Рішення № 98574508, 26.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/8726/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міськрайонного управління у Сокальському районі та м. Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міськрайонного управління у Сокальському районі та м. Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - відповідач-1, Міськрайонне управління у Сокальському районі та м. Червонограді), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання запитуваних в адвокатському запиті адвоката Кісіля Р.-В.В. за вих. № 41/02/21 від 27.02.2021 документів, тобто неналежного розгляду такого адвокатського запиту;

- зобов`язати відповідача належним чином розглянути адвокатський запит адвоката Кісіля Р.-В.В. за вих. № 41/02/21 від 27.02.2021 з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні, тобто з наданням запитуваних у запиті документів (їх завірених копій).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання договору про надання правової допомоги від 12.01.2021, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , адвокатом Кісілем Р.-В.В. в цілях надання правової допомоги клієнту у справі про реалізацію прав та законних інтересів у майнових правовідносинах на адресу відповідача-1 було скеровано адвокатський запит № 41/02/21 від 27.02.2021. Відповідачем-1 було надано (шляхом направлення електронного повідомлення) лише частину, на думку позивача, запитуваних документів, при цьому причина відмови у наданні решти запитуваних документів не вказувалася. Також вказав, що станом на момент подачі позовної заяви позивачем так і не одержано письмової відповіді на скерований адвокатський запит. Вважає, що відповідач-1, не надавши повну відповідь на адвокатський запит, порушив вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відтак він звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 04.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); залучено до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Львівській області як співвідповідача (далі - відповідач-2); відповідачам надано строк на подання суду відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.07.2021 відповідачам продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву на 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали та продовжено строк розгляду справи.

На адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 47443 від 02.07.2021), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого зазначив, що Міськрайонне управління у Сокальському районі та м. Червонограді є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та не є самостійною юридичною особою. Відтак, на думку відповідача-2, не може виступати учасником судового процесу та виступати окремим відповідачем у справі. Щодо суті спірних правовідносин зазначив, що позивачем запитувалися належним чином завірені копії таких документів: витягу із земельної карти м. Великі Мости станом на 1992 рік в межах, визначених лініями вул. Львівська (колишня Леніна) (№ 23-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16), АДРЕСА_1 ; витяг із земельної карти м. Великі Мости станом на 1992 рік в межах, визначених лініями вул. Львівська (колишня Леніна) (№ 29-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16), АДРЕСА_1 із внесеними змінами станом на 2013 рік; плани земельних ділянок, які знаходяться під існуючою забудовою станом на 1992 рік у м. Великі Мости в межах, визначених лініями вул. Леніна (№ 29-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16); акти узгодження меж земельних ділянок, які знаходяться під будівлями № 35, 41, 43, 47 по вул. Львівській у м. Великі Мости; копії плану існуючої забудови м. Великі Мости в межах, визначених лініями вул. Леніна (№ 29-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16), станом на 1981 рік. За результатами розгляду адвокатського запиту в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Міськрайонним управлінням у Сокальському районі та м. Червонограді надано позивачу лист-відповідь № 29-13-0.18-73/122-21 від 09.03.2021, відповідно до якого позивачу надано наявні акти узгодження меж земельних ділянок м. Великі Мости вул. Львівська 35, 41, АДРЕСА_2 та повідомлено, що земельні карти м. Великі Мости, плани земельних ділянок під існуючою забудовою м. Великі Мости у Міськрайонному управлінні у Сокальському районі та м. Червонограді відсутні. Відповідач-2 повідомив також, що проектно-картографічними матеріалами станом на 1992 рік були проекти формування територій сільських, селищних, міських рад, які розроблені у 90-х роках на території Львівської області та які у цьому випадку зберігаються у Міськрайонному управління і Сокальському районі та м. Червонограді. На території Великомостківської міської ради Сокальського району Львівської області було розроблено проект формування території і встановлення меж Великомостківської міської Ради народних депутатів Сокальського району Львівської області. У планово-картографічних матеріалах згаданого проекту відображено межі та площі сільських, селищних, міських рад, населених пунктів. Проте такі проекти не містять інформації щодо розподілу території населеного пункту в розрізі адрес земельних ділянок або житлових будинків. Вважає, що з огляду на відсутність у віданні територіальних органів Держгеокадастру частини запитуваних позивачем матеріалів, Міськрайонним управлінням у Сокальському районі та м. Червонограді правомірно, на думку відповідача-2, повідомлено позивача про їх відсутність. Наявні в Міськрайонному управлінні у Сокальському районі та м. Червонограді акти узгодження меж земельних ділянок, які знаходяться під будівлями № 34, 41, 43 по вул. Львівській у м. Великі Мости було надано позивачу. Просив у задоволенні позову відмовити.

Копію ухвали від 01.07.2021 разом із копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви відповідач-2 отримав 06.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 7901829543977. Правом подати письмовий відзив на позовну заяву не скористався.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Між ОСОБА_2 (клієнт) та адвокатом Кісілем Р.-В.В. 12.01.2021 укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 2 якого адвокат бере на себе, зокрема, збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням цього договору.

На виконання умов договору позивачем скеровано на адресу Міськрайонного управління у Сокальському районі та м. Червонограді адвокатський запит за вих № 41/02/21 від 27.02.2021 (зареєстрований у Міськрайонному відділі у Сокальському район та м. Червонограді за вх. № 29-60/0/184-21 від 02.03.2021), у якому просив надіслати на його адресу для кореспонденції належним чином завірені копії таких документів:

1) витягу із земельної карти м. Великі Мости станом на 1992 рік в межах, визначених лініями вул. Львівська (колишня Леніна) (№ 23-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16), АДРЕСА_1 ;

2) витягу із земельної карти м. Великі Мости станом на 1992 рік в межах, визначених лініями вул. Львівська (колишня Леніна) (№ 29-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16), АДРЕСА_1 із внесеними змінами станом на 2013 рік;

3) плани земельних ділянок, які знаходяться під існуючою забудовою станом на 1992 рік у м. Великі Мости в межах, визначених лініями вул. Леніна (№ 29-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16);

4) акти узгодження меж земельних ділянок, які знаходяться під будівлями № 35, 41, 43, 47 по вул. Львівській у м. Великі Мости;

5) копію плану існуючої забудови м. Великі Мости в межах, визначених лініями вул. Леніна (№ 29-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16), станом на 1981 рік.

До запиту додав також копії договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 від 12.01.2021 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000492, виданого Радою адвокатів Львівської області на ім`я ОСОБА_1 , ордер.

За результатами розгляду адвокатського запиту Міськрайонним управлінням у Сокальському районі та м. Червонограді надано позивачу лист-відповідь № 29-13-0.18-73/122-21 від 09.03.2021, відповідно до якої позивача поінформовано, що відповідно до ст.ст. 32, 33 Закону України «Про землеустрій» та постанови Кабінету Міністрів України № 1553 від 17.11.2004 місцевий фонд призначений для обліку та зберігання документації із землеустрою, проведеного на місцевого рівні. Зазначено про те, що позивачу надаються наявні у Відділі акти узгодження меж земельних ділянок м. Великі Мости вул. Львівська 35, 41, АДРЕСА_2 ; земельні карти м. Великі Мости, плани земельних ділянок під існуючою забудовою м. Великі Мости у Міськрайонному управлінні у Сокальському районі та м. Червонограді відсутні.

Позивач вважає, що Міськрайонним управлінням у Сокальському районі та м. Червонограді надано неповну відповідь на адвокатський запит, відтак він звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон № 5076-VI).

Статтею 1 Закону № 5076-VI визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 5076-VI).

Частиною першою ст. 24 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (ч. 3 ст. 24 Закону № 5076-VI).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-XII від 02.10.1992 (далі - Закон № 2657-XII) інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Судом встановлено, що запитувана позивачем інформація з урахуванням норм ст. 21 Закону № 2657-XII не належить до інформації з обмеженим доступом.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 згідно із адвокатським запитом № 41/02/21 від 27.02.2021 запитувалися у відповідача-1 належним чином засвідчені копії таких документів:

1) витягу із земельної карти м. Великі Мости станом на 1992 рік в межах, визначених лініями вул. Львівська (колишня Леніна) (№ 23-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16), АДРЕСА_1 ;

2) витягу із земельної карти м. Великі Мости станом на 1992 рік в межах, визначених лініями вул. Львівська (колишня Леніна) (№ 29-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16), АДРЕСА_1 із внесеними змінами станом на 2013 рік;

3) плани земельних ділянок, які знаходяться під існуючою забудовою станом на 1992 рік у м. Великі Мости в межах, визначених лініями вул. Леніна (№ 29-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16);

4) акти узгодження меж земельних ділянок, які знаходяться під будівлями № 35, 41, 43, 47 по вул. Львівській у м. Великі Мости;

5) копію плану існуючої забудови м. Великі Мости в межах, визначених лініями вул. Леніна (№ 29-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16), станом на 1981 рік.

Також до запиту позивачем було надано всі необхідні документи, визначені ст. 24 Закону № 5076-VI, що також не заперечується відповідачем.

За результатами розгляду адвокатського запиту Міськрайонним управлінням у Сокальському районі та м. Червонограді надано позивачу лист-відповідь № 29-13-0.18-73/122-21 від 09.03.2021, відповідно до якої позивача поінформовано, що відповідно до ст.ст. 32, 33 Закону України «Про землеустрій» та постанови Кабінету Міністрів України № 1553 від 17.11.2004 місцевий фонд призначений для обліку та зберігання документації із землеустрою, проведеного на місцевого рівні. Зазначено про те, що позивачу надаються наявні і Відділ акти узгодження меж земельних ділянок м. Великі Мости вул. Львівська 35, 41, АДРЕСА_2 ; земельні карти м. Великі Мости, плани земельних ділянок під існуючою забудовою м. Великі Мости у Міськрайонному управлінні у Сокальському районі та м. Червонограді відсутні.

Під час оцінки вирішення питання про те, які норми матеріального права підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд керується таким.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 (далі - Закон № 2939-VI).

Частиною 1 статті 1 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (частина перша статті 2 Закону № 2939-VІ).

Статтею 4 Закону № 2939-VІ передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Однією з гарантій реалізації конституційних прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації є законодавче закріплення права кожного на доступ до інформації, яке згідно зі статтею 5 Закону № 2939-VI забезпечується, зокрема, систематичним та оперативним оприлюдненням інформації: в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет; а також шляхом надання інформації на запити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 цього Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

За частинами першою-третьою статті 23 Закону № 2939-VІ рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі аналізу наведених норм Закону суд доходить висновку, що доступ до публічної інформації може забезпечуватися шляхом надання розпорядником інформації, до числа яких належать й суб`єкти владних повноважень, у встановлені законом строки певних відомостей за відповідними запитами, зокрема фізичних осіб.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина перша статті 4 КАС України).

За частинами першою, другою, п`ятою, шостою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

З аналізу приписів статті 24 Закону № 5076-VI слідує, що адвокатський запит може бути адресований як суб`єктам владних повноважень, так і приватним особам. Такі запити можуть стосуватися як надання публічної, так і будь-якої іншої інформації, необхідної адвокатові для надання правової допомоги клієнтові.

Беручи до уваги наведене, залежно від виду запитаної адвокатом інформації (публічна чи непублічна) спір із розпорядником такої інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до неї підлягає розгляду за правилами адміністративного чи цивільного судочинства відповідно.

Як встановлено судом, позивач просив у суб`єкта владних повноважень надати йому публічну інформацію у вигляді належним чином завірених копій документів.

З урахуванням наведеного, що вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання надати відповідь на його адвокатський запит підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.12.2019 у справі № 826/5331/18 (провадження № 11-791апп19) та у постанові Верховного Суду від 02.11.2020 у справі № 727/65/20, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Таким чином, з огляду на те, що запитувана позивачем в адвокатському запиті від 27.02.2021 інформація мала ознаки публічної, суд на підставі приписів ч. 6 ст. 7 КАС України вважає можливим застосувати до спірних правовідносин за аналогією норми Закону України «Про доступ до публічної інформації».

За змістом ч. 1, 2 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI).

Частиною 1 ст. 23 Закону № 2939-VI визначено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити надання недостовірної або неповної інформації, несвоєчасне надання інформації (п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 23 Закону № 2939-VI).

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у довідці ВАС України від 01.06.2013 про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», за визначенням «публічна інформація» можна виокремити такі ознаки публічної інформації:

1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством;

2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;

4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків;

5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.

У разі відсутності перелічених ознак в інформації така інформація не належить до публічної.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Щодо повноти надання Міськрайонним управлінням у Сокальському районі та м. Червонограді запитуваної ОСОБА_1 у запиті від 27.02.2021 інформації суд зазначає таке.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначено Законом України «Про землеустрій» № 858-IV від 22.05.2003 (далі - Закон № 858-IV), який спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону № 858-IV, якій кореспондує п. 1 Положення про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1553 від 17.11.2004 (далі - Положення № 1553), державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті здійснення землеустрою та оцінки земель. Ведення та адміністрування Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який є держателем цього фонду. За рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, ведення та адміністрування Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель можуть здійснювати державні підприємства, що належать до сфери його управління і здійснюють заходи із створення та супроводження програмного забезпечення, необхідного для обліку, зберігання та оприлюднення матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель. Положення про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель, а також порядок надходження, обліку, зберігання матеріалів у фонді, порядок користування такими матеріалами затверджує Кабінет Міністрів України. Сертифіковані інженери-землевпорядники, які відповідають за якість робіт із землеустрою, зобов`язані безоплатно передавати документацію із землеустрою та оцінки земель до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель в електронному вигляді у місячний строк після її затвердження. Порядок передачі такої документації визначається Положенням про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.

Пунктом 3 Положення № 1553 державний фонд складається з: Головного фонду документації із землеустрою та оцінки земель (далі - Головний фонд); регіональних фондів документації із землеустрою та оцінки земель (далі - регіональні фонди) - Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя; місцевих фондів документації із землеустрою та оцінки земель (далі - місцеві фонди) - адміністративних районів та міст обласного значення.

Місцевий фонд створюється, формується і ведеться територіальними органами Держгеокадастру, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні. Місцевий фонд призначений для обліку та зберігання документації із землеустрою та оцінки земель, проведеного на місцевому рівні (п. 6 Положення № 1553).

Як зазначив відповідач-2 у своєму відзиві, проектно-картографічними матеріалами станом на 1992 рік були проекти формування територій сільських, селищних, міських рад, які розроблені у 90-х роках на території Львівської області та які у цьому випадку зберігаються у Міськрайонному управління і Сокальському районі та м. Червонограді. На території Великомостківської міської ради Сокальського району Львівської області було розроблено проект формування території і встановлення меж Великомостківської міської Ради народних депутатів Сокальського району Львівської області. У планово-картографічних матеріалах згаданого проекту відображено межі та площі сільських, селищних, міських рад, населених пунктів. Проте такі проекти не містять інформації щодо розподілу території населеного пункту в розрізі адрес земельних ділянок або житлових будинків.

З цього приводу суд зазначає, що вказана інформація не було надана у відповідь на адвокатський запит позивача, натомість ОСОБА_1 повідомлено про відсутність таких документів у Міськрайонному управлінні у Сокальському районі та у м. Червонограді.

Крім цього, відповідачем у відповідь на адвокатський запит не було також надано копії акта узгодження меж земельної ділянки, яка знаходиться під будівлею АДРЕСА_3 , та не повідомлено про причини ненадання такої.

Щодо відповіді на запит позивача від 27.02.2021 в частині надання належним чином завірених копій планів земельних ділянок, які знаходяться під існуючою забудовою станом на 1992 рік у м. Великі Мости в межах, визначених лініями вул. Леніна (№ 29-51), вул. Б.Хмельницького (№ 12, 14, 16), та плану існуючої забудови м. Великі Мости в межах, визначених лініями вул. Леніна (№ 29-51), АДРЕСА_4 (№ 12, 14, АДРЕСА_5 ), станом на 1981 рік суд зазначає таке.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини визначено «Про основи містобудування» № 2780-XII від 16.11.1992 (далі - Закон № 2780-XII).

Відповідно до ст. 3 Закону № 2780-XII (у редакції станом на 1992 рік) об`єктами містобудування є: територія України та території її адміністративно-територіальних одиниць; функціональні території (зони) адміністративно-територіальних одиниць (сельбищні, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони нерухомої культурної та природної спадщини та інші); будинки і споруди, їх комплекси; комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI) визначено, що містобудівний кадастр - це державна або комунальна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційних ресурсів будівельних норм і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів. Складовою частиною містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 6 Закону № 3038-VI).

З посиланням на норми вказаних статей відповідач-2 вказав, що частина запитуваних позивачем документів не є у віданні територіальних органів Держгеокадастру.

Разом з цим, ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту у випадку, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Ураховуючи основні завдання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальних органів, суд вважає, що в силу статусу та характеру діяльності Міськрайонного управління у Сокальському районі та м. Червонограді останньому має бути відомо, у чиєму володінні перебувають плани земельних ділянок, які знаходяться під існуючою забудовою станом на 1992 рік у м. Великі Мости в межах, визначених лініями АДРЕСА_4 (№ 12, 14, 16), та плану існуючої забудови м. Великі Мости в межах, визначених лініями АДРЕСА_4 (№ 12, 14, 16), станом на 1981 рік, копії яких запитувалися позивачем. Відтак в силу вимог ст. 22 Закону № 2939-VI відповідач мав направити запит ОСОБА_1 від 27.02.2021 в цій частині запитуваної інформації належному розпоряднику. Проте такі повноваження відповідачем не були реалізовані.

Із змісту адвокатського запиту від 27.02.2021 слідує, що позивач просив надіслати відповідь на нього на його адресу для кореспонденції, якою згідно з вказаним запитом є: АДРЕСА_6 .

Позивач стверджує, що відповідачем-1 відповідь на запит було надіслано лише на електронну адресу ОСОБА_1 . Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Вказане в сукупності свідчить про факт бездіяльності Міськрайонного відділу у Сокальському районі та у м. Червонограді щодо ненадання відповіді на адвокатський запит ОСОБА_1 від 27.02.2021 у передбачений законодавством строк.

Ураховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено порядок надання відповіді на запит позивача, а саме: надано неповну інформацію на адвокатський запит ОСОБА_1 від 27.02.2021 та запитувана інформація була надана з порушенням строку, встановленого частиною другою статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З огляду на вищевикладене суд вважає належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в особі Міськрайонного управління у Сокальському районі та у м. Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо неналежного розгляду адвокатського запиту ОСОБА_1 від 27.02.2021 в порядку, визначеному Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Законом України «Про доступ до публічної інформації», та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в особі Міськрайонного управління у Сокальському районі та у м. Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Законом України «Про доступ до публічної інформації» порядку та строки повторно розглянути адвокатський запит позивача від 27.02.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, письмові доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає, що судовий збір за подання позивачем позовної заяви (одна вимога немайнового характеру) становить 908,00 грн.

Судом встановлено, що згідно з квитанцією № 0.0.2137589097.1 від 24.05.2021 позивач сплатив судовий збір в розмірі 1816,00 грн.

Таким чином, позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивач має право подати клопотання про повернення судового збору у зв`язку з внесенням його в більшому розмірі.

З огляду на вказане відповідно до вимог ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 908,00 грн, сплачений згідно з квитанцією № 0.0.2137589097.1 від 24.05.2021.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міськрайонного управління у Сокальському районі та м. Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (80001 Львівська область м. Сокаль вул. Шептицького 65), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79016 м. Львів пр-т В.Чорновола 4; код за ЄДРПОУ 39769942) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в особі Міськрайонного управління у Сокальському районі та м. Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо неналежного розгляду адвокатського запиту ОСОБА_1 за вих. № 41/02/21 від 27.02.2021 в порядку, визначеному Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Законом України «Про доступ до публічної інформації».

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області в особі Міськрайонного управління у Сокальському районі та м. Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Законом України «Про доступ до публічної інформації» порядку та строки повторно розглянути адвокатський запит ОСОБА_1 за вих. № 41/02/21 від 27.02.2021.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79016 м. Львів пр-т В.Чорновола 4; код за ЄДРПОУ 39769942) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Cуддя Р.П. Качур