Рішення № 98583307, 15.07.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/54/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2021 Справа № 908/999/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі Колєсніковій Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “БРИСТОН”, (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44)

до відповідача: Державного підприємства “Бердянський морський торгівельний порт”, 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 13/7)

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

08.04.2021 ТОВ «БРИСТОН» (надалі - позивач) подало позовну заяву про стягнення заборгованості за договором поставки № 07/21 від 14.01.2021 з ДП «Бердянський морський торговельний порт», а саме 1 360 812, 19 грн. а саме: сума основного боргу за поставлений Товар -1 341 987, 60 грн. (один мільйон триста сорок одну тисячу дев`ятсот вісімдесят сім гривень 60 копійок), пеня - 15 294, 98 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто чотири гривні 98 копійок), три відсотки річних - 3529, 61 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять дев`ять гривень 61 копійка).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 13.04.2021 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/999/21 та визначено до розгляду судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 19.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.05.2021.

13.04.2021 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог у справі та просив з урахуванням індексу інфляції стягнути з Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИСТОН»: 1383 625, 98 грн. які складаються з: сума основного боргу за поставлений Товар - 1 341 987, 60 грн., пеня - 15 294, 98 грн., три відсотки річних - 3529, 61 грн., інфляційні втрати - 22 813,79 грн., а також судовий збір і витрати на правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2021 призначено судове засідання 20.05.2021 о 12:00г. у режимі відеоконференції за допомогою додатку EASYCON. Визначено особу, яка братиме участь при розгляді справи у режимі відеоконференції за допомогою додатку EASYCON - представник позивача Ніколаєва Ірина Валеріївна.

У зв`язку з відсутністю технічної можливості, ухвалою суду від 17.05.2021 у задоволенні клопотання ДП “Бердянський морський торгівельний порт” про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою суду від 20.05.2021 заява позивача про збільшення позовних вимог була прийнята до розгляду, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 09.07.2021 о/об 11 год. 30хв. в режимі відеоконференції в приміщенні суду та за допомогою додатку EASYCON. Також у зв`язку з технічною можливістю, суд доручив Бердянському міськрайонному суду Запорізької області забезпечити проведення судового засіданні у справі №908/999/21 в режимі відеоконференції: особа яка братиме участь при розгляді справи відповідач - в.о. директор ДП “БМТП” М.М. Таранов.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.07.2021 призначено судове засідання 09.07.2021 о 11:30г. у режимі відеоконференції за допомогою додатку EASYCON - представник відповідача Пасемко Назар Іванович.

Ухвалою суду від 09.07.2021 заяву ТОВ “БРИСТОН” про вжиття заходів забезпечення позову залишено без задоволення. Закрито підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначено на 15.07.2021 о 12:30г. у режимі відеоконференції в додатку EASYCON для позивача та в приміщенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області для відповідача.

Також, в даній ухвалі, суд прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 30.06.2021, а саме: суму основного боргу розмірі 1341 987,60грн, суму пені в розмірі 52098,53грн, суму 3% річних в розмірі 12022,74грн, суму інфляційних витрат в розмірі 49787,73грн.

15.07.2021 до суду від позивача надійшла заява, в якій останній просив суд, розглянути справу за відсутності представника позивача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідачем до суду направлявся відзив на позовну заяву в якому останній, фактично визнав позовні вимоги однак не погодився з періодами нарахування позивачем штрафних санкцій. Вважає що період нарахування штрафних санкцій має розпочинатись з 09.03.2021 оскільки 07.03.21 – 08.03.21 є вихідними та святковими днями. Також просив суд, зменшити суму витрат на правничу допомогу орієнтовно до 5000,00грн. Зазначив про надання заперечень щодо витрат після отримання доказів їх понесення.

Відповідач зазначив, що оскільки кінцевий термін оплати товару є 06.03.2021 і 07.03.2021 та 08.03.2021 є вихідними днями, то і нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат має бути здійснено з 09.03.2021 року. Посилається на приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України. Просить суд в позові відмовити повністю.

У зв`язку з неявкою представників сторін фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суд визнав можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 202 ГПК України за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

В судовому засіданні 15.07.2021 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, прийнято рішення, повний текст якого буде складено протягом 10 з дня його прийняття та надісланий на адреси сторін.

ВСТАНОВИВ:

14.01.2021 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 07/21 (далі - Договір) за умовами якого постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність покупцю товар - дизельне паливо літнє, а покупець зобов`язувався прийняти і оплатити товар.

На виконання умов Договору ТОВ "БРИСТОН" 19.02.2021 року поставлено товар на загальну суму 1 397 768,40 грн.

Умовами п. 4.1. Договору передбачено оплату за товар протягом 15 календарних днів після отримання кожної партії товару на склад покупця. Таким чином кінцевий термін оплати товару - 06.03.2021 року.

Однак відповідачем не було належним чином виконано взяте на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1397 768,40грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв на адресу відповідача претензії від 10.03.21 № б/н, 18.03.21 № 124 з доданими до них первинними документами та Актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідачем було частково здійснено оплату у загальному розмірі - 55 780, 80грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями (копії містяться в матеріалах справи):

№ 621 від 15.03.2021 року на суму 15 780, 80 грн;

№ 748 від 23.03.2021 року на суму 10 000, 00 грн;

№ 767 від 25.03.2021 року на суму 10 000, 00 грн;

№ 794 від 29.03.2021 року на суму 10 000, 00 грн;

№ 809 від 30.03.2021 року на суму 10 000, 00 грн.

Оскільки оплату отриманого товару відповідачем здійснено не в повному обсязі та з порушенням встановлених договором строків, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 1341 987,60грн., суму пені за період з 07.03.21 по 24.06.21 в розмірі 52098,53грн., суму 3% річних за період з 07.03.21 по 24.06.21 в розмірі 12022,74грн., суму інфляційних витрат за період квітень 2021 року по червень 2021 року в розмірі 49787,73грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі кулівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України),

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 2, 3 ст. 692 ЦК України).

Таким чином, не здійснивши оплату прийнятого відповідно до умов договору Товару, відповідач порушив як умови договору, так і вимоги вищезазначених приписів чинного законодавства.

У зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1341987,60грн.

Факт поставки підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Отримання товару підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача та печаткою підприємства на видаткових накладних.

На момент розгляду спору по суті сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню в повному об`ємі.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України)

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем пред`явлені вимоги по стягненню суми витрат від інфляції в розмірі 49787,73 грн., 3 % річних в розмірі 12022,74грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимог кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

В даному випадку, останій день строку оплати припадає на 06.03.2021 який є вихідним днем. Тому суд, погоджується з доводами відповідача та перераховує штрафні санкції саме з 09.03.2021.

Таким чином, судом задоволені позовні вимоги про стягнення інфляції в розмірі 28305,89 грн. та 3 % річних в розмірі 11802,14грн. за період з 09.03.21 по 24.06.2021

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 52098,53грн. за загальний період з 07.03.2021 по 24.06.2021.

Здійснивши перерахунок, суд задовольняє стягнення суми пені за період з 09.03.2021 по 24.06.2021 в розмірі 51142,60грн.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розглянувши клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/999/21, господарський суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Правову допомогу позивачу надавав адвокат Титаренко Д.С згідно ордеру серії АА 1064223 від 17.06.21.

Доказів оплати адвокатських послуг в розмірі 45000,00грн. позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи обсяг наданих послуг та ціну позову, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 45000,00 грн. є не спів розмірним, наданому об`єму адвокатських послуг.

Суд дослідивши матеріали даної справи, констатує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не співмірний зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а також предметом позовних вимог та строку розгляду справи, а тому підлягає стягненню частково в сумі 25000,00грн.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Бердянський морський торгівельний порт”, 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 13/7, код ЄДРПОУ 01125761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БРИСТОН”, (01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького, 44, код ЄДРПОУ 42254701) заборгованість в розмірі 1341987,60 грн. (один мільйон триста сорок одна тисяча дев`ятсот вісімдесят сім гривень шістдесят копійок.), пені в сумі 51142,60грн. (п`ятдесят одна тисяча сто сорок дві гривні шістдесят копійок), 11802,14 грн. (одинадцять тисяч вісімсот дві гривні чотирнадцять копійок) 3 % річних, 28305,89грн. (двадцять вісім тисяч триста п`ять гривень вісімдесят девять копійок.) інфляційних витрат, судовий збір в розмірі 21498,58 грн. (двадцять одна тисяча чотириста дев`яносто вісім гривень п`ятдесят вісім копійок) та 25000,00грн. (двадцять п`ять тисяч 00 копійок) витрат на правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26 липня 2021 року.

Суддя Н.А. Колодій