості, глибину душевних страждань внаслідок втрати сина, суд визначає розмір моральної шкоди 500 000 грн., який буде співмірним та справедливим, та має бути стягнутий зі страховика у обсязі страхового відшкодування ( 5% від 260 000 грн., що складає 13 000 грн.) та з обвинуваченого у розмірі, що перевищує ліміт відповідальності страховика, а саме 487 000 грн.

На підтвердження понесеної матеріальної шкоди ОСОБА_2 надав товарний чек виданий ФОП ОСОБА_12 №1 від 05.09.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_2 сплатив 9500 грн. витрат на поховання (а. с. 41), тому цивільний позов в цій частині підтверджується письмовими доказами, ретельно дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, які суд вважає належними, допустимими та достатніми.

Разом з тим, потерпілим ОСОБА_2 у підтвердження витрат також надано суду копію товарного чеку № 14 від 01.03.2021 року виданого ФОП ОСОБА_13 на суму 44 000 грн., а саме на комплект пам`ятника граніт з оформленням - 35 000 грн. та установка з матеріалом - 9 000 грн. (а. с. 44 т.с.1). Однак, такий доказ не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки платником у товарному чеку зазначена ОСОБА_14 , доказів понесення витрат на виготовлення та встановлення пам`ятника позивачем ОСОБА_2 суду не надано. За таких обставин цивільний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, прокурором клопотання не заявлялося.

Долю речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

З обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати за проведення експертиз відповідно до ст. 124 КПК України.

На підставі ст. 174 ч. 4 КПК України, підлягає вирішенню питання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09.09.2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374,395 КПК України суд , -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання по цьому закону чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Строк відбування основного покарання рахувати з моменту затримання особи.

Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовільнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», проспект Перемоги, 41-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 31113488 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 матеріальну шкоду в розмірі 4000,80 грн., моральну шкоду в розмірі 13 000 грн., а всього 17 000,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 моральну шкоду в розмірі 87 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовільнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», проспект Перемоги, 41-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 31113488 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 матеріальну шкоду в розмірі 9 500 грн. та моральну шкоду в розмірі 13 000 грн., а всього 22 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , моральну шкоду в розмірі 487 000 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речовий доказ : автомобіль ВАЗ 2115 державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, номер кузова НОМЕР_5 , 2012 року випуску, що перебуває у Охтирському районному відділі поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, повернути власнику ОСОБА_1 , проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду від 09 вересня 2020 року.

Речовий доказ: велосипед «Вікторія» синього кольору, що перебуває у Охтирському районному відділі поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, повернути власнику ОСОБА_3 , проживаючому за адресою АДРЕСА_3 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду від 09 вересня 2020 року.

Речовий доказ: фрагмент скла та пластику, які запаковано до спец пакету № 7184273, передані згідно постанови слідчого від 05 вересня 2020 року на зберігання до камери зберігання речових доказів, знищити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду від 09 вересня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави процесуальні витрати в сумі 5230 грн.04 коп.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду : Т.О. Ярошенко