Вирок № 98584573, 26.07.2021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/900/17

Провадження № 1-кп/541/6/2021

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Куцин В. М.,

секретаря судових засідань Байва Т. В.,

з участю прокурора Скворцова А.В.,

захисника,адвоката Акрітова П. К.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, громадянина України, неодруженого, не працюючого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, з середньою освітою, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого: 24.05.2005 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 185, ст. 70 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік; 14.07.2005 року Київським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 185, ст. 70 ч. 4 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 26.01.2007 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3-х років 5-ти місяців позбавлення волі. Звільнений 30.06.2009 року на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Полтава, умовно-достроково на 1 рік 4 дні; 30.01.2017 року за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, ст. 70 КК України до 3-х років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2017 року близько 03 години, точного часу не встановлено, ОСОБА_1 перебуваючи в м. Миргороді поблизу перехрестя провулку Андреєва та вулиці Кашинського, біля домоволодіння по вул. Кашинського 19 побачив припаркований на узбіччі автошляху транспортний засіб-легковий автомобіль марки «ВАЗ 21013» 1985 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 в кузові синього кольору № НОМЕР_2 , що належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2 , та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_3 .

Маючи умисел на незаконне заволодіння вище згаданим транспортним засобом, з метою покататися по м. Миргороді, ОСОБА_1 при відсутності у нього водійського посвідчення та ключів від даного автомобіля та не маючи на те дозволу власника та фактичного володільця, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх дій, тобто діючи з прямим умислом на незаконне заволодіння транспортним засобом, користуючись відсутністю власника, користувача та сторонніх громадян, відчинив незамкнені на замок передні дверцята автомобіля марки «ВАЗ 21013», номерний знак НОМЕР_1 вартістю 17906,20 грн. та проник через них в середину салону автомобіля.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , сівши на водійське сидіння за кермо згаданого транспортного засобу, за допомогою ключа від іншого автомобіля марки «ВАЗ», які мав при собі привів в дію стартер, що спричинило запуск двигуна автомобіля та розпочав рух на вказаному автомобілі, поїхавши вулицями м. Миргорода, тим самим довівши до кінця свій умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом.

В подальшому ОСОБА_1 рухаючись на вказаному автомобілі в м. Миргороді по вул. Незалежності поблизу вулиці Кашинського був помічений працівниками сектору реагування патрульної поліції Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, які почали його переслідування. В свою чергу ОСОБА_1 , намагаючись втекти від працівників поліції на вищевказаному автомобілі, допустив зіткнення з перешкодою – металевою огорожею, поблизу подвір`я багатоповерхового будинку по вул. Кашинського 20, внаслідок чого керований ним автомобіль зупинився зазнавши механічних пошкоджень.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23.10.2017 оголошено розшук ОСОБА_1 та зупинено провадження по справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 289 ч. 1 КК України до його розшуку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18.12.2020 року справу передано судді Куцин В. М.

17.03.2021 року відновлено провадження по справі узв`язку з розшуком обвинуваченого та продовжено судовий розгляд.

Свою вину в інкримінованому йому діянні обвинувачений ОСОБА_1 визнав. Суду пояснив, що в ніч з 27 на 28 березня 2017 року вирішив прогулятися близько 3 години ранку. Поблизу перехрестя вулиць Андрєєва та Кашинського де знаходиться кіоск належний його батькові помітив автомобіль ВАЗ 21013 синього кольору. В нього були ключі від аналогічного автомобіля, тому він вирішив покататися по місту Миргороду. Підійшовши до автомобіля виявив не замкнутими водійські дверцята, сів за кермо автомобіля, ключем від автомобіля ввімкнув запалення та поїхав. Катався близько 30-40 хвилин, відвідав магазин АТБ, заправку. Потім вирішив поставити автомобіль на місце, але в районі вулиці Заливної помітив патрульний автомобіль працівників поліції, який включивши проблискові маячки поїхав вслід за ним. Злякався, оскільки у нього не було при собі жодних документів на автомобіль, а тому став втікати. В подальшому на вулиці Кашинського в м. Миргород, допустив зіткнення керованого ним автомобіля з огорожею. Вискочив з автомобіля та став втікати, але був затриманий працівниками поліції. Шкоду завдану потерпілому відшкодував повністю в скоєному розкаюється, просить суворо не карати, врахувати наявність у нього малолітньої дитини.

Винність ОСОБА_1 в пред`явленому обвинуваченні підтверджується наступними доказами перевіреними судом. Показаннями потерпілого ОСОБА_3 , який в ході судового розгляду 12.05.2017 пояснив, що має у власності автомобіль ВАЗ 21013 синього кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який придбав за генеральною довіреністю у ОСОБА_2 . Даним автомобілем 27 березня 2017 року він приїхав в м. Миргород та залишивши його близько 22 години поблизу перехрестя вул. Андрєєва і Кашинського, а сам пішов гуляти по місту. Повернувся близько 3 години ранку та виявив відсутність автомобіля. Зателефонував в поліцію та сповістив про пригоду. На його виклик приїхало троє працівників поліції в патрульному автомобілі і вони поїхали шукати належний йому автомобіль по місту Миргороду. Коли їхали по вул. Заливній він помітив автомобіль схожий на його, оскільки в ньому одна фара горіла краще іншої та повідомив про це працівників поліції. Вони включили проблискові маячки на патрульному автомобілі та поїхали за автомобілем на який він вказав, при цьому він переконався по номерних знаках, що автомобіль який вони переслідують належить саме йому. Почалося переслідування, так як особа яка керувала належним йому автомобілем, почала втікати, але на вулиці Кашинського допустила зіткнення автомобіля з металевою огорожею, внаслідок чого автомобіль зупинився. З автомобіля вискочив обвинувачений та став втікати, але був затриманий працівниками поліції. Частково обвинувачений ОСОБА_1 відшкодував йому шкоду завдану злочином. Невідшкодована сума -1000 грн. Просить суд суворо обвинуваченого ОСОБА_1 не карати та не позбавляти його волі, якщо він відшкодує шкоду йому в цілому.

Протоколом огляду місця пригоди від 28.03.2017 та фото таблицею до нього, де зазначено докладний опис місця виявлення автомобіля ВАЗ 21013 синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 за територією домогосподарства №35 по вул. Незалежності в м. Миргороді, обстановки поряд з автомобілем та самого автомобіля. Зафіксовано виявлення та вилучення зв`язки ключів на капоті автомобіля, поруч з автомобілем мобільного телефону, перчаток помаранчевого кольору та відрізків липкої стрічки зі слідами рук

При проведення огляду місця пригоди 28.03.2017 з участю потерпілого ОСОБА_3 оглянуто місце де ОСОБА_3 залишив автомобіль ВАЗ 21013 синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 на вул. Кашинського,19 в м. Миргороді, що зафіксовано на доданій до нього фото таблиці.

Згідно облікової картки ТСЦ 5344 № НОМЕР_3 від 23.06.2016 року автомобіль ВАЗ 21013 синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 .

Відповідно до поданої слідчому заяви ОСОБА_2 від 12.04.2017 року останній просить не залучати його в якості потерпілого по даному кримінальному провадженню, оскільки автомобіль ВАЗ 21013 днз НОМЕР_1 , фактично належить ОСОБА_3 .

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за яким станом на 05 год. 05 хв. 28.03.2017 року обвинувачений ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Висновком дактилоскопічної експертизи №948 від 06.04.2017, за результатами якої на автомобілі ВАЗ 21013 днз НОМЕР_1 , виявлені сліди рук обвинуваченого ОСОБА_1 зокрема слід пальця руки розміром 14х20 мм, залишений вказівним пальцем лівої руки обвинуваченого ОСОБА_1 .

Висновком товарознавчої експертизи №36 від 08.04.2017 та фото таблицею до нього, за результатами якої ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 на 28.03.2017 року становить 17906 грн. 20 коп.

Розпискою потерпілого ОСОБА_3 про отримання на зберігання від працівників поліції автомобіля ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у його користуванні.

Протоколом слідчого експерименту з участю підозрюваного ОСОБА_1 та відеозаписом вказаної слідчої дії, з якого вбачається, що ОСОБА_1 в присутності понятих розповідає про обставини за яких він проник до автомобіля ВАЗ 21013 днз НОМЕР_1 , яким чином запустив двигун автомобіля та рушив з місця його паркування, де автомобіль зупинився, наїхавши на металевий паркан.

Речовими доказами: дві рукавички помаранчевого кольору, мобільний телефон марки «Samsung» DUOS, дві карточки мобільного оператора «Лайфселл», зв`язка ключів, легковий автомобіль марки ВАЗ моделі 21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 виявлені на місці події.

Таким чином, перевіривши докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що протиправні дії ОСОБА_1 , необхідно кваліфікувати за ст. 289 ч. 1 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом та вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлені.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд в порядку ст. 66 КК України визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування шкоди потерпілому.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який є не тяжким, його наслідки, те що нове кримінальне правопорушення вчинене в період іспитового строку, обставини, що пом`якшують його покарання, а також особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання за яким характеризується виключно позитивно, відношення потерпілого до події, що сталася та до обвинуваченого.

Відповідно до ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 січня 2017 ОСОБА_1 засуджений за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив нове кримінальне правопорушення після ухвалення 30 січня 2017 вироку Миргородським міськрайонним судом Полтавської області, тому необхідно призначити покарання за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за новим вироком, приєднати частково не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Суд вважає, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, залишити обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою, в зв`язку з існуванням ризику ухилення від відбування покарання призначеного судом та продовження злочинної діяльності.

26 листопада 2015 року було прийнято Закон № 838-VIII. Цим Законом було змінено ч. 5 ст. 72 КК України і визначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 21 червня 2017 року набрав чинності Закон № 2046-VIII, яким знову змінено ч. 5 ст. 72 КК України. Цю норму викладено в такій редакції: «Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».

Відповідно до правового висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.08.2018 (справа №663/537/17), якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію.

Судом встановлено, що по даному кримінальному провадженню ОСОБА_1 затриманий 28.03.2017 року.

30.03.2017 року ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 обрано запобіжний захід тримання під вартою та визначена застава в сумі 24000 грн.

10.04.2017 року ОСОБА_1 звільнений з під варти під заставу.

Отже відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII необхідно зарахувати попереднє ув`язнення з 28.03.2017 до 10.04.2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

23.10.2017 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 289 КК України.

13.02.2018 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід тримання під вартою.

11.03 2021 року ОСОБА_1 затриманий за ухвалою суду від 13.02.2018 року.

12 березня 2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід тримання під вартою, який на сьогодні продовжений до 22 серпня 2021 року.

ОСОБА_1 вчинив злочин 28.03.2017 року тобто до 20 червня 2017 року і щодо нього продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, з 11.03.2021 року до дня набрання цим вироком законної сили.

Отже відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII необхідно зарахувати попереднє ув`язнення з 11.03 2021 до дня набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат - вирішити відповідно до положень ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України і призначити покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, ОСОБА_1 призначити остаточну міру покарання, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 січня 2017 року і вважати його засудженим на 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

ОСОБА_1 залишити запобіжний захід тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

ОСОБА_1 відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, в строк відбуття покарання зарахувати попереднє ув`язнення з 28.03.2017 по 10.04.2017 року та з 11.03.2021 по день набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 30.03.2017 року на речові докази: мобільний телефон марки «Samsung DUOS», дві сім-картки мобільного оператора «Лайфселл», зв`язку ключів, дві рукавички помаранчевого кольору.

Речові докази по справі, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП України в Полтавській області (квитанція №000362 а.п.113 т. 1) мобільний телефон марки «Samsung DUOS», дві сім-картки мобільного оператора «Лайфселл» передати засудженому ОСОБА_1 , або уповноваженій ним особі; дві рукавички помаранчевого кольору і зв`язку ключів - знищити; автомобіль ВАЗ 21013 державний номерний знак НОМЕР_1 , вважати повернутим потерпілому ОСОБА_3 .

Процесуальні витрати по справі в сумі 1738 (одну тисячу сімсот тридцять вісім) гривень 31 копійку, які пов`язані із залученням експерта стягнути із ОСОБА_1 на користь держави.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, в разі подання апеляційної скарги, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору та засудженому.

Суддя В. М. Куцин