Ухвала суду № 98573010, 26.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 липня 2021 року Справа №160/1546/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/1546/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2021 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/1546/20, в якій заявник просить суд:

- прийняти до розгляду заяву та постановити окрему ухвалу за статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дій, вчиненої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 в адміністративній справі № 160/1546/20, яке вступило в законну силу 23.05.2020;

- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області строк для надання відповіді про виконання вказівок окремої ухвали 30 календарних днів від дня її отримання;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 в адміністративній справі № 160/1546/20 протягом 30 днів з дати набрання окремою ухвалою суду законної сили (виплату заборгованості пенсії в суми 11764,32 грн. за період з 05.03.2019 по 31.12. 2019 року).

В обґрунтування вищевказаної заяви зазначається, що на даний час рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року у справі №160/1546/20 залишається невиконаним. Так, не зважаючи на те, що відповідач на виконання цього судового рішення і провів перерахунок пенсії позивача (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, проте виплату перерахованих сум пенсії не здійснив, а листом від 17.06.2020р. №0400-0302-8/44587 повідомив позивача про те, що суму доплати за період з 05.03.2019р. по 31.12.2019р., яка становить 11764,32 грн., взято на облік та внесено до Реєстру судових рішень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №649. Отже, виплату заборгованості з пенсії, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, за період з 05.03.2019 року по 31.12.2019 року в сумі 11764,32 грн., та відшкодування судових витрат у розмірі 420 грн. 40 коп. відповідачем так і не здійснено. При цьому, пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" було визнано протиправними та нечинними постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020р. у справі №640/5248/19, тому посилання відповідача на цю постанову є недоречним та безпідставним. Крім того, заявником зазначено, що заходи примусового виконання судового рішення також не дали свого результату, оскільки постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 02.12.2020р. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №160/1546/20 від 07.06.2020 року (ВП №62394779) закінчено. Натомість, ГУ ПФУ у Дніпропетровській області рішення суду не виконується умисно та без поважних причин, що, в свою чергу, є підставою для встановлення судового контролю за його виконанням відповідно до ч.1 ст.382 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від19 липня 2021 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/1546/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та призначено цю заяву до розгляду у судовому засіданні на 26 липня 2021 року о 13:30 год.

У судове засідання 26.07.2021 року ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, проте у власній заяві останній просив суд розглядати її без його участі.

У судове засідання 26.07.2021 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, причин неявки до суду не повідомив.

Відповідно до приписів ст.382 КАС України заяву ОСОБА_1 розглянуто в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноваження особи, якою подано заяву, дослідивши матеріали справи та розглянувши наведені у заяві доводи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірне питання, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/1546/20, з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2020р. у справі №160/1546/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено. Крім того, вказаним рішенням суду стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 420,40 грн.

Рішення суду у справі №160/1546/20 набрало законної сили 23.05.2020 року.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом на підставі означеного рішення у справі №160/1546/20, що набрало законної сили, видано відповідні виконавчі листи із строком пред`явлення до виконання до 23 травня 2023 року (включно), які отримані позивачем 19.06.2020 року, що підтверджується оригіналом рекомендованого повідомлення, наявного в матеріалах справи.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-0302-8/44587 від 17.06.2020р. повідомлено ОСОБА_1 про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2020р. у справі №160/1546/20 йому здійснено перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018р., з 05.03.201р.9. Доплату за період з 05.03.2019р. по 31.12.2019р. в розмірі 11764,32грн. обліковується в Реєстрі судових рішень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою про примусове виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі №160/1546/20.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сірого Д.В. від 27.06.2020 року за заявою стягувача ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження ВП №62394779 про примусове виконання виконавчого листа №160/1546/20, виданого 07.06.2020р. суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Туровою О.М., про зобов`язання боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, а також надано боржнику строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Супровідним листом від 27.06.2021р. №02133/13954 копія вищевказаної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №62394779 направлена сторонам цього виконавчого провадження.

При цьому, з Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бика А.В. від 13.11.2020 року у виконавчому провадженні ВП №62394779 за невиконання рішення суду на боржника – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області накладено штраф на користь держави в розмірі 5100 грн., а постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бика А.В. від 02.12.2020 року у цьому ж виконавчому провадженні за повторне невиконання рішення суду на боржника – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області накладено штраф на користь держави в розмірі 10200 грн.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бика А.В. від 27.06.2020 року виконавче провадження ВП №62394779 про примусове виконання виконавчого листа №160/1546/20, виданого 07.06.2020р. суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Туровою О.М., про зобов`язання боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, було закінчено на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Вважаючи, що наведені обставини свідчать про умисне та без поважних причин невиконання ГУ ПФУ у Дніпропетровській області рішення суду у справі №160/1546/20, ОСОБА_1 звернувся до суду з цією заявою про встановлення судового контролю за його виконанням відповідно до ч.1 ст.382 КАС України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року та від 06 травня 2019 року по справі №826/9960/15.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Такого висновку дійшов і Верховний Суд у додатковій постанові від 31.07.2018р. у справі № 235/7638/16-а.

Крім того, відповідно до абзацу 3 статті 1291 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом – Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до приписів ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.63 Закону).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону).

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч.3 ст.63 Закону).

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом (ч.4 ст.63 Закону).

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч.5 ст.63 Закону).

При цьому, відповідно до п.11 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Отже, приписами Закону України "Про виконавче провадження" визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Як зазначалося вище, відповідно до постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бика А.В. від 27.06.2020 року виконавче провадження ВП №62394779 про примусове виконання виконавчого листа №160/1546/20, виданого 07.06.2020р. суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Туровою О.М., про зобов`язання боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, було закінчено саме на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", тобто у зв`язку із повторним невиконанням без поважних причин боржником рішення суду.

Отже, у даному випадку встановлені обставини свідчать про наявність факту невиконання без поважних причин боржником рішення суду, навіть не зважаючи на накладення на нього за це двох штрафів в порядку приписів ст.63 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, наразі існують підстави стверджувати, що примусове виконання цього рішення суду в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, не дало очікуваних результатів, що є підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій частині і зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання в частині виплати позивачеві перерахованих сум пенсії. Отже, вимоги заявника в цій частині підлягають задоволенню.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19.

У даному випадку вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, не дало жодних результатів і рішення суду залишилось не виконаним в частині, що боржником станом на теперішній час не спростовано. Отже, за відсутності встановлення такого судового контролю як зобов`язання боржника подати звіт про виконання рішення суду останнє може залишитися невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Щодо виконання рішення суду в іншій частині, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору у сумі 420,40 грн., то судом встановлено, що матеріали справи містять докази отримання ОСОБА_1 відповідного виконавчого листа у справі №160/1546/20, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, проте заявником не надано доказів щодо неможливості його примусового виконання органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів відповідно до статті 6 Закону України “Про виконавче провадження”.

Таким чином, наразі неможливо стверджувати, що примусове виконання рішення суду в цій частині не дасть очікуваних результатів, а, отже, про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням цієї частини судового рішення. З огляду на наведене, в цій частині заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

При цьому, суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2018 року у справі №235/7638/16-а (адміністративне провадження №К/9901/43354/18).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Суд зауважує, що норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього. У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.

До того ж, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі №800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого ст.382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.

З огляду на викладене, суд вважає можливе встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 року у справі №160/1546/20 та зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, а саме: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у 30-денний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про повне виконання рішення суду в частині щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/1546/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №160/1546/20 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094) подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у 30-денний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про повне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 року в адміністративній справі №160/1546/20 в частині щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

У задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/1546/20 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова