Рішення № 98583578, 21.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.07.2021Справа № 910/7682/21

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Свириденко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Енергомашкомплект"

проспект Московський, б. 220, к. 1, м. Харків, 61082

до Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"

вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032

про стягнення 2 157 848,34 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Енергомашкомплект" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (далі - відповідач) про стягнення 2 235 848,34 грн. за Договором поставки №16473/53-124-01-20-12150 від 20.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 відкрито провадження у справі №910/7682/21, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.06.2021.

У судове засідання 02.06.2021 сторони не з`явилися. Ухвалою суду від 02.06.2021 розгляд справи відкладено на 16.06.2021.

11.06.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в котрому позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить у їх задоволенні відмовити, у зв`язку із тим що, заборгованість у компанії утворилась у зв`язку із вкрай важким фінансовим становищем підприємства.

Протокольною ухвалою суду від 16.06.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.07.2021.

29.06.2021 позивачем подано відповідь на відзив.

09.07.2021 позивачем подано клопотання про долучення документів по справі.

Протокольною ухвалою суду від 14.07.2021 розгляд справи по суті відкладено на 21.07.2021.

16.07.2021 позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в обґрунтування котрої вказує, що 14.05.2021 відповідачем сплачено 78 000,00 грн. згідно платіжного доручення №3951 від 14.05.2021.

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на те, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, зокрема до неї додано докази направлення примірника такої заяви відповідачу, а також зважаючи на те, що вказана заява подана до суду до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду відповідну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Енергомашкомплект", у зв`язку з чим має місце нова ціна позову.

21.07.2021 в судове засідання з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про дату та час удового засідання був повідомлений належним чином ухвалами суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представників учасників справи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 21.07.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Енергомашкомплект» (надалі - позивач) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» (надалі - Відповідач) було укладено договір № 16473/53-124-01-20-12150 від 20.05.2020р.(надалі - Договір).

На умовах передбачених пунктом 1.1. Договору Постачальник (Позивач) зобов`язується передати Покупцю (Відповідачу) товар, зазначений в специфікації №1, а Покупець і Відповідач) - прийняти і оплатити такий товар.

Поставка Товарів відбулась згідно видаткової накладної №204 від 02.10.2020 на суму 2972400,00 грн., що також підтверджується товарно-транспортною накладною №362 від 02.10.2020.

За твердженням позивача, котре підтверджене матеріалами справи та не спростовано відповідачем у відзиві, претензій щодо кількості, комплектності та якості від Покупця не надходило.

Згідно платіжного доручення №2823 від 09.04.2021р., відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлені Товару у розмірі 168 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно платіжного доручення №2928 від 14.04.2021р., відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлені Товару у розмірі 801 000,00 грн. з ПДВ

Звертаючись до суду із означеним позовом, позивач вказує, що станом на 11.05.2021р. грошові кошти за поставлений Товар згідно Договору ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Хмельницька АЕС» сплачені не в повному обсязі.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку товару, відповідно до наданих видаткової накладної №204 від 02.10.2020 та товарно-транспортної накладної №362 від 02.10.2020 на суму 2 972 400,00 грн.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договору та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив оплату поставленого Товару у повному обсязі. У зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 1 925 400,00 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати поставленого товару у розмірі 1 925 400,00 грн. відповідачем не виконано. Вказане відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, обов`язок покупця (відповідача) з оплати товару виникає безпосередньо з факту здійснення постачальником (позивачем) поставки товару та прийняття товару покупцем (відповідачем). При цьому, форма (вид) документу, яким сторони відобразили сам факт поставки товару (яким оформили факт здійснення поставки) - видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт приймання-передачі продукції, тощо, не впливає на обов`язок покупця оплатити товар та не звільняє покупця від обов`язку з оплати товару у випадку оформлення поставки товару іншим документом, ніж той, що передбачений умовами договору.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В той же час, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару.

З урахуванням встановлених судом обставин, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 1 925 400,00 грн., а строк виконання грошового зобов`язання станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 1 925 400,00 грн. на підставі договору. Вказана заборгованість відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 925 400,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 43 592,56 грн. - 3 % річних та 188 855,78 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період з 05.11.2020 по 11.05.2021.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 43 592,56 грн. - 3 % річних та 188 855,78 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період з 05.11.2020 по 11.05.2021.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Заперечення відповідача проти позовних вимог суд розглянув та відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (30100, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, Хмельницька обл., ідентифікаційний код 213136677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Енергомашкомплект" проспект Московський, б. 220, к. 1, м. Харків, 61082; ідентифікаційний код 30141755) 1 925 400,00 грн. - основного боргу, 43 592,56 грн. - 3% річних, 188 855,78 грн. - інфляційних втрат, та судовий збір у розмірі 33 537,73 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 27.07.2021

Суддя М.О. Лиськов