Рішення № 98574647, 26.07.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 р. № 400/2385/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, про:визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в частині призначення ОСОБА_2 пенсії за віком, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2000-2014 роки станом на день призначення пенсії за віком.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-й, 2018-й і 2019-й роки, з 10 квітня 2020 року тобто на день призначення пенсії за віком.

Ухвалою від 20.04.2021р. суд призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що з 23.12.2014 року їй призначено пенсію по вислузі років як працівнику освіти, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а 04.03.2021 року вона звернулася до Пенсійного фонду з заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії за віком, а саме із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2017-2019 роки. Листом від 16.03.2021 за вих.№2462-2317/П-02/8-1400/21 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, а саме із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2017-2019 роки, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія повинна розраховуватись із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком), з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки. Відмова відповідача викладена в листі від 16.03.2021р. позивач вважає протиправною, тому звернулась до суду з даним позовом та просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві на позов, заперечував проти вимог ОСОБА_1 . В обґрунтування заперечень відповідач послався на те, що починаючи з 15.01.2015 року на підставі особистої заяви позивача від 15.01.2015 виплату пенсії за вислугою років припинено в зв`язку з її працевлаштуванням. Відтак, оскільки право на призначення пенсії вже було реалізоване позивачем, пенсійне забезпечення якої здійснювалось починаючи з 23.12.2014 (дата призначення пенсії), то в майбутньому можливий лите перехід з одного виду пенсії на інший. З 10.04.2020р. позивача переведено на пенсію за віком з урахуванням набутого страхового стажу після призначення пенсії та із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, відповідно до статті 40 та 45 Закону № 1058. Стаж позивача враховано протягом вересня 1975 - березня 2020 року. Розмір пенсійної виплати позивача встановлено відповідно до вимог чинного законодавства України. Страховий стаж, заробітну плату обраховано в повному обсязі, згідно поданих документів. Отже, переведення з одного виду пенсії на інший є зміною виду пенсії. При цьому, пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону. Відтак, на думку відповідача, вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що з 23.12.2014р. позивачу призначено пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

10.04.2020 року позивачем до Головного управління ПФУ в Миколаївській області подано заяву про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058-IV).

За заявою позивачу призначено пенсію за віком, яку обраховано із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.

Не погодившись із призначенням пенсії із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ст. 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Виходячи з системного аналізу норм Закону № 1058-ІV, виплата пенсії за вислугу років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення", не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб",

оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Отримуючи пенсію за вислугу років, позивач не отримував будь-який інший вид пенсії з передбачених Законом № 1058-ІV, тому звертаючись до відповідача із заявою в 2020 році про призначення їй пенсії за віком, позивач використала право на призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV вперше.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відтак, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на інший.

Водночас, позивачу раніше було призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що передбачені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тобто, за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV в 2014 році позивач звернулася вперше.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

На думку суду, ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" може бути застосована лише за бажанням та згодою пенсіонера при переведенні його з одного виду пенсії на інший вид в межах правового регулювання одним Законом України.

У той же час, позивач не висловлював бажання стосовно застосування вказаної норми. Крім того, як встановлено судом, позивач не зверталася про переведення її на інший вид пенсії, а звернулася про призначення пенсії за віком вперше.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №428/450/17, особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у зв`язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень ст. 40 Закону №1058-ІV як вперше призначена.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 520/6664/17, від 05 липня 2018 року у справі № 565/645/17, від 22 січня 2019 року у справі № 577/2457/17.

Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що відповідач не надав суду доказів, які б могли спростувати доводи позивача і не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області протиправно відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, з а три календарні роки, що

передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки.

Відтак, слід визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачці із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки.

Враховуючи те, що позивач звернулася з заявою про призначення пенсії за віком 10.04.2020 року вперше, пенсію позивачу слід нараховувати із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки починаючи саме з цієї дати.

Суд звертає увагу, що позивачу первісно було призначено пенсію за вислугу, відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Статтею 7 Закону №1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788.

При цьому, статтею 9 Закону №1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч.3 ст.45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону №1058.

Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено у перерахунку пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в частині призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-2019 роки станом на день призначення пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-й, 2018-й і 2019-й роки, з 10 квітня 2020 року, тобто на день призначення пенсії за віком.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений квитанцією від 01.04.2021р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов