Рішення № 98583512, 06.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.07.2021Справа № 910/3582/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування

житлового фонду Дніпровського району м. Києва"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні

відповідача:

1) Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація

2) Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (управління ЦНАП Дніпровської РДА)

про стягнення 287 799,40 грн

За участю представників сторін:

від позивача Боровський І.В. (адвокат за довіреністю)

від відповідача Майданік В.Ю. (адвокат за ордером), Антонюк С.В. (адвокат за

довіреністю)

від третьої особи-1 не з`явились

від третьої особи-2 Костров О.В. (за довіреністю, у порядку самопредставництва)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - позивач) до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (далі - відповідач) про стягнення 287 799,40 грн (195 158,88 грн заборгованості, 69 326,41 грн інфляційних втрат, 23 314,11 грн 3% річних) за надані послуги з централізованого опалення, спожиті відповідачем у період з жовтня 2015 року по вересень 2018 року (нежитлове приміщення загальною площею 114,06 кв. м. у будинку № 18 по вул. Харківське шосе в місті Києві).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання ухвали шляхом:

- подання до суду доказів сплати судового збору у визначених законом порядку та розмірі (доказів доплати судового збору в сумі 0,01 грн);

- усунення розбіжностей між мотивувальною та прохальною частинами позову в частині зазначення основної заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних, які позивач просить стягнути.

24.03.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі на 27.04.2021.

08.04.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву, заява про застосування строку позовної давності, клопотання про зобов`язання проведення позивачем спільної з відповідачем звірки на предмет існування нежитлового приміщення та клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління (Центру) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (управління ЦНАП Дніпровської РДА).

У судовому засіданні 27.04.2021 представник позивача подав відповідь на відзив, суд оголосив про долучення відповіді на відзив до матеріалів справи, запропонував позивачу надати пояснення щодо клопотань відповідача про застосування строку позовної давності, залучення до участі у справі третіх осіб та зобов`язання проведення позивачем спільної з відповідачем звірки, запропонував відповідачу надати пояснення щодо клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, оголосив перерву в судовому засіданні до 13.05.2021.

11.05.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо залучення до участі у справі третіх осіб та заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання, призначене на 13.05.2021, з`явились представники сторін, надали усні пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.06.2021, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зобов`язання проведення позивачем сумісної з відповідачем звірки на предмет існування нежитлового приміщення, задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, залучено до участі у справі як третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію, як третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (управління ЦНАП Дніпровської РДА).

25.05.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2021.

02.06.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 викликано третю особу-1 та третю особу-2 у підготовче засідання на 22.06.2021, визнавши їх явку обов`язковою.

У підготовче засідання, призначене на 22.06.2021, з`явились представники учасників справи, надали усні пояснення, вважали за можливе закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 за відсутності підстав для відкладення підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.07.2021.

У судовому засіданні 06.07.2021 представник позивача заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи-2 проти задоволення позовних вимог заперечували, вважали їх необґрунтованими та безпідставними, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи-1 у засідання суду не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до ст. 120 ГПК України.

Судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

На виконання розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 61 від 13.02.2015 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київради від 09.10.2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» з 16.02.2015 на праві господарського відання закріплено за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» об`єкти житлового і нежитлового фонду територіальної громади міста Києва, передані до сфери управління Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, у т.ч. за адресою Харківське шосе, 18.

У квітні 2015 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» згідно з розпорядженням Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.02.2015 № 61 прийняло на баланс майно, в тому числі за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 18.

Також судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція", як виконавець комунальних послуг, надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води до вищевказаного будинку № 18 по Харківському шосе у місті Києві.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач вказав, що за період з жовтня 2015 року по вересень 2018 року ним надано послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення, загальною опалювальною площею, 114,06 кв. м. у будинку № 18 по Харківському шосе у місті Києві, балансоутримувачем якого є відповідач, однак відповідач вартість вказаних послуг не оплатив.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що облік теплової енергії на потреби централізованого опалення до будинку за вказаною адресою здійснюється приладом комерційного обліку SKS-3№19446, надання послуг з опалення в межах опалювального періоду підтверджується нарядами, розрахунок вартості послуг здійснено відповідно до Звіту з показників приладів будинкового лічильнику теплової енергії за періоди з 25.11.2016 по 01.12.2016 та Даних по будинку станом на 01.07.2020 з зазначенням опалювальної площі «вільного приміщення» 114,06 кв. м.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за спірний період склала 195 158,88 грн вартості наданих послуг, також за прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 69 326,41 грн інфляційних втрат, 23 314,11 грн 3% річних.

Відповідач позов не визнав, стверджуючи, що позивачем висловлено вимогу про стягнення заборгованості за надання послуг опалювальної площі «вільних приміщень» відповідно до даних Довідки по будинку станом на 01.07.2020, в якій зазначена площа Управління ЦНАП 491,64 кв. м. та «вільне приміщення» 114,06 кв. м., решта - приватні нежитлові та житлові приміщення. Однак площа під Управління ЦНАП Дніпровської РДА була визначена у договорі № 31 від 01.06.2015, укладеному між позивачем та відповідачем про співпрацю виконавця полуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з балансоутримувачем та розмежування їх відповідальності, у розмірі 569,57 кв. м. та "фактично введена в експлуатацію" 29.08.2017, у тому числі, у значенні опалювальної площі під розміщення Управління ЦНАП.

Учасник справи пояснює, що в його управлінні перебуває площа першого поверху, що використовується під розміщення Управління ЦНАП, яка складає 569,47 кв. м. та ніколи не змінювалась до 491,64 кв.м. і площа підвалу, що не опалювається, при цьому відповідач категорично заперечує факт перебування в його управлінні, як балансоутримувача майна з 2015 року, приміщення з опалювальною площею 114,06 кв. м., стверджуючи про помилковість доводів позивача та недоведеність підстав покладення на нього обов`язку зі сплати розміру заявленої вартості послуг та нарахованих штрафних санкцій.

Розглянувши даний спір по суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Споживачем відповідно до вказаної статті цього Закону є фізична чи юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Аналогічні за змістом положення містяться у Законі України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII (у чинній редакції).

За умовами частини 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII у чинній редакції.

Положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 № 630 (надалі - Правила).

За змістом п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до п. 12 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості послуг з централізованого опалення за жовтень 2015 року - вересень 2018 року з розрахунку 114,06 кв. м. опалювальної площі, всього на суму 195 158,88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідачем не заперечується, у спірний період з жовтня 2015 року по вересень 2018 позивач надавав послуги з централізованого опалення у будинок за адресою: місто Київ, вулиця Харківське шосе, 18, що підтверджується, зокрема, копіями відомостей показників будинкового лічильника, нарядами на підключення та відключення, копією акту постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача, актами про готовність приладів обліку теплової енергії до опалювального сезону (опалювального періоду).

Матеріалами справи встановлено, що 01.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (виконавцем послуг) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва» (балансоутримувач) був укладений Договір про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з балансоутримувачем та розмежування їх відповідальності № 31, за умовам якого відповідач зобов`язався забезпечити належні умови для передачі (транзиту) теплової енергії та гарячої води внутрішньобудинковими мережами, що знаходяться у його власності або на його балансі, при наданні виконавцем (позивачем) послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам цих послуг в будинках відповідно до додатку №1 до договору.

Пунктом 28 додатку № 1 до договору №31 від 01.06.2015 у Переліку житлових будинків значиться житловий будинок по вул. Харківське шосе, 18 визначено загальну та опалювальну площі будинку та приміщень.

Відповідно до пункту 2.4.23 цього правочину балансоутримувач (відповідач) зобов`язаний укласти з виконавцем послуг договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб`єктам господарювання на нежитлові приміщення житлового будинку, що є їх власністю (в тому числі, на тимчасово вільні приміщення будинку комунальної форми власності).

Матеріали справи не містять та сторонами не надано доказів укладення сторонами відповідного договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: місто Київ, вулиця Харківське шосе, 18 (зокрема, на тимчасово вільні площі цього будинку) у спірний період.

Разом з тим, оскільки законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Проте, позивачем не надано доказів, не підтверджено належними засобами доказування та не обґрунтовано наявності підстав покладення на відповідача обов`язку з відшкодування вартості наданих послуг з централізованого опалення нежитлового приміщення, опалювальною площею 114,06 кв. м., за період з жовтня 2015 року по вересень 2018 року в сумі 195 158,88 грн.

Зокрема, позивачем не надано доказів наявності "вільних" приміщень, закріплення за відповідачем на праві господарського відання як балансоутримувачем нежитлового приміщення з визначеною опалювальною площею або сумарною площею приміщень 114,06 кв.м., не вказано розташування приміщення у будинку.

Долучені до відповіді на відзив позивачем копії Поповерхового плану першого та підвального поверху приміщень по вулиці Харківське шосе, 18 у м. Києві також такої площі не містять.

За доводами та поясненнями позивача, розрахунок заявлених вимог був здійснений враховуючи, що загальна опалювальна площа будинку по вул. Харківське шосе, 18 складала 683,63 кв. м., у подальшому (враховуючи укладення 25.10.2017 та 17.12.2018 окремих договорів з Дніпровською районною в місті Києві адміністрацією та Управлінням ЦНАП про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води) опалювальна площа була визначена як 569,57 кв.м., тому за період з жовтня 2015 року по 25.10.2017 займана опалювальна площа, обов`язок з оплати вартості наданих послуг по якій покладено на відповідача, становить 683,63 кв. м., а з 25.10.2017 по 01.09.2018 - 114,06 кв.м., як різниця між загальною опалювальною площею 683,63 грн та займаною 491,64 кв.м під Центр Управління ЦНАП Дніпровської РДА (за даними Довідки станом на 01.07.2020).

Однак, вказані доводи позивача не підтверджені належними доказами у справі.

Зокрема, наданий позивачем Перелік абонентів, які знаходяться на балансі ЖРЕО-403 станом на 01.09.2014 (відповідно до якого житловий будинок по вул. Харківське шосе, 18 має загальну опалювальну площу 969,03 грн, з яких 683,63 грн субабонентом є «Керуюча компанія»), оформлений до спірного періоду та не є достовірним доказом на підтвердження підстави заявлених вимог, у т.ч. щодо опалювальної площі приміщень, що перебували на балансі відповідача станом на жовтень 2015 року - вересень 2018 року.

Загальні відомості по нежилих приміщеннях КП «Керуюча компанія» Дніпровського району м. Києва ЖЕД № 403 станом на 01.11.2015 (далі - Відомості), відповідно до яких опалювальна площа житлового будинку по вул. Харківське шосе, 18, становила 969,03 кв. м., у т.ч. вільні приміщення 683,63 кв. м., також не є вірогідним доказом покладення на відповідача зобов`язання з оплати вартості наданих послуг з розрахунку 114,06 кв. м. опалювальної площі.

Зокрема, як зазначає сам позивач у відповіді на відзив, за його доводами на відповідача було покладено обов`язок з оплати наданих послуг за опалювальну площу 683,63 кв. м., у т.ч. у період до укладення (з 25.10.2017) з позивачем прямого договору на постачання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у приміщення під Управління ЦНАП.

Однак, доказів невиконання відповідачем зобов`язання з оплати отриманих послуг централізованого опалення усіх "вільних приміщень" площею 683,63 кв. м. згідно Відомостей та, відповідно, наявності підстав виділу окремо опалювальної площі в розмірі 114,06 кв. м./ залишку боргу саме за площу 114,06 кв. м., суду також не надано.

Щодо підстави покладення на відповідача обов`язку оплати послуг з розрахунку цієї опалювальної площі з 25.10.2017, як результату арифметичного віднімання від загальної опалювальної площі 683,63 кв. м. площі 491,64 кв. м., зайнятої під Управління, суд вказані доводи та методи розрахунку оцінює критично.

Так, відповідно до Довідки даних по будинках КП з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва, опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від ТОВ "Євро-Реконструкція" станом на 01.07.2020, у будинку № 18 по вул. Харківське шосе загальна опалювальна площа складає 891,1 кв. м., з яких у т.ч. Управління ЦНАП займає 491,64 кв. м. та вільні приміщення 114,06 кв.м., решта приватні житлові та нежитлові приміщення.

Проте, вказана довідка не відображає розподілу вільних та зайнятих площ, займання споживачами/відповідачем цих площ у спірний період 2015-2018 року.

Крім того, з доданих відповідачем до справи доказів, які позивачем жодним чином не спростовані, встановлено, що Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (управління ЦНАП Дніпровської РДА) з жовтня 2017 року займало приміщення у будинку № 18 по вул. Харківське шосе у місті Києві з опалювальною площею 569,67 кв. м., яка з 02.01.2020 збільшена до 695,30 кв. м.

Натомість будь-яких підстав відображення у Довідці даних по будинках КП з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва, опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від ТОВ "Євро-Реконструкція", станом на 01.07.2020 саме площі 491,64 кв. м. та врахування її при розрахунку заявлених вимог позивачем належними засобами доказування не доведено.

Інших доказів суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що позивачем в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог не надано жодних первинних документів на заявлену суму, виставлення рахунків з зазначенням обов`язку з оплати саме 114,06 кв. м. опалювальної площі приміщень, що знаходяться на балансі відповідача.

Приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін спору покладений обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч вищевказаних вимог закону, позивачем не надано доказів та не доведено підстав та обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача 195 158,88 грн заборгованості з наданих послуг централізованого опалення нежитлове приміщення загальною площею 114,06 кв. м. у будинку № 18 по вул. Харківське шосе в місті Києві, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 195 158,88 грн заборгованості судом не задовольняються.

Оскільки нараховані 69 326,41 грн інфляційних втрат, 23 314,11 грн 3% річних є похідними вимогами від основної вимоги про стягнення заборгованості, у задоволенні якої судом відмовлено, суд відмовляє у задоволенні цих вимог у повному обсязі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на те, що у задоволенні позову судом відмовлено по суті заявлених вимог у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю підстав, клопотання відповідача про застосування строків позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення боргу за 2015 - 2018 роки судом не розглядається та наслідки спливу позовної давності до спірних правовідносин судом не застосовуються.

Відповідно до вимог 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2021.

Суддя О.Г. Удалова