Ухвала суду № 98573372, 26.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 липня 2021 р. Справа №200/8922/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області

про: визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20.01.2021 року № 134-СГ «Про визнання таким, що втратив чинність, наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 01.12.2020 року № 6281-СГ, від 15.01.2021 року № 117-СГ»

В С Т А Н О В И В:

Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , звернулись до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20.01.2021 року № 134-СГ «Про визнання таким, що втратив чинність, наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 01.12.2020 року № 6281-СГ, від 15.01.2021 року № 117-СГ».

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 43 КАС України визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Адміністративно-процесуальна дієздатність це здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.

Вона належить фізичним особам, які: 1) досягли повноліття; 2) не визнані судом недієздатними.

Документом, що підтверджує адміністративно-процесуальну дієздатність є документ, що посвідчує особу.

В призмі Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» такими документами є паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, картка мігранта, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Позивачами не надано жодного документу (належним чином засвідченої копії) на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності.

З огляду на вищевикладене позивачам необхідно надати копію паспорту громадянина України та ідентифікаційного номеру, належним чином засвідчені, для з`ясування судом чи мають позивачі по справі адміністративну процесуальну дієздатність.

Слід зазначити, що відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України від 11 грудня 2003 року №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон № 1382-ІV).

У ст. 3 Закону № 1382-ІV міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:

місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи;

документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.

Аналіз зазначених нормативно-правових норм дає підстави для висновку, що місце проживання - це житло, в якому проживає особа, а реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання підтверджується вичерпним переліком певних документів, в тому числі, паспортом громадянина України.

Отже, позивачі мають додати до позову документи, які підтверджують зазначене у позові місце їх реєстрації (проживання).

Приписами пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте, у порушення вищезазначених вимог позовна заява не містить засобів зв`язку з позивачами та не зазначено про наявність (відсутність) адреси електронної пошти позивачів.

Згідно ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Суд наголошує, що позовна заява не містить інформації щодо наявності або відсутності адреси електронної пошти представника позивачів.

Крім того, суд зазначає, що у ордері серії ДН № 140659 вказано, що адвокат Губенко Ольга Валеріївна здійснює адвокатську діяльність за адресою: вул. Дружби, буд. 9, оф. 3, м. Краматорськ, проте, у позовній заяві адреса представника позивачів визначена: вул. Дружби, буд. 9, м. Краматорськ, тобто не вказано номер офісу, у зв`язку з чим представнику позивачів необхідно зазначити правильну адресу.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що майже всі позивачі зареєстрували право власності на надані їм земельні ділянки, проте не зазначає конкретних осіб, та не надає доказів реєстрації права власності на земельні ділянки такими особами.

Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України, обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Документами, що підтверджують повноваження адвоката відповідно до ч. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України є: ордер, довіреність. Суд зазначає, що представництво — правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана, або має право, вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі – Закону) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю, про що свідчить ч. 1 ст. 244 Цивільного кодексу України.

Діяльність адвоката регламентується імперативним Законом, а саме Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Договір про надання правої допомоги відповідно до ч. 1 ст. 27 цього Закону має укладатися у простій письмовій формі, а його зміст згідно ч. 5 ст. 27 Закону не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Згідно зі статтею 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Суд зазначає, що до матеріалів позовної заяви долучено ордер ДН № 140659, відповідно до якого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 на підставі договору про надання правової допомоги № 1/16-0721 від 16.07.2021 року уповноважили представляти їх інтереси у Донецькому окружному адміністративному суді Губенко Ольгу Валеріївну.

Суд зазначає, що ордер це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).

Відповідно до пунктів 3, 4, 12 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі “Адвокат”); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі “Адвокат”); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням; двовимірний штрих-код (СЖ-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Суд зазначає, що відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів у наданому представником позивачів ордері повинено бути визначено повністю прізвище ім`я та по батькові позивачів, а не їх ініціали.

Окрім того, відповідний ордер не містить інформації щодо обмежень повноважень представника або відсутність таких обмежень.

Також, суд зазначає, що у наданому ордері є посилання на договір про надання правової допомоги № 1/16-0721 від 16.07.2021 року, проте, вказаний договір не долучений до матеріалів справи та суд не може встановити, що вказаний договір укладений між адвокатом Губенко Ольгою Валеріївною та позивачами: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Крім того, суд наголошує, що у разі укладання адвокатом договору про надання правової допомоги з кожним окремим позивачем, представнику позивачів необхідно надати суду належним чином оформлені ордери про представництво інтересів на кожного позивача.

Суд звертає увагу на те, що ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до абз. 2 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

До позовної заяви долучено 19 квитанції про сплату судового збору в розмірі 908 грн.

Суд зазначає, що ознайомившись з наданим квитанціями встановлено, що за подання даної позовної заяви сплачений судовий збір ОСОБА_2 відповідно до квитанцій № 0.0.2198320294.1 від 16.07.2021 року та № 0.0.2198322345.1, проте, до матеріалів справи не долучено квитанцію про сплату судового збору ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, позивачу ОСОБА_1 необхідно надати суду письмові пояснення щодо сплати судового збору або надати суду докази сплати судового збору.

Відповідно ч. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Натомість такого письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав останнім надано не було.

В зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачами не дотримані вимоги ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20.01.2021 року № 134-СГ «Про визнання таким, що втратив чинність, наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 01.12.2020 року № 6281-СГ, від 15.01.2021 року № 117-СГ» - залишити без руху.

Встановити позивачам десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду:

копії паспортів та ІНН позивачів;

позовної заяви із зазначенням засобів зв`язку з позивачами, із зазначенням наявності або відсутності адреси електронної пошти позивачів та представника позивачів, а також із зазначенням належної адреси представника позивача для суду та копії позовної заяви для направлення судом відповідачу;

належним чином оформлений ордер;

договір про надання правової допомоги № 1/16-0721 від 16.07.2021 року;

письмові пояснення стосовно того хто з позивачів зареєстрував право власності на земельні ділянки та докази реєстрації права власності на земельні ділянки;

письмові пояснення щодо сплати ОСОБА_1 судового збору або докази сплати судовим судового збору;

письмове підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Олішевська