Рішення № 98572815, 14.07.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2819/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Носкова О.М.,

представника відповідача Шимчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.03.2021 № 11890611.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В подальшому, ухвалою суду від 24.05.2021 ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 12:00 год. 07.06.2021.

07.06.2021 в підготовчому засіданні було оголошено перерву до 15:00 год. 15.06.2021.

Ухвалою суду від 15.06.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12:00 год. 29.06.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на березень 2021 року у позивача була відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску, однак ГУ ДПС у Волинській області 12.03.2021 винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 11890611, згідно з яким нараховано штраф у розмірі 4206,02 грн та пеню у розмірі 16479,96 грн.

З оскаржуваним рішенням позивач не погоджується та вказує на те, що згідно з вимогами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

З врахуванням наведеного просив позов задовольнити повністю.

Відповідач у відзиві на позов (а.с. 47-48) позовні вимоги заперечив та зазначив, що 12.03.2021 ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.03.2021 № 11890611, згідно з яким нараховано штраф у розмірі 4206,02 грн та пеню у розмірі 16479,96 грн. Підставою для винесення даного рішення стала вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2019 № Ф-5763-55У у розмірі 18276,72 грн, яка була звернута до примусового виконання та 05.08.2019 державним виконавцем ДВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника на користь держави боргу в сумі 18276,72 грн. В період з серпня 2019 року по лютий 2021 року із заробітної плати стягувався борг по вказаному виконавчому провадженні та 20.02.2021 був сплачений останній платіж в сумі 5604,70 грн.

Відтак, оскільки позивачем несвоєчасно було сплачено борг, тому відповідачем правомірно відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» винесене оскаржуване рішення.

Відповідач вказує на те, що відповідно до пункту 9.11.1 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відтак, вказаний період був поза межами карантину, який обмежував нарахування пені.

З врахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, з підстав, наведених у позовній заяві та просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив, з підстав, наведених у відзиві та просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 25.11.1998 ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та в подальшому - 17.04.2019 припинив підприємницьку діяльність, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 58).

12.06.2019 ГУ ДФС у Волинській області винесено вимогу № Ф-5763-55У про сплату боргу (недоїмки), що виникла станом на 12.06.2019 у сумі 18276,72 грн., відповідно до статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.5).

Вказана вимога була звернута до примусового виконання та 05.08.2019 державним виконавцем Другого відділу ДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника ОСОБА_1 , згідно з якою постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства у розмірі 20 % та відповідно до квитанції від 20.02.2021 № 41 ОСОБА_1 було сплачено на користь ГУ ДПС у Волинській області кошти в погашення боргу в сумі 5604,70 грн. (а.с. 7, 9).

12.03.2021 ГУ ДПС у Волинській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.03.2021 № 11890611, згідно з яким позивачу нараховано штраф у розмірі 20 % за період з 10.02.2018 по 22.02.2021 в сумі 4206,02 грн та пеню за період у розмірі 16479,96 грн., всього на загальну суму 20686,16 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі по тексту Закону України №2464-VI).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.4 Закону України №2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску згідно з ч.4 ст.8 Закону України №2464 VI визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч.5 вказаної статті Закону ЄВ для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Днем сплати єдиного внеску згідно з ч.10 ст.9 Закону України №2464-VI вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч.11 ст.9 Закону України №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок згідно з ч.12 вказаної статті Закону підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Податкові органи відповідно до ч.1 ст.14 Закону України №2464-VI зобов`язані, серед іншого, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону та вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.

Заходи впливу та стягнення визначені ст.25 Закону України №2464-VI, відповідно до частини другої якої, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (ч. 4 ст.25 Закону України №2464-VI).

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону України №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Податковий орган застосовує згідно з ч.11 вказаної статті до платника ЄВ такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з ч.13 ст.25 Закону України №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до ч.14 ст.25 Закону України №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Згідно з ч.15 ст.25 Закону України №2464-VI рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк податковий орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Відповідно до ч.16 вказаної статті Закону строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи, за позивачем станом на 21.01.2019 рахувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску на суму 18276,72 грн.

В період з серпня 2019 року по лютий 2021 року із заробітної плати позивача стягувався борг по сплаті єдиного внеску, а 20.02.2021 позивачем здійснено останній платіж на суму 5604,70 грн.

Як встановлено судом у зв`язку з несвоєчасною сплатою ЄСВ до позивача була застосована штрафна санкція в розмірі 4206,20 грн. (20% від несвоєчасно сплаченої суми).

Факт несвоєчасної сплати ЄСВ позивачем не заперечується.

Водночас судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області нараховано пеню позивачеві, зокрема, за період починаючи з 10.02.2018 по 22.02.2021 у розмірі 16479,96 грн, що підтверджено розрахунком, долученим до матеріалів справи представником відповідача на виконання вимог суду (а.с. 49) та застосовано штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 4206,20 грн.

В той же час суд зазначає, що згідно з п.п.9-11.1 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464-VI тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19): несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.

Згідно з п.9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464-VI протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Судом встановлено, що протягом періоду дії карантину мало місце нарахування відповідачем пені за не своєчасну сплату ОСОБА_1 сум страхових внесків, що не відповідає вимогам закону.

Відтак, підстав для нарахування пені у цей період у відповідача не було, а нарахована пеня, згідно вказаної вище норми, підлягає списанню.

Водночас, з наявних у матеріалах справи розрахунків, наданих відповідачем, не можливо точно визначити період та суму нарахованої пені у період дії карантину, тому суд позбавлений можливості здійснити обрахування нарахованої пені контролюючим органом саме в період карантину.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України саме контролюючі органи, а не суд мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків.

Крім того, суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень та здійснювати розрахунок/перерахунок грошового зобов`язання.

Функція судового контролю під час розгляду справ про адміністративні правопорушення полягає у перевірці правомірності винесеного рішення податкового органу і не може виражатися у здійсненні замість суб`єкта владних повноважень його службової діяльності, яка полягає у визначенні у порядку, встановленому цим законодавством, сум податкових та грошових зобов`язань платників податків.

Отже, зважаючи на те, що повноваження щодо нарахування пені є дискрецією контролюючого органу, тому суд позбавлений можливості у цьому випадку втручатися в дискреційні функції податкового органу, відтак оскаржуване рішення в частині нарахування пені за період з 10.02.2018 по 22.02.2021 в розмірі 16479,96 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується застосування штрафних санкцій в сумі 4206,20 грн згідно з оскаржуваним рішенням, то вони застосовані відповідачем правомірно, враховуючи те, що позивачем було допущено несвоєчасну сплату єдиного внеску, і факт несвоєчасної сплати останнім не заперечується. Відтак оскаржуване рішення в частині застосування штрафу у розмірі 20% в сумі 4206,20 грн. винесене відповідачем згідно з вимогами чинного законодавства, у розмірі, визначеному ч.11 ст.25 Закону України №2464-VI та є правомірним. Тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.03.2021 № 11890611 в частині нарахування пені за період з 10.02.2018 по 22.02.2021 в розмірі 16479,96 грн є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 19.03.2021 № 20 позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 908,00 грн (а.с. 3).

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумі 722,77 грн.

Керуючись статтями 243 ч.3, 246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.03.2021 № 11890611 в частині нарахування пені в сумі 16479,96 грн (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 96 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати в сумі 722,77 грн (сімсот двадцять дві гривні 77 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 43143484).

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 26.07.2021