Рішення № 98573531, 27.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/2832/21

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу навчання у Комунарському гірничо-металургійному інститутів згідно даних трудової книжки з 01.12.1980 по 25.07.1981;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області включити в страховий стаж для обчислення пенсії період навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті згідно даних трудової книжки з 01.12.1980 по 25.07.1981 та зробити перерахунок пенсії з моменту виникнення права на пенсію (з 02.06.2020) у зв`язку зі збільшенням страхового стажу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем при призначення йому пенсії безпідставно не враховано період його навчання з 01.12.1980 по 25.07.1981 на денному підготовчому відділенні в Комунарському гірничо-металургійному інституті, а тому прийняте Пенсійним фондом рішення неправомірне та підлягає скасуванню, а вказаний період навчання зарахуванню до його страхового стажу.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано від відповідача належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.

На виконання вимог ухвали суду від 15.04.2021 представником відповідача подано до суду витребувані документи.

19.04.2021 до суду також надійшов відзив на позов №0600/0801-8/27798 від 09.04.2021, в якому вказано, що після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування студентом першого курсу вищого навчального закладу до закінчення чи відрахування, а тому підстави для зарахування до страхового стажу часу навчання на підготовчому відділенні (курсах) відсутні, у зв`язку із чим прийняте рішення Пенсійного фонду від 16.12.2020 правомірне та вмотивоване.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію за віком призначену згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

03.12.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою № 491 щодо перерахунку пенсії за віком із врахуванням періоду його навчання з 01.12.1980 по 25.07.1981 на денному підготовчому відділенні в Комунарському гірничо-металургійному інституті.

За результатами розгляду поданої заяви, відповідачем прийнято рішення №19070/03-16 від 16.12.2020, яким відмовлено у здійсненні такого перерахунку.

Позивача повідомлено, про те, що оскільки особа, яка є слухачем підготовчого відділення вищого навчального закладу, не здобуває певного освітнього та освітнього-кваліфікаційних рівнів, а лише здійснює підготовку для вступу до вищого навчального закладу, то підстав для обчислення страхового стажу з урахуванням періоду навчання на підготовчому відділенні вищого навчального закладу немає.

Позивач, вважаючи відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд вказує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

За приписами частини першої ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя ст. 46 Основного Закону).

Відповідно до п.д) ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058-IV) передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абз.1 ч. 2, ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені відповідно до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 20.08.1969 № 681 "Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах" та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08.10.1969 № 573.

Вказаними нормативно-правовими актами визначалося, що: 1) "при організації підготовчих відділень передбачається проведення учбових занять по денній, вечірній та заочній формах навчання...; створення відділень при наявності не менше 100 слухачів, які навчаються з відривом і без відриву від виробництва; строк навчання з відривом від виробництва - 8 місяців, без відриву від виробництва - 10 місяців" (п. 2 зазначених нормативних актів); 2) "на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв`язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій" (п. 3 зазначених нормативних актів); 3) "слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (п. 10 зазначених нормативних актів), при яких організовані підготовчі відділення, у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 09.07.1963 р. № 774 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27.07.1963 р. № 1114".

Крім того, відповідно до вищевказаних нормативно-правових документів було розроблено та затверджено Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі (Накази Міністерства вищої та середньої освіти СРСР № 712 від 26.09.1969; № 394 від 17.05.1971; №468 від 31.05.1974 та №504 від 14.07.1987, згідно з яким: а) "час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу" (пункт 21); в) "особам зарахованим на підготовче відділення видається квиток слухача", "на слухачів підготовчого відділення поширюються права та обов`язки, встановлені для студентів вищого навчального закладу" (пункт 9-10).

На момент навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 "Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій".

Згідно з підпункту "і" пункту 109 вказаного Порядку встановлено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди вказані у підпункті "і" зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР.

Відповідно до записів трудової книжки, позивача з 01.12.1980 зараховано слухачем деного підготовчого відділення, а з 25.07.1981 зараховано студентом першого курсу денного відділення до Комунарського гірничо-металургійного інституту.

Таким чином, позивач у період 01.12.1980 по 24.07.1981 перебував на денному навчанні у підготовчому відділенні в Комунарському гірничо-металургійному інституті.

Враховуючи вищевикладені норми, суд вважає, що слухачі підготовчого відділення за правовим статусом прирівняні у правах до студентів вищого навчального закладу, а тому час навчання позивача на підготовчому відділенні за денною формою навчання підлягає зарахуванню до його трудового стажу.

Крім того, слід відмітити, що спірні відносини з приводу зарахування денної форми навчання у період з 25.07.1981 до моменту закінчення навчального закладу (Комунарського гірничо-металургійного інституту) між учасниками справи не виникали, а тому відповідачем частково зараховано до страхового стажу періоди навчання позивача.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача включити в страховий стаж період навчання на підготовчому відділенні Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.12.1980 по 24.07.1981.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково шляхом визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу навчання у Комунарському гірничо-металургійному інститутів згідно даних трудової книжки з 01.12.1980 по 24.07.1981 (оскільки з 25.07.1981 позивач вже зарахований студентом на денну форму навчання) та зобов`язання вчинити такі дії, а також здійснити відповідний перерахунок.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що принцип змагальності сторін полягає, у тому, що розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду, а у свою чергу з огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Також, ч. 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Водночас суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може умисно ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Питання про розподіл судових витрат, судом вирішується відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства пропорційно задоволений позовним вимогам.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу навчання у Комунарському гірничо-металургійному інститутів згідно даних трудової книжки з 01.12.1980 по 24.07.1981.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області включити ОСОБА_1 в страховий стаж для обчислення пенсії період навчання у Комунарському гірничо-металургійному інституті згідно даних трудової книжки з 01.12.1980 по 24.07.1981 та зробити перерахунок пенсії з моменту виникнення права на пенсію (з 02.06.2020) у зв`язку зі збільшенням страхового стажу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 , документально підтверджені судові витрати у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст рішення складено: 27.07.2021.