Рішення № 98574558, 13.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року справа №380/11576/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Сакалош В.М.,

секретар судового засідання Наум`як Х.О.,

за участю:

представник позивача Капустинська Н.П.,

представника позивача Розанова О.А.,

представник відповідача Аракчеєва Ю.Д.,

представника третьої особи Палій М.В.,

м.Львів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро Л В Лімітед до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» (80400, Львівська область, Кам`янка-Бузький район, с. Забужжя, вул. Січових Стрільців, 43) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г), Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Головним управління ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2019 року, результати якої оформлені актом від 27.12.2019 року № 51/04.2/34943719. На підставі акту перевірки ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2020 року №0000270402, яким на підставі п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за період - жовтень 2019 року в розмірі 72 411 587, 00 грн. Також Офісом Великих платників податків Державної податкової служби України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед», результати якої оформлені актом від 17.07.2020 року №77/28-10-52-09/34943719. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення -рішення від 17.08.2020 року №0005115209 та податкове повідомлення-рішення від 17.08.2020 року №0005125209.На підставі акту перевірки від 19.06.2020 року №70/28-10-52-09/34943719 прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2020 року №0005015209.Позивач не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішення звернувся до суду із означеним позовом.

Від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити у задоволені позову. Зазначає, що відповідачем 1 проведено перевірку, за результатами якої складено акт №77/28-10-52-09/34943719 від 17.02.2020 «про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агро Л В Лімітед» з питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за квітень 2020 року. В ході перевірки ТОВ «Агро Л В Лімітед» надало пояснення, що у бухгалтерському обліку запаси відображаються по справедливій вартості. Ціна одиниці продукції та загальна вартість партії продукції вказується в рахунках-фактурі та видаткових накладних. Ціна продукції є динамічною і може змінюватись. Перевіркою встановлено реалізацію продукції нижче справедливої вартості. Відповідно до МСБО саме справедлива вартість відповідає рівню ринкових цін. А відповідно до Податкового кодексу ціна, яка відповідає відповідає рівню ринкових цін є звичайною ціною. Тобто, справедлива вартість відповідає звичайній ціні.

Від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість, встановлено порушення вимог щодо формування платіжних документів, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19.07.1999 року №996-ХІV, положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, та відповідно до п.44.1 ст.44, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ТОВ «Агро Л В Лімітед» відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 72 411 587,00 грн., що заявлено в декларації з ПДВ за жовтень 2019 року. Проведено аналіз результатів опрацювання податкової декларації за звітний (податковий) період, за наслідками якого виникло від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту. На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області було прийнято податкові повідомлення-рішення. Під час проведення позапланової перевірки позивачем не було надано підтверджуючих документів щодо призначення платежу у платіжних дорученнях, проте до матеріалів позовної заяви дані листи були додані.

Позивач надав відповідь на відзив в якому зазначив, що в ході проведення перевірки Товариства представлено усі первинні та платіжні документи.

Ухвалою від 14 грудня 2020 року суддя Сакалош В.М. відкрив загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 11 січня 2021 року суддя Коморний О.І. відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 22.02.2021 відмовлено в залишенні позову без розгляду.

Ухвалою суду від 22.02.2021 здійснено перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження.

Ухвалою від 23 лютого 2021 року суддя Коморний О.І. виніс ухвалу про об`єднання в одне провадження справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед».

Представник позивача в судовому засіданні, з посиланням на аргументи, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, позовні вимоги підтрималв з викладених міркувань, просить позов задовольнити.

Представник відповідачів дала аналогічні пояснення, з посиланням на аргументи, викладені в відзивах на позовну заяву, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Свідок ОСОБА_1 , яка працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «Агро Л В Лімітед» надала пояснення в судовому засіданні та письмові пояснення в яких зазначає, що в період з 25.06.2020 року 22.0по 16.07.2020 року Офісом Великих платників податків Державної податкової служба України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агро Л В Лімітед» з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за квітень 2020 року, результати якої оформлені актом 17.07.2020 року № 77/28-10-52-09/34943719. Під час перевірки, серед іншого перевірялось правомірність включення Товариства до бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі 19 491 039,55 грн., від загальної суми ПДВ - 30 831 096, 55 грн., включено до бюджетного відшкодування до декларації за квітень 2020 року. При цьому, частина суми ПДВ в розмірі - 11 340 057, 00 грн. була відшкодована ТОВ «Агро Л В Лімітед» на рахунок платника податків, а в бюджетному відшкодуванні на суму 19 491 039,55 грн. - було відмовлено. Дані суми виникли в результаті здійснення господарської операції по придбанню ТОВ «Агро Л В Лімітед» товару.

Свідок ОСОБА_2 , яка працює на посаді інспектора ГУ ДПС у Львівській області в своїх поясненнях зазначає, що під час проведення перевірки були представлені документи від ТОВ «Агро Л В Лімітед», зокрема платіжне доручення та інші. Але у вказаному платіжному дорученні не було вказано конкретної суми ПДВ, тобто воно не відповідача формі платіжного доручення затвердженого Інструкцією №22 від 22.01.2004 року «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті». Оскільки платіжне доручення не відповідає вказаній формі в Інструкції №22, Головне управління ДПС у Львівській області не взяло його до уваги при проведенні перевірки.

Свідок ОСОБА_3 , яка працює інспектором ГУ ДПС у Львівській області доповнила пояснення свідка ОСОБА_2 та зазначила, що у зв`язку з недотримання форми платіжного доручення затвердженого Інструкцією №22 від 22.01.2004 року «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», ГУ ДПС у Львівській області не могло встановити чи дійсно позивачем було сплачено зазначене ПДВ в позовній заяві.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» ЄДРПОУ 34943719, перебуває на обліку, в якості платника податків, у Львівському управлінні Офісу великих Платників Податків Державної фіскальної служби України.

Головним управління ДПС у Львівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агро Л В Лімітед» з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2019 року та за березень 2020 року на основі якої оформлені акти від 27.12.2019 року №51/04.2/34943719 та актом 19.06.2020 року №70/28-10-52-09/34933719.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС прийнято податкове податкове-повідомлення:

- від 28.01.2020 року №0000270402, яким на підставі п.54.3 ст.54, п.58.1, ст.58, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за період - жовтень 2019 року у розмірі 72 411 587, 00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомлення-рішенням, ТОВ «Агро Л В Лімітед» подало скаргу до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якої винесено рішення від 09.04.2020 року № 12798/6/99-00-08-05-03-06, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 28.01.2020 року - без змін.

Також, Офісом Великих платників податків Державної податкової служби України далі по тексту - Офіс ВПП, контролюючий орган. Відповідач 1) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» 2 питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за квітень 2020 року, результати якої оформлені актом від .7.07.2020 року №77/28-10-52-09/34943719 (далі по тексту - Акт перевірки від 17.07.2020).

На підставі Акта перевірки Офісом ВПП прийнято податкові повідомлення-рішення: від 17.08.2020 року №0005115209, яким зменшено розмір від`ємного значення думи податку на додану вартість на суму 211 123,00 грн., за порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, -.188.1 СТ.188, п.198.3, 198.5 ст.198, п.201.1., 201.4 ст.2О1 Податкового кодексу України;

-від 17.08.2020 року №0005125209, яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 77 460 136 грн., за порушення п.44.1 гт.44, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 4.08.2020 року, ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» подано скаргу до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якої винесено рішення від 28.10.2020 року №31152/6/99-00- /6-02-03-06, яким скаргу Товариства задоволено частково: «.скасовано ППР офісу ВПП ДПС від 17.08.2020року №0005115209 в частині зменшення розміру від`ємного значення ПДВ на суму 98 467 грн., а в іншій частині зазначене ППР та ППР від 17.08.2020року №0005125209 залишено без змін».

В порядку вимог пункту 5 Розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства : фінансів України №1204 від 28.12.2015 року (зі змінами та доповненнями). Офісом ВПП ДПС складено та направлено платнику нове податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму від`ємного значення суми податку на додану вартість. Так, 05.11.2020 року " JB «Агро ЛВ Лімітед» отримано нове ППР від 02.11.2020 року №00/51/5208, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 112 656 грн., за зрушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.3, 198.5 ст.198, п.201.1., 201.4 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки Офісом ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення:

- від 21.07.2020 року №0005015209, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 668 475, 00 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомлення- рішень від 21.07.2020 року, ТОВ «Агро Л В Лімітед» подано скаргу до Державної служби України, за наслідками розгляду винесено рішення від 02.10.2020 року №29347/6/99-00-06-02-02-06, яким податкове повідомлення-рішення від 21.07.2020 року №0005015209 скасовано в частині списання пари, в іншій частині залишено без змін, а скаргу - задоволено частково.

В порядку вимог пункту 5 Розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 року (зі змінами та доповненнями). Офісом ВПП ДПС складено та направлено платнику нове податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму від`ємного значення суми податку на додану вартість. Так, 09.10.2020 року ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» отримано нове ППР від 06.10.2020 року №0005515209, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 586 524,56 грн., за порушення пп.14.1.36 п. 14.1 СТ.14, п.188.1 ст.188, п.198.3, 198.5 ст.198, п.201.1., 201.4 ст.201 Податкового кодексу України.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення необгрунтованими, позивач звернувся до суду із означеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду в справі № №803/236/15-а.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового Кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового Кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Положеннями ст. 200 Податкового кодексу України встановлюється єдиний порядок сплати узгоджених сум з податку на додану вартість. Податковий кодекс України не містить інших норм, які б встановлювати якісь особливості сплати узгоджених сум, зокрема, стосовно уточнюючих розрахунків.

Пунктом 200.1. ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У відповідності до абз.1 цього підпункту, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Тобто, сума від`ємного значення ПДВ набуває статусу заявленої до бюджетного відшкодування суми у разі подання платником податків контролюючому органу заяви про таке бюджетне відшкодування.

При цьому, за визначенням пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Отже, сума бюджетного відшкодування ПДВ, яку платник податків бажає відшкодувати з бюджету за відповідною заявою, формується на підставі суми від`ємного значення ПДВ, правомірність визначення якої таким платником податку підтверджується контролюючим органом шляхом проведення перевірки.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 ПК України, у строк, передбачений абз. 1 п. 76.3 ст. 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, у п. 200.11 ст. 200 ПК України встановлено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

- з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Аналіз наведених норм ПК України свідчить про те, що контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку в разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України) і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у п. 200.11 ст. 200 ПК України операціями.

У такому разі перевірка від`ємного значення ПДВ (а не перевірка безпосередньо бюджетного відшкодування) не буде різною за своєю суттю, як про це стверджує позивач, за умови якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у п. 200.11 ст. 200 ПК України операціями.

Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №808/2911/17, що в силу ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій із, зокрема, придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

За правилами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Аналогічно, згідно з п. 5 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 № "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладеної", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

Відповідно до п.п. б) та з) абз. 2 п. 201.1 ст. 201 ПК України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

б) дата складання податкової накладної;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

При цьому, п. 201.7 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України унормовано, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України регламентовано, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Отже, податкова накладна повинна складатися в день виникнення податкових зобов`язань продавця. Тому потрібно дотримуватися правила "першої події", визначеного п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Відтак, ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» правомірно, у відповідності до приписів пп.«а» п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198 ПКУ, включено до складу податкового кредиту суму сплаченого податку на додану вартість, а висновки контролюючого органу щодо заниження податкового зобов`язання є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно з висновками акту перевірки, контролюючим органом зроблені висновки про те, що перевіркою встановлено реалізацію продукції нижче справедливої вартості. Відповідно до МСБО саме справедлива вартість відповідає рівню ринкових цін. А відповідно до Податкового кодексу України, ціна, яка відповідає рівню ринкових цін є звичайною ціною. Тобто, справедлива вартість відповідає звичайній ціні. Перелік операцій по яких встановлено заниження наведено у додатку до акту перевірки.

База оподаткування, відповідно до п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, має бути не нижче звичайних цін.

Відповідно до пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Як визначено приписами пп.14.1.219 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Таким чином, системний аналіз положень Податкового кодексу України визначає, що база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайної ціни, якою є договірна ціна, визначена сторонами договору, а не нижче справедливої, як зазначає податковий орган.

Стверджуючи про продаж товару нижче справедливої вартості, податковий орган мав би довести належними і допустимими доказами той факт, що на момент відвантаження ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» товару (картоплі) ринкова ціна становила ціну нижче справедливої.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не дотримані. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Агро Л В Лімітед (вул. Січових Стрільців, 43, с. Забужжя, Камянка-Бузький район, Львівська область) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, 11 Г, м. Київ), Головним управлінням ДПС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська 35, ЄДРПОУ 43143039) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу Великих платників податків ДПС від 17.08.2020 року №0005125209 на суму 77 460 136 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу Великих платників податків ДПС від 02.11.2020 року №00/51/5208 на суму 112 656 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.01.2020 року №0000270402 на суму 72 411 587 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу Великих платників податків ДПС від 06.10.2020 року №0005515209 на суму 586 524,56 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу Великих платників податку ДПС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» сплачений судовий збір в розмірі 14 908,94 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісім) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» сплачений судовий збір в розмірі 14 908,94 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2021

Суддя В.М. Сакалош