
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2484/21
20 липня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
за участю:
секретаря судового засідання Куриляк М.Г.
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Микитович П.М.,
представника відповідача Кашишин О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, у якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 31.03.2021 №157-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління-начальника відділу у м. Тернополі міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області як юридичної особи публічного права з 31.03.2021, а в разі відсутності зазначеної посади поновити на рівнозначній посаді;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення по день винесення судового рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу від 31.03.2021 №157-к «Про звільнення ОСОБА_1 » його звільнено з посади заступника начальника управління-начальника Відділу у м. Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області як юридичної особи публічного права. У наказі зазначено, що відповідно до статті 87 Закону України «Про державну службу», постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань України з питань, геодезії, картографії та кадастру», від 20.10.2011 №1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», наказу Держгеокадастру від 24.11.2020 №504 «Про ліквідацію та утворення територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру» ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області ліквідовується як юридична особа публічного права.
Також позивач зазначив, що у випадку ліквідації державного органу роботодавець вправі звільнити працівників за пунктом 1-1 частини першої статті 87 Закону №889-VІІІ. Однак, таке звільнення повинно проводитись з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених статтею 87 Закону №889-VІІІ та положеннями трудового законодавства. Проте, відповідач в порушення установленого порядку вивільнення працівників, не запропонував позивачеві іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до його професійної підготовки та професійних компетентностей, надав перевагу особам з нижчим рівнем професійної підготовки та професійної компетенції, звільнив позивача без урахування переважного права на залишенні на роботі перед іншими працівниками. З огляду на що, відповідачем не було дотримано порядок вивільнення працівника, встановлений статтею 87 Закону України «Про державну службу», а відтак, оскаржуваний наказ про звільнення підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі.
Ухвалою від 05.05.2021, суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначив підготовче засідання у справі на 01.06.2021.
19.05.2021, через відділ документального забезпечення суду, надійшов відзив на позовну заяву з додатками, зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що позивач помилково, без наведення достатніх обґрунтувань, вказує у позові на те, що згадана постанова Уряду передбачала не ліквідацію Головного управління, а його реорганізацію шляхом приєднання до Держгеокадастру. Зазначена позиція спростовується безпосередньо приписами постанови Кабінету Міністрів України, який визначив способом припинення територіальних органів Держгеокадастру як юридичних осіб публічного права саме ліквідацію. Також, звернув увагу суду на те, що відбувався процес ліквідації Головного управління на підставі рішення уряду, до повноважень голови комісії з ліквідації Головного управління не належало повноваження пропонувати вакантні посади державної служби та право переведення державного службовця (позивача) на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду у територіальних органах Держгеокадастру як структурних підрозділах апарату, зокрема в Управлінні Держгеокадастру у Тернопільській області тощо (арк. справи 44-84).
Від позивача 24.05.2021 надійшла на адресу суду відповідь на відзив, в якій вона підтримала позицію, викладену у позовній заяві (аркуші справи 85-97).
Підготовче засідання, призначене на 01.06.2021, відкладено судом на 15.06.2021, у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відрядженні (арк. справи 98-99).
Ухвалою суду від 15.06.2021 суд залучив до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , та оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 25.06.2021.
17.06.2021, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, яка фактично за своїм змістом є зменшенням позовних вимог, а саме в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача, в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 стосовно звільнення позивача (арк. справи 106-107).
Ухвалою від 25.06.2021, суд вирішив прийняв до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, та як наслідок враховуючи таке вирішив вилучити з кола осіб, які беруть участь у розгляді справи - третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 .
В судовому засіданні 25.06.2021, з урахуванням думки учасників справи, суд закрив підготовче засідання у справі та перейшов до розгляду справи по суті, призначив судове засідання на 08.07.2021.
06.07.2021, через відділ документального забезпечення суду, відповідачем подано клопотання про долучення доказів (арк. справи 112-117).
В судових засіданнях 08.07.2021 та 14.07.2021, суд оголошував перерви в розгляді справи з метою надання сторонами додаткових доказів у справі.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення та доводи сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 11.04.2017 обіймала посаду заступника начальника управління - начальника Відділу у м. Тернополі Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
01.03.2021 позивача ознайомлено з попередженням про наступне звільнення із займаної посади - заступника начальника управління - начальника Відділу у м. Тернополі Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, строк дії попередження становить 30 календарних днів з моменту ознайомлення із ним (аркуш справи 14).
У попередженні зазначено, що відповідно до відповідно до статті 87 Закону України «Про державну службу», постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань України з питань, геодезії, картографії та кадастру», від 20.10.2011 №1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», наказу Держгеокадастру від 24.11.2020 №2-лк «Про затвердження Плану заходів щодо ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області» Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ліквідовується як юридична особа публічного права.
Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області прийнято наказ від 31.03.2021 №157-к «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно з яким відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» позивача звільнено з посади державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Тернополі Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України «Про державну службу» виплачено вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Зазначено, що днем звільнення вважати перший робочий день після закінчення відпустки. (аркуш справи 9).
Згідно запису 29 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звільнено згідно наказу від 31.03.2021 №157-к, - 08.04.2021.
Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним, позивачка звернулася з даним позов до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами спору, суд враховує таке.
Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша, шоста статті 43 Конституції України).
Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі Закон №889-VIII).
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, ліквідація державного органу (пункт 1-1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII).
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат (частина четверта статті 87 Закону №889-VIII).
Як слідує з матеріалів справи, 01.03.2021 ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення у зв`язку із ліквідацією Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
Судом встановлено, що 16.11.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» (далі - Постанова №1118), пунктом 1 якої встановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
Відповідно до пункту 3 Постанови №1118 установлено, що здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням її територіальних органів згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру; правонаступником майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру; територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення структурних підрозділів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно з пунктом 2 цієї постанови.
Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру 24.11.2020 прийнято наказ №505 «Про затвердження Плану заходів щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру».
Пунктом 4 Плану заходів щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» (далі - План заходів) визначено попередити про наступне можливе звільнення у зв`язку з ліквідацією головних управлінь - не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати звільнення для державних службовців, не пізніше ніж за два місяці до запланованої дати звільнення для інших працівників, вручення повідомлень протягом двох місяців після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису про прийняття рішення про ліквідацію головних управлінь, але не раніше виконання пункту 10 Плану заходів.
Пунктом 2 наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 02.03.2021 №132 «Про внесення змін до деяких наказів Держгеокадастру» викладено в новій редакції План заходів.
Так, пунктом 2 Плану заходів (в редакції наказу №132) встановлено попередити працівників головних управлінь Держгеокадастру в областях і місті Києві про наступне звільнення (вивільнення) у зв`язку з ліквідацією цих головних управлінь не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованого звільнення (вивільнення) державних службовців, не пізніше ніж за два місяці інших працівників. Подати звіт до Департаменту управління персоналом про повне виконання цього пункту Плану заходів до « 12 березня 2021 року».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2021 №301 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» (далі - Постанова №301) відмінено рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Одночасно визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 94, ст. 3048).
Отже, встановлені у справі обставини свідчать про те, що фактично ОСОБА_1 звільнена із займаної посади з підстав ліквідації юридичної особи Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Рішення про ліквідацію територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру прийняв Кабінет Міністрів України 16.11.2020 (Постанова №1118). Однак, таке рішення відмінено Кабінетом Міністрів України 05.04.2021 (Постанова №301), тобто до дати фактичного звільнення позивача, - 08.04.2021.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про припинення юридичної особи Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, - відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивача звільнено з державної служби з ініціативи суб`єкта призначення без будь-яких законних на те підстав та непослідовністю рішень органів влади, внаслідок яких порушено право позивача на працю.
При вирішенні інших позовних вимог суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 5 Закону №889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/202 при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначено основні трудові права працівників.
Отже, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню загальні норми Кодексу законів про працю України (КЗпП України).
Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
У даному випадку судом встановлено безпідставність звільнення позивача у зв`язку із ліквідацією юридичної особи, якої фактично не відбулося (ліквідація відмінена), а тому, повне відновлення порушених трудових прав позивача неможливе без поновлення на державній службі на посаді, з якої її було звільнено.
За змістом положень статті 241-1 КЗпП України й пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, днем звільнення вважається останній день роботи.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 31.03.2021 №157-к визначено днем звільнення перший робочий день, після закінчення відпустки.
Згідно запису №29 трудової книжки позивача НОМЕР_1 , її звільнено з займаної посади 08.04.2021, а тому позивач підлягає поновленню на посаді з 09.04.2021 (перший робочий день). Відповідно, позовні вимоги в частині поновленн позивача з 31.03.2021 слід відмовити.
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі Порядок №100).
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 розділу І Порядку №100, він підлягає застосуванню для розрахунку середньої заробітної плати і у випадку вимушеного прогулу.
Відповідно до абзаців першого, третього-четвертого, шостого пункту 2 розділу ІІ Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
За правилами пункту 5 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.
З довідки про доходи Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 01.06.2021 №68 слідує, що за останні два місяці перед звільненням ОСОБА_1 нараховано заробітну плату: у лютому 2021 року - відсутні нарахування, у березні 2021 року 9159,97 грн за 19 робочих дні (арк. справи 117), у лютому 2021 року позивач перебувала частково на лікарняному, відповідно для розрахунку взято суми триманої позивачем заробітної плати за грудень 2020 року та січень 2021 року (арк. справи 142).
Отже, з врахуванням листа Міністерства соціальної політики від 12.08.2020 №3501-06/219 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік» середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 46240 грн (680 грн. х 68 днів) без утримання податків і зборів.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
За правилами підпункту «в» абзацу першого пункту 4 розділу ІІІ Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Суд також звертає увагу, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №6-511цс16.
Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 20.06.2018 у справі №826/808/16, не знайшла підстав для відступлення від цього правового висновку. Окрім цього, зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №825/3399/14.
Суд окремо зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.02.2019 у справі №826/6583/14, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Отже, на користь позивача належить стягнути 46240 грн, з яких відповідач утримає загальнообов`язкові податки та збори.
За наведених обставин, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
З урахуванням цих положень рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, - підлягає негайному виконанню.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 31.03.2021 №157-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління-начальника відділу у м. Тернополі міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з 09 квітня 2021 року.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 46240 (сорок шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп. з відрахуванням податків і зборів.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління-начальника відділу у м. Тернополі міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з 09 квітня 2021 року та в частині стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, - підлягає негайному виконанню.
Відмовити в задоволенні позовної вимоги в частині поновлення позивача на посаді з 31.03.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 липня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач: - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ/РНОКПП 39766192).
Головуючий суддя Мірінович У.А.
Судове рішення № 98576009, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 20.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/2484/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: