Рішення № 98591309, 27.07.2021, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/2181/21

Провадження № 2/484/1039/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого – судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алла Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з наданим позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 4711 від 08.04.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною.

Позовні вимоги мотивовані тим, що про наявність виконавчого напису вона дізналась у травня 2021 року, після того, як отримала повідомлення з банку про арешт її пенсійних коштів на картці. В подальшому вона дізналась, що підставою слугувала постанова приватного виконавця, вчинена в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі оспорюваного виконавчого напису. Вважає, що виконавчий напис вчинений без врахування всіх необхідних документів, які підтверджують безспірність вимог. Нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, мав би перевірити, чи обізнана вона про наявність боргу та чи не має вона заперечень щодо розміру заборгованості. Надані документи для вчинення виконавчого напису не містять інформації про суму заборгованості та порядку і алгоритму її нарахування, а також про сплачені нею суми, що свідчить про безпідставність вчиненого виконавчого напису. Крім того, оскільки в поданих нотаріусу документах не було зазначено інформації про здійснення оплати, а право вимоги стягнення боргу настало після несплати чергового місячного платежу, тобто з квітня 2014 року, строк вимоги закінчився у квітні 2017 року. Проте, нотаріус не врахував такі обставини. Посилаючись на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням законодавства, просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 10.06.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 12.07.2021 року відкладено розгляд справи через відсутність відомостей про належне повідомлення АТ «Банк Форвард» та приватного виконавця про розгляд справи.

Станом на день розгляду справи учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.

Сторонами до початку розгляду справи не подано будь-яких заяв, клопотань тощо. Відповідачем не надано відзиву та доказів щодо заперечення позовних вимог. Пояснень від третіх осіб до суду не надходило.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, коли наявні підстави для звільнення від доказування.

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 08.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий напис № 4711 у зв`язку із простроченням платежів за кредитним договором № 116653347 від 17.09.2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форвард», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард». З виконавчого напису нотаріуса вбачається, що стягнення заборгованості проводиться за період з 19.07.2018 року по 18.08.2018 року. Сума боргу становить 11 998 грн. 14 коп., яка складається із: 9 598 грн. 51 коп. – заборгованості за сумою кредиту, 2 399 грн. 63 коп. – заборгованості за відсотками. Також приватним нотаріусом стягнуто зі стягувача плату за вчинення виконавчого напису в сумі 1 100 грн., яка підлягає відшкодуванню боржником.

26.04.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко А.В. відкрите виконавче провадження № 65280341 з примусового виконання виконавчого напису. В межах виконавчого напису звернуто стягнення на доходи боржника та накладено арешт на її грошові кошти.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування, насамперед, встановлюються Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5 (далі - Порядок) та іншими нормативними актами.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, вчиняються нотаріусами для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та пунктами 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначені умови вчинення виконавчих написів, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (підпункт 3.1).

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (підпункт 3.3).

Умови до форми та змісту письмової заяви стягувача на вчинення виконавчого напису передбачають підпункти 2.1, 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку.

Відповідно до підпунктів 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджується документами, чітко визначеними Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172 (далі - Перелік документів).

Пунктом 2 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, необхідно надати: оригінал кредитного договору; засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому зобов`язання боржника має бути безспірним.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Виходячи з такого підходу до вирішення цих спорів, Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-887/цс17) зазначив, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вказаний висновок узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Суду не надано доказів, що АТ «Банк Форвард» при подачі нотаріусу документів для вчинення виконавчого напису надав письмової вимоги до боржника про усунення порушень шляхом погашення заборгованості за кредитним договором. ОСОБА_1 такої вимоги не отримував, жодних листів та претензій щодо несплати боргу їй не надходило. Докази належного направлення та отримання письмової вимоги щодо сплати заборгованості за вказаним договором відсутні, що свідчить про відсутність безспірності зобов`язання боржника.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що при вчиненні напису нотаріус отримував від АТ «Банк Форвард» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком (фінансовою компанією) є безспірним.

Розрахунок боргу, зазначений у виконавчому написі нотаріуса щодо наявності грошового зобов`язання позивачки є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог АТ «Банк Форвард» до позивачки.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи надано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє безспірність заборгованості в контексті перевірки наявності документів з урахуванням положень, передбачених Переліком.

За встановлених судом обставин, враховуючи, що ані відповідачем, ані третьою особою (приватним нотаріусом) не подано до суду документів, які підтверджують безспірність заборгованості позивачки перед відповідачем, а також документів про час виникнення права вимоги, а відтак не доведено правомірність вчиненого виконавчого напису, тому суд визнає, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими і такими, що підлягають повному задоволенню.

Крім того, оскільки позов задоволено повністю, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені нею і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алла Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною від 08.04.2021 року за реєстраційним номером 4711 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард», що виникла за кредитним договором № 116653347 від 17.09.2015 року, грошових коштів в сумі 11 998 грн. 14 коп. та суми плати, що здійснена АТ «Банк Форвард» за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – Акціонерне товариство «Банк Форвард», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 105; код ЄДРПОУ 34186061.

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, адреса: 01032, м. Київ, вул. Т. Шевченка, 38 прим.147.

Третя особа – приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алла Вікторівна, адреса: 01135, м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, 10, офіс 91.

Повний текст судового рішення виготовлено 27.07.2021 року.

СУДДЯ: