Рішення № 98576033, 27.07.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3021/21

27 липня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просить:

визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом, у не зарахуванні їй до страхового стажу періодів роботи, зафіксованих у трудовій книжці НОМЕР_1 від 24.11.1981, зокрема, лаборантом котельні, інженером по нормуванню праці в Копичинському виробничому відділенні сільгосптехніка, Копичинському РТП, ВП «Агропромтехніка», ВАТ «Копичинецька «Агропромтехніка» з 04.11.1981 по 04.10.2004, а загалом всі записи у трудовій книжці, починаючи із запису №1 від 04.11.1981 на сторінках 2-3, та закінчуючи записом №9 від 29.03.2018 на сторінках 6-7 трудової книжки; а також період навчання у Копичинському сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку на денній формі навчання з 01.09.1976 по 30.06.1979;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи, зафіксовані у трудовій книжці НОМЕР_1 від 24.11.1981, зокрема, лаборантом котельні, інженером по нормуванню праці в Копичинському виробничому відділенні сільгосптехніка, Копичинському РТП, ВП «Агропромтехніка», ВАТ «Копичинецька «Агропромтехніка» з 04.11.1981 по 04.10.2004, а загалом всі записи у трудовій книжці, починаючи із запису №1 від 04.11.1981 на сторінках 2-3, та закінчуючи записом №9 від 29.03.2018 на сторінках 6-7 трудової книжки; а також період навчання у Копичинському сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку на денній формі навчання з 01.09.1976 по 30.06.1979, та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», провівши перерахунок пенсії з 05.05.2021.

В обґрунтування позову зазначає, що працювала на одному підприємстві з 04.11.1981 року по 04.10.2004, що підтверджується трудовою книжкою та довідками ФГ «Масарівські Липки», а до того з 01.09.1976 по 30.06.1979 навчалася у Копичинському сільськогосподарському технікумі, про що свідчить дипломом та уточнююча довідкою про навчання. 04.05.2021, після досягнення 60 років, звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком. У призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено через неправильне написання її прізвища на титульній сторінці трудової книжки, довідках про заробітну плату для обчислення пенсії, дипломі та уточнюючій довідці про навчання. Так, на титульній сторінці трудової книжки прізвище записано « ОСОБА_2 » (згідно з паспортом прізвище позивача « ОСОБА_1 »), так само і у дипломі та довідці навчального закладу допущено помилку у написанні прізвища. У довідках про заробітну плату для обчислення пенсії №78, №79, №91, №92, виданих 26.03.2021 та 08.04.2021 ФГ «Масарівські Липки», містяться відомості про заробітну плату ОСОБА_1 , що не відповідає паспортним даним.

Позивач вважає відмову відповідача у призначенні пенсії за віком протиправною та вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області безпідставно не зарахувало до її страхового стажу період навчання та трудову діяльність згідно з відомостями трудової книжки, та відмовило у призначенні пенсії. Недоліки у заповненні вищевказаних документів не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу та призначенні пенсії. На даний час виправити записи в довідках про заробітну плату, дипломі, довідці про навчання немає можливості, однак факт роботи підтверджується безперервними записами у трудовій книжці, яка є основним документом для призначення пенсії. Відмова відповідача у зарахуванні трудової діяльності та часу навчання до страхового стажу порушує законні права та інтереси позивача, у зв`язку з чим вона звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 30.06.2021.

29.06.2021 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність підстав для зарахування до страхового стажу періодів роботи, вказаних у трудовій книжці. Такі періоди можна додатково підтвердити шляхом надання уточнюючих довідок. Надані відомості в уточнюючих довідках містять відомості про прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним позивача.

Позивач у судові засідання, які відбувалися у цій справі не прибула, подавала заяви про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.06.2021 проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позов.

У розгляді справи 30.06.2021 було оголошено перерву до 27.07.2021 у зв`язку з необхідністю витребувати від відповідача додаткові пояснення та докази, зокрема щодо періоду, який зараховано позивачу до страхового стажу, а також розрахунку незарахованого страхового стажу, копії заяви позивача про призначення пенсії та документів, доданих до такої заяви, крім тих, що долучені до позову.

У судове засідання 27.08.2021 позивач та представник відповідача не прибули. З огляду на заяву ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, а також про відсутність повідомлення відповідача про причини неприбуття до суду його представника, суд визнає такі неповажними, та констатує про відсутність передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстав для відкладення розгляду справи. Відтак, розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні 30.06.2021, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою (зареєстрованою 06.05.2021 за №1035, а.с.19), у якій просила призначити пенсію за віком. До заяви додала ряд документів, необхідних для призначення пенсії.

Листом від 12.05.2021 №1900-0207-8/13989 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком, повідомивши, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не менше 28 років. Відповідно до наданих ОСОБА_1 до заяви документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, її страховий стаж складає 12 років 09 місяців 03 дні. Відповідач зазначив, що неможливо врахувати до розрахунку стажу трудову книжку серії НОМЕР_1 від 24.11.1981 та надані до заяви про призначення пенсії за віком уточнюючі довідки про стаж, довідку про період навчання та довідки по заробітній платі, оскільки зазначене прізвище не відповідає паспортним даним (правильне « ОСОБА_1 », неправильне « ОСОБА_2 ») (а.с.19).

Позивач вважає, що не зарахування до страхового стажу періодів її навчання та роботи через помилку у написанні прізвища, та відмова у призначенні пенсії за віком порушує її право на соціальний захист, а тому звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

За нормами статті 26 Закону № 1058-ІV право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи, які народилися з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, за наявності страхового стажу не менше 28 років.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що умовою для набуття позивачем права на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років є наявність у неї не менше 28 років страхового стажу.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Отже, законодавець, крім роботи, виконуваної на підставі трудового договору на підприємствах, передбачив можливість зарахування до страхового стажу періоду навчання і визначив для цього певні умови та порядок.

За змістом положень статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Пунктом 8 Порядку №637 визначено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а період навчання підтверджується виданими навчальним закладом дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За приписами підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Так, на підтвердження страхового стажу позивачем разом з заявою про призначення пенсії була надана трудова книжка НОМЕР_1 , дата заповнення 24.11.1981, видана на особу (мовою оригіналу) « ОСОБА_1 ».

Відомості трудової книжки містять інформацію про такі періоди роботи:

запис №1, 04.11.1981, Копичинське виробниче відділення сільгосптехніка, прийнята лаборантом котельні,

Копичинське виробниче відділення сільгосптехніка перейменоване в Копичинське РТП,

запис №2, 30.03.1986, призначена лаборантом котельні,

запис №3, 14.05.1987, переведена інженером по нормуванню праці,

Копичинці, ВП «Агропромтехніка» перейменовано у ВАТ «Копичинецька «Агропромтехніка»,

запис №4, 05.10.1998, призначена інженером по нормуванню праці,

запис №5, 04.10.2004, звільнена з роботи на підставі статті 36 пункт 1 КЗпП України (за згодою сторін).

Запис № 6, 13.10.2004 розпочато виплату допомоги по безробіттю,

запис № 7, 07.10.2005, припинено виплату допомоги по безробіттю,

запис № 8, 04.07.2017, розпочато виплату допомоги по безробіттю,

запис №9, 29.03.2018, припинено виплату допомоги по безробіттю (а.с.12-13).

Відповідачем у листі від 12.05.2021 зазначено про неможливість зарахувати періоди роботи, вказані у трудовій книжці через зазначення на титульній сторінці трудової книжки прізвища « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним заявниці.

Позивачем одночасно з трудовою книжкою відповідачу було подано додаткові документи на підтвердження стажу роботи, такі-як:

довідку №76, видану 26.03.2021 ФГ «Масарівські липки», про те, що з 01.09.2017 воно являється правонаступником ФГ «Масар-Агро». Додатково зазначено, що Копичинецьке виробниче відділення сільгосптехніка наказом № 78 від 01.09.1986 перейменовано у Копичинецьке РТП, Копичинецьке РТП наказом №25 від 31.12.1992 перейменовано у ВП «Агропромтехніка», ВП «Агропромтехніка» наказом № 758 від 05.08.1998 перейменовано у ВАТ «Копиченська «Агропромтехніка», ВАТ «Копичинецька «Агропромтехніка» наказом № 2 від 07.07.2005 перейменовано у ПП «Копичинекькаі «Агропромтехніка», ПП «Копичинецька «Агропромтехніка» наказом № 1 від 19.09.2005 перейменовано у ПП «Масар-Агро», ПП «Масар-Агро» наказом № 1 від 07.08.2014 перейменовано у ФГ «Масар-Агро» (а.с.14);

довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 78, №79 від 26.03.2021, №91, №92 від 08.04.2021, видані ФГ «Масарівські Липки», які містяться відомості про заробітну плату ОСОБА_1 (а.с.15-18).

Такі довідки також не враховані відповідачем, так як прізвище у довідках не відповідає паспортним даним заявниці.

З цього приводу судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 20.01.1979, виданого відділом реєстрації актів громадського стану, 20.01.1979 укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , після реєстрації шлюбу чоловікові присвоєно прізвище ОСОБА_2 , дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 .

Суд акцентує увагу на тому, що виявлені відповідачем недоліки не стосуються періоду роботи позивача, а лише описок у написанні її прізвища.

З огляду на такі обставини та наведені позивачем пояснення, суд приходить до переконання, що до страхового стажу позивача підлягає уся трудова діяльність, яка зазначена у трудовій книжка НОМЕР_1 , дата заповнення 24.11.1981, незважаючи на допущену описку у написані прізвища позивача, враховуючи і надані довідки за цей період, у яких також допущено помилку у написанні її прізвища.

Відтак, до страхового стажу ОСОБА_1 слід зарахувати безперервний період роботи з 04.11.1981 по 04.10.2004 лаборантом котельні, інженером по нормуванню праці в Копичинському виробничому відділенні сільгосптехніка, Копичинському РТП, ВП «Агропромтехніка», ВАТ «Копичинецька «Агропромтехніка».

Аналогічні помилки в написані прізвища допущені і в первинних документах, які підтверджують період навчання позивача. Зокрема, згідно з довідкою №28, виданою 19.03.2021 відокремленим структурним підрозділом «Заліщицький фаховий коледж ім. Є.Храпливого Національного університету біоресурсів і природокористування України» (правонаступником Копичинського сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку, а.с.11), ОСОБА_1 навчалася у Копичинському сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку на денній формі навчання з 01.09.1976 по 30.06.1979. У дипломі НОМЕР_3 від 30.06.1979 про навчання у Копичинському сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку зазначено, що його видано ОСОБА_1 (а.с.9-10).

Інші підстави для відмови у зарахуванні періоду як навчання, так і періоду роботи до страхового стажу у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.05.2021 відсутні.

А тому і період навчання у Копичинському сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку з 01.09.1976 по 30.06.1979, незважаючи на допущені помилки у написанні прізвища позивача у дипломі та довідці, підлягає зарахуванню до страхового стажу.

На переконання суду самі лише описки у написанні прізвища в документах, що підтверджують страховий стаж позивача, не можуть слугувати безумовною та обґрунтованою підставою для відмови у зарахуванні відповідних періодів до страхового стажу, коли судом достеменно встановлено, що вони стосуються саме позивача ОСОБА_1 .

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформленої листом від 12.05.2021, у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи, зазначених у трудовій книжці НОМЕР_1 (дата заповнення 24.11.1981), зокрема, лаборантом котельні, інженером по нормуванню праці в Копичинському виробничому відділенні сільгосптехніка, Копичинському РТП, ВП «Агропромтехніка», ВАТ «Копичинецька «Агропромтехніка» з 04.11.1981 по 04.10.2004, а також періоду навчання у Копичинському сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку на денній формі навчання з 01.09.1976 по 30.06.1979. Така відмова підлягає скасуванню у цій частині. Для захисту прав позивача необхідно задовольнити і похідні позовну вимогу та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 вказані періоди роботи та навчання до страхового стажу.

Щодо позовних вимог, які стосуються інших записів трудової книжки (записи з №6 по №9), то такі містять інформацію про призначення та виплату позивачу допомоги по безробіттю, такі періоди не є спірними, що вбачається з оскаржуваної відмови та відзиву відповідача, пояснень представника відповідача. Крім того, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача зараховано в обсязі 12 років 09 місяців 03 дні, що може свідчити про те, що період допомоги по безробіттю зарахований до страхового стажу, оскільки відповідні відомості відображаються в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма 5-ОК).

Разом з тим, відповідачем на вимогу суду не надано розрахунку зарахованого та незарахованого страхового стажу, що не дає можливості достеменно з`ясувати чи включені частково періоди з 04.11.1981 по 04.10.2004 до страхового стажу з урахуванням індивідуальних відомостях про застраховану особу. А тому зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 підлягають періоди роботи, зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 (дата заповнення 24.11.1981), зокрема, лаборантом котельні, інженером по нормуванню праці в Копичинському виробничому відділенні сільгосптехніка, Копичинському РТП, ВП «Агропромтехніка», ВАТ «Копичинецька «Агропромтехніка» з 04.11.1981 по 04.10.2004 (крім тих, що вже зараховані відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу).

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити позивачу пенсію за віком з 05.05.2021, то суд зазначає таке.

За нормами статті 26 Закону № 1058-ІV у період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року право на призначення пенсії за віком мають чоловіки після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 28 років.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла 60 років ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто набула право на призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV при наявності необхідного страхового стажу.

Стосовно наявності у позивача страхового стажу не менше 28 років, то у суду відсутній розрахунок такого стажу, і такі повноваження щодо обчислення страхового стажу при призначенні пенсії належать до виключних повноважень органів пенсійного фонду, а тому суд не може підміняти собою такий орган і проводити відповідні обчислення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.

Навіть у разі зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів трудової діяльності, зазначених у трудовій книжці, та навчання, у суду відсутні належні і достатні докази для висновку, що страховий стаж позивача, що враховується для призначення пенсії, становитиме більше 28 років (враховуючи інші періоди), а тому відповідно до частини другої статті 9 КАС України (якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень) наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та прийняття рішення про зобов`язання відповідача здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72608654), яка зводиться до того, що суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу.

Згідно з пунктом 1 частини першої Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.

У разі наявності у ОСОБА_1 достатнього страхового стажу для призначення пенсії (при повторному розгляді заяви), таку необхідно призначити з 05.05.2021, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, зважаючи на те, що позивач звернулася за пенсією 06.05.2021, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не довів правомірності оскаржуваної відмови у зарахуванні визначеного періоду роботи та навчання до страхового стажу позивача.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, недобросовісно, нерозсудливо, непропорційно.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 454,00 грн, сплачений відповідно до квитанцій №0.0.2140774773.1 від 26.05.2021 (а.с.20).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом, у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи, зафіксованих у трудовій книжці НОМЕР_1 від 24.11.1981, зокрема, лаборантом котельні, інженером по нормуванню праці в Копичинському виробничому відділенні сільгосптехніка, Копичинському РТП, ВП «Агропромтехніка», ВАТ «Копичинецька «Агропромтехніка» з 04.11.1981 по 04.10.2004, а також періоду навчання у Копичинському сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку на денній формі навчання з 01.09.1976 по 30.06.1979.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу періоди роботи, зафіксовані у трудовій книжці НОМЕР_1 від 24.11.1981, зокрема, лаборантом котельні, інженером по нормуванню праці в Копичинському виробничому відділенні сільгосптехніка, Копичинському РТП, ВП «Агропромтехніка», ВАТ «Копичинецька «Агропромтехніка» з 04.11.1981 по 04.10.2004 (крім тих, що вже зараховані відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу), а також період навчання у Копичинському сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку на денній формі навчання з 01.09.1976 по 30.06.1979.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати у сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Повний текст рішення складений та підписаний 27 липня 2021 року.

Суддя Чепенюк О.В.