Ухвала суду № 98573725, 27.07.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

27 липня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1037/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Скраль Т.В.,

з участю секретаря судового засідання – Шестак Н.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 – у підготовче судове засідання не з`явився,

відповідач : Закарпатська обласна прокуратура – представник Андрейчик Алла Миколаївна,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967) про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 27 липня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 27 липня 2021 року.

25 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської обласної прокуратури, якою просить стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з липня 2015 року по березень 2020 року включно у сумі 1 474 036,76 грн..

30 березня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.

15 квітня 2021 року відповідачем до суду подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.2 ст. 183 та п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, оскільки справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується звітом про надіслання судової повістки на електронну адресу.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Представник відповідача у підготовчому засіданні підтримала заявлене клопотання щодо закриття провадження у справі та просила задовольнити таке з мотивів, що у ньому наведені.

Розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктами 1- 3 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір є спір, зокрема, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій

Адміністративним судом є суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Відповідно до частини 3 статті 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Законодавець урегулював питання, пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними нормативно-правовими актами.

У справі, що розглядається, таким спеціальним нормативно-правовим актом є Закон України "Про прокуратуру", який чинний на час виникнення спірних правовідносин.

У преамбулі Закон України "Про прокуратуру" зазначено, що цей Закон визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Статтею 1 Закон України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Порядок зайняття посади прокурора та порядок звільнення прокурора з адміністративної посади регулюється розділом та звільнення прокурора з посади, припинення, зупинення його повноважень на посаді регулюються розділами V та VII Закону України "Про прокуратуру".

Згідно із Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" №79-VIII від 28.12.2014 року внесено зміни до п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру" та визначено, що стаття 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі мінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.

У справі, що розглядається, позивач у позовній заяві просить відшкодувати йому шкоду, завдану прийняттям неконституційного акта, у вигляді недоплаченої частини заробітної плати (посадового окладу), яка мала бути нарахована позивачу та виплачена, за період коли він працював на посаді прокурора, а саме за період з липня 2015 року по серпень 2020 року.

Отже, предметом спору є стягнення збитків у вигляді недоплаченої частини заробітної плати (посадового окладу), які мали бути нараховані позивачу за період з липня 2015 року по 26 серпня 2020 року, коли він працював на посаді прокурора, тобто перебував на публічній службі.

З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір, який виник між сторонами у справі, стосується проходження позивачем публічної служби, до чого включається і виплата заробітної плати та щомісячного грошового утримання.

Спори, пов`язані з проходженням публічної служби, розглядаються за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Проте, відповідачем не підтверджено, що вказаний спір носить приватноправовий характер.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у суду відсутні підстави для закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, а у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 293, 295-297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у даній адміністративній справі - відмовити.

Копію ухвали направити (надати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяТ.В.Скраль