Рішення № 98583643, 27.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2021Справа № 910/4913/21

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДСХАБ» (03039, місто Київ, вулиця Віктора Забіли, будинок 5, №120) про стягнення 102 485,01 грн

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

29.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Київстар» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДСХАБ» про стягнення 102 485,01 грн, що передана 30.03.2021 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 102 485,01 грн з яких: основна заборгованість 91 074,70 грн., розмір інфляційних втрат - 4241,60 грн, розмір пені - 4861,14 грн., 3% річних - 2307,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНДСХАБ» зобов`язань за Угодою №7212984 про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку від 06.02.2020 в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 02.04.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Київстар» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДСХАБ» про стягнення 102 485,01 грн - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

16.04.2021 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.04.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

14.05.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач заперечує щодо позовних вимог та зазначає, що ним не підписувалась Угода №7212984 про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку від 06.02.2020 та вказав, що замовленням № __ від 06.02.2020 р. до договору про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку № НОМЕР_6 кількість номерів мобільних телефонів і номерів СІМ-карт була збільшена до 50.

Для врегулювання спірної ситуації представником ТОВ «Брендсхаб» 21.01.2021 подано позивачеві лист-пропозицію про добровільне врегулювання спірної ситуації, в якому просив розглянути варіант її вирішення:

1) ПРАТ «Київстар» відкликає як необгрунтований рахунок № 54-6550112 від 31.03.2020 (в частині надання послуг передачі даних із використанням технології GPRS/EDGE на суму 60 369,38 грн. + збір до Пенсійного Фонду + ПДВ).

2) ПРАТ «Київстар» по договору № НОМЕР_6 негайно відновлює «поріг відключення» в 47 130,00 грн. (при перевищенні якого припиняє надавати послуги, заздалегідь попереджуючи при цьому Абонента про причини відключення),

3) ТОВ «Брендсхаб» погашає наявну заборгованість по Договору НОМЕР_6 (уся заборгованість, крім визначених рахунок № 54-6550112 від 31.03.2020 послуг на суму 60 369,38 грн. + збір до ПФ 7,5% + ПДВ 20%).

Як вказує представник відповідача у відзиві на позовну заяву, усі вищевказані суми і запропонована в листі готовність ТОВ «Брендсхаб» їх сплатити - виключно добровільна позиція ТОВ «Брендсхаб», не зумовлена належним та допустимим доведенням позивачем розміру заборгованості та необхідністю її оплатити.

Однак, як зазначає представник відповідача, жодних кроків з боку ПРАТ «Київстар» для врегулювання ситуації не було вчинено, позивач не повідомив, чи влаштовують його запропоновані ТОВ «Брендсхаб» умови, не надіслав своїх пропозицій.

Окрім того, відповідач звертає увагу на те, що у березні 2020 р. з боку ПРАТ «Київстар», без погодження із ТОВ «Брендсхаб», було в односторонньому порядку збільшено поріг відключення з 47 130 грн. на вдвічі більшу суму, про що відповідача було повідомлено лише смс-повідомленням 20.03.2020 р. на мобільний телефон, згоду на зміну умов договору в тому числі збільшення порогу відключення відповідач не надавав.

24.05.2021 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив засобами поштового зв`язку (направлено 21.05.2021). Відповідно до вищевказаної відповіді на відзив позивач заперечує стосовно доводів відповідача з наступних підстав.

Як зазначив представник позивача, договори, замовлення, умови надання послуг, не містить зазначеного відповідачем «порогу відключення» в сумі 47130,00 грн., а відповідач безпідставно посилається на не підписання ним Умов надання телекомунікаційних послуг. Відповідно до преамбули Договору від 14.08.2018, наданого Відповідачем разом із відзивом, зазначено, що сторони при укладенні договору керувалися в тому числі Умовами надання телекомунікаційних послуг Приватного акціонерного товариства «Київстар», затвердженими та опублікованими на офіційному інтернет-сайті Позивача http://kyivstar.ua (далі - Умови). Відповідно до п. 6.9 зазначеного Договору відносини Сторін крім цієї Угоди регулюються Умовами, з якими Абонент погоджується, укладаючи цю Угоду; таким чином, відповідач, визнаючи факт укладення та виконання вказаного Договору, безпідставно заперечує відсутність своєї згоди з Умовами. Відповідач безпідставно посилається на те, що обов`язок щодо оплати наданих послуг та розрахунок санкцій за Договором пов`язані із датою отримання Відповідачем рахунків на оплату відповідних послуг. Відповідно до п. 72 Правил № 295 у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства. Таким чином, Правила № 295 передбачають обов`язок оплати абонентом наданих послуг не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, незалежно від факту отримання рахунків. При цьому Договір, наданий Відповідачем, не містить інших умов щодо розрахунків, не передбачає безумовного обов`язку Позивача надсилати Відповідачу рахунки, а також не пов`язує виникнення заборгованості і розрахунок санкцій за Договором із датою отримання Відповідачем рахунків.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

14.08.2018 між Приватним акціонерним товариством «Київстар» (далі - оператор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЕНДСХАБ» (далі - абонент, відповідач) була укладена Угода про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку НОМЕР_6 (надалі - Угода).

Відповідно до п. 2.1 Угоди за цією угодою оператор надає абоненту послуги рухомого (мобільного) зв`язку (далі - послуги зв`язку), а абонент користується вищенаведеними послугами зв`язку та своєчасно оплачує їх вартість оператору на умовах, викладених в цій Угоді.

Відповідно до п. 3.2.1 Угоди абонент зобов`язується своєчасно оплачувати послуги зв`язку оператора згідно з чинними тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого діючими тарифами, та сплачувати щомісячну абонентну плату. Абонентна плата сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг зв`язку призупинено, за неоплату наданих оператором послуг зв`язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг зв`язку, абонент зобов`язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від оператора відповідного повідомлення або (б) припинення надання послуг зв`язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Відповідно до п. 3.4.2 Угоди оператор щомісяця, способом інформування, погодженим сторонами, що фіксується в замовленні або в письмовій заяві абонента, може надавати абоненту інформацію щодо стану його особового рахунку та документи щодо наданих послуг зв`язку, здійснених платежів, а також за запитом абонента, інформує його про використання авансового платежу до суми мінімального рівня, встановленої у чинних тарифах.

Пунктами 4.1-4.3 Угоди сторони погодили, що абонент здійснює оплату замовлених послуг зв`язку згідно з обраним ним тарифним планом. Оплата абонентом послуг зв`язку здійснюється згідно з чинними тарифами. Абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв`язку щодо всіх наявних у абонента телефонних номерів в мережі оператора. За згодою сторін оператор може надавати особові рахунки для кожного телефонного номера або окремих груп телефонних номерів. Роз`єднання, об`єднання особових рахунків, передача прав та обов`язків третій особі, зміна тарифного плану, а також перенесення коштів на інший особовий рахунок.

Угода набуває сили після підписання уповноваженими представниками сторін з моменту реєстрації у Центрі обслуговування абонентів і діє протягом 4 (чотирьох) років. У випадку, якщо жодна із сторін за 5 днів до закінчення дії угоди не попередить іншу сторону про свій намір припинити дію угоди, угода автоматично пролонгується на кожні наступні 4 роки. У разі наміру однієї із сторін припинити дію цієї угоди, ця сторона зобов`язана письмово попередити іншу сторону в строк не пізніше як за 5 (п`ять) днів до моменту припинення угоди. При припиненні дії цієї угоди абонент особисто подає до центру обслуговування абонентів заяву встановленого зразка та повертає SІM-карту (п. 6.1. Угоди).

14.08.2018 на підставі замовлення №б/н від 14.08.2018 відповідачу було надано послуги мобільного зв`язку, в тому числі на номер НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Суд звертає увагу на те, що копії примірників, які надані представником відповідача, а саме: Угода від 14.08.2018 про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку НОМЕР_6, а також замовлення №б/н від 14.08.2018 не підписані зі сторони відповідача.

Проте відповідачем не заперечується, що за вищевказаною угодою, а так і за замовленням №б/н від 14.08.2018 йому не надавались послуги мобільного зв`язку.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач заперечує, що між сторонами укладалась угода № НОМЕР_6 від 06.02.2020 до договору про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку № НОМЕР_6 відповідно до якої, кількість номерів мобільних телефонів і номерів СІМ-карт була збільшена до 50.

Як вбачається з п. 3.4.1. Угоди № НОМЕР_6 від 06.02.2020 р, передбачено, що після укладення Замовлення Оператор надає Абоненту SIM-карту, вказаний у Замовленні телефонний номер в Мережі Оператора і послуги зв`язку.

Зокрема листом №20/12/21-1 від 21.12.2020 ТОВ «Брендсхаб» було підтверджено, що: «ТОВ «Брендсхаб» Згідно договору НОМЕР_6 з серпня 2018 р. користувалося послугами зв`язку спершу по 4 номерах мобільних телефонів, а з 06.02.2020 - додатково ще по 50 номерах мобільних телефонів».

Отже, як вбачається з п 3.4.1. Угоди № НОМЕР_6 від 06.02.2020, Оператор надає Абоненту SIM-карту, вказаний у Замовленні телефонний номер в Мережі Оператора і послуги зв`язку після укладення Замовлення.

Враховуючи те, що листом №20/12/21-1 від 21.12.2020 ТОВ «Брендсхаб» не заперечувало, що користувалось 50 номерами мобільних телефонів, а останні надаються після підписання Замовлення, суд приходить до висновку, що останнім було погоджено умови Угоди, а тому суд розглядає спір на підставі Угоди № НОМЕР_6 від 06.02.2020.

Крім того, копії наданих примірників представником позивача, а саме: Угода № НОМЕР_6 від 06.02.2020 та замовлення №__від 06.02.2020 до договору про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку № НОМЕР_6 від 06.02.2020 містять підписи сторін.

Відповідно до п. 2.1 Угоди за цією Угодою Оператор надає Абоненту послуги рухомого (мобільного) зв`язку (надалі - послуги зв`язку), а Абонент користується вищенаведеним, послугами зв`язку та своєчасно оплачує їх вартість Оператору на умовах, викладених в цій Угоді.

Пунктом 3.1.5 Угоди Абонент має право за вимогою отримувати деталізований рахунок в Центрі обслуговування абонентів після пред`явлення документа, що посвідчує особу Абонента, за допомогою системи самообслуговування абонентів, а також замовити надання деталізованого рахунку як щомісячну послугу.

Відповідно до п. 3.2.1 Угоди Абонент зобов`язується своєчасно оплачувати послуги зв`язку Оператора згідно з чинними Тарифами, підтримувати Авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого діючими Тарифами, та сплачувати щомісячну абонентну плату. Абонентна плата сплачується і в тому випадку, коли надання йому послуг зв`язку призупинено за неоплату наданих Оператором послуг зв`язку. У випадку виникнення заборгованості Абонента щодо наданих Оператором послуг зв`язку, Абонент зобов`язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від Оператора відповідного повідомлення або (б) припинення надання послуг зв`язку внаслідок вичерпання Авансового платежу нижче мінімального рівня.

Після укладення замовлення Оператор надає Абоненту SIM-карту, вказаний у Замовленні телефонний номер в Мережі Оператора і послуги зв`язку (п. 3.4.1 Угоди).

У відповідності до п. 4.1 Угоди Абонент здійснює оплату замовлених послуг зв`язку згідно з обраним ним тарифним планом.

Оплата Абонентом послуг зв`язку здійснюється згідно з чинними Тарифами. (п. 4.2 Угоди).

Відповідно до п. 4.3 Угоди Абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв`язку щодо всіх наявних у Абонента телефонних номерів Мережі Оператора. За згодою сторін Оператор може надавати особові рахунки для кожного телефонного номера або окремих груп телефонних номерів. Роз`єднання, об`єднання особових рахунків, передача прав та обов`язків третій особі, зміна Тарифного плану, а також перенесення коштів на інший рахунок.

У разі затримки оплати наданих Оператором послуг зв`язку Абонент, крім сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми (у відповідності до ст. 625 ЦКУ) за весь час прострочення, сплачує Оператору неустойку, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг зв`язку у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується неустойка. Строк позовної давності щодо стягнення неустойки встановлюється у 3 роки на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України. Нарахування неустойки здійснюється протягом всього часу існування заборгованості Абонента перед Оператором. Сплата Абонентом пені, індексу інфляції та процентів річних не звільняє останнього від обов`язку оплатити надані послуги зв`язку та нараховану Оператором Абонентну плату (п. 5.2 Угоди).

Відповідно до п. 6.1 Угоди ця угода набуває чинності після підписання уповноваженими представниками сторін і моменту реєстрації у Центрі обслуговування абонентів і діє протягом 4 (чотирьох років). У випадку якщо жодна зі сторін за 5 днів до закінчення дії цієї Угоди не попередить іншу сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди, ця угода автоматично пролонгується на кожні наступні 4 роки.

У випадку укладання цієї Угоди на підставі отримання Абонентом послуг з перенесення абонентських номерів (ППН), початок надання телекомунікаційних послуг Оператором здійснюється з дати зазначеної у заяві, яка є невід`ємною частиною цієї Угоди, за умови отримання підтвердження від базового оператора про можливість надання ППН та отримання від Адміністратора інформації про готовність ЦБД для обслуговування перенесеного номера.

За телефонними номерами, за якими отримано відмову в перенесенні або відсутня технічна можливість надання ППН, телекомунікаційні послуги Оператором не надаються.

У випадку, якщо жодна зі сторін за 5-днів до закінчення дії цієї Угоди не попередить іншу сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди, ця Угода автоматично пролонгується на кожні наступні 4 роки. Уразі наміру однієї зі сторін припинити дію цієї Угоди ця сторона зобов`язана письмово попередити іншу сторону в строк не пізніше як за 5 (п`ять) днів до моменту припинення цієї Угоди. При припиненні дії цієї Угоди Абонент особисто подає до Центру обслуговування абонентів заяву встановленого зразка та повертає SIM-карту.

Згідно з пунктом 6.8 Угоди від 06.02.2020, який є ідентичним до п. 6. 9 Угоди від 14.08.2018 передбачено, що відносини Сторін крім цієї Угоди регулюються Умовами, з якими Абонент погоджується, укладаючи цю Угоду.

Так у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що позивачем додано до позову ряд рахунків - фактур. При цьому не надано жодного підтвердження того, що дані рахунки - фактури вручалися відповідачу, надсилалися ТОВ «Брендсхаб» поштою чи електронними засобами, що ТОВ «Брендсхаб» їх отримало чи було іншим способом з ними ознайомлене. Із датою надання послуг та датою отримання рахунків - фактур пов`язане нарахування позивачем штрафних санкцій (позивач нарахував, окрім основної заборгованості в сумі 91 074,70 грн., також інфляційні втрати - 4241,60 грн., пеню - 4861,14 грн. та 3% річних - 2307,57 грн.). Без надання позивачем доказів вручення (надіслання позивачем, отримання відповідачем) даних рахунків-фактур неможливо встановити правильність нарахування штрафних санкцій ( з якого часу починається нарахування штрафних санкцій).

Положеннями п. 72 правил надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295 «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» (далі Правила) передбачено, що розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору.

У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Умовами Угоди № НОМЕР_6, а саме пунктами 3.4.2. - 3.4.3. Оператор щомісяця, способом інформування, погодженим сторонами, що фіксується в Замовленні або в письмовій заяві Абонента, може надавати Абоненту інформацію щодо стану йог о особового рахунку та документи щодо наданих послуг зв`язку, здійснених платежів, а також, за запитом Абонента, інформує його про використання авансового платежу до суми мінімального рівня, встановленої у чинних Тарифах. Оператор надає Абоненту, на його прохання, в Центрі обслуговування абонентів, на корпоративному сайті Оператора або по телефону довідкову інформацію щодо послуг зв`язку, поточного покриття Мережі, Тарифів та залишку авансового платежу.

В замовленні чи в угоді сторонами не погоджено іншого способу отримання рахунків, ніж той, який передбачений Правилами, а, отже, суд доходить висновку про те, що відповідач повинен був не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом здійснити розрахунок за надані послуги.

Стосовно пояснень відповідача про те, що у березні 2020 з боку ПРАТ «Київстар», без погодження із ТОВ «Брендсхаб», було в односторонньому порядку збільшено поріг відключення з 47 130 грн. на вдвічі більшу суму, про що відповідача було повідомлено лише смс-повідомленням 20.03.2020 на мобільний телефон, згоду на зміну умов договору в тому числі збільшення порогу відключення відповідач не надавав, суд зазначає наступне.

Пунктами 3.3.5, 3.3.11 Угоди передбачено, що Оператор має право змінювати Тарифи на послуги зв`язку, попередивши Абонента про такі зміни не пізніше, ніж за 7 днів до їх введення. Абонент не звільняється від оплати послуг зв`язку, наданих Оператором, згідно з новими Тарифами якщо з незалежних від Оператора причин він не отримав такого повідомлення.

Оператор має право в односторонньому порядку змінити перелік та/або умови надання Абоненту послуг зв`язку, повідомивши Абонента не менше ніж за сім днів шляхом розміщення відповідного повідомлення у офіційних засобах масової інформації та/або розміщення відповідного повідомлення на Інтернет-сайті Оператора та/або направлення Абоненту відповідного текстового повідомлення (SMS).

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що 20.03.2020 на мобільний телефон відповідача надійшло смс-повідомленням про збільшення порогу відключення з 47 130 грн. на вдвічі більшу суму, отже відповідно до п.3.3.5 позивачем було попереджено про зміну тарифу у вигляді збільшення порогу відключення.

П. 5.7 Умов надання телекомунікаційних послуг приватного акціонерного товариства «Київстар» передбачено, що про зміну розміру встановленої Граничної суми Абонент інформується шляхом надсилання відповідного повідомлення на кінцеве обладнання Абонента та за допомогою Системи самообслуговування. У разі зміни розміру Граничної суми, яка визначена Умовами, інформування Абонента здійснюється шляхом внесення змін до Умов та публікації оголошення про таку зміну у порядку, визначеному Умовами. У разі зміни розміру Граничної суми, яка визначена умовами відповідної Додаткової послуги Оператора, інформування Абонента здійснюється шляхом розміщення відповідного оголошення на Інтернет-сайті про внесення змін в умови надання такої Додаткової послуги Оператора.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які відомості стосовно розміру порогу відключення у розмірі 47 130 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наведеного нижче висновку.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

06.02.2020 сторонами підписано Угоду, а також замовлення__ від 06.02.2020 до договору про надання послуг рухомого(мобільного) зв`язку №7212984 від06.02.2020, якою було визначено 50 номерів мобільного зв`язку за якими надавались послуги мобільного зв`язку.

Враховуючи, що листом №20/12/21-1 від 21.12.2020 р. ТОВ «Брендсхаб» не заперечувало, що користувалось 50 номерами мобільних телефонів, а останні надаються після підписання Замовлення, суд приходить до висновку, що останнім було погоджено умови Угоди, а тому суд розглядає спір на підставі Угоди № НОМЕР_6 від 06.02.2020 р.

Згідно із п. 72 Правил розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Для оплати наданих послуг позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури:

- № 54-6550112 від 31.03.2020 про сплату послуг мобільного зв`язку за номер НОМЕР_1 (особовий рахунок абонента № НОМЕР_6 ) за період з 01.03.2020-01.04.2020 на суму 88 186,79 грн;

- № 55-9151656 від 30.04.2020 про сплату послуг мобільного зв`язку за номер НОМЕР_1 (особовий рахунок абонента № НОМЕР_6 ) за період з 01.04.2020-01.05.2020 на суму 9966,00 грн.

- № 56-9788603 від 31.05.2020 про сплату послуг мобільного зв`язку за номер НОМЕР_1 (особовий рахунок абонента № НОМЕР_6 ) за період з 01.05.2020-01.06.2020 на суму 560,00 грн.

- № 57-11322216 від 30.06.2020 про сплату послуг мобільного зв`язку за номер НОМЕР_1 (особовий рахунок абонента № НОМЕР_6 ) за період з 01.06.2020-01.07.2020 на суму 560,00 грн., інші нарахування, неустойка за порушення договірних зобов`язань 2504,04 грн, разом становить 3065,04 грн.

- № 58-14010831 від 31.07.2020 про сплату послуг мобільного зв`язку за номер НОМЕР_1 (особовий рахунок абонента № НОМЕР_6 ) за період з 01.07.2020-01.08.2020 на суму 560,00 грн., інші нарахування, неустойка за порушення договірних зобов`язань 882,08 грн, разом становить 1442,08 грн.

- № 59-15483509 від 31.08.2020 про сплату послуг мобільного зв`язку за номер НОМЕР_1 (особовий рахунок абонента № НОМЕР_6 ) за період з 01.08.2020-01.09.2020 на суму 560,00 грн., інші нарахування, неустойка за порушення договірних зобов`язань 678,16 грн, разом становить 1238,16 грн.

- № 60-16554870 від 30.09.2020 про сплату послуг мобільного зв`язку за номер НОМЕР_1 (особовий рахунок абонента № НОМЕР_6 ) за період з 01.09.2020-01.10.2020 на суму 520,00 грн., інші нарахування, неустойка за порушення договірних зобов`язань 682,44 грн, разом становить 1202,44 грн.

- № 61-19258477 від 31.10.2020 про сплату послуг мобільного зв`язку за номер НОМЕР_1 (особовий рахунок абонента № НОМЕР_6 ) за період з 01.10.2020-01.11.2020 на суму 470,00 грн. інші нарахування, неустойка за порушення договірних зобов`язань 671,93 грн, разом становить 1141,93 грн.

- № 62-19969622 від 31.11.2020 про сплату послуг мобільного зв`язку за номер НОМЕР_1 (особовий рахунок абонента № НОМЕР_6 ) за період з 01.11.2020-01.12. інші нарахування, неустойка за порушення договірних зобов`язань 1136,26 грн.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: 1) використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності; 2) не допускати використання кінцевого обладнання споживача для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку; 3) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації мереж телекомунікацій, підтримки цілісності та взаємодії мереж телекомунікацій, захисту інформаційної безпеки мереж телекомунікацій, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам; 4) не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам; 5) виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до пп. 6 п. 36 Правил споживачі зобов`язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за Угодою № НОМЕР_6 від 06.02.2020 та з урахуванням часткових оплат, які вказані в рахунках - фактури, а саме - № 54-6550112 від 31.03.2020 про сплату послуг мобільного зв`язку за номер НОМЕР_1 (особовий рахунок абонента № НОМЕР_6 ) за період з 01.03.2020-01.04.2020 на суму 88 186,79 грн, у сумі 20 000,00 грн, - № 55-9151656 від 30.04.2020 про сплату послуг мобільного зв`язку за номер НОМЕР_1 (особовий рахунок абонента № НОМЕР_6 ) за період з 01.04.2020-01.05.2020 на суму 9966,00 грн., у сумі 60,00 грн., а також з урахуванням довідки від 28.12.2020 № 28.1-108092 позивач підтвердив надходження грошових коштів за оплату послуг зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДСХАБ» у сумі 28 400,00 грн.

Враховуючи те, що станом на 01.03.2020 у відповідача перед позивачем рахувалася заборгованість у розмірі 9751,91 грн та з урахуванням виставлених рахунків - фактури, а також враховуючи довідку від 28.12.2020 № 28.1-108092 про надходження грошових коштів за оплату послуг зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДСХАБ» у сумі 28400,00 грн. сума основної заборгованості за період з 01.03.2020 - 30.11.2020 становить 91 074,70 грн.

Розмір заборгованості відповідачем у справі документально не спростовано. Крім того, умови договору та норми закону не покладають на позивача обов`язок надавати роздруківки розмов у підтвердження грошових сум, що виставляються до оплати відповідачеві. Відповідного клопотання про витребування або письмового доказу відповідачем не було надано суду під час розгляду даної справи.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Проте матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість та складає 91 074,70 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 91 074,70 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи п. 72 Правил, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату наданих послуг в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, тобто починаючи з 21 числа кожного наступного місяця за розрахунковим відбувається прострочення виконання грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 Угоди у разі затримки оплати наданих оператором послуг зв`язку абонент, крім сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми (у відповідності до ст. 625 ЦК України) за весь час прострочення, сплачує оператору неустойку, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг зв`язку у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується неустойка. Строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки встановлюється у 3 роки на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України. Нарахування неустойки здійснюється протягом всього часу існування заборгованості абонента перед оператором. Сплата клієнтом пені, індексу інфляції та процентів річних не звільняє останнього від обов`язку оплатити надані послуги зв`язку та нараховану оператором абонентську плату. При погашенні клієнтом заборгованості, грошові кошти зараховується оператором наступному порядку: 1) нарахована пеня; 2) індекс інфляції; 3) річні відсотки; 4) погашення боргу за послуги зв`язку; 5) передоплата за послуги зв`язку.

При укладанні Угоди сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо оплати за надані послуги зв`язку.

В зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання по сплаті наданих послуг мобільного зв`язку відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 4861,14 грн (розрахована на суму боргу 91 074,70 грн за період з 21.04.2020 по 03.03.2021).

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 4861,14 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення з оплати наданих послуг мобільного зв`язку, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути 2014,30 грн інфляційних втрат та 2307,57 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами Угоди не визначено інший розмір процентів.

Суд доходить висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2307,57 грн (за обґрунтованими розрахунками).

Стосовно нарахування позивачем у розмірі 4241,60 грн інфляційних втрат суд зазначає таке.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Стосовно нарахування інфляційних нарахувань позивачем у розмірі 4241,60 грн. суд зазначає про його невірність, оскільки відповідно до Методики розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання, оскільки позивачем датою початку розрахунку визначено 21 число. Проте за розрахунками суду сума інфляційних нарахувань становить більше ніж було заявлено позивачем у розрахунках, враховуючи право позивача заявити менше, суд приходить до висновку, що загальна сума інфляційних нарахувань, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 4241,60 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київстар» є обґрунтованими та такими, що підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНДСХАБ» (03039, місто Київ, вулиця Віктора Забіли, будинок 5, №120, код ЄДРПОУ 38887810) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, код ЄДРПОУ 21673832) 91 074 (дев`яносто одна тисяча сімдесят чотири) грн 70 коп. основного боргу, 4861 (чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн 14 коп. пені, 4241 (чотири тисячі двісті сорок одна дві) грн 60 коп. інфляційних втрат, 2307 (дві тисячі триста сім) грн 57 коп. - 3% річних, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 27.07.2021.

Суддя В.О. Демидов