Рішення № 98572992, 26.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року Справа № 160/7822/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О. С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Заслон Плюс» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

18.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Заслон Плюс» до Дніпровської митниці Держмитслужби, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА110370/2021/000003/1 від 26.02.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110370/2021/00051 від 26.02.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товару з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшов на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства не здійснив перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 року відкрито провадження у справі № 160/7822/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

14.06.2021 року судом отримано відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Вказує, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митних декларацій, з урахуванням положень ст. 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

22.06.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що ТОВ «Заслон плюс» під час митного оформлення надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість за ціною договору. Водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основаним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару та протиправність оскаржених рішень.

Згідно із ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Заслон Плюс» та компанією OU NEPHTEKHIMIK укладено контракт № 74.07.20 від 31.07.2020 року та додаткову угоду № 11 від 10.02.2021 року на поставку гачу дистилярного в кількості 54,750 метричних тон за ціною 590,0 євро/тонна, на умовах СРТ-Заболотье (Україна).

На виконання вказаного контракту та додаткової угоди на митну територію України до Дніпровської митниці Держмитслужби для митного контролю та оформлення 24.02.2021 року подано електронну митну декларацію № UA110370/2021/001965 для митного оформлення товару.

На підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митними деклараціями надано наступні документи:

- Контракт № 74.07.20;

- додаткова угода № 11;

- паспорт якості № 3-83 від 27.01.2021 року;

- накладна СМГС № 30332517;

- рахунок № 202046, відповідно до якого ціна за одну тону товару становить 590,0 євро;

- накладну СМГС № 3397100267;

- експертну ВМД № 10006060/070221/00010851;

- лист від 11.01.2021 року;

- лист від 25.02.2021 року № 25/02-1;

- лист б/н;

- лист від 25.02.2021 року;

- лист № 34-11320 від 24.02.2021 року;

- інвойс № 779,

- лист № 25/02-2 від 25.02.2021 року;

- лист № 34-10931 від 01.02.2021 року;

- експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 332 від 18.02.2021 року.

Додатково позивачем надано:

- контракт № 2020-04 від 14.07.2020 року;

- комерційний інвойс № 779 від 09.02.2021 року;

- паспорт якості № 200009536-ОЗСМ від 01.10.2020.

За митною декларацією митний орган направив декларанту електронне повідомлення, в якому зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи, а саме:

1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

2) виписку з бухгалтерської документації;

3) каталоги, специфікації виробника товару.

Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за договору щодо ідентичних товарів № UA110370/2021/000003/1 від 26.02.2021 року, в тексті графи 33 якого зазначено наступне:

«Поставка товару здійснюється згідно додаткової угоди № 11 від 10.02.2021 до контракту № 74.07.20 від 31.07.2020, укладеного між імпортером ТОВ «Заслон Плюс» (Україна) та компанією «NEPHTEKHIMIK OU» (Естонія) на умовах поставки СРТ Заболоття (Україна). Вартість товару заявлена на рівні 590 євро/т. Комерційні умови поставки СРТ, означають, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (Заболоття), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для поставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто, всі витрати на перевезення, необхідні для поставки товару в узгодженому місці призначення несе продавець, і, відповідно витрати на перевезення до станції Заболоття є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Наданий декларантом прайс-лист компанії-виробника ООО «Новокуйбышевський завод масел и присадок» (Росія) містить інформацію про вартість товарів на умовах СРТ Брест (Білорусь) – 471 євро/мт. Додатково декларантом надано наступні документи: 1. контракт № 2020-04 від 14.07.2020 року між «YUGRA SA» (Швейцария) та «NEPHTEKHIMIK OU» (Естонія), комерційний інвойс від 09.02.2021 № 99 щодо вартості товару для компанії «NEPHTEKHIMIK OU» (Естонія) на рівні 535,00 євро/мт на умовах поставки СРТ Білорусь/Польща (зд. Станція Брест/Центральний експортний). В рахунку № 779 зазначено, що товар відвантажено 07.02.2021 зі станції Новокуйбишівська (Росія), 2. Лист № 34-11320 від 24.02.2021 3. Накладна № 3033517 від 07.02.2021 4. Лист № 25/02-1 від 25.02.2021 5. Лист № 25/02-2 від 25.02.2021 6. Паспорт якості № 200009536 – ОЗСМ від 01.10.2020. Відповідно до інформації митної декларації країни відправлення від 07.02.2021 № 10006060/070221/010851 товар завантажено у вагон № 51031078 за залізничною накладною № 303325 від 07.02.2021. Поданий до митного оформлення висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиз» від 18.02.2021 № 332 підтверджує рівень митної вартості товару відповідно до умов додаткової угоди № 11 від 10.02.2021 до контракту № 74.07.20 від 31.07.2020. При цьому, ціновий аналіз здійснено на підставі інформації інтернет ресурсів - parafina.ru, flagma.ru, chemsale.ru, pulscen.ru. Відповідно до інформації дайджесту цін товарів на світових ринках ціна на нафту марки Brant в період з 01.01.2021 – 27.01.2021 складає 51,09-56,58 дол/барель, що суперечить інформації, наданій у листі № 25/02-2 від 25.02.2021. Враховуючи вище зазначене, кінцева вартість товару за додатковою угодою № 11 від 10.02.2021 до контракту № 74.07.20 від 31.07.2020, рахунку від 10.02.2021 № 202046 у розмірі 590,00 євро/т з урахуванням надбавок за численні перепродажі товару, а також витрат на транспортування, не відповідає вартості товару на ринку країни виробництва. Також у рахунку-фактурі від 10.02.2021 № 202046 не зазначено згідно якого саме додатку до контракту та на яких умовах, згідно інкотермс, виставлена ціна на вантаж, що не дає змоги у повному обсязі перевірити складові митної вартості (транспортні витрати). Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; -рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. На підставі ст. 257 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5 розділу ІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за № 1360/21671. Згідно п. 6 ст. 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Запропоновані документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант відмовився надати, крім: 1. Контракт № 2020-04 від 14.07.2020 р 2. Лист № 34-11320 від 24.02.2021 3. Накладна № 30332517 від 07.02.2021 4. Лист № 25/02 від 25.02.2021 5. Лист № 25/02-2 від 25.02.2021 6. Паспорт якості № 200009536 – ОЗСМ від 01.10.2020. В рамках проведення консультацій з метою обгрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, здійснено контроль співставлення. Відповідно до ст. 59 МКУ, у разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийняття органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник. Відповідно до ст. 60 МКУ – (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 і ст. 59 МКУ за митну вартість береться прийнята органом митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень ст. 60 МКУ. Визначена митна вартість товару грунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД 10.11.2020 № UА11037082020/012076 – 0,697 євро за кілограм. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 26.02.2020 № UА110370/2021/000003/1. У відповідності до ст. 52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої ст. 55 МКУ (п. 3.2 МКУ); -оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п. 3.4 МКУ).»

Також, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110370/2021/00051, мотивовану порушенням вимог ст. 52 та ст.ст. 58, 60 МКУ в частині заявлення митної вартості товару. Згідно ст. 55 МКУ митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA110370/2021/000003/1 від 26.02.2021.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачене Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Так, ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 цього Кодексу у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому ч. 5 ст. 53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 6 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно підрозділу цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм видно, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ст. 59 МК України встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5– 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що митну вартість товару «гачу дистилятного» - 590,0 євро/тону скориговано митницею за другорядним методом визначення митної вартості - методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до вимог ст. 59 МК України, за ЕМД від 15.10.2020 № UA1100070/2020/8643 за ціною 697,00 євро за тону.

З наведеними відповідачем підставами для витребування у позивача додаткових документів та прийняття спірних рішень суд не погоджується, з огляду на наступне.

Єдиною розбіжністю, на яку посилається відповідач є те, що кінцева вартість товару з урахуванням надбавок за численні перепродажі товару, а також витрат на транспортування, не відповідає вартості товару на ринку країни виробництва.

Водночас, позивачем до митного оформлення товару надано визначені Митним кодексом України документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять будь-яких суперечностей або неточностей.

Крім того, витребування у позивача таких додаткових документів, як то: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; -рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), є порушенням приписів чинного митного законодавства, оскільки в господарських договорах між продавцем товару та третіми особами позивач не є учасником господарських правовідносин та не має прав та можливостей щодо отримання таких документів.

У листі від 03.03.2021 року, у відповідь на запит позивача, компанія «NEPHTEKHIMIK OU» повідомила, що рахунок-фактура № 202046 від 10.02.2021 під час поставки Гач дистильований виробництва ТОВ «НЗМиП» з відвантаженням в січні-лютому за ціною 590 євро/т, на умовах поставки СРТ – Заболоття, виставлений на підставі укладеного між ними додаткової угоди № 11 від 10.02.2021 року, що спростовує доводи відповідача щодо неможливості встановити з рахунку-фактурі від 10.02.2021 № 202046, на підставі якої саме угоди виставлена ціна на вантаж.

Більш того, позивачем на вимогу митного органу надано висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 332 від 18.02.2021 року, відповідно до якого рівень ціни на гач дистилятний, а саме 590,00 євтро/т, на умовах поставки СРТ – Заболоття, Україна, що імпортується згідно додаткової угоди № 11 від 10.02.2021 року до контракту № 74.07.20, від 31.07.2020 року, відповідає поточній кон`юнктурі ринку.

Застосування митним органом інформації інтернет ресурсів - parafina.ru, flagma.ru, chemsale.ru, pulscen.ru щодо ціни на нафту марки Brant, суд не приймає у якості належного доказу, оскільки товаром, який заявлено позивачем до розмитнення є гач дистильований.

Отже, питання, якими відповідач обґрунтовує розбіжності в наданих декларантом документах, ніяк не стосуються процедури визначення митної вартості, а також процедури контролю за правильністю її визначення.

За наведених обставин суд робить висновок, що зазначені відповідачем підстави жодним чином не перешкоджають митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Водночас відповідачем до суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином, висновок відповідача про встановлення розбіжностей у поданих позивачем документах, які не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, як підставу для здійснення коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

Окрім цього, під час розгляду справи відповідач не довів, що виявлені ним недоліки якимось чином вплинули на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

До того ж, наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №420/2315/19.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем.

Суд вважає за необхідне зазначити, що передбачене ч. 5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені ч. 3 ст. 53 МК України - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак, суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 року у справі № 815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

У постанові від 29.01.2019 року у справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, суд робить висновок, що надані ТОВ «Заслон Плюс» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів).

За наведених обставин доводи відповідача про те, що надані позивачем у ході митного оформлення товару документи містили розбіжності, які унеможливлювали визнання митної вартості товару за основним методом (за ціною договору) є безпідставними.

Отже, відповідач безпідставно вимагав від позивача надання додаткових документів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA110370/2021/000003/1 від 26.02.2021 року, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110370/2021/00051 від 26.02.2021 року, які, за встановлених обставин, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх рішень. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 104 від 18.02.2021 року та 2270,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 258 від 06.05.2021 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Заслон Плюс» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА110370/2021/000003/1 від 26.02.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110370/2021/00051 від 26.02.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Заслон Плюс» (код ЄДРПОУ 40336263, місцезнаходження: просп. Свободи, 75, м. Кременчук, Полтавська обл., 39623) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4540,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна