
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.07.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/406/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Благогаз Збут"
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області
про стягнення заборгованості в сумі 150392 грн 78 к.
Представники сторін не з`явилися
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Благогаз Збут" із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в розмірі 320465 грн 71 к.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
07.05.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 31.05.2021.
27.05.2021 позивач електронною поштою надіслав заяву про зменшення позовних вимог (вх.№8356/21). Суд визнав подану заяву про зменшення позовних вимог такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України та прийняв її до розгляду. За таких обставин позовними вимогами є стягнення заборгованості в сумі 150392 грн 78 к.
31.05.2021 суд постановив підготовче провадження продовжити на 30 днів та відкласти підготовче засідання у справі на 14.07.2021.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, про дату , час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 07.07.2021 електронною поштою надійшла заява про визнання позову вх.№10456/21 та ухвалення рішення в підготовчому засіданні.
Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частиною 1 та 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Пунктом 6 статті 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Відповідно до статті 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову.
14.07.2021 в підготовчому судовому засіданні суд ухвалив рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами на постачання природного газу №4 від 21.12.2020, №4 від 02.02.2021 та №86 від 21.04.2020 щодо оплати у встановлений строк поставленого природного газу, внаслідок чого за період січень - березень 2021 утворилась заборгованість в сумі 118961 грн 21 коп. Також, керуючись положеннями розділу 6 договорів, позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 31431 грн 57 коп. за небаланс об"ємів постачання природного газу. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193 ГК України та статтями 526, 530, 610, 612 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі з підстав, викладених у заяві про визнання позову вх.№10456/21 від 07.07.2021.
Обставини справи.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 118961 грн 21 коп. - неоплаченої вартості поставленого природного газу та 31432 грн 57 коп. штрафу за небаланс постачання природного газу.
21.04.2020 сторони у справі уклали договір про закупівлю №86, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов"язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ , а споживач зобов"язується прийняти і оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів в інформаційній платформі оператора ГТС до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.9.1.).
Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в такому порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється до десятого числа, наступного за звітним (п.2.).
16.10.2020 сторони уклали додаткову угоду №2 до цього договору, відповідно до якої погодили плановий обсяг постачання газу, ціну та у зв"язку із набранням чинності Постанови №1611 від 26.08.2020 "Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП" п.5 Розділу ІІ виклали в такій редакції: "Обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі + 3% від підтвердженого обсягу природного газу. Пункт 2.2. Розділу VI виклали у такій редакції "Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5 % відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5% включно), споживач зобов"язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення. У випадку, якщо відхилення перевищуватиме 5 % - споживач зобов"язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення".
Додаткова угода набирає чинності та поширює дію на відносини починаючи з 01.09. 2020, як це передбачено відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України (п.4.).
21.12.2020 сторони у справі уклали договір на постачання природного газу №4, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов"язується поставити (передати у власність) споживачу природний газ з 01 грудня 2020 до 31.12.2020 належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов"язується прийняти і оплатити газ в строки та порядку, визначених договором. Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 до договору сторони дійшли згоди про продовження строку дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початок 2021 року, відповідно до ч.6 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
02.02.2021 сторони уклали договір про постачання природного газу № 4, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов"язується поставити споживачу у 2021 році природний газ , а споживач зобов"язується прийняти і оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.03.2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (12.1.).
Згідно з п. 4.2. вищезазначених договорів, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюється за розрахунковий період до 15 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату та акта приймання -передачі газу (п.4.2.).
Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5 % відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5% включно), споживач зобов"язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення. У випадку, якщо відхилення перевищуватиме 5 % - споживач зобов"язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення (п.6.2.2. та п.6.2.3. договорів ).
На виконання умов вищезазначених договорів позивач поставив відповідачу природний газ на суму 815213 грн 25 коп., що підтверджується Актами приймання_-передачі природного газу за січень - березень 2021 року, підписаними представниками сторін, копії яких приєднані до матеріалів справи. В порушення договірних зобов"язань відповідач поставлений газ оплатив частково, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 118961 грн 21 коп.
Крім того, позивач у період жовтень- грудень 2020 року та січень - березень 2021 року виявив невідповідність між замовленими та фактично спожитими обсягами газу відповідачем у розмірі 3-5 %, що підтверджується актами приймання -передачі природного газу та даними з особистого кабінету споживача про подобове споживання газу; відповідно до розділу 6 договорів нарахував штраф у сумі 31431 грн 57 коп. та направив відповідачу рахунки на оплату за небаланс в об"ємі постачання природного газу.
Відповідач спожитий природний газ та штраф в повному обсязі не оплатив, у зв"язку з цим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Відносини між суб`єктами ринку природного газу в Україні регулюються, зокрема Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (надалі - Правила), Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.
Згідно з Правилами, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи (п. 3 розділу І).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Висновок суду.
Суд встановив, що визнання позову відповідачем у цьому випадку не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає заяву відповідача про визнання позову та вважає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 150392 грн 78 коп. заборгованості обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно приписів ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір в сумі 4806 грн 99 коп., що підтверджується платіжним дорученням №15 від 21 квітня 2021 року.
Враховуючи зменшення позовних вимог, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 2270 грн 00 коп. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Враховуючи клопотання про повернення судового збору, судовий збір у сумі 2536 грн 99 коп. належить до повернення позивачеві, про що суд постановив ухвалу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову судовий збір в сумі 2270 грн 00 коп. належить покласти на відповідача.
Керуючись статтями 75, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" до Комунального некомерційного підприємства "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в сумі 150392 грн 78 коп. задовольнити.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Тлумацька центральна міська лікарня" Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Винниченка, 84, м. Тлумач, 78000 Івано-Франківська область (код 01993658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГОГАЗ ЗБУТ", вул. Стрийська, 86В, кв.1, м. Львів, 79026 (код 41849377) 118961 (сто вісімнадцять тисяч дев"ятсот шістдесят одну) грн 21 коп. заборгованості, 31431 ( тридцять одну тисячу чотириста тридцять одну) грн 57 коп. штрафу та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27.07.2021
Суддя Т. В. Максимів
Судове рішення № 98583342, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 14.07.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 909/406/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: