Ухвала суду № 98573012, 26.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 липня 2021 року Справа 160/10239/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши клопотання відповідача про перехід розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- скасувати рішення про опис майна у податкову заставу начальника Нікопольського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 02.03.2021;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з державного реєстру запис щодо встановлення обтяження у вигляді податкової застави на нерухоме майно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/10239/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею Юхно І.В. одноособово; розгляд справи по суті розпочати з 29 липня 2021 року.

Вказану ухвалу, разом з копією адміністративного позову, відповідач отримав нарочно -06.07.2021, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи, тобто строк на подачу відзиву до 21.07.2021.

21.07.2021 до суду від відповідача надійшли:

- відзив;

- клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення дати підготовчого судового засідання.

Вказане клопотання обґрунтовано характером спірних правовідносин, предметом доказування та пріоритетності значення справи, на думку відповідача, забезпечення явки сторін в суд, для надання пояснень та обґрунтувань своїх позицій, доцільно розглядати справу №160/10239/21 за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини 6 статті 120 КАС України встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Суд вказує, що розгляд вказаного клопотання, відповідно до вимог статті 260 КАС України, мав відбутись до 23.02.2021, проте, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. в період з 19.07.2021 по 23.07.2021 на лікарняному, розгляд клопотання відбувся у перший робочий день - 26.07.2021.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд вказує наступне.

За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 12 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд зазначає, що у поданому представником відповідача до суду клопотанні не обґрунтовано, яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Заявляючи клопотання, відповідачем не конкретизовано, з яких саме підстав потрібно розглядати справу за участю представників сторін у судовому засіданні.

Отже, представник відповідача не навів належного обґрунтування підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та не надав належних доказів неможливості розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження.

Крім того, суд вказує, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає розгляду справи за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеп v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи та надавати письмові пояснення з доказами.

Суд зазначає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не обмежує право відповідача на надання пояснень по суті позовних вимог та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, а відтак, клопотання відповідача є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.

Керуючись статтями 243, 248, 257, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №160/10239/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку не оскаржується.

Суддя І.В. Юхно