Ухвала суду № 98572917, 23.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 липня 2021 року Справа № 160/11965/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В. перевіривши матеріали адміністративного позову Громадської організації «Правозахисна Група «Січ» в особі керівника Реви Дмитра Валентиновича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування протоколу,-

ВСТАНОВИВ:

19.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Громадської організації «Правозахисна Група «Січ» в особі керівника Реви Дмитра Валентиновича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати протокол №12802/04-36-24-06/2852208851 про адміністративне правопорушення від 29.06.2021 року.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 19.07.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Дослідивши докази по справі, встановлено, що у даній адміністративній справі позивач оскаржує протокол ГУ ДПС у Дніпропетровській області №12802/04-36-24-06/2852208851 про адміністративне правопорушення від 29.06.2021 року, при цьому посилаючись на положення ст.ст. 9, 10 КУпАП.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Водночас, статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.

Пунктом 1 частини 1 цієї статті передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначних частиною першою цієї статті, що визначено ч.2 ст. 20 КАС України.

Ця справа не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, як суду першої інстанції, оскільки відповідно до частини першої статті пункту 1 статті 20 КАС України ця справа предметно відноситься до предметної юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного.

Порядок та підстави для передачі адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду врегульовані нормами ст. 29 КАС України.

Норми статті 29 КАС України передбачають передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого тільки в разі неналежності такої до територіальної юрисдикції суду. Саме на підставі цієї норми КАС України дана адміністративна справа була передана на розгляд Закарпатського окружного адміністративного суду.

Відповідно до статті 30 КАС спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду (частина третя цієї статті).

Однак, в цьому випадку Суд вважає, що її положення необхідно трактувати і застосовувати не буквально, а системно, у взаємозалежному і взаємообумовленому зв`язку з положеннями, що стосуються функціонування видів підсудності в адміністративному судочинстві.

За загальним визначенням підсудність адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, що містить адміністративно-процесуальні норми, які розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи і між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи.

Правила підсудності у своїй сукупності певним чином встановлюють алгоритм обрання компетентного адміністративного суду для розгляду і вирішення конкретної справи. Правильне визначення компетентного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі.

Процесуальний закон встановлює три різновиди підсудності адміністративних справ: предметну або родову; територіальну або просторову, інстанційну або функціональну.

Як предмет підсудностi розумiють сукупність правил, що визначають, чи розмежовують компетенції судів із розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу. Територіальна підсудність - це також сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їх діяльність. Своєю чергою, ця підсудність поділяється на такі її види, як загальну, альтернативну, виключну і за зв`язком справ.

Як інстанційну підсудність належить розуміти правила, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів при розгляді адміністративних справ.

Стаття 29 КАС встановлює правила передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого і наводить перелік умов, коли така передача можлива. В основному підставами для передачі справи є чинники, що впливають на дотримання правил територіальної підсудності.

Із приписів частини першої статті 30 КАС випливає, що первинно положення цієї статті спрямовані на недопущення спорів між судами одного інституційного рівня, яким підсудні справи з однаковим предметом спору, і, коли з`являються обставини, що зумовлюють зміну територіальної підсудності. Саме тому, щоб унеможливити пересилання справи з одного суду до іншого з підстави забезпечення дотримання територіальної підсудності, закон встановив заборону. Положення частини другої статті 30 КАС, які відсилають до положень статті 29 цього Кодексу, посилюють правильність думки про те, що передача справ з одного суду до іншого за підсудністю забороняється з підстав територіальної підсудності.

Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.

З наведеного можна підсумувати, що якщо суд помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресату, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС.

Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону. Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі № 855/364/19 (провадження № 11-871ав19).

При цьому, суд зазначає, що у випадку розгляду справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, як судом першої інстанції, буде порушено принцип розгляду справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, гарантування якого визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частинами 1-3 статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У цій справі позивач оскаржує протокол Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.06.2021 року про адміністративне правопорушення за несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2021 року.

Отже, виходячи з положень КУпАП та статті 286 КАС України ця адміністративна справа підсудна саме Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська.

Таким чином, діючі норми процесуального законодавства чітко врегульовують питання предметної підсудності цієї категорії справи, а також можливі випадки передачі адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду. А тому суд вважає, що дана адміністративна справа, виходячи з положень чинного законодавства, повинна бути розглянута саме Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська та, враховуючи норми п. 2 ч. 2 ст. 29 КАС України не підлягала передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 20, 29, 30, 241, 243, 256, 286, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Справу № 160/11965/21 за позовом Громадської організації «Правозахисна Група «Січ» в особі керівника Реви Дмитра Валентиновича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування протоколу - передати на розгляд до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю.

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи.

Позивач: Громадська організація «Правозахисна Група «Січ» в особі керівника Реви Дмитра Валентиновича (49024, м.Дніпро, вул. Каруни, 49/74, код ЄДРПОУ 39318230).

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” КАС України.

Суддя В.В. Ільков