Рішення № 98574825, 26.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8197/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ” про стягнення адміністративно – господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ” про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ” на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 68 996,43грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 358,80 грн.

Ухвалою суду від 24.05.2021р. відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що згідно звіту «про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2020 рік, наданому до відділення Фонду середньооблікова чисельність штатних працівників на ТОВ «ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ» склала 14 осіб та, що на підприємстві протягом 2020 року працювала особа з інвалідністю: ОСОБА_1 (05міс.):12=0,42=0. Як вказав позивач, Мінсоцполітики у своїх листах від 26.03.2017 р. № 1/6-172, від 27.01.2009 р. № 1/6- 30/06 зазначив, що «норми щодо працевлаштування осіб з інвалідністю будуть вважатися виконаними, якщо інвалід працював на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівників відповідають цим шести місяцям звітного року з частиною другою пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.20015 р. №286». Поряд з цим, позивач звертає увагу на те, що ТОВ «ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ» у 2020 році не подавало звітність за формою 3-ПН - інформація про попит на робочу силу (вакансії), на яких може використовуватися праця осіб з інвалідністю, про що свідчить відповідь Одеського міського центру зайнятості від 30.03.2021 року №223/01-27.

18.06.2021р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому товариство вказало, що вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач вказав, що у ТОВ «ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ» середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, проте робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю було фактично зайняте особою з інвалідністю, що свідчить про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.20 Закону. Поряд з цим, відповідач вказав, що незважаючи на те, що ним не подавався до державної служби зайнятості звіти за формою 3-ПН, відповідач самостійно здійснив працевлаштування особи з інвалідністю, що виключає підстави для накладення на нього адміністративно-господарських санкцій.

24.06.2021р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказав, що у своєму відзиві відповідач стверджує, що на підприємстві працювала особа з інвалідністю, проте вона пропрацювала у 2020 звітному році всього 5 місяців від 22.07.2020р. за наказом підприємства про прийняття на роботу №32. Поряд з цим, позивач, посилаючись на листи Мінсоцполітики від 26.03.2017 р. № 1/6-172, від 27.01.2009 р. № 1/6- 30/06 та правила заокруглення вказав, що відповідач не створив жодного робочого місця, а також не подавав у 2020 році звітність за формою №3-ПН.

06.07.2021р. до суду від представника відповідача надійшли заперечення у яких відповідач наголосив, що у липні 2020 року відповідач працевлаштував 1 особу із інвалідністю — ОСОБА_1 , що підтверджується наказом № 32 від 22.07.2020р. Таким чином, як вказав відповідач, його обов`язок передбачений ст. 19 Закону щодо створення 1 робочого місця та фактичного працевлаштування особи з інвалідністю у 2020році виконано в повному обсязі, а тому норматив працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020році дотримано. Поряд з цим, відповідач вказав, що листи Мінсоцполітики не є ані регуляторними, ані нормативно- правовими актами, відтак, не є джерелом права у розумінні ст. 7 КАС України, тому не можуть бути застосовані судом як джерело права при прийнятті рішення у даній справі та, що у справі що розглядається, незважаючи на те, що відповідач не подавав до центру зайнятості звіту за формою 3-ПН, він самостійно працевлаштував особу з інвалідністю - ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність підстав для накладення на нього адміністративно-господарських санкцій.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ” подало до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (за формою № 10-ПОІ), згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становила 14 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа, кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, - 1 особа. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 138 тис.грн.(а.с.5).

Згідно Списку працюючих інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві ТОВ “ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ” у 2020 році, ОСОБА_1 , яка є людиної з інвалідністю 3 групи, яка відпрацювала у 2020 році на посаді «менеджер з постачання» - 5 місяців. Прийнята на роботу на підставі наказу ТОВ “ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ” №32 від 22.07.2020р.(а.с.7).

Згідно з розрахунку Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно – господарських санкцій за 2020 звітний рік адресованого ТОВ “ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ”, сума адміністративно - господарських санкцій, у зв`язку з недотриманням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, склала 68996,43грн.(а.с.8).

Поряд з цим, Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів визначено товариству пеню за порушення термінів сплати адміністративно – господарських санкцій у розмірі 358,80грн. (за період з 16.04.2021р. по 11.05.2021р.).

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначені Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року

№ 875-XII, згідно із ст.1 якого особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту частини другої статті 218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Так, згідно із пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012р. №5067-VI роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу").

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №70 звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013р. № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування.

Однак, в контексті прийнятого Закону № 5067-VI та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми № 3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 липня 2020 року у справі № 804/4097/18.

Як встановлено судом під час з`ясування офіційних обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ” подало до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (за формою № 10-ПОІ), згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становила 14 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа, кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, - 1 особа. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 138 тис.грн.(а.с.5).

Згідно Списку працюючих інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві ТОВ “ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ” у 2020 році, ОСОБА_1 , яка є людиної з інвалідністю 3 групи, яка відпрацювала у 2020 році на посаді «менеджер з постачання» - 5 місяців. Прийнята на роботу на підставі наказу ТОВ “ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ” №32 від 22.07.2020р.(а.с.7).

Таким чином, відповідачем було створено робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю, лише у липні 2020 року.

Поряд з цим, як зазначено позивачем та підтверджено представником ТОВ “ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ”, відповідачем не подавались звіти за формою 3-ПН.

За таких обставин, оскільки відповідачем було створено у 2020 році одне робоче місце для працівників з інвалідністю лише протягом п`яти місяців, що свідчить про невиконання вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (5/12=0,41=0) та враховуючи відсутність належного інформування центру зайнятості про наявність вільного одного робочого місця і потребу у направленні йому центром зайнятості особи з інвалідністю для працевлаштування, суд приходить до висновку про обґрунтованість накладення адміністративно-господарських санкцій на товариство за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 р

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНАЙТЕД БАРЖ КОМПАНІ” (код ЄДРПОУ 43190471, вул. Шевченка 7А, м.Чорноморськ) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 68 996,43грн.(шістдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень сорок три копійки) та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно – господарських санкцій у розмірі 358,80 грн. (триста п`ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області / Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач – Чорноморська міська ТГ/50070000, МФО 899998, р/р UA528999980313101230000015750, код ЄДРПОУ 23874629.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра