Рішення № 98583547, 13.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2021Справа № 910/7187/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті-Солюшнс"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Бекіров С.Н. (адвокат);

від відповідача не з`явилися.

В судовому засіданні 13.07.2021 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 27.07.2021 року.

СУТЬ СПОРУ:

05 травня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті-Солюшнс" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 30.04.2021 року до Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція) (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 16839/53-124-01-20-12623 від 15.10.2020 року у розмірі 1 335 000,00 грн. (один мільйон триста тридцять п`ять тисяч гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором поставки № 16839/53-124-01-20-12623 від 15.10.2020 року в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7187/21, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.06.2021 року.

04.06.2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у відзиві просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що оплата товару не проведена вчасно, у зв`язку з важким фінансовим становищем компанії, в якому вона опинилась в умовах законодавчих змін, що відбулися на ринку електричної енергії. При цьому, відповідач вказав, що вживав усіх можливих заходів для проведення оплати заборгованості.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 08.06.2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/7187/21 до судового розгляду по суті на 13.07.2021 року.

В судовому засіданні 13.07.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 13.07.2021 року не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айті-Солюшнс" (надалі - позивач, постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 16839/53-124-01-20-12623 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації № 1 (додаток №1 до договору), та є невід`ємною частиною договору.

Предметом поставки по даному договору є товар: код ДК 021:2015: 32420000-3 - Мережеве обладнання (п. 1.2. договору).

В п. 3.1. договори визначено, що строк поставки товару становить протягом 60 календарних днів з дати укладення сторонами договору.

Поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DPP згідно з Інкотермс 2020 на складі вантажоотримувача за адресою: 30100, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницька обл., Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство» (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 4.1. договору ціна товару по договору становить 1 440 000,00 грн.

За умовами п. 5.1. договору оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо його кількості та якості.

Датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної (п. 6.3. договору).

У відповідності до специфікації № 1 ціна товару становить 1 440 000,00 грн.

На виконання умов договору поставки № 16839/53-124-01-20-12623 від 15.10.2020 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 440 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 533 від 01.12.2020 року та товарно-транспортною накладною № 533 від 01.12.2020 року. Товар за видатковою накладною за якістю та кількістю прийнятий без заперечень 01.12.2020 року зав. скл. № 6 Зінчук О.П., що свідчать підписи та печатки сторін на видатковій накладній.

Як зазначає позивач, за отриманий товар відповідач розрахувався лише частково на суму 105 000,00 грн., а відтак, відповідач, за розрахунками позивача, має заборгованість за договором в розмірі 1 335 000,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір № 16839/53-124-01-20-12623 від 15.10.2020 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Як вже було встановлено судом вище, на виконання умов договору № 16839/53-124-01-20-12623 від 15.10.2020 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 440 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 533 від 01.12.2020 року та товарно-транспортною накладною № 533 від 01.12.2020 року.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 5.1. договору погоджено, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо його кількості та якості.

Як вбачається з матеріалів справи, за отриманий товар відповідач розрахувався лише частково, що підтверджується платіжним дорученням № 1997 від 15.03.2021 року на суму 105 000,00 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 1 135 000,00 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 1 335 000,00 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 16839/53-124-01-20-12623 від 15.10.2020 року в розмірі 1 335 000,00 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 20 025,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 24584661, адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція) (ідентифікаційний код 21313677, адреса: 30100, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті-Солюшнс" (ідентифікаційний код 38239436, адреса: 01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, 6/2А) грошових коштів: основного боргу - 1 335 000,00 грн. (один мільйон триста тридцять п`ять тисяч гривень) та судовий збір - 20 025,00 грн. (двадцять тисяч двадцять п`ять гривень).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.07.2021р.

Суддя О.В. Котков