Рішення № 98573402, 27.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 р. Справа№200/6170/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької (ЄДРПОУ: 42169323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, б. 13) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 792 від 10.02.2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії;

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 792 від 10.02.2021 року та призначити пенсію відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення за призначенням пенсій з 05.02.2021 року, зарахувавши до пільгового стажу за списком № 1 період роботи з: 09.01.1989 по 04.05.1989 р. працював в якості підземного електрослюсара на «Шахта імені В.М. Бажанова» ПО «Макіїввугілля»; 01.09.1985 по 09.01.1989 р. навчання в Середньому професійно-технічному училище №102 ( СПТУ № 102) м. Макіївки; 02.09.1991 по 29.05.2000р. працював в якості підземного електрослюсара на «Шахта імені В.М. Бажанова» ГХК «Макіїввугілля» з урахуванням заробітної плати за ці періоди роботи згідно довідок про заробітну плату для обчислення пенсії виданих ОП «Шахта імені В.М. Бажанова» ДП «Макіїввугілля», Державним професійним освітнім закладом « Макіївський професійний гірничий ліцей» , що містять відповідні відомості;

- визнати протиправним дії Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) період роботи: з 09.01.1989 по 04.05.1989 р. в якості підземного електрослюсара на «Шахта імені В.М. Бажанова» ПО «Макіїввугілля»; з 01.09.1985 по 09.01.1989 р. навчання в Середньому професійно-технічному училище №102 ( СПТУ № 102) м. Макіївки; з 02.09.1991 по 29.05.2000р. працював в якості підземного електрослюсара на «Шахта імені В.М. Бажанова» ГХК «Макіїввугілля»;

- зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно переглянути заяву № 792 від 05.02.2021р. про призначення пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), врахувавши до страхового стажу: період роботи з 09.01.1989 по 04.05.1989 р. працював в якості підземного електрослюсара на «Шахта імені В.М. Бажанова» ПО «Макіїввугілля»; період навчання з 01.09.1985 по 09.01.1989 р. навчання в Середньому професійно- технічному училище №102 ( СПТУ № 102) м. Макіївки; період роботи з 02.09.1991 по 29.05.2000р. працював в якості підземного електрослюсара на «Шахта імені В.М. Бажанова» ГХК «Макіїввугілля».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не згоден з рішення відповідача щодо відмови йому в призначенні пенсії. Враховуючи, що позивач надав всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2021 року заява Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження повернута без розгляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2021 року у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про заміну відповідача по справі відмовлено.

З огляду на те, що судом відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про заміну відповідача по справі, суд не приймає до уваги наданий Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області відзив на позовну заяву у зв`язку з тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області не є стороною по справі.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

05.02.2021 року позивач звернувся до управління з заявою №792 про призначення пенсії за віком відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.02.2021 року №792 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 23 роки та пільгового стажу за списком №1 – 10 років.

До страхового стажу та пільгового стажу за Списком №1 не враховано період навчання в СГПТУ №102 м. Макіївка, так як заявником не надано документ, підтверджуючий період навчання.

До страхового стажу не враховано період роботи на шахті ім.. Бажанова з 02.09.1991 року по 29.05.2000 року згідно записів трудової книжки, так як запис про звільнення завірено печаткою, яка не відповідає назві підприємства при прийомі на роботу. Дані про перейменування або реорганізацію відсутні.

До пільгового стажу за Списком №1 не враховано періоди роботи на шахті ім.. Бажанова з 09.01.1989 року по 04.05.1989 року, з 02.09.1991 року по 29.05.2000 року, так як заявником не надані довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи, та копії наказів про проведення атестації робочих місць.

Не погодившись з рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 – IV (далі по тексту – Закон № 1058), Постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі по тексту – Порядок № 637), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі по тексту – Порядок № 383), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 року № 58 (далі по тексту – Інструкція № 58), тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно пп. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 01.04.2018 року по 31.03.2019 року – не менше 22 років у чоловіків; з 01.04.2019 року по 31.03.2020 року – не менше 22 років 6 місяців у чоловіків; з 01.04.2020 року по 31.03.2021 року – е менше 23 років у чоловіків; з 01.04.2021 року по 31.03.2022 року – не менше 23 роки 6 місяців у чоловіків; з 01.04.2022 року по 31.03.2023 року – не менше 24 роки у чоловіків; з 01.04.2023 року по 31.03.2024 року – не менше 24 роки 6 місцяів у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок).

Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі – Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отже, аналіз норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваня» та Порядку № 383 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту статті 114 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документи, які можуть підтверджувати результати атестації робочого місця за умовами праці, є: наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 встановлено, що останній у період: з 01.09.1985 року по 09.01.1989 року навчався в Середньому професійно-технічному училищі №102 (СПТУ №102) м. Макіївка; з 09.01.1989 року по 04.05.1989 року працював електрослюсарем підземним третього розряду з повним робочим днем на шахті імені В.М.Бажанова ПО «Макіїввугілля»; з 02.09.1991 року по 30.06.1992 року електрослюсарем підземним третього розряду з повним робочим днем на шахті імені В.М.Бажанова ПО «Макіїввугілля»; з 01.07.1992 року по 29.05.2000 року електрослюсарем підземним четвертого розряду з повним робочим днем в шахті на шахті імені В.М.Бажанова ПО «Макіїввугілля».

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надані накази про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, а саме наказ від 16.01.1995 року №21 та від 28.04.2001 року №444 виданий шахтою імені В.М.Бажанова ПО «Макіїввугілля» зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема професія «електрослюсар підземний».

Відповідно довідки від 01.07.2020 року, виданої шахтою імені В.М.Бажанова ПО «Макіїввугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач в період з 09.01.1989 року по 04.05.1989 року та з 02.09.1991 року по 29.05.2000 року виконував підземні роботи на дільниці шахтного транспорту з повним робочим днем на підземних роботах за професією електрослюсар підземний.

Суд звертає увагу, що Порядком № 383 визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

У період роботи позивача були чинні Списки № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, Постановою Ради міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24.03.1994 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, до яких віднесено професії «електрослюсар» та «гірник».

Враховуючи те, що відповідно до п. 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до відповідача були надані усі необхідні документи, а саме належним чином оформлена трудова книжка та накази про проведення атестації робочих місць.

Стосовно посилання відповідача у рішенні на те, що позивач не надав довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи, суд вказує на те, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, які підтверджують пільговий характер робіт.

Отже, враховуючи те, що Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань здійснило перереєстрацію на території підконтрольній українській владі, відповідач, відповідно до вимог статті 44 Закону № 1058, мав змогу самостійно звернутися до підприємства для отримання довідок, уточнюючих пільговий характер робіт позивача, а також отримання інформації щодо проведення атестації робочих місць позивача, проте, відповідачем не надано суду доказів такого звернення.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

На підставі викладеного, суд приходить висновку про те, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи на шахті імені В.М.Бажанова ПО «Макіїввугілля» з 09.1.1989 року по 04.05.1989 року та з 02.09.1991 року по 29.05.2000 року.

Щодо не зарахування періоду з 02.09.1991 року по 29.05.2000 року до страхового стажу позивача суд зазначає наступне.

У трудовій книжці позивача міститься запис про період роботи з 02.09.1991 року по 29.05.2000 року на шахті імені В.М.Бажанова ПО «Макіїввугілля».

Крім того, в довідках б/н б/д виданими ВП «Шахта імені В.М.Бажанова» ДП «Макіїввугілля» зазначені суми заробітної плати позивача для обчислення пенсії з розшифруванням за оскаржуваний період. У відповідних довідках зазначено про те, що на всі вказані виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України (єдиний внесок) та підприємство не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за періоди зазначені у відповідній довідці.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 02.09.1991 року по 29.05.2000 року на шахті імені В.М.Бажанова ПО «Макіїввугілля».

Стосовно не зарахування до пільгового та страхового стажу позивача періодів з 01.09.1985 року по 09.01.1989 року навчання в Середньому професійно – технічному училищі № 102.

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Системний аналіз зазначених правових норм свідчить, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є строк перерви між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу який не повинен перевищувати трьох місяців та зарахування на роботу за здобутою спеціальністю після закінчення навчання.

Як вбачається з трудової книжки позивач у період з 01.09.1985 року по 09.01.1989 року навчався у Середньому професійно – технічному училищі № 102 та одразу почав працювати електрослюсарем підземним на шахті імені В.М.Бажанова ПО «Макіїввугілля».

Відповідно архівної довідки від 20.11.2018 року №01.09/768 виданої ДПОУ «Макіївський професійний гірний ліцей» ОСОБА_1 у період з 01.09.1985 року по 09.12.1989 року навчався у Середньому професійно-технічному училищі №102 (СПТУ №102) м. Макіївка та отримав кваліфікацію «Електрослюсар підземний 4 (четвертого) розряду, машиніст підземних установок 3 (третього) розряду.

Отже, приймаючи до уваги ті факти, що перерва між днем закінчення навчання в професійно-технічному навчальному закладі і днем зарахування позивача на роботу за професією, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці, передбаченими Списком № 1 виробництв, робіт, не перевищує 3-х місяців, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу роботи позивача період навчання у Середньому професійно-технічному училищі №102 (СПТУ №102) м. Макіївка з 01.09.1985 року по 09.12.1989 року.

З врахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, суд прийшов до висновку про зарахування до пільгового та страхового стажу позивача за Списком №1 періоду навчався у Середньому професійно-технічному училищі №102 (СПТУ №102) м. Макіївка з 01.09.1985 року по 09.12.1989 року.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спірне рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком від 10.02.2021 року №792, прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію, суд зазначає наступне.

У абзаці 2 частини 5 статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що правовідносини щодо призначення пенсії, зарахування періодів роботи до стажу, тощо, відносяться до виключної компетенції управління Пенсійного фонду України та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади та втручатися у їх делеговані повноваження.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.02.2021 року №792 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії та зобов`язання повторно розглянути заяву від 05.02.2021 року про призначення пенсії і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці позивача.

Щодо вимог позивача, заявлених в порядку статті 382 КАС України, відносно встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для його (рішення) виконання і позивачем не надано жодних доказів на спростування зазначеної обставини.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому стягненню підлягає судовий збір у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької (ЄДРПОУ: 42169323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, б. 13) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.02.2021 року №792 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.02.2021 року про призначення пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької (ЄДРПОУ: 42169323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, б. 13) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш