Рішення № 98583323, 22.07.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/85/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2021 Справа № 908/1509/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві судового засідання Коцар А.О., розглянувши матеріали справи № 908/1509/21

за позовом: Концерну “Міські теплові мережі”, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор-5”, ідентифікаційний код юридичної особи 24516406 (01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, прим. 182, кім. 42; адреса об`єкту надання послуги: 69057, м. Запоріжжя, вул. Яценко, буд. 1)

про стягнення 29955 грн 11 коп.

за участі уповноважених представників сторін:

від позивача: Білоус Д.С., довіреність № 957/20-19 від 14.12.2020

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор-5” 29955 грн 11 коп., з яких: 27 312 грн 06 коп. – основний борг, 42 грн. 63 коп. – 3% річних, 2600 грн 42 коп. – пеня за неналежне виконання умов договору № 201382 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006 щодо оплати відпущеної теплової енергії за період з грудня 2019 по квітень 2020.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2021 вказану справу у передано для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 № 908/1509/21 відкрито провадження у справі № 908/1509/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 22.06.2021 об 11 год. 40 хв.

В судовому засіданні 22.06.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1509/21. Перевірив явку представників сторін. Відводів складу суду не заявлено. Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.06.2021 № 908/1509/21 відкладено судове засідання на 08.07.2021 о 11:00. Позивачеві запропоновано надати відповідь на відзив протягом 5 днів з дати отримання з доказами направлення іншій стороні

29.06.2021 ухвала Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

В судовому засіданні 08.07.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.

Суд продовжив судове засідання з розгляду справи № 908/1509/21. Перевірив явку представників сторін. Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні.

За наслідками судового засідання 08.07.2021, у зв`язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 22.07.2021.

В судовому засіданні 22.07.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.

Суд продовжив розгляд справи № 908/1509/21. Перевірив явку представників сторін. В судовому засіданні 22.07.2021 представник позивача надав суду заяву з додатками, яка прийнята судом до розгляду та приєднана до матеріалів справи.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: Товариство з обмеженою відповідальністю є власником нежитлового приміщення ІІ (літ. А - 6) загальною площею за внутрішніми замірами 235,7 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 1. 01.12.2006 Концерном «Міські теплові мережі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор - 5» укладено договір № 201382 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. На виконання умов договору теплопостачальна організація відпустила теплову енергію за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року на загальну суму 27 312,06 грн. Відповідач не здійснив оплату основного боргу за спірний період. Також, позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 42,63 грн. та пеню у розмірі 2600,42 грн.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також, суд зазначає, що у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин. Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових. Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України.

22.07.2021 судом прийнято рішення, оголошено його вступну та резолютивну частину.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю є власником нежитлового приміщення ІІ (літ. А - 6) загальною площею за внутрішніми замірами 235,7 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 1, яке придбано шляхом приватизації відповідно до рішення сесії Запорізької міської ради від 09.10.2001 № 1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності № 50 від 04.04.2002.

Свідоцтво видано на підставі договору купівлі-продажу від 25.02.2002 № 31, нотаріально посвідченого 02.03.2002, та Акта прийому-передачі від 04.03.2002 № 32.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотєк, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 267025937 від 22.07.2021, ТОВ «Кондор» є власником нежилого приміщення, ІІ (літ. А – 6) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Яценка, 1.

01.12.2006 Концерном «Міські теплові мережі» (далі – теплопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор - 5» (далі - боржник, споживач) укладено договір № 201382 (далі - договір) купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п. 1.1. якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Договором визначено, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об`єкту розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Яценко, буд. 1 (далі - об`єкт теплопостачання).

Відповідно до умов договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Розрахунковим періодом між сторонами є розрахунковий місяць, а підставою для розрахунків між теплопостачальною організацією та споживачем є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії.

Згідно п. 6.7. договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова 4, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Споживач, згідно із п. 6.7.1 договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання.

Відповідно до п. 6.7.2. договору у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно п. 7.2.8. договору, в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до п. 10.4. договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

На виконання умов договору теплопостачальна організація відпустила теплову енергію за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року на загальну суму 27 312,06 грн., що підтверджується актами приймання – передачі теплової енергії та рахунками, направленими на адресу відповідача.

16.11.2018 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1540/09 від 16.11.2018 на суму 26 657,90 грн. Відповіді на вказану претензію позивач не отримав.

04.12.2020 позивач направив відповідачу претензію № 535/05-юр від 04.12.2020 про сплату суми боргу у розмірі 27 312,06 грн.

Відповідач не здійснив оплату основного боргу за спірний період.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 27 312,06 грн., 3 % річних у розмірі 42,63 грн., пеню у розмірі 2600,42 грн.

Перевіривши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі матеріально-економічних інтересів трудового колективу концерна.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Регулювання та встановлення відносин у сфері теплопостачання (виробництво, постачання, транспортування теплової енергії) здійснюється відповідно до таких основних нормативно-правових актів: Господарський кодекс України; Закони України «Про теплопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про природні монополії»; «Про ліцензування видів господарської діяльності»; постанов Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією», від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання;

Ця ж норма Закону дає визначення терміну споживач теплової енергії як фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір № 201382 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006. Доказів розірвання договору суду не надано. Таким чином, враховуючи п. 10.4. договору вказаний договір є чинним.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 276 ГК України Споживач зобов`язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в строк, що встановлений законом, договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»).

На виконання умов договору теплопостачальна організація відпустила теплову енергію за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року на загальну суму 27 312,06 грн., що підтверджується актами приймання – передачі теплової енергії та рахунками.

Боржник не з`явився до заявника для отримання зазначених документів в порядку, визначеному договором. А тому, Концерн «Міські теплові мережі» направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу споживача поштовою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими до оплати за відповідні періоди. Концерном «Міські теплові мережі» були зроблені помітки на актах згідно п. 6.7.2. договору. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Згідно Закону України «Про теплопостачання» серед основних обов`язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24).

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила), споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).

Заявник надсилав на адресу боржника претензії з вимогою погасити суму заборгованості. Однак сума заборгованості у добровільному порядку погашена не була.

Сума заборгованості за період грудень 2019 року – квітень 2020 року у розмірі 27 312,06 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, якій прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми за період з 20.01.2020 по 11.03.2020 у розмірі 42,63 грн.

Судом перевірено розрахунок позивача, розрахунок є правильним та сума 3 % річних підлягає стягненню.

Згідно п. 7.2.8. договору, в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 2600,42 грн. за період 20.01.2020 по 11.03.2020.

Відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено розрахунок пені позивача, згідно із розрахунком суду стягненню підлягає пеня у розмірі 324,58 грн., з відмовою у стягненні 2 275, 84 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання щодо повернення надмірно (зайво) сплаченого судового збору буде вирішено після подання відповідного клопотання на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор-5”, ідентифікаційний код юридичної особи 24516406 (01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 7/14, прим. 182, кім. 42; адреса об`єкту надання послуги: 69057, м. Запоріжжя, вул. Яценко, буд. 1) на користь Концерну “Міські теплові мережі”, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4) суму основного боргу у розмірі 27 312 (двадцять сім тисяч триста дванадцять) грн. 06 коп., пеню у розмірі 324 (триста двадцять чотири) грн. 58 коп., 3 % річних у розмірі 42 (сорок дві) грн. 63 коп., судовий збір у розмірі 2 097 (дві тисячі дев`яносто сім) грн. 54 коп.

3. В стягненні пені у розмірі 2 275 (дві тисячі двісті сімдесят п`ять) грн. 84 коп., судового збору у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 46 коп. відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 27.07.2021.

Суддя А.О. Науменко