Рішення № 98573494, 27.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/2327/21

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати дії відповідача щодо відмови їй у зарахуванні до стажу державної служби роботу на посадах в Житомирській обласній державній адміністрації та податкової служби України (державної фіскальної служби України), та у призначенні з 04.12.2020 пенсії державного службовця за вислугу років на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, - протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати їй до стажу державної служби періоди роботи на посадах в Житомирській обласній державній адміністрації та органах державної податкової служби України (державної фіскальної служби України), зокрема в Житомирській обласній державній адміністрації з 25.02.1993 по 18.03.1993; в Державній податковій інспекції в м. Житомира з 17.08.1999 по 31.08.2000; в Житомирській об`єднаній державній податковій інспекції з 01.09.2000 по 03.04.2006; в Державній податковій інспекції у м. Житомирі з 04.04.2006 по 30.10.2006; в Державній податковій адміністрації в Житомирській області з 31.10.2006 по 31.01.2012; в Державній податковій службі у Житомирській області з 01.02.2012 по 27.05.2013; в Головному управлінні Міндоходів у Житомирській області з 28.05.2013 по 02.03.2015; в Головному управлінні ДФС у Житомирській області з 03.03.2015 по 04.09.2019; в Головному управлінні ДПС у Житомирській області з 05.09.2019 по 30.10.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити їй з 04.12.2020 пенсію державного службовця за вислугу років на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено їй щодо переходу на пенсію державного службовця з підстав відсутності не менше 20 років стажу на державній службі.

Відмічає, що посадові особи державної податкової служби, яким засвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, а тому прийняте рішення відповідача про відмову у призначенні їй пенсії державного службовця, на думку позивача є протиправним, а її права на справедливе пенсійне забезпечення порушеними та такими, що підлягають захисту у судовому порядку.

Вважає, що оскільки на час набрання чинності Закону №889-VІІ, а саме станом на 01.05.2016 працювала на посаді державного службовця (ст.342 ПК України) та мала стаж державної служби 15 років 3 місяці 6 днів і продовжувала працювати, а станом на день звернення до відповідача з заявою 04.12.2020 мала стаж державної служби вже 21 рік 3 місяці 6 днів та досягла віку, який надає право на призначення їй пенсії за віком - 57 років, а тому в розумінні чинного законодавства має повноправне право на призначення пенсії державного службовця з 04.12.2020 за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII в розмірі 60 % від заробітку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано від відповідача належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду від 03.03.2021 представником відповідача подано до суду витребувані документи.

14.04.2021 до суду також надійшов відзив на позов №0600/0802-7/ НОМЕР_1 від 06.04.2021, в якому вказано, що на підставі наданих до Пенсійного фонду документів станом на 01.05.2016 у позивача відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 та на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" №899 VIII від 10.12.2015 така не займала посаду державного службовця. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивач відпрацювала менше 20 років, а тому не має права на призначення пенсії державного службовця.

29.04.2021 до суду надійшла відповідь на відзив від 26.04.2021, в якій представник позивача вважає позицію відповідача, викладену у відзиві на позов незаконною, та такою, що суперечить нормам матеріального закону, який регулює існуючі між сторонами спірні правовідносини та не відповідає дійсним обставинам справи.

Наголошує, що станом на 01.05.2016 працювала в ГУ ДПС у Житомирської області на посаді державного службовця (ст.342 ПК України) та мала стаж державної служби 23 роки 2 місяці, та продовжувала працювати, а станом на день звернення до відповідача із заявою (04.12.2020) мала стаж державної служби вже 27 років 8 місяців, а також досягла віку, який значно є вищим для права на призначення пенсії за віком (57 років) - 62 роки 3 місяці, а тому має повноправне право на призначення їй пенсії державного службовця за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну служби" від 16.12.1993 №3723-ХІІ в розмірі 60 % від її заробітку.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду: № 01-35-В від 27.05.2021 (у період з 14.06.2021 до 29.06.2021) та № 01-45В від 30.06.2021 (у період з 12.07.2021 по 26.07.2021), суддя Єфіменко О.В. перебувала у щорічній відпустці.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 2015 року отримує пенсію по інвалідності.

04.12.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою, якою просила перевести її на пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу", до якої додала підтверджуючі докази.

У відповідь на подану заяву, позивач отримала повідомлення про відмову у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Підставами для прийняття відповідачем такого рішення слугував факт відсутності станом на 01.05.2016 - 20 років стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що є недостатнім для переходу на пенсію державного службовця.

Позивач не погоджуючись із таким рішенням Пенсійного фонду звернулася до суду за захистом своїх прав на соціальний захист.

Надаючи оцінку правовідносинам які виникли, суд зазначає про таке.

01.05.2016 набув чинності Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VIII), згідно з ч.2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до ч.1ст.37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до ст.90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно дост.37 Закону №3723-ХІІ.

Так, відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723 вік і страховий стаж.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм права висловлена у постановах Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18.

Відповідно до п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.

Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Проаналізувавши викладені норми, суд дійшов висновку, що в даному випадку, слід керуватися нормами Закону №3723-XII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).

Статтею 25 Закону №3723-XII передбачено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України.

Так, як свідчать матеріали справи позивач працювала у період:

- з 25.02.1993 по 18.03.1993 спеціалістом І категорії відділу цін Житомирської обласної державної адміністрації;

- з 17.08.1999 по 31.08.2000 - державним податковим інспектором відділу документальних перевірок юридичних осіб по конкурсу Державної податкової інспекції в м. Житомир;

- з 01.09.2000 по 03.10.2000 - державним податковим інспектором відділу документальних перевірок юридичних осіб по конкурсу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції;

- з 04.10.2000 по 19.02.2002 старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу документальних перевірок юридичних осіб по конкурсу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції;

- з 20.02.2002 по 23.07.2003 старшим державним податковим ревізор - інспектор відділу документальних перевірок суб`єктів підприємницької діяльності юридичних осіб Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції;

- з 24.07.2003 по 14.08.2005 - головним державним податковим ревізором -інспектором відділу документальних перевірок суб`єктів підприємницької діяльності юридичних осіб управління податкового аудиту та валютного контролю з кадрового резерву Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції;

- з 15.08.2005 по 03.04.2006 - головним державним податковим ревізором- інспектором сектору документальних перевірок відділу контрольно-перевірочної роботи Державної податкової інспекції в м. Житомир;

- з 04.04.2006 по 30.10.2006 - головним державним податковим ревізором- інспектором сектору документальних перевірок відділу контрольно-перевірочної роботи Державної податкової адміністрації в Житомирській області;

- з 31.10.2006 по 19.12.2006 - головним державним податковим ревізором- інспектором відділу документальних перевірок управління контрольно-перевірочної роботи Державної податкової адміністрації в Житомирській області ;

- з 20.12.2006 по 26.03.2007 - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу по взаємодії із структурними підрозділами управління аудиту юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Житомирській області;

- з 27.03.2007 по 18.05.2008 начальником відділу по взаємодії із структурними підрозділами управління аудиту юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Житомирській області ;

- з 19.05.2008 по 30.06.2009 - начальником відділу внутрішнього аудиту управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Житомирській області;

- з 01.07.2009 по 18.10.2009 - начальником відділу внутрішнього аудиту та податкового аудиту окремих платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Житомирській області;

- з 19.10.2009 по 31.01.2012 - начальником відділу внутрішнього контролю та взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Житомирській області;

- з 01.02.2012 по 27.05.2013 - начальником відділу спеціальних перевірок та перевірок якості податкового контролю управління податкового контролю Державної податкової адміністрації в Житомирській області;

- з 28.05.2013 по 02.03.2015 - заступником начальника управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Житомирській області;

- з 03.03.2015 по 04.09.2019 - на посаді начальника управління податкового та митного аудиту Головного управління ДФС у Житомирській; заступника начальника управління податкового та митного аудиту; заступник начальника управління аудиту; заступника начальника відділу перевірок окремих платників та перевірок з окремих питань управління аудиту; заступника начальника управління - начальником відділу перевірок окремих платників, перевірок з окремих питань та перевірок ризикових платників управління аудиту; заступника начальника управління - начальником відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС у Житомирській області;

- з 05.09.2019 по 30.10.2020 заступником начальника управління - начальником відділу позапланових перевірок ризикових платників та збору податкової інформації, управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Житомирській області.

Таким чином, стаж державної служби позивача станом на 31.03.2015 складав менше 20 років, що підтверджується довідкою № 16380/14/06-30-11-01 від 04.12.2020, виданою Головним управлінням ДПС в Житомирській області.

Так, розглядаючи спірні правові правовідносини та надаючи таким правову оцінку, суд вважає за необхідне наголосити, що стаж державної служби обчислюється відповідно до ст. 46 Закону №889 та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. №229 (далі - Порядок № 229).

Пунктом 6 Порядку №229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що стаж державної служби за періоди роботи (служби, навчання) до набрання чинності Законом №889 обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло до 01.05.2016 та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №283 3.05.1994 (далі - Порядок № 283), додатку до нього та інших нормативно-правових актів.

Як вже відмічалося, станом на 31.03.2015 стаж державної служби позивача складав менше 20 років.

Втім, як вже зазначалося, що на одержання пенсії державних службовців мають особи визначені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII.

Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби (…).

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Судом установлено, що трудовий стаж позивача на державній службі (з 25.02.1993 по 18.03.1993 та з 17.08.1999 по 30.10.2020) становить більше 20 років.

Таким чином, оскільки позивач є інвалідом, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд вважає, що наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1ст.37 Закону №3723-ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Оскільки такі вимоги позивачем дотримані, суд вважає, що відмова відповідача у призначенні пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ є протиправною. Доказів, які б спростовували такий висновок суду відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу", а тому позовні вимоги підлягають до задоволення частково, оскільки відповідачем було відмовлено у призначення ОСОБА_1 з 04.12.2020 пенсії державного службовця за вислугу років на підставі ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723- XII, а не у зарахуванні до стажу державної служби періоди роботи на посадах в Житомирській обласній державній адміністрації та органах державної податкової служби України (державної фіскальної служби України).

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м.Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 з 04.12.2020 пенсії державного службовця за вислугу років на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, - протиправними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 з 04.12.2020 пенсію державного службовця за вислугу років на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723- XII від 16.12.1993 в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст рішення складено: 27.07.2021.