Ухвала суду № 98574935, 26.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12614/21

УХВАЛА

26 липня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, зобов`язання Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020-2021 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум такої допомоги, тобто суму недоплати - 14 154,00 гривні.

У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 позивач просить суд визнати обґрунтованими і поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити строк для звернення ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в частині нарахування та виплатити недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналізуючи зазначені норми КАС України суд дійшов висновку, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду є подання позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.

У рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії” від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Позивач у вказаному адміністративному позові просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати щорічної одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік та зобов`язати нарахувати та виплатити вказану допомогу.

Суд зазначає, що разова грошова допомога до 5 травня є щорічною виплатою та позивачу мало бути відомо про можливе порушення своїх прав внаслідок неотримання такої допомоги після спливу строку її виплати у відповідному році.

Згідно ч. 4 ст. 17 -1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, з огляду на вищенаведене 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Отже, перебіг 6-ти місячного строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Суд зазначає, що момент перебігу строку на звернення до суду в даному випадку починається з моменту, коли встановлений законом строк на здійснення такої виплати збігає і однозначним стає той факт, що іншої суми, ніж та, що вже фактично отримана особою, у встановленому порядку отримано не буде, що і змушує особу звертатись до суду за захистом порушених прав. Тому в даному контексті суд вважає, що моментом початку перебігу строку є 30 вересня відповідного року, коли виплата мала бути здійснена, а тому кінцевим строком для звернення до суду є 30 березня наступного року за тим, за який особа звертається з позовом про нарахування грошової допомоги.

Дана позиція кореспондується відповідними висновками Верховного Суду в постанові від 06.02.2018 року по справі №607/7919/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Таким чином, позивач звернувшись 20.07.2021р. із вказаними позовними вимогами щодо нарахування йому грошової допомоги за 2020 рік, порушив 6-місячний строк звернення із цим позовом.

У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 позивач просить суд визнати обґрунтованими і поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити строк для звернення ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в частині нарахування та виплатити недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку звернення позивача із позовними вимогами про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в частині нарахування та виплатити недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, позивач вказав, що будь-яких сповіщень позивача про виплату не у повному розмірі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідачем не здійснювалося, позивач не мав розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників соціальної сфери. Поряд з тим, позивач вказав, що дізнавшись про юридичну позицію Конституційного Суду України у рішенні від 27.02.2020р. (в справі 1-247/2018(3393/18), позивачу стало відомо про порушення своїх прав, а відтак позивач 07.07.2021р. звернувся до відповідача із відповідною заявою. Як вказав позивач, вжиті позивачем заходи вказують на те, що поведінка позивача щодо захисту свого права на належний розмір грошової допомоги учасникам бойових дій була активною та спрямованою на відновлення порушеного права.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суддя зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ “дізналася” та “повинна була дізнатися” дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, наведеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року по справі №9901/141/20.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав у липні 2021 року, а саме про юридичну позицію Конституційного Суду України у рішенні від 27.02.2020р. (в справі 1-247/2018(3393/18), оскільки вказане посилання жодним чином не обґрунтовано.

Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов`язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, які є фактичними та/або юридичними обставинами, на яких ґрунтується вимога позивача.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, наведеними Верховним Судом у постанові від 16.12.2020 року по справі №826/2477/16.

За таких обставин, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави суддя вважає неповажними.

Враховуючи наведене та з урахуванням приписів ст. 123 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу строку для звернення до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даними вимогами та/або надати докази дотримання ним строків звернення до суду із цим позовом.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху для надання позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,– залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Танцюра