Ухвала суду № 98583441, 23.07.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

23.07.2021Справа № 910/11827/21

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши

заявуПриватного акціонерного товариства "Агрофірма "Квіти України" прозабезпечення позову

у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Квіти України"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про визнання переукладеним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Агрофірма "Квіти України" (далі - ПрАТ "Агрофірма "Квіти України", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМУ по місту Києву, відповідач) про визнання переукладеним договору оренди цілісного (єдиного) майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» № 4086ЦМК від 24.09.2008 р., укладеного сторонами.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем було відмовлено у продовженні строку дії вказаного договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах з огляду на те, що обумовлений майновий комплекс відповідач запланував використовувати в інтересах балансоутримувача для власних потреб. Посилаючись на Закон України «Про оренду державного і комунального майна» та пункт п. 142 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 р., позивач просить визнати переукладеним договір оренди в наданій ним редакції без проведення аукціону.

Разом із позовом ПрАТ "Агрофірма "Квіти України" подало заяву про забезпечення позову, у якій просить:

1) накласти арешт на цілісний майновий комплекс ПрАТ "Агрофірма "Квіти України" (попередня назва цілісний майновий комплекс Державної агрофірми «Квіти України»), що розташований за адресою: 04136, м. Київ, вул. Тираспільська, 43, та на все майно цілісного майнового комплексу ПрАТ "Агрофірма "Квіти України", що було передане в оренду на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу № 4086 від 24.09.2008 р.;

2) заборонити РВ ФДМУ по місту Києву, Міністерству розвитку громад та територій вилучати, витребовувати, забирати та/чи вчиняти будь-які інші дії, пов`язані з поверненням майна, яке перебуває у користуванні ПрАТ "Агрофірма "Квіти України", а саме - цілісним майновим комплексом Державної агрофірми «Квіти України», розташованим за адресою вул. Тираспільська, 43 в м. Києві, та/чи передавати вказаний комплекс в користування чи у власність третім особам.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що дії відповідача, направлені на припинення договору оренду, свідчать про намір позбавити права позивача на користування об`єктом оренди - цілісним майновим комплексом ПрАТ «Агрофірма «Квіти України». На думку заявника невжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, може істотно ускладнити захист або поновлення порушених прав позивача у майбутньому.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (ст.ст. 136, 137 ГПК України).

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вже зазначалось, предметом позову заявник визначив: визнання переукладеним договору оренди цілісного (єдиного) майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» № 4086ЦМК від 24.09.2008 р., тобто, позивач заявив вимогу немайнового характеру.

У той же час, заходами забезпечення позову, якими на думку заявника необхідно забезпечити виконання майбутнього рішення з таким предметом, позивач обрав накладення арешту на цілісній майновий комплекс ПрАТ «Агрофірма «Квіти України» та інше майно цього комплексу, а також заборону органам Фонду держмайна вчиняти дії, пов`язані з поверненням цього майна та передачі його у власність або користування третім особам.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

У даному випадку суд вважає, що інтерес, про захист якого просить заявник (арешт майна та заборона вчинення певних дій з майном), явно не відповідає предмету позовних вимог немайнового характеру (визнання переукладеним договору оренди), а тому такі заходи забезпечення суд оцінює як неспівмірні із заявленими позовними вимогами.

Окрім наведеного, за змістом п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р.) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Посилання в заяві лише на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому в матеріалах поданої заяви відсутні будь-які докази, що свідчать про вчинення РВ ФДМУ по місту Києву чи іншими особами дій з повернення майна чи передання цілісного майнового комплексу у користування або власність третім особам, при тому, що як вказував сам заявник у позові, ПрАТ "Агрофірма "Квіти України" продовжує фактично користуватись об`єктом оренди та сплачує відповідні кошти. Отже, за висновком суду доводи заявника, наведені у його заяві, є припущеннями, які не можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення позову.

За таких обставин у задоволенні заяви ПрАТ "Агрофірма "Квіти України" про вжиття заходів забезпечення позову суд відмовляє.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на заявника (позивача).

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Квіти України" про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та з цього часу може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 256-259 ГПК України.

Суддя Головіна К. І.