Ухвала суду № 98574185, 26.07.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 липня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/2427/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Луганського апеляційного суду про призначення судово-психологічної експертизи у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду Беззубенка К. № 50-к/тр/а від 02.04.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади начальника відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду та поновити на вказаній посаді;

- стягнути з Луганського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Луганського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 компенсацію на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням відповідача, у розмірі 200000 гривень.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 31 травня 2021 року; зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) (арк.спр.42-43).

31.05.2021 представник відповідача Луганського апеляційного суду в підготовче засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі вищезазначеного, суд протокольно ухвалив відкласти підготовче засідання в зв`язку з неявкою представника відповідача та не надання ним відзиву на 24.06.2011 (арк.спр.49).

31.05.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та витребувані судом документи (арк.спр.52-56).

Разом з цим, у відзиві на адміністративний позов, представник відповідача просить призначити у справі судово-психологічну експертизу для підтвердження психологічного стану та моральних страждань ОСОБА_1 , визначення розміру шкоди в грошовому еквіваленті, встановлення наявність чи відсутність у неї переживань, страждань, особливостей сприйняття певної події тощо. Проведення експертизи доручити експертній установі на розсуд суду.

23.06.2021 на адресу суду від позивача по справі надійшла відповідь на відзив відповідача за Вх.№21404/2021, в якому зазначає, що наведенні представником відповідача Щербиною П.О. у відзиві заперечення та наведені аргументи є недопустимими, невірними та такими, що не підлягають визнанню, а тому просила відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача у проведенні судово-психологічної експертизи для встановлення психологічного стану позивача (арк.спр.222-228).

Ухвалою суду від 24.06.2021 відзив на позовну заяву разом із клопотанням про зупинення провадження та призначення судово-психологічної експертизи у справі від 31 травня 2021 року №5/1127/2021 (вх.18630/2021 від 31.05.2021), підписаний представником Луганського апеляційного суду за довіреністю Петро Щербина - повернуто Луганському апеляційному суду без розгляду (арк.спр.230-232).

02.07.2021 від представника Луганського апеляційного суду повторно надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про призначити у справі судово-психологічну експертизу та копією довіреності представника, копії положення про сектор з правових питань та посадової інструкції (п.7 розділу ІІІ положення про сектор з правових питань та договірної роботи Луганського апеляційного суду, передбачено здійснення представництво інтересів ЛАС у судах, діяти від імені ЛАС відповідно до цього Положення (здійснення самопредставництво ЛАС) у судах усіх інстанціях в порядку, передбаченому чинним законодавством України).

24.07.2021 у підготовче засіданні позивач не з`явився, через канцелярію суду за Вх.№25092/2021 від 26.07.2021 надав заяву про розгляд справи без її участі, у зв`язку з відсутністю за місцем мешкання. Зазначив, що не заперечує проти звершення підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті.

Відповідач у підготовче засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Надавши оцінку клопотанню про призначення судово - психологічної експертизи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення із наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 102 КАС України, обов`язковими умовами для призначення судом експертизи є, у тому числі: необхідність з`ясування певних обставин у справі, які не стосуються питань застосування права; без призначення судом експертизи виявиться неможливим з`ясування цих обставин, внаслідок чого може виникнути прогалина у їх встановленні.

Розглядаючи клопотання сторони представника відповідача про призначення судово - психологічної експертизи, суд враховує, що Кодекс адміністративного судочинства України та спеціальний Закон України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 № 4038-XII не передбачають обов`язкового призначення судом експертизи у справах, де однією із позовних вимог є вимога про відшкодування моральної шкоди, як і не надають висновку судово - психологічної експертизи переваги порівняно із іншими засобами доказування, що можуть підтвердити чи спростувати як факт так і розмір заподіяної моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Натомість загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 (справа № 464/3789/17). Зокрема, Суд дійшов висновку, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Верховний Суд у п.п. 51-53 постанови від 27 листопада 2019 року (справа № 750/6330/17) зазначив, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3. 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд зазначає, що при розгляді цієї справи правова оцінка факту заподіяння позивачу моральної шкоди та її розміру надаватиметься із урахуванням норм Цивільного кодексу України та зазначених висновків Верховного Суду, у яких окреслено стандарти доказування у адміністративних справах, де однією із вимог заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення судово - психологічної експертизи.

Керуючись ст. 101, 102, 248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Луганського апеляційного суду про призначення судово-психологічної експертизи у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяІ.В. Тихонов