Ухвала суду № 98588773, 22.07.2021, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 225/1636/12

Провадження № 4-с/147/1/21

УХВАЛА

іменем України

22 липня 2021 року смт. Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 , Тростянецький районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), головний державний виконавець Тростянецький районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Репенко О.С., на постанову державного виконавця,

в с т а н о в и в:

14 червня 2021 року представник стягувача – адвокат Бодачевська М.В. звернулась до суду з скаргою на постанову державного виконавця, в якій зазначила, що на виконанні в Тростянецькому РВ ДВС ЦЗМРУЮ МЮ (м.Хмельницький) знаходиться виконавче провадження № 35897525 за виконавчим листом № 225/1636/12 від 17.12.2012року виданим Тростянецьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 750 грн. щомісячно до виповнення дитині повноліття. Виконавче провадження до свого провадження прийняв та розпочав вчиняти виконавчі дії головний державний виконавець Репенко О.С. 16.02.2018року головним державним виконавцем Репенко О.С. у виконавчому провадженні №35897525 винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами з тих підстав, що відповідно до розрахунку від 01.02.2018 встановлено, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів яка станом на 01.02.2018 становить 45800,00, що перевищує суму сукупного розміру заборгованості аліментних платежів за шість місяців. В скарзі зазначено, що з 2011 року ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність із надання послуг по перевезенню та зареєстрований в органах ДПІ як фізична особа – підприємець. Водійське посвідчення для нього є способом до заробітку, та є основним законним джерелом засобів для існування. Вважає, що головним державним виконавцем не вжито заходів щодо встановлення обставин, які є обмеженням у застосуванні до ОСОБА_1 такого заходу як тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом до повного погашення заборгованості із сплати аліментів. Вказує, що копію постанови від 16.02.2018 про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 не отримував, до моменту, коли його адвокат Бодачевська М.В. 03.06.2021 ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження №35897525. Зазначає, що строк пропущений з поважних причин, тому просить поновити строк звернення до суду на оскарження постанови від 16.02.2018 та скасувати постанову головного державного виконавця Репенка О.С. від 16.02.2018 про тимчасове обмеження керування транспортними засобами ОСОБА_1 . Крім того просили судові витрати покласти на державного виконавця.

23.06.2021 через канцелярію суду начальником Тростянецького РВ ДВС Джоган Л.В. подано до суду відзив на скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 09.01.2013 головним державним виконавцем відділу ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 225/1636/12 виданого 17.12.2012 Тростянецьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до норм діючого законодавства, 16.02.2018р. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом в порядку ч.9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням за його останнім відомим місцем знаходження, разом з викликом державного виконавця на який він не з`явився. Згідно корінця рекомендованого повідомлення, ОСОБА_1 отримав дану постанову та виклик 03.03.2018р., про що свідчать відповідні записи у даному повідомленні. 03.07.2019 головним державним виконавцем направлено ОСОБА_1 виклик, на який він не з`явився до відділу ДВС та протокол про адміністративне правопорушення по ч.1 ст. 183-1 КУпАП, який він отримав 09.07.2019, згідно з відповідних записів корінця рекомендованого повідомлення. 03.09.2019 Тростянецьким районним судом при розгляді даного протоколу винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в порядку ч.1 ст. 183-1 КУпАП у виді суспільно корисних робіт на строк 120 годин. В дане засідання суду ОСОБА_1 також не з`явився. Дані суспільно корисні роботи були боржником відпрацьовані в березні 2020 року. 23.03.2021 головний державний виконавець направляв виклик ОСОБА_1 , на який він не з`явився до відділу ДВС, та протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 183-1 КУпАП, конверт з якими повернувся до відділу ДВС «за закінченням терміну зберігання». Станом на 01.06.2021 ОСОБА_1 допущено заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 77980,55 грн. Боржник своїми діями перешкоджає виконанню даного виконавчого документа, діє не добросовісно та не сумлінно виконує обов`язки покладені на нього ст. 19 Законом України «Про виконавче провадження». Боржник ОСОБА_1 жодного разу не з`являвся на виклики до ДВС, не надавав документів про місце роботи чи основного законного джерела засобів для існування. В зв`язку з чим просить залишити скаргу без задоволення.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та представник – адвокат Бодачевська М.В. не з`явились, представником подано до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі заявника, його представника та задовольнити заявлені вимоги повністю.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату та час розгляду справи.

Представник Тростянецького РВ ДВС в судове засідання не з`явився, головним державним виконавцем Репенком О.С. подано до суду заяву, в якій він просив розглянути справу без його участі та відмовити в скарзі.

Згідно з ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, приходить до наступного висновку.

Виконуючи вимоги ст. ст. 12, 450 ЦПК України, суд встановив наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Зазначене конституційне положення відображено й у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Отже, рішення суду про стягнення аліментів є обов`язковим до виконання, невиконання рішення призводить до відповідальності, встановленої законом.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи обов`язки.

Оглянувши в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження №35897525 по виконавчому листу №225/1636/12 від 17.12.2012, виданому Тростянецьким районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, встановлено:

17.12.2012 Тростянецьким районним судом Вінницької області видано виконавчий лист по справі №225/1636/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 750 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а.с.25).

09.01.2013 відкрито виконавче провадження №35897525(а.с.25 на звороті).

Головним державним виконавцем проводились дії щодо примусового виконання виконавчого документа.

В подальшому 16.02.2018 головним державним виконавцем Репенком О.В. було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; також 16.02.2018 винесено постанову про тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною зброєю та 16.02.2018 винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Крім того, цього ж дня головним державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

В матеріалах справи наявний супровідний лист від 16.02.2018 №1416, в якому зокрема зазначено, що Тростянецький РВ ДВС направляє для виконання та до відома постанову від 169.02.2018 винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №225/1636/12 від 17.12.2012, однак не зазначено яку саме із вище перелічених постанов направлено боржнику.

Як визначено ст. 449 ЦПК України скаргу на рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Враховуючи викладене суд вважає, що немає підтверджень того, що боржник ОСОБА_1 вчасно отримав копію оскаржуваної постанови про обмеження права керування транспортними засобами. Твердження представника скаржника – адвоката Бодачевської М.В. про те, що вони ознайомились з постановою 03.06.2021 заслуговують на увагу, в зв`язку з чим скаржнику слід поновити строк звернення до суду з вказаною скаргою.

Постановою від 16 лютого 2018 року головним державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження боржника у керуванні транспортними засобами у рамках виконавчого провадження №35897525. Таке рішення обумовлено тим, що після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у боржника утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої станом на 01.02.2018 складає 45800грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник не виконує рішення суду про стягнення аліментів, у зв`язку із чим утворилася значна сума заборгованості.

Відповідно до ч.9 ст. 71 Закону України " Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолодженою зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Згідно з ч.10 ст. 71 Закону України " Про виконавче провадження" тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; використання боржником транспортного засобу у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Заявник ОСОБА_1 в своїй скарзі стверджує про те, що водійське посвідчення для нього є способом для заробітку, тому керування є основним законним джерелом засобів до існування.

В обгрунтування заявленої скарги в якості доказів для скасування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 надано суду копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 від 21.08.2006 (а.с.7), копію свідоцтва про сплату єдиного внеску від 08.07.2011 (а.с.6), копію договору оренди транспортного засобу від 15.11.2017(а.с.8-10) та акт прийому-передач транспортного засобу від 15.11.2017(а.с.11).

Крім того надано суду копію рахунку №34/2 від 10.04.2021, який належним чином не завірений та судом не приймається в якості доказів (а.с.12). Ксерокопія чистого бланку рахунку також не є належним та допустимим доказом в обгрунтування вимог скарги (а.с.13).

Надані головним державним виконавцем Репенком О.С. в якості доказів відповіді з державних установ підтверджують, що станом на 08.07.2021 за даними боржника ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 відомості щодо джерела отримання доходів у Державній фіскальній службі відсутні, відомості щодо сплати пенсійного внеску з основного місця роботи – відсутні.

Отже, боржником ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів тієї обставини, що ним здійснюється трудова (підприємницька) діяльність, пов`язана з керуванням транспортними засобами та те, що вона являється основним джерелом засобів для існування.

Наявність свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця та свідоцтва про сплату єдиного податку не може свідчити про те, що боржник ОСОБА_1 фактично здійснює підприємницьку діяльність пов`язану з керуванням транспортними засобами. В матеріалах скарги відсутні відомості про те, що останній фактично сплачує податок у зв`язку з вказаною підприємницькою діяльністю, підтвердження здійснення обліку доходів і витрат фізичною особою-підприємцем.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що державним виконавцем оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог ч.9, ч.10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки як вбачається з матеріалів скарги розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Відповідно до положень ст. 452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги.

Керуючись ст. ст. 450-451 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на постанову державного виконавця.

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 , Тростянецький районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), головний державний виконавець Тростянецький районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Репенко О.С., на постанову державного виконавця.

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покласти на заявника.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до або через відповідні суди, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. У разі якщо ухвалу не було вручено у день її складання, учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 26 липня 2021 року.

Суддя А.М.Мудрак