
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про залучення другого відповідача
26 липня 2021 р. Справа №200/5528/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спора ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування запису про право власності,
УСТАНОВИВ:
06 травня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спора ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій позивач просить:
- визнати недійсними в реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер майна: 4556056, тип майна: нежитлова будівля, кооперативна будівля торгівлі та громадського харчування, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , загальна площа: 548,50 (кв.м.), матеріали стін: шлакоблок/цегла, площа земельної ділянки: 2500 (кв.м.), відсоток зносу 32%, загальна вартість нерухомого майна: 40 189,28 (грн.), номер запису: 570);
- зобов`язати держреєстратора скасувати запис з реєстру прав власності на нерухоме майно, як помилковий або не дійсний;
- скасувати запис у відомостях реєстру речових прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна: 4557911, тип майна: не житлова будівля, будівля пиріжкової з ринковими павільйонами та приміщеннями для зберігання техніки, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , загальна площа: 609, 90 (кв.м.), матеріали стін: цегла, площа земельної ділянки: 2500,00 (кв.м.), відсоток зносу 20% на підставі рішення Старобешівського районного суду Донецької області №2-145/2011 від 27.11.2012 року в зв`язку зі зміною власників.
11 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
09 червня 2021 року судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року замінено первісного відповідача в адміністративній справі № 805/5528/21, а саме - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області належним відповідачем - Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Старобешівського районного суду Донецької області визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1 та визнано за кожним з них право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1 . Через неналежне виконання своїх обов`язків посадовими особами Реєстраційної служби Старобешівського району Донецької області вказаний об`єкт нерухомості помилково двічі зареєстрований 30.01.2004 року під різними реєстраційними номерами - № 4556056 та №455791, внесені застарілі дані БТІ. На підставі рішення суду у зв`язку зі зміною власників реєстраційний номер 455791 державним реєстратором не був скасований. На його заяви від 24.11.2020 року та 26.11.2020 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ відмовив йому у скасуванні записів про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за № 4556056 та №455791. Оскільки досудове врегулювати спір між сторонами не вдалося, позивач вимушений звернутися до суду з вищевказаними вимогами.
06 липня 2021 року через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому останній не погоджується з доводами та вимогами позовної заяви, вважає їх необґрунтованими. Також, зазначає, що повноваження Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відносяться до повноважень контролюючого та методичного органу у цій сфері, жодна посадова особа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) не має повноважень на виконання реєстраційних дій у державному реєстрі на нерухоме майно, зокрема скасування запису про право власності щодо об`єкта нерухомого майна. Таким чином, відповідач вважає, що відповідно до законодавства України Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) не є суб`єктом вирішення питання поновлення прав, свобод та інтересів позивача.
Дослідивши матеріали справи, відзив відповідача, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 01.07.2004 №1952-VI «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-VI), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Статтею 8 Закон України від 01.07.2004 №1952-VI встановлені повноваження територіальних органів Міністерства юстиції України:
1. Територіальні органи Міністерства юстиції України в межах території, на якій вони здійснюють свою діяльність: розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав та приймають обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; складають протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; організовують роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, уповноважених осіб суб`єктів державної реєстрації прав; приймають рішення про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів, уповноважених осіб суб`єктів державної реєстрації прав до Державного реєстру прав у випадках, передбачених цим Законом; здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 4 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 р. № 1707/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 р. за № 759/19497, визначено повноваження Міжрегіонального управління відповідно до покладених на нього завдань у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме:
-організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів (п.п.4.59 п.4),
-забезпечує доступ державних реєстраторів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст, та приймає рішення про блокування такого доступу у випадках, передбачених законом (п.п.4.61 п.4),
-розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав та приймає обов`язкові до виконання рішення (п.п.4.62 п.4),
-складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (п.п.4.63 п.4).
При цьому, згідно пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить:
1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ;
2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 3 статті 10 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV передбачено, що державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;
4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;
6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав;
7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі. Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна;
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування врегульовано статтею 26 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV.
Аналіз наведеного свідчить, що повноваження стосовно прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень законодавством віднесено до виключної компетенції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідного органу державної реєстрації прав, а не до компетенції органу державної реєстрації прав.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями відповідача щодо відсутності у останнього будь-яких повноважень для виконання реєстраційних дій у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28 березня 2016 року № 898/5 «Про врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України», державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що розташоване в межах території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, а також тимчасово на окупованої території Донецької та Луганської областей, проводиться незалежно від місцезнаходження такого майна.
02.11.2019 набрав чинності Закон України від 03.10.2019 № 159-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності».
Цим законом внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме:
1) частину п`яту статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено в такій редакції: «5. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.
На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, є громадянином України та має зареєстроване місце проживання з 16.11.2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданий Старобешевським РВ УМВС України в Донецькій області 24.03.2005 року.
24.11.2020 року позивач звернувся до Управління (центр) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою №233876765 про скасування.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ №55315564 від 24.11.2020 року відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису про право власності/внесені запису про скасування державної реєстрації.
26.11.2020 року позивач звернувся до Управління (центр) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою №234258596 про скасування.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ №55365124 від 26.11.2020 року відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні запису про право власності/внесені запису про скасування державної реєстрації.
Отже, суд вважає, що належним відповідачем у справі має бути саме Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36).
Відповідно до вимог частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно з нормами частини четвертої зазначеної статті якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
З наведених правових норм вбачається, що заміна первинного відповідача належним відповідачем можлива лише за згодою позивача, при цьому у разі відсутності такої згоди суд може залучити цю особу як другого відповідача/співвідповідача.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із визначенням, наведеним у пункті 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача (частина третя статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зазначає, що матеріали справи не містять згоди позивача на заміну первісного відповідача по справі – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), на належного – Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
За таких обставин, з метою повного з`ясування обставин справи, суд доходить висновку про необхідність залучення Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості другого відповідача у справі.
Згідно з нормами частини шостої статті 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Керуючись статтями 48, 243, 248, КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Залучити в якості другого відповідача Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36) в адміністративній справі № 200/5528/21 за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спора ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування запису про право власності.
Ухвалу направити сторонам.
Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) також направити копію адміністративного позову з додатками.
Встановити Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог частини третьої статті 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити позивачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для надання суду пояснень, міркувань та аргументів щодо можливості заміни первісного відповідача по справі на Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зокрема, пояснити чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про заміну неналежного відповідача.
Роз`яснити сторонам, що відповідно до вимог статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Повідомити учасникам справи, що веб-адресою сторінки в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, є http://court.gov.ua/fair/sud0570.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.Е. Абдукадирова
Судове рішення № 98573214, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 26.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/5528/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: