Ухвала суду № 98574517, 21.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3804/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

21 липня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

представник позивача не з`явився,

представник відповідача Гурняк О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі – відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – відповідач 2), в якій просить суд:

1. задовольнити позовну заяву визнавши протиправними:

- рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Осавулюк О.В. №52416/3264206179/2 від 28.09.2020, яким залишено скаргу №35267860 від 21.09.2020 позивача без задоволення та без змін рішення комісії регіонального рівня №1933176/3264206179 від 15.09.2020 про відмову у реєстрації ПН №4 від 03.08.2020;

- рішення комісії регіонального рівня №1933176/3264206179 від 15.09.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 03.08.2020;

- рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Осавулюк О.В. №55033/3264206179/2 від 08.10.2020, яким залишено скаргу №36539002 від 05.10.2020 позивача без задоволення та без змін рішення комісії регіонального рівня №1989003/3264206179 від 01.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 19.08.2020;

- рішення комісії регіонального рівня №1989003/3264206179 від 01.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 19.08.2020;

- рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Осавулюк О.В. №55027/3264206179/2 від 08.10.2020, яким залишено №36316503 від 05.10.2020 позивача без задоволення та без змін рішення комісії регіонального рівня №1989002/3264206179 від 01.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 19.08.2020;

- рішення комісії регіонального рівня №1989002/3264206179 від 01.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 19.08.2020;

2. зобов`язати відповідача 2 вжити заходів та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені позивачем:

- податкову накладну №4 від 03.08.2020 на суму 170370,00 грн., в т.ч. ПДВ 28395,00 грн.;

- податкову накладну №5 від 19.08.2020 на суму 113670,00 грн., в т.ч. ПДВ 18945,00 грн.;

- податкову накладну №6 від 19.08.2020 на суму 65475,60 грн., в т.ч. ПДВ 10912,60 грн.

Підставою цього позову зазначено, що не зважаючи на дотримання позивачем усіх вимог щодо формування та реєстрації податкових накладних, такі не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, з незалежних від позивача обставин. Вказане свідчить про протиправність рішень відповідача 1 про відмову в їх реєстрації, необхідність скасування та для відновлення порушених прав позивача, тому слід зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкові накладні, складені позивачем. У зв`язку з викладеним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою від 23.03.2021 позовну заяву залишено без руху.

Позивач згідно з клопотаннями від 06.04.2021 за вх. №22873 та від 07.04.2021 за вх. №23266 недоліки позовної заяви усунув повністю.

Ухвалою від 09.04.2021 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні, з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника ГУ ДПС у Львівській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що позовна заява подана позивачем з пропуском тримісячного строку на звернення до суду. Зазначено, що оскаржувані рішення не є рішеннями про нарахування грошового зобов`язання в розумінні ст. 102 Податкового кодексу України, а тому у даному випадку застосовується загальний строк звернення до суду – шестимісячний строк (три місяці у разі адміністративного оскарження).

В судовому засіданні представник ГУ ДПС у Львівській області заявлене клопотання підтримала, просила позов залишити без розгляду.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи зазначене, судом не встановлено підстав передбачених ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) для відкладення розгляду справи.

Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовими положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України закріплено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У межах даної адміністративної справи позивачем оскаржуються рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних від 03.08.2020 та 19.08.2020 та про залишення скарг позивача на ці рішення без задоволення, а їх без змін від 03.08.2020 та від 19.08.2020. Отже позивач здійснював адміністративне оскарження спірних рішень.

З матеріалів справи з`ясовано, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 07.03.2021, що підтверджується штампом поштового відділення.

Відповідно до квитанцій, рішення за результатами розгляду скарг позивача від 08.10.2020 та 28.09.2020 надіслано до електронного кабінету позивача через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДПС України /арк.спр.170-172/.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас п. 56.19 ст. 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст. 122 КАС України вказує на існування підходу, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24.10.2013 №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абз. 1 п. 56.18 ст. 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного ст. 102 ПК України. Водночас до п. 56.19 ст. 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13.12.2011 № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми ч. 4 ст. 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абз. 6, 14 п. 6.1).

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З аналізу вищевикладеного висновується, що у разі, коли платник податків використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу про включення до переліку ризикових підприємств становить три місяці із дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 по справі №520/3902/20.

Таким чином доводи представника відповідача про те, що строк оскарження у судовому порядку рішень, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платників податків становить три місяці, суд вважає підставними та обґрунтованими.

Клопотань про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду позивачем не заявлене і не подаване.

Позивач звернувся до суду з позовом 07.03.2021, отримавши рішення контролюючого органу 28.09.2020 та 08.10.1010, тобто з пропуском трьохмісячного строку звернення до суду.

Виявлення наміру отримати судовий захист порушеного права не надає права позивачу на пропуск строку звернення до адміністративного суду та не збільшує обсяг його процесуальних прав, встановлених законом.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 1, 2 ст.7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Судом також враховано, що адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, обмеження права на звернення за захистом прав свобод та інтересів встановленням строків, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не зазначено об`єктивних обставин, що перешкоджали йому скористатися правом на звернення до адміністративного суду у встановлений законом строк, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених ч.ч. 3 та 4 ст.123 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з порушенням установленого законом строку для звернення до адміністративного суду, матеріали справи не містять підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд дійшов до висновку, про залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241, 243 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

2. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії – залишити без розгляду.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з Державного бюджету сплачений судови1й збір в сумі 13620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп.

Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.

Повний текст ухвали складений 26.07.2021.

Суддя Кравців О.Р.