Ухвала суду № 98589646, 23.07.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/895/21 Провадження № 1-кс/304/173/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М., за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф., прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Бернара В.В., старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Димчука В.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Цебрика Л.В. та Голуба В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Димчука В.М., погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Бернаром В.В., на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071130000128 від 21 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий СВ відділення поліції №1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Димчук В.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим виконувачем обов`язків начальника Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Запольським Д.Є. на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071130000128 від 21 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

Клопотання мотивує тим, що СВ відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021071130000128 від 21 липня 2021 року, у зв`язку з тим, що у с. Дубриничі Перечинського району було зупинено транспортний засіб, автомобіль марки «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому перебувало четверо громадян Індії без документів. Вказані обставини органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, погодився на пропозицію прийняти участь в сприянні у незаконному переправленні групи осіб через державний кордон України. В обов`язки ОСОБА_1 входило транспортування нелегальних мігрантів з Індії в кількості чотирьох осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) з міста Львів до кордону із Словацькою Республікою за допомогою автомобіля марки «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 . Вказаних осіб ОСОБА_1 у подальшому повинен був переправити через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску.

На виконання злочинних домовленостей із невстановленими досудовим розслідуванням особами ОСОБА_1 20 липня 2021 року, перебуваючи у м. Львові, зустрів групу: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У подальшому 20 липня 2021 року у с. Дубриничі Перечинського району було зупинено транспортний засіб, автомобіль марки «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому перебувало четверо громадян Індії без документів.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . 21 липня 2021 року об 00 годині 13 хвилин ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

У клопотанні також вказано, що зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), може незаконно впливати на свідків, експертів іншого підозрюваного, шляхом їх підкупу, умовляння або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), вчинити інші кримінальні правопорушення (п. 5 ст. 177 КПК України). Також слідчий просить слідчого суддю врахувати суспільну небезпечність та тяжкість злочину, те, що його вчинено щодо кількох осіб, а тому просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави у розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім цього, слідчий зазначає, що особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із взяттям під варту, тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Бернар В.В. та слідчий Димчук В.М. подане клопотання підтримали повністю та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники – адвокати Цебрик Л.В. та Голуб В.К. проти заявленого клопотання заперечили та зазначили, що немає підстав для обрання будь-якого запобіжного заходу. Зазначили, що передумовою обрання запобіжного заходу є передусім обґрунтованість підозри у вчиненні злочину. У цій конкретній ситуації зазначили, що немає підстав обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, оскільки він лише перевозив випадкових попутчиків, громадян Індії, не маючи з ними жодних домовленостей про незаконне переправлення через державний кордон України. Крім того, вказували також і на відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також про те, що протоколи допитів чотирьох громадян Індії суд не має брати до уваги, оскільки допити проведено, не уповноваженими особами, які не перебували у групі слідчих, що визначені для проведення досудового розслідування.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши надані матеріали клопотання, дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім цього, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Стосовно обґрунтованості підозри

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року). Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27 листопада 1997 року, § 57). Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

21 липня 2021 року про вказану подію внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером 12021071130000128. Кримінальне правопорушення кваліфіковане за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, у зв`язку з тим, що у с. Дубриничі Перечинського району було зупинено транспортний засіб, автомобіль марки «ВАЗ 217030», НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому перебувало четверо громадян Індії без документів.

21 липня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Слідчий суддя застосовує стандарт переконання (доведення) обґрунтованої підозри при обранні запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 332 КК України, стверджується об`єктивними відомостями, які перевірені в судовому розгляді та які спонукають неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Зокрема, обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_1 підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні:

-протоколом огляду місця події від 20 липня 2021 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 21 липня 2021 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 21 липня 2021 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 21 липня 2021 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 21 липня 2021 року;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 21 липня 2021 року.

Наведені докази є чіткими, належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, щоб переконати слідчого суддю в обґрунтованості підозри.

Відтак, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, за наступних обставин: 20 липня 2021 року ОСОБА_1 , за попередньою домовленістю із невстановленими досудовим розслідуванням особами, погодився на пропозицію взяти участь у сприянні незаконному переправленню групи осіб через державний кордон України. У невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, приступили до виконання покладених на них обов`язків щодо надання засобів у організації та незаконному переправленні осіб через державний кордон України. В обов`язки ОСОБА_1 входило транспортування нелегальних мігрантів з Індії в кількості чотирьох осіб ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) з міста Львів до кордону зі Словацькою Республікою, яких він посадив до свого автомобіля марки «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Щодо доводів захисників обвинуваченого – адвокатів Цебрика Л.В. та Голуба В.К. про те, що протоколи допитів чотирьох громадян Індії суд не має брати до уваги, оскільки допити проведено не уповноваженими особами, які не перебували у групі слідчих, що визначені для проведення досудового розслідування, слідчий суддя оцінює їх критично, з огляду на таке.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

З доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України № 196/106/25/2-2021 від 21 липня 2021 року вбачається, що слідчий СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Димчук В.М. доручив в. о. заступника начальника Чопського прикордонного загону з оперативно розшукової діяльності – начальника Головного оперативно-розшукового відділу підполковника А. Крючковича доручити підлеглим йому працівникам провести слідчі (розшукові) дії, в ході чого необхідно виконати наступні завдання, зокрема, провести допити виявлених іноземців у автомобілі марки «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що допити свідків проведено уповноваженими на те особами, а тому такі докази є допустимими.

Стосовно наявності ризиків

При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує такі ризики:

-ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 7 років.

Слідчий суддя керується презумпцією невинуватості, але разом із цим враховує можливість застосування реальної міри покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, що дає можливість зробити висновок про те, що можливе притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі на строк до 7 років, відповідно суворість покарання за кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на такий строк може бути розцінена підозрюваним більш небезпечною, ніж переховування та втеча.

-ОСОБА_1 , усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення цього злочину, може незаконно впливати на свідків шляхом їх підкупу, умовляння або залякування.

Разом із цим, ризик вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення стороною обвинувачення не доведено.

Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, докази про вчинення якого є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (виключно позбавлення волі на строк до семи років), а також те, що підозрюваний є особою молодого віку, не є особою з інвалідністю, не має якихось інших важких захворювань, офіційно не працевлаштований, проживає у цивільному шлюбі та має на утриманні, зі слів підозрюваного, дитину віком 2 роки.

Тому, з урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшла висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, що вказані у ст. 177 КПК України.

Разом з цим, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні прокурор просить визначити заставу підозрюваному ОСОБА_1 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (363 200 грн).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майнового та сімейного стану підозрюваного, а також враховуючи, що ОСОБА_1 інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 332 КК України, зокрема тяжкий злочин, щодо якого передбачена застава в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя не погоджується з позицією сторони обвинувачення та вважає за можливим визначити заставу у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Доводи прокурора щодо застосування підозрюваному ОСОБА_1 застави, що становить 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 363 200 грн, є не обґрунтованими та не співмірними.

Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчим суддею встановлено, що немає жодних правових підстав виходити за межі, встановлені у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яким встановлено що розмір застави визначається судом щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки суспільна небезпечність та тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 , а також те, що такий вчинено ним щодо кількох осіб, не може бути підставою для визначення останньому застави, більшої ніж ту, яку передбачено максимальним розміром, визначеним п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, для вказаної категорії злочину. КПК України не передбачено, що розмір застави, який застосовується до підозрюваного, залежить від предмету кримінального правопорушення.

Відтак, на переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведено виключність випадку у вказаному кримінальному провадженні та необхідність застосувати до ОСОБА_1 розмір застави саме у розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як і не доведено того, що застава у зазначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 181 600 грн з покладанням на нього наступних обов`язків:

-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

-не відлучатися із смт. Великий Березний без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

На думку слідчого судді, такий розмір застави є достатній для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071130000128 від 21 липня 2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в Закарпатській області, ЄДРПОУ - 26213408, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA198201720355209001000018501, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду - 02896377).

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд у залежності від стадії кримінального провадження.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися із смт. Великий Березний без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє до 18 вересня 2021 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складено 27 липня 2021 року о 16 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя: Гевці В. М.