Ухвала суду № 98586028, 27.07.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

27.07.2021

Справа № 642/695/20

Провадження № 2/642/149/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Грінчук О.П.,

за участі секретаря – Старікова О.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання представника позивача про призначення експертизи,

встановив:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , 3-я особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення способу та участі батька та баби у спілкуванні та вихованні дитини.

Представник позивача подав клопотання про призначення по справі судово-психологічної експертизи для об`єктивного визначення впливу на дитину спілкування з батьком.

В підготовчому засіданні представник позивачів підтримав заявлене клопотання.

Представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання заперечував, вказуючи, що проведення експертизи є передчасним. Крім цього, вказав на те що у разі задоволення клопотання з боку відповідача маються свої запитання до експерта, а тому просив їх поставити останньому.

Вислухавши сторін, дослідивши клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні, суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Згідно ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч.7 ст. 102 ЦПК України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Дослідивши зазначену заяву про призначення експертизи, суд вважає за необхідне призначити зазначену експертизу, так як вона є необхідною для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Призначення експертизи зумовлено тим, що відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, враховуючи стосунки сторін, суд вважає також за необхідне поставити на дослідження експерта й власні питання.

Аналізуючи запитання які просить поставити на вирішення експерта, представник відповідача, суд приходить до висновку про їх упередженість, а тому вважає необхідним відмовити у їх вирішенні.

На підставі положень п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, провадження у справі на час проведення експертизи необхідно зупинити.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 197, 252, 260, 298, 353 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

клопотання представника позивача про призначення експертизи – задовольнити.

Призначити по справі судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Встановити психологічні портрети позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_5 , як батьків дитини, як зі слів дитини ОСОБА_6 , так і при особистому спілкуванні експерта з обома батьками. Яким чином індивідуально-психологічні особливості батьків, батьківських установок, стилю виховання, інші психологічні чинники вплинуть на психологічний стан та розвиток дитини?

- Чи спроможна малолітня дитина – ОСОБА_7 , з урахуванням її віку, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку усвідомлювати реальний зміст сімейної ситуації, яка склалася навколо спору батьків щодо участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_6 ?

- Чи залежить оцінка малолітньої ОСОБА_8 , сімейної ситуації, яка склалася навколо спору батьків щодо участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_9 , від впливу з боку ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та інших дорослих?

- Чи є обґрунтованим, враховуючи індивідуально-психологічні особливості малолітньої дитини ОСОБА_6 , виключення спілкування з її батьком ОСОБА_10 .?

- Чи є необхідним для психологічного розвитку малолітньої дитини ОСОБА_8 враховуючи її індивідуально-психологічні особливості, спілкування з її батьком ОСОБА_3 .?

- Чи вплинули внутрішні сімейні відносини між батьками дитини (розірвання шлюбу, роздільне проживання, переїзд) на емоційний та психологічний стан дитини та її розвиток?

- Яка емоційно-психологічна обстановка склалася на теперішній час в сім`ї, в якій проживає дитина ОСОБА_6 ?

- Чи не завдасть шкоди фізичному стану здоров`я та емоційно-психологічному стану ОСОБА_6 , визначені позивачем способи участі у вихованні і спілкуванні дитини, з урахуванням її віку, стану здоров`я та перерви у спілкуванні батька з донькою?

- Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості обох батьків, особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини?

- Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих?

- Яке дійсне ставлення і ступінь прихильності до дитини ОСОБА_8 , батька ОСОБА_3 .?

- Чи можуть особливості психічного стану, індивідуально-психологічні особливості батька надати негативний вплив на психічний стан і особливості психічного розвитку дитини?

- Чи використовує батько ОСОБА_8 , ОСОБА_3 неприпустимі з точки зору дотримання прав дитини форми поводження і способи виховання?

- Враховуючи рівень психічного розвитку, психічний (емоційний) стан, конкретні особливості досліджуваної ситуації, чи могла ОСОБА_7 , адекватно сприймати і запам`ятовувати обставини справи, надавати правильну інформацію про них?- чи є ознаки несприятливих наслідків дій ОСОБА_3 чи ОСОБА_5 для психіки, психічного й особистісного розвитку малолітньої дитини ОСОБА_8 ? Якщо так, то в чому конкретно вони мають вираз?

- Чи є доцільним в інтересах дитини ОСОБА_8 , відсутність контактів з батьком ОСОБА_3 , з урахуванням його вікових особливостей, рівня розумового розвитку?

- Яке відношення кожного з батьків до дитини, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?

- Яке відношення дитини до кожного з батьків, а саме ОСОБА_8 , до батьків: ОСОБА_3 та ОСОБА_11 ?

- Який вплив кожного з батьків: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на розвиток дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?

Проведення експертизи доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса», що знаходиться за адресою: 61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Направити до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» для проведення експертизи матеріали цивільної справи №642/6950/20, провадження №2/642/149/21.

Зобов`язати експерта повідомити суд про строк та результати проведення експертизи.

Експертний висновок направити до Ленінського районного суду м.Харкова (м.Харків, вул. Полтавський шлях, 20) невідкладно після проведення дослідження.

Оплату витрат по проведенню експертизи покласти на позивача по справі – ОСОБА_3 .

Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий: