Рішення № 98575147, 26.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7417/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

26 липня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000111/2 від 29.03.2021 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/000199 від 29.03.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

Одеським окружним адміністративним судом розглядалась справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000111/2 від 29.03.2021 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/000199 від 29.03.2021 року.

У позові позивач просив, зокрема, стягнути з відповідача понесені товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” судові витрати та наводив орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу (4000 грн).

Рішенням суду від 12.07.2021 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000111/2 від 29.03.2021 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/000199 від 29.03.2021 року, визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000111/2 від 29.03.2021 року, визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/000199 від 29.03.2021 року, стягнуто з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” судовий збір у розмірі 4540,00 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн.

Разом з тим, під час прийняття вказаного рішення, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

15.07.2021 року (вх.№37696/21) від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів, що підтверджують витрати на правову допомогу.

У клопотанні представником зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” вважає, що надані докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги, опис наданих послуг та складність справи, дають підстави для стягнення на користь позивача суми витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Оскільки судом прийнято рішення по справі №420/7417/21 в порядку письмового провадження, питання про ухвалення додаткового судового рішення в даній адміністративній справі розглядається судом без виклику сторін.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Суд вказує на те, що відповідачем не було подано до суду відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17 додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.03.2021 у справі № 712/1720/19.

Статтею 30 Закону N 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Так, згідно матеріалів справи, 25.09.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” та адвокатським об`єднанням «Лоялті» укладено угоду №25/09/19 про надання правової допомоги.

Вказаною угодою визначено:

- п.3 зміст доручення і де воно підлягає виконанню: представництво інтересів клієнта у судах усіх ланок та юрисдикцій, усіх підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності та підпорядкування, правоохоронних органах, органах прокуратури, органах державної виконавчої служби;

- п.4 повноваження адвокатів Адвокатського об`єднання: адвокати користуються правами, передбаченими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також правами, наданими законодавством України представнику (захиснику) особи, зокрема ЦПК України (без обмежень), КПК України (без обмежень), КАС України (без обмежень);

- п.5 гонорарні відносини, компенсація витрат, пов`язаних з виконання цієї угоди, та інші умови врегульовані додатковою угодою.

Представником позивача надано до суду додаткову угоду №4 до угоди про надання правової допомоги №25/09/19 від 25.09.2019 року, в якій визначено, що вона визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об`єднання «Лоялті» та вартість послуг.

Зі змісту даної угоди не можливо встановити яким чином визначається вартість послуг адвоката.

Разом з цим, до суду надано звіт №4 щодо обсягу та вартості витраченого ефективного часу адвокатського об`єднання «Лоялті» згідно угоди про надання правової допомоги №25/09/19 від 25 вересня 2019 року та додаткової угоди № 4 від 16 квітня 2021 року по судовій справі № 420/7417/21, акт приймання-передачі наданих послуг згідно угоди про надання правової допомоги №25/09/19 від 25 вересня 2019 року та додаткової угоди № 4 від 16 квітня 2021 року по судовій справі № 420/7417/21 та платіжне доручення №203 від 06.05.2021 року про сплату 20000 грн.

Так, зі звіту №4 судом встановлено, що складу витрат на правничу допомогу по справі №420/7417/21 позивачем включено наступні завдання:

- правовий аналіз рішення про коригування митної вартості товарів – 30хв - 1000 грн.;

- підготовка правової позиції про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки-відмови прийнятті митної декларації – 30хв - 1000 грн.;

- підготовка позовної заяви Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки-відмови прийнятті B оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів митної декларації, митному комерційного призначення; підготовка додатків до позовної заяви – 2 год.30 хв. - 2000 грн.;

- супровід справи в Одеському окружному адміністративному суді і у П`ятому апеляційному адміністративному суді – 30хв - 1000 грн.

У постанові Верховного суду від по справі №640/18402/19 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом також зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

В даному випадку, суд зазначає, що включення до складу витрат на правничу допомогу такого завдання як правовий аналіз рішення про коригування митної вартості товарів, підготовка правової позиції про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки-відмови прийнятті митної декларації є необґрунтованим, оскільки вони не входять до складу витрат на правничу допомогу по справі №420/7417/21 та частково дублюються завданням з підготовки позовної заяви.

В той же час, до суду не надано доказів та пояснень в чому саме полягав супровід справи в Одеському окружному адміністративному суді з урахуванням того, що судові засідання по справі не проводилися, з матеріалами справи уповноважених представник позивача не ознайомлювався, жодної заяви чи клопотання, окрім позовної заяви та клопотання про долучення доказів на понесення витрат на правничу допомогу, з боку позивача до суду не надходило, а розгляд справи у П`ятому апеляційному адміністративному суді станом на 26.07.2021 року не здійснювався та апеляційної скарги від сторін не надходило.

Враховуючи зазначене, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмір 2000,00 грн. на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 252, 292-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі № 420/7417/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000111/2 від 29.03.2021 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/000199 від 29.03.2021 року.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Копію додаткового рішення направити учасникам справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” (вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047);

Відповідач – Одеська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул.Івана та Юрія Лип, 21-а, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 43333459).

Суддя Корой С.М.