Рішення № 98572860, 06.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року Справа № 160/7504/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 внаслідок не зарахування до трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 2 часу навчання в міському професійно-технічному училищі № 10 м. Кривого Рогу з 01 вересня 1980 року по 14 липня 1983 року, що складає 2 роки 10 місяців 13 днів; часу строкової служби в армії з 28 травня 1984 по 17 червня 1986 року, що складає 2 роки 0 місяців 20 днів; часу роботи на посаді «електрозварника 5 розряду» у період з 21 серпня 1992 року по 06 травня 1993 року, що складає 0 років 8 місяців 15 днів; часу роботи на посаді «електрозварника 5 та 6 розряду» у період з 06 вересня 1993 року по 05 грудня 2002 року, що складає 09 років 03 місяці 0 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 2, наступні періоди: навчання в міському професійно-технічному училищі № 10 м. Кривого Рогу з 01 вересня 1980 року по 14 липня 1983 року, що складає 2 роки 10 місяців 13 днів; строкову службу в армії з 28 травня 1984 по 17 червня 1986 року, що складає 2 роки 0 місяців 20 днів: час роботи на посаді «електрозварника 5 розряду» у період з 21 серпня 1992 року по 06 травня 1993 року, що складає 0 років 8 місяців 15 днів; час роботи на посаді «електрозварника 5 та 6 розряду» з 06 вересня 1993 року по 05 грудня 2002 року, що складає 09 років 03 місяці 0 днів та призначити позивачу трудову пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 від дати первинного звернення 20.07.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 02.06.2021 року, відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу був наданий строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року відповідачу був подовжений строк для подачі відзиву.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.07.2020 року звернувся до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за Списком № 2. В подальшому відповідач скасував своє рішення щодо призначення йому пенсії за Списком № 2 у зв`язку з тим, що Підприємство Дослідний завод ПАТ «НДПКІ гірничорудного машинобудування з дослідним заводом»» відізвало надану раніше уточнюючу довідку № 15/75 від 13.07.2020 року. Про це позивач дізнався лише в квітні 2021 року. З листа відповідача від 28.03.2021 року позивач дізнався, що йому не зарахований період роботи з 21.08.1992 року по 06.05.1993 року, оскільки електрозварники ручного зварювання не атестовані. Також відповідачем не зарахований період служби позивача в армії з 28.05.1984 року по 17.06.1986 року, період навчання у профучилищі з 01.09.1980 року по 14.07.1983 року, а також період з 06.09.1993 року по 05.12.2002 року, який був вказаний у довідці № 15/175 від 13.07.2020 року, яка відкликана роботодавцем позивача. Вбачаючи в діях ГУ ПФУ в Дніпропетровській області порушення своїх прав, позивач звернувся до суду з даним позовом за їх захистом.

05.07.2021 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подано письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону раїни «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ( Далі – Закон № 1058-IV) призначається працівникам, зайнятим повний робочий день, за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. В трудовій книжці позивача за періоди з 21.08.1992 року по 06.05.1993 року та з 06.09.1993 року по 05.12.2002 року відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 і не зазначено про характер виконуваної роботи, про занятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць. Лише адміністрація підприємства згідно первинних документів може підтвердити, що особа дійсно була занята на роботах, які можна віднести до Списку №2 на підставі первинних документів, а відповідач виключно на підставі пред`явлених заявником документів призначає пенсію, і не може встановлювати чи відноситься період роботи на підприємстві до робіт зі шкідливими умовами праці чи ні. Щодо зарахування стажу навчання з 01.09.1980 року по 14.07.1983 року, відповідача зазначив, що оскільки після навчання позивач працював не за набутою професією, період його навчання був зарахований тільки в загальний (страховий) стаж. Період проходження військової служби з 28.05.1984 року по 17.06.1986 року зараховано до загального (страхового) стажу, оскільки на момент призову н строкову військову службу позивач не працював за професією, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2. Оскільки листом від 04.08.2020 року № 15/198 підприємство відкликало довідку уточнюючу особливий характер роботи № 15/175 від 13.07.2020 року у зв`язку з допущенням помилки, то станом на 20.07.2020 року у позивача був відсутній стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 29.06.2020 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2, і загальний стаж позивача складав 34 роки 06 місяців 12 днів, в тому числі робота за Списком № 2 – 17 років 07 місяців 27 днів.

Листом № 15/198 від 04.08.2020 року Дослідний завод ВАТ «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» відкликав уточнюючу особливий характер роботу довідку № 15/175 від 13.07.2020 року, видану ОСОБА_1 , у зв`язку з допущенням помилки при наданні довідки. Оскільки нову довідку підприємство не надало, листом від 12.11.2020 року відповідача просив позивача повернути пенсійне посвідчення, оскільки на дату звернення 20.07.2020 року у позивача було недостатньо стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Період з 01.09.1980 року по 14.07.1983 року - навчання у міському професійно-технічному училищі № 10 м. Кривого Рогу, не зарахований позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки позивач працював не за набутою професією, а тому цей період відповідачем зарахований лише до загального (страхового) стажу.

З тих самих підстав, час строкової служби позивача в армії з 28 травня 1984 по 17 червня 1986 року, зарахований лише до загального (страхового) стажу і не зарахований до стажу, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.

Листом від 29.03.2021 року відповідач повідомив позивача про те, що період роботи з 21.08.1992 року по 06.05.1993 року на посаді «електрозварника 5 розряду», не зарахований до пільгового стажу, оскільки наказом № 357 від 25.08.1994 року про результати атестації робочих місць за умовами праці- електрозварники ручного зварювання не атестовані.

Час роботи на посаді «електрозварника 5 та 6 розряду» у період з 06 вересня 1993 року по 05 грудня 2002 року не зарахований до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки в трудовій книжці позивача не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи та адміністрацією підприємства, де працював позивач було відкликано довідку про характер роботи у зв`язку з допущеною помилкою, після чого на дату звернення 20.07.2020 року позивач мав стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 – 06 років 01 місяць 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Отже, спір між сторонами виник з підстав протиправності дій відповідача по не зарахуванню позивачу стажу роботи, навчання та проходження строкової служби при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Стаття 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Згідно пункту д абзацу 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, відповідно до п.п. «з» п. 109 розділу VIII Постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій» від 03.08.1972 року № 590 крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.

Приписами частини 3 п. 109 розділу VIII постанови Ради міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 року передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (Підпункти «а» і «б» пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» і «л», прирівнюються за вибором звернувшегося за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті «з», прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

З архівної довідки № 55 від 09.06.2020 року Центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1 м. Кривий Ріг вбачається, що позивач з 01.09.1980 року по 14.07.1983 року навчався на денному відділенні за професією «Арматурник-електрозварювальник».

Згідно запису № 2 трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 від 15.07.1983 року, позивач був зарахований на роботу до Будівельного правління № 6 тресту «Криворіжіндустрбуд» арматурником-електрозварювальником ручного зварювання третього розряду, де працював до 08.05.1984 року у зв`язку з призовом до Радянської армії по 17.06.1986 року.

Тобто, період навчання з 01.09.1980 року по 14.07.1983 року має бути зарахований до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки після закінчення навчання позивач працював за професією, за якою здобув освіту в ПТУ № 10 м. Кривого Рогу, а дії відповідача щодо відмови в зарахуванні цього стажу є неправомірними

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З запису 3 3 трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 від 15.07.1983 року вбачається, що 08.05.1984 року позивач був звільнений за місцем роботи арматурником-електрозварювальником ручного зварювання, у зв`язку з прийняттям до лав Радянської армії, де проходив службу з 28.05.1984 по 17.06.1986 року.

Отже і цей період нееобгрунтовано не зарахований відповідачем до пільгового стажу, що дає прав на пенсію за віком за Списком № 2.

Щодо не зарахування стажу роботи позивача 21.08.1992 року по 06.05.1993 року на посаді «електрозварника 5 розряду», до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 через відсутність атестації робочих місць, слід зазначити наступне.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Пунктом 3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005 року, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

За змістом п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Пунктом 4 Порядку № 442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Верховний Суд України у постанові від 16.09.2014 р. у справі №21-307а14, а також Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 р. у справі № 732/2003/14 зробили висновки, що атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п. 4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а в постанові від 19.02.2020 року зробила висновок, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

З довідки №12-22 від 01.06.2021 року вбачається, що наказом № 91 від 08.08.1994 року була підтверджена атестація робочого місця позивача .

Доказів того, що до цього атестація робочого місця позивача не була проведена відповідачем суду не надано, отже, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача у не зарахуванні стажу роботи позивача 21.08.1992 року по 06.05.1993 року на посаді «електрозварника 5 розряду», до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 через відсутність атестації робочих місць.

Щодо не зарахування часу роботи на посаді «електрозварника 5 та 6 розряду» у період з 06 вересня 1993 року по 05 грудня 2002 року, слід зазначити наступне.

02.11.2020 року Дослідним заводом ПАТ НДПКІ гірничого машинобудування з дослідним заводом» видана довідка, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працює повний робочий день на Дослідному заводу ПАТ «КриворіжНДПІрудмаш» з 06.09.1993 року по 05.12.2002 року електрозварником ручного зварювання 6 розряду заготівельного цеху, що передбачено списком № 2 розділу ХХХІІІ, позиція 23200000-19906 Постанова КабМіну СРСР № 10 від 26.01.1991 року, Постанова КібМіну України № 162 від 1994 року.

Пільги підтверджені атестацією робочих місць на підставі наказів від 09.11.1995 року, 24.05.2001 року, 29.12.2006 року та 02.12.2017 року.

Таким чином, підприємство, де працював позивач підтвердило період роботи позивача, характер його роботи, а також те, що посада позивачка передбачена Списками № 2.

Щодо зарахування відповідачем до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 фактично відпрацьованого періоду з 1993 року по 2002 рік в Дослідному заводу ПАТ «КриворіжНДПІрудмаш» у зв`язку з перебування працівників у відрядженні на ВАТ «ЮГОК» через виробничу необхідність слід зазначити наступне.

Дійсно на підставі наказу від 05.09.1994 року № 1088 з 01.09.1994 року по 01.10.1994 року позивач разом з іншими був відряджений на ВАТ «ЮГОК».

Разом з тим, в трудовій книжці позивача, яка згідно положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи позивача, а також в довідці від 02.11.2020 року відсутні відомості про те, що в період відрядження з 06.09.1993 року по 05.12.2002 року позивачем виконувалися роботи, які не дають йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Відповідач, маючи сумніви щодо певного періоду роботи позивача, який той просив зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до положень п. 5 ч. 6 Положення про Пенсійний Фонд для призначення пенсії мав витребувати пояснення від ВАТ «ЮГОК», довідки або інш.

Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів того, що позивачем в період з 06.09.1993 року по 05.12.2002 року виконувались роботи на посаді, яка не відноситься до Списку № 2 суду не надано.

З огляду на вищевикладене, з метою ефективного захисту порушених прав ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним дій Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 внаслідок не зарахування до трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 2 часу навчання в міському професійно-технічному училищі № 10 м. Кривого Рогу з 01 вересня 1980 року по 14 липня 1983 року, часу строкової служби в армії з 28 травня 1984 по 17 червня 1986 року, часу роботи на посаді «електрозварника 5 розряду» у період з 21 серпня 1992 року по 06 травня 1993 року, часу роботи на посаді «електрозварника 5 та 6 розряду» у період з 06 вересня 1993 року по 05 грудня 2002 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 2, наступні періоди: навчання в міському професійно-технічному училищі № 10 м. Кривого Рогу з 01 вересня 1980 року по 14 липня 1983 року; строкову службу в армії з 28 травня 1984 по 17 червня 1986 року: час роботи на посаді «електрозварника 5 розряду» у період з 21 серпня 1992 року по 06 травня 1993 року; час роботи на посаді «електрозварника 5 та 6 розряду» з 06 вересня 1993 року по 05 грудня 2002 року, та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від дати первинного звернення 20.07.2020 року, оскільки відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні вище переліченого стажу для призначення пенсії позивачу.

Що стосується обчислення страхового стажу, за періоди, які рішенням суду зобов`язано відповідача зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, в цій частині вимог слід відмовити, оскільки обчислення страхового стажу відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відноситься до дискреційних повноважень відповідача, і суд не може перебирати на себе ці повноваження (Постанова Верховного Суду № 815/5485/14 від 26.07.2019року).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № ПН2496058 від 07.05.2021року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 внаслідок не зарахування до трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 2 часу навчання в міському професійно-технічному училищі № 10 м. Кривого Рогу з 01 вересня 1980 року по 14 липня 1983 року, часу строкової служби в армії з 28 травня 1984 по 17 червня 1986 року, часу роботи на посаді «електрозварника 5 розряду» у період з 21 серпня 1992 року по 06 травня 1993 року, час роботи на посаді «електрозварника 5 та 6 розряду» у період з 06 вересня 1993 року по 05 грудня 2002 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 2, наступні періоди: навчання в міському професійно-технічному училищі № 10 м. Кривого Рогу з 01 вересня 1980 року по 14 липня 1983 року; строкову службу в армії з 28 травня 1984 по 17 червня 1986 року: час роботи на посаді «електрозварника 5 розряду» у період з 21 серпня 1992 року по 06 травня 1993 року; час роботи на посаді «електрозварника 5 та 6 розряду» з 06 вересня 1993 року по 05 грудня 2002 року, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від дати первинного звернення 20.07.2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду Українки в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець