Ухвала суду № 98583331, 20.07.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/80/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.07.2021 Справа № 908/2147/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бичківської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізлайн» на дії приватного виконавця у справі №908/2147/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Інвестохіллс Веста” (04080, м.Київ вул. Олексія Терьохіна, буд. 8-А, оф. 111)

до відповідача-1 Приватного підприємства “Новий Вимір-2012” (69063, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, буд. 30, кім. 28)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізлайн” (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18-В)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про звернення стягнення на предмет іпотеки

заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович (69044, м. Запоріжжя, майд. Профспілок, б. 5, оф. 220, 224)

за участю представників сторін:

від позивача: Ніеітіна Ю.С., ордер ЗП №74975 від 01.07.2021;

від відповідача-1: не з`явився;

від заявника (відповідача)-2: Маруфенко О.Є., довіреність б/н від 30.12.2020;

від третьої особи: не з`явився;

приватний виконавець: Безмагоричних М.А., посвідчення №0302 від 26.02.2019.

УСТАНОВИВ:

09.07.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізлайн» надійшла скарга на дії приватного виконавця у справі №908/2147/19.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду скаргу передано на розгляд судді О.А. Топчій.

Ухвалою суду від 12.07.2021 скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 20.07.2021.

Представники відповідача-1 та третьої особи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини першої ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частина друга ст. 342 Господарського процесуального кодексу України).

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представників сторін.

В обґрунтування скарги ТОВ «Бізлайн» посилається на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 5 ЗУ "Про виконавче провадження" приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, крім: 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.

Про даний факт було повідомлено Приватного виконавця листом № 78 від 07.06.2021, проте листом № 4156 від 14.06.2021 приватний виконавець взагалі відмовив у закритті та повідомив, що вимоги виконавчого документу відповідають чинному законодавству, підвідомчості та територіальності пред`явлення.

Крім того, засновником ТОВ «Бізлай», Комунальним підприємством Балабинської селищної ради «Центр надання послуг», було також направлено лист-повідомлення (вих.№ 14/06/01/21 від 14.06.2021) на адресу Приватного виконавця, відповідно до якого засновником було повідомлено, що Боржник (ТОВ «БІЗЛАЙН») на теперішній час фінансуються виключно за кошти державного та місцевого бюджету, проте на теперішній час жодної відповіді від Приватного виконавця не надходило та виконавче провадження не закрито.

25.05.2021 приватним виконавцем Безмагоричним М.А. було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (ВП № 65307793), а саме було накладено арешт на Ѕ частини адміністративної будівлі літ. А-2, А'-2 загальною площею 2189,4 кв.м. за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18в та передано зазначене майно стягувачу.

Про проведення вищевикладених виконавчих дій ТОВ «Бізлайн» не було попереджено та запрошено, тим самим приватний виконавець порушив статті 18, 19, 56, 58 Закону України «Про виконавче провадження».

У зазначеній постанові не зазначено наступне: кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди. Крім того, у всій постанові зазначено невірне найменування Стягувача.

Також зазначає, що на теперішній час майно про яке йдеться мова в цій справі та яке раніше належало ТОВ «Бізлайн» вже не належить останньому. Власником нерухомості є гр-н Загрудний О.Ф., тому ТОВ «Бізлайн» взагалі не є належним Боржником у цьому провадженні.

ТОВ «БІЗЛАЙН» було отримано постанову від 27.05.2021, відповідно до якої приватним виконавцем Безмагоричних М.А. було призначено суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Проте приватним виконавцем станом на сьогоднішній день, досі не було направлено жодного повідомлення про результати визначення оцінки майна, про фактичне існування даного звіту про оцінку майна скаржник дізнався з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

На підставі викладено ТОВ «Бізлайн» просить:

- Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричного Микити Андрійовича вчинені 14.06.2021, які зазначені у листі № 4156 від 14.06.2021, неправомірними.

- Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричного Микиту Андрійовича закрити виконавче провадження №65307793.

- Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича вчинені 25.05.2021 р., які зазначені у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 65307793, та які вчинені 27.05.2021 р., які зазначені у постанові про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 65307793, неправомірними.

- Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микитою Андрійовичем скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП№ 65307793 від 25.05.2021 та постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП№ 65307793 від 27.05.2021.

19.07.2021 від позивача надійшов відзив на скаргу, в якому викладено підстави, з яких позивач заперечує проти задоволення скарги.

Приватний виконавець Безмагоричних М.А. в судовому засіданні 20.07.2021 заперечив проти задоволення скарги.

Дослідивши матеріали справи та поданої скарги, проаналізувавши приписи норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.09.2020 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія “Інвестохіллс Веста”.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки – 1/2 частини нерухоме майно, а саме: адміністративна будівля, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Рекордна, будинок 18в (номер об`єкта в РПВН: 26709068), яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Бізлайн” (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, б. 18 В, ідентифікаційний номер юридичної особи 41826585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохілс Веста” (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, оф. 111, ідентифікаційний код юридичної особи 41264766) шляхом проведення прилюдних торгів за ціною визначеною при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 5 822 616 (п`ять мільйонів вісімсот двадцять дві тисячі шістсот шістнадцять) гривень 84 копійок за кредитним договором №0010/07/07- КLI від 27.02.2007 з урахуванням додаткових угод до нього, що складається з: 5 226 500,00 грн. - заборгованості по кредиту; 596 116,84 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки – 1/2 частини нерухоме майно, а саме: адміністративна будівля, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., адреса: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Рекордна, будинок 18в (номер об`єкта в РПВН: 26709068), яка належить на праві приватної власності Приватному підприємству “Новий вимір-2012” (69063, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, б. 30, кім. 28, ідентифікаційний код юридичної особи 38362336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохілс Веста” (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, оф. 111, ідентифікаційний код юридичної особи 41264766) шляхом проведення прилюдних торгів за ціною визначеною при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 5 822 616 (п`ять мільйонів вісімсот двадцять дві тисячі шістсот шістнадцять) гривень 84 копійок за кредитним договором №0010/07/07- КLI від 27.02.2007 з урахуванням додаткових угод до нього, що складається з: 5 226 500,00 грн. - заборгованості по кредиту; 596 116,84 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом.

З відповідачів стягнуто по 43 669,63 грн судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

06.04.2020 на виконання рішення видано відповідні накази про примусове виконання судового рішення.

29.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Бемагоричних М.А. відкрито виконавче провадження №65307793 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 17.09.2020 №908/2147/19 про звернення стягнення на майно, боржником за яким є ТОВ «Бізлайн».

Скаржник вважає, що приватний виконавець Безмагоричних М. А. безпідставно здійснюється виконавче провадження №65307793 від 29.04.2021, оскільки ним порушено ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: засновником ТОВ «Бізлайн» є Комунальне підприємство Балабинської селищної ради «Центр надання послуг».

Дане твердження скаржника є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” (далі – Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як верховенство права та обов`язковості виконання рішень (ст. 2 Закону).

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім, рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.

Нормою даної статті визначається, що зокрема, приватний виконавець не має права здійснювати виконавче провадження щодо юридичних осіб, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Бізлайн» є юридичною особою приватного права, засновником якої на момент відкриття виконавчого провадження (29.04.2021) та здійснення опису та арешту майна боржника (25.05.2021) була фізична особа – ОСОБА_1 .

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником не надано доказів на підтвердження того, що у статутному капіталі ТОВ «Бізлайн» є частка держави, як і не надано доказів на підтвердження того, що зазначене підприємство фінансується із місцевого бюджету за рахунок коштів вищевказаного комунального підприємства, що належить до управління Балабинської селищної ради.

Лист КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради не є належним, допустимим та достатнім доказом того, що ТОВ «Бізлайн» отримувало будь-яке фінансування за рахунок місцевого бюджету, а тому будь-які докази даного факту у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, будь-які правові підстави для закриття виконавчого провадження тощо у приватного виконавця Безмагоричних М. А. відсутні, а отже його дії є правомірними та обґрунтованими.

Щодо порушень, на думку, приватним виконавцем ст. 18, 19, 56, 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження» суд зазначає наступне.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відповідно до ст. 3 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”, є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до статей 48, 52 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частинами 1-5 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. <…>

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. <…>

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

За змістом ч. ч. 3, 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно (частини 5, 6 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

При винесенні постанови про залучення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання виконавець повинен керуватися п. 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень та ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження».

25.05.2021 приватним виконавцем Безмагоричних М. А. проведено опис частини майна, що належить ТОВ «Бізлайн» за його місцезнаходженням: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 18в із залученням представників Стягувача в межах закону та у спосіб передбачених законом із долученням до матеріалів виконавчого провадження усіх необхідних документів для його проведення та передано на зберігання таке майно ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» як стягувачу.

27.05.2021 приватним виконавцем Безмагоричних М. А. було винесено постанову про призначення суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Судом не встановлено порушень процедури вчинення виконавчих дій приватним виконавцем, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, скаржником не наведено норм, які передбачають обов`язок державного виконавця повідомляти боржника про проведення опису та арешту майна.

Крім того, при розгляді даної скарги судом враховано наступне.

Конституцією України, яка є Основним Законом України, визначено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (ст. 129). Аналогічний припис міститься у ст.ст. 2, 326 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 р. № 16-пр/2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішенні суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень п. 20 ч. 1 ст. 106, ч. 1 ст. 111-13 ГПК України у взаємозв`язку з положеннями п. 2, 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

У рішенні від 17.05.2005 у справі “Чіжов проти України” (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування нашою державою права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі “Шмалько проти України” (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина “судового розгляду”.

Разом з тим, право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (пункт 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Жовнер проти України” № 56848/00).

Невиконання рішення суду на користь заявника або заявниці становить втручання в право на мирне володіння своїм майном, як це визначено у першому реченні п. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (пункт 14 Рішення Європейського суду з прав людини справа “Шульга проти України”).

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони, яка поважає верховенство права, дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справах "Горнсбі проти Греції", "Бурдов проти Росії", "Ясіун`єне проти Литви", "Руйану проти Румунії", "Совтрансавто-Холдинг" проти України", "Шмалько проти України").

Ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (“Іммобільяре Саффі проти Італії”, заява N 22774/93, параграф 66, ЄСПЛ 1999-V).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Савіцький проти України” (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі “Глоба проти України” № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Слід зазначити, що до теперішнього часу рішення Господарського суду Запорізької області від 06.02.2020, яке набрало законної сили, відповідачами не виконано, що призводить до порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За викладених обставин, судом не вбачається підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізлайн» на дії приватного виконавця у справі № 908/2147/19.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 339, 340, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізлайн» на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. у справі №908/2147/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення – 20.07.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.07.2021.

Суддя О.А. Топчій