Рішення № 98574742, 26.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4348/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 41177618) Управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (67600, Одеська обл., місто Біляївка, вул. Гагаріна, будинок 1, код ЄДРПОУ 03195033) та Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації (65032, Одеська обл., місто Одеса, пр. Шевченка, будинок 4, код ЄДРПОУ 44358689) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, в якій позивач, з урахуванням уточнень, просить:

визнати протиправними дії Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмiрi меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

зобов`язати Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та здійснити їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має статус учасника бойових дій. У 2020 році позивачу була виплачена щорічна разова грошова допомога в розмірі 1390 грн.

23 лютого 2021 року позивач звернувся до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Одеської обласної ради з заявою в якій зазначив, що Конституційним Судом України неодноразово прийняті відповідні рішення, зокрема визнано неконституційним окреме положення п 26 розділу 6 « Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, а тому з огляду на зазначене просив здійснити перерахунок (нарахування) одноразової грошової допомоги до 5 травня, та доплатити невиплачену різницю у 2018-2020 роках.

Листом № Г-232/0/32-21-6-404 від 02 березня 2021 року позивачу було повідомлено, що нарахування та виплату разової грошової допомоги йому здійснено у відповідності до норм законодавства, а отже підстави для проведення перерахунку відсутні.

Позивач не погоджується з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у звязку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 29.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

04.03.2021 до суду від Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач не погоджується з вимогами позивача і вважає адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області. До зміни адміністративно-територіального устрою України це було управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, яке знаходиться в стадії ліквідації. Відповідно до постанови Верховної Ради України вiд 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» Біляївський район Одеської області ліквідовано, натомість утворено Одеський район, до складу якого увійшла і територія ліквідованого Біляївського району.

В управлінні праці та соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 у травні 2020 року позивач отримав виплату разової грошової допомоги до 5 травня за рахунок коштів Державного бюджету України у сумі 1390,00 грн. на підставі списків, наданих до управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації.

У позові позивач просить визнати протиправними дії Департаменту щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону, провести перерахунок зазначених виплат у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, проте підстави для перерахунку та виплати разової щорічної допомоги до 05 травня позивачу відсутні, оскільки дану допомогу позивач отримав у ліквідованому управлінні соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, правонаступником якого є управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації Одеської області. Тобто в даному випадку Департамент не суб`єктом порушеного. оспорюваного матеріального правовідношення, позов подано безпідставно, а Департамент не відповідати за даним позовом.

Ухвалою суду від 28.05.2021 року залучено до участі по справі в якості відповідачів Управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (67600, Одеська обл., місто Біляївка, вул. Гагаріна, будинок 1, код ЄДРПОУ 03195033) та Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації (65032, Одеська обл., місто Одеса, пр. Шевченка, будинок 4, код ЄДРПОУ 44358689). Роз`яснено сторонам, що у відповідності до ч. 6 ст. 48 КАС України після залучення відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

31.05.2021 року до суду надійшла заява позивача в якій він зазначає, що в позовній заяві позивачем помилково було зазначено в якості відповідача Департамент соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, що є технічною помилкою, оскільки правильне найменування відповідача як Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, що підтверджується вірно зазначеною адресою та кодом ЄДРПОУ. Крім того в позовній заяві позивач просив визнати протиправними дії та зобов`язати вчинити дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Одеської обласної ради, що також є технічною опискою, у зв`язку з чим позивач просив визнати протиправними дії та зобов`язати вчинити дії Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації. Також позивач просив, у разі необхідності, вийти за межі позовних вимог з метою захисту порушеного права.

Ухвалою суду від 01.07.2021 року відмовлено задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації про визнання неналежним відповідачем по справі.

Управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області та Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації відзив на позовну заяву не надали.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 03.07.1996, що дає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

ОСОБА_1 перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області.

У 2020 році до 5 травня позивачу була здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги в розмірі 1390,00 грн.

23 лютого 2021 року позивач звернувся до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації з заявою в якій просив, з посиланням на рішення Верховного Суду України у зразковій справі №440/2722/20, здійснити перерахунок (нарахування) одноразової грошової допомоги до 5 травня, та доплатити невиплачену різницю у 2018-2020 роках.

Листом № Г-232/0/32-21-6-404 від 02 березня 2021 року позивачу було повідомлено, що нарахування та виплату разової грошової допомоги йому здійснено у відповідності до норм чинного законодавства, а отже підстави для проведення перерахунку відсутні.

У зв`язку з цим позивач, вважаючи що йому протиправно нараховано допомогу до 5 травня за 2020 рік у меншому розмірі, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI.

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), згідно якої виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Тому, з 27 лютого 2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій як п`ять мінімальних пенсій за віком.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 р. по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 р. висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року 1638 гривень.

Отже з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн. (1638,00 грн. х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 6800,00 грн.

Отже, виплата позивачу в 2020 році разової грошової допомоги у сумі 1390,00 грн. не відповідає статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмiрi меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки ОСОБА_1 перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, і саме останнім було виплачено допомогу до 5 травня.

При цьому суд зазначає, що відповідно до Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізацію районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1321, утворено Одеську районну державну адміністрацію Одеської області як юридичну особу публічного права з приєднанням районних державних адміністрацій ліквідованих районів, території яких було включено до складу відповідного новоутвореного району. Одеська районна державна адміністрація є правонаступником усіх повноважень, прав, обов`язків ліквідованих районних державних адміністрацій. В структурі Одеської районної державної адміністрації утворено управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації, яке є окремою юридичною особою та правонаступником Управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області.

З огляду на зазначене з метою належного та ефективного спосіб захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та здійснити їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним, ефективним та достатнім в даному випадку.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 41177618) Управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (67600, Одеська обл., місто Біляївка, вул. Гагаріна, будинок 1, код ЄДРПОУ 03195033) та Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації (65032, Одеська обл., місто Одеса, пр. Шевченка, будинок 4, код ЄДРПОУ 44358689) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації Одеської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмiрi меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук